Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність, наука, час. (18-20.11.13) » Перерва В. В. ЦЕНОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІВ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ІНГУЛЕЦЬКОГО ГЗК

Перерва В. В. ЦЕНОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІВ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ІНГУЛЕЦЬКОГО ГЗК

Категорія: Сучасність, наука, час. (18-20.11.13), Екологія

Перерва Вікторія Вікторівна

КПІ ДВНЗ «КНУ», Україна,  м. Кривий Ріг

ЦЕНОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ВИДІВ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ ІНГУЛЕЦЬКОГО ГЗК

 

В структурі антропогенних ландшафтів Правобережної України постійно зростають роль та значення ландшафтно-техногенних систем (ЛТС), які формуються природними та технічними підсистемами. Причому останній відіграє головну роль і функціонує під контролем людини, тому ЛТС не здатні до саморозвитку. Вивчення специфіки рослинності цих територій є актуальним к зв’язку з необхідністю розробки заходів з оптимізації рослинного покриву.

Активність виду можна розглядати як міру його процвітання (Юрцев Б.А)[4]. Зміни активності виду можна розглядати у різних аспектах: регіональному, часовому, фітоценотичному та локальному [1].

Активність видів доцільно виражати через наступні її складові компоненти: ступінь постійності в синтаксонах та проективне покриття [1].

1. Ступінь постійності (зустрічність).

За ступенем постійності види поділяються на 5 класів згідно схеми Я.П. Дідуха [1]: I – вид зустрічається менш, ніж на 20%, II – на 21 – 40%, III – на 41 – 60%, IV – 61 – 80%, V – на 81 – 100% описаних ділянок.

Для оцінки активності видів використовується схема Б.А. Юрцева [4].

Особливоактивні – IV – V клас постійності, проективне покриття ≥20%.

Високоактивні – III – V клас постійності, проективне покриття 5-20%.

Середньоактивні – II – IV клас постійності, проективне покриття 1-5%.

Малоактивні – I – II клас постійності, проективне покриття до 1%.

Неактивні – I клас постійності, зустрічаються поодиноко. 

2. Проективне покриття. Після віднесення кожного виду до певного класу постійності обчислюється мода проективного покриття кожного виду (мода – числове значення покриття даного виду, яке у зведеній таблиці зустрічається найчастіше).

3. Остаточне віднесення. Кожний вид, із урахуванням обох параметрів: класу постійності та моди проективного покриття, відноситься до тієї чи іншої категорії активності.

На території промислового майданчику ВАТ «Інгулецький ГЗК» (ІнГЗК) закладено три ділянки: 1 – охоплює газони поблизу рудозбагачувальної фабрики РЗФ-2.  Техногенно-деградовані седиментаційні солончакуваті мозаїчні рістоземи. Спостерігається вплив засолених технологічних вод. Ділянка 2 - поблизу дробильно-сортувальної фабрики. Техногенні седиментаційно-акумулятивні (реліктові) технолесівовані ґрунти. Простежується седиментація силікатного залізовмісного пилу. Ділянка 3 - включає біогеоценози, розташовані вздовж залізниці. Примітивні нерозвинені ґрунти з „моховим” типом ґрунтоутворення. Характерна седиментація рудного пилу; змінена літологічна основа [3].

Рослинність промислових ділянок описана з максимальним охопленням всіх можливих варіантів техногенного впливу. Пробні ділянки та ґрунтові розрізи закладено з урахуванням типу та рівня техногенного впливу, зокрема газопилового забруднення. Геоботанічні описи проводились за загальноприйнятими методиками [2].

Найбільшу кількість таксонів відмічено в рослинному угрупованні рудозбагачувальної та дробильно-сортувальної фабрик, що можна пояснити створенням газонів та роботами з озеленення. Дещо менша кількість таксонів характерна для ділянки вздовж залізниці, що пов’язано з якістю субстрату та змінами режиму зволоження, що свідчить про несприятливі умови для зростання рослинності.

Показники таксономічного відношення рослинних угруповань 1 та 2 ділянок дещо подібні і складають відповідно: вид/рід (1,100 і 1,083), рід/родина (2,143 і 2,400), вид/родина (2,357 і 2,600). Максимального значення ці показники набувають в угрупованні 3 ділянки і складають вид/рід - 1,176, рід/родина – 3,188, вид/родина – 3,750, що пов’язано з погіршеними едафічними умовами для рослинності на ділянці вздовж залізниці.

За коефіцієнтом флористичної подібності Жакара найбільш флористично подібні рослинні угруповання 1 та 2 ділянок -58,5%, подібність рослинних угруповань 2 та 3 та 1 та 3 складає 43 та 42% відповідно.

Порядок родин за кількістю видів у складі степових угруповань району дослідження наступний: Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae, Caryophillaceae, Apiaceae, Brassicaceae, Boraginaceae. Зміни якості субстрату, режиму зволоження зумовлюють інше розміщення провідних родин, зниження їх ваги у загальному розподілі видів. Рослинні угруповання проммайданчику представлено переважно видами родин Asteraceae (22,73-31,67%), Poaceae (9,23-13,33%), Fabaceae (10,61-11,67%), Brassicaceae (4,55-10,00%), Chenopodiaceae (4,55-5,00%). Специфічним для рослинності проммайданчику підприємства є збільшена частка видів родин Chenopodiaceae, Brassicaceae, Poligonaceae (1,67-4,62%), Euphorbiaceae (1,52-3,33%). У число 15 провідних родин входять також Plantaginaceae (1,54-3,03%), Convolvulaceae 1,52-1,67%).  Рослинне угруповання 3 ділянки характеризується зростанням участі видів родини Asteraceae, Poaceae, Apiaceae та Ranunculaceae, які великою мірою представлені рудеральним ценоелементом.

Для рослинних угруповань промділянки ІнГЗК характерно значне збіднення видового складу (66, 65 та 60 видів на трьох ділянках відповідно).

Найбільша частка 10 та 15 родин притаманна для угруповання 3 ділянки, де показники сягають 85 та 95% відповідно, що обумовлене низьким рівнем флористичного різноманіття залізничних фітоценозів. Більша амплітуда цих значень характерна для 2 ділянки, що свідчить про більше видове різноманіття рослинності поблизу дробильно-сортувальної фабрики. Проміжне положення за цими показниками займає угруповання 1 ділянки.

Розподіл видів за флористичною активністю в угрупованнях ІнГЗК подібний і складає для високого, середнього та низького рівня 0-3%, 4,5-11,9% та 87,1-92,4% відповідно (табл.1) . Високий рівень флористичної активності характерний для Elytrigia repens (L.)Nevski та Poa compressa L.  Фітоценоз 3 ділянки взагалі позбавлений видів з високим рівнем флористичної активності.

 

Таблиця 1. - Розподіл видів за ценотичною активністю

 

Рівень ценотичної активності

Ділянки

1

2

3

К-ть

Частка

К-ть

Частка

К-ть

Частка

Високий (більше 20%)

2

3,0

1

1,6

-

-

Середній (10-20%)

3

4,5

7

11,3

7

11,9

Низький (менше 10%)

61

92,5

54

87,1

52

88,1

Всього видів         

66

62

59

 

Середній рівень ценотичної активності рослинного покриву 1 ділянки мають Convolvulus arvensis L. (12,6%), Taraxacum officinale Webb. ex Wigg.  (17,0%) та  Atriplex tatarica L. (11,2%).  Угруповання 2 ділянки представлений більшою кількістю видів із середнім рівнем ценотичної активності: Convolvulus arvensis L. (13,2%), Taraxacum officinale Webb. ex Wigg. (12.3%),  Ambrosia artemisiifolia L. (13.9%), Lactuca tatarica (L.) C.A. Mey. (14.4%), Polygonum aviculare L.(14.6%), Trifolium repens L. (13.8%) та Atriplex nitens Schkuhr (12,4%).

Специфічною особливістю рослинного угруповання 3 ділянки є підвищення (порівняно з активністю видів угруповань 1 та 2 ділянок) активності таких видів: Achillea submillefolium Klok. et Krytzka ( 10,5%), Grindelia squarrosa (Pursh) Dun. (16,7%), Bromus squarrosus L. (10,1%), Gypsophila perfoliata L. (14,3%),  Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. (10,7%).

Зростання ценотичної активності таких видів,  як Ambrosia artemisiifolia L., Gypsophila perfoliata L.,  Grindelia squarrosa (Pursh) Dun. зумовлене порушенням цілісності поверхневого горизонту ґрунту ділянки. По шляхам сполучення (залізниця) спостерігається висока активність Ambrosia artemisiifolia L., Grindelia squarrosa (Pursh) Dun.

В угрупованнях другої та четвертої ділянки високий рівень флористичної активності має Elytrigia repens (L.) Nevski, що пояснюється подібністю гранулометричного та мінералогічного складу, які зумовлюють утримання вологи.

Гігроморфний тип ґрунтоутворення зумовлює високий рівень флористичної активності Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. Особливістю ділянки поблизу рудозбагачувальної фабрики є збільшення кількості видів, що мають низький рівень активності.

Отже, флористична активність видів зумовлена специфікою едафічних умов і є проявом генезису фітоценозів.

 

Література:

  1. Дидух Я. П. Проблемы активности видов растений // Ботан. журн. Т. 67. 1982. – С. 925-935.     
  2. Полевая геоботаника / Е. М.Лавренко, А. А.Корчагина. – Л.: Наука, 1972. – Т 1‑5.
  3. Сметана  О. М.  Біогеоценотичний покрив ландшафтно-техногенних систем Кривбасу / О. М. Сметана, В. В. Перерва. – Кривий Ріг : Видав. дім, 2007. – 247с.
  4. Юрцев Б. А. Флора Сунтар-Хаята. – Л.: Наука, 1968.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^