Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність, наука, час. (18-20.11.13) » кандидат історичних наук, Смирнова Т. В. БЛЮЗОВА МУЗИКА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

кандидат історичних наук, Смирнова Т. В. БЛЮЗОВА МУЗИКА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Категорія: Сучасність, наука, час. (18-20.11.13), Мистецтво

кандидат історичних наук, Смирнова Тетяна Василівна

Рівненський державний гуманітарний університет, Україна, м. Рівне

БЛЮЗОВА МУЗИКА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Різноманітність виявів людської культури має достатньо широкий спектр. І сьогодні деякі її аспекти потребують детального вивчення. Особливий інтерес становлять ті проблеми сучасного суспільства, що мають значну популярність серед молоді. Переосмислення того чи іншого надбання художньої культури спричиняє ряд суперечностей. Саме таким явищем і стала блюзова музика – одна із складових музичного мистецтва, що досягнула у сучасній культурі рівня світової популярності.

Блюз як завершений вид мистецтва сформувався внаслідок синтезу африканської та американської культур і увійшов у світову музику одночасно з раннім джазом у безпосередньому зв’язку з ним. Його становленню сприяли такі стилі та жанри музики, як трудові пісні, балади, менестрельні шоу, спірічуелс тощо. А синтез їхніх жанрово-стилістичних особливостей, як імпровізаційна основа, синкопована ритміка, поліритмія, підвищена емоційність, пониження ІІІ та ІV ступенів, що створюють 9-тоновий «блюзовий лад», призвів до професіоналізації блюзу як явища музичного мистецтва.

Актуальність даної проблеми обумовлена великим впливом блюзової музики на музичне мистецтво XX – початку XXI століть. Своєрідність музичної мови, сила та експресивність джазу та блюзу, імпровізаційність та пошук нових форм відкривають широкі перспективи для розвитку різноманітних музичних жанрів. У зв’язку з цим виникає нагальна необхідність осмислення багатьох мистецтвознавчих та культурологічних проблем, пов’язаних із блюзовою музикою, з’ясування сутності даного феномену, його наукового аналізу, визначення свого місця в сучасній художній культурі.

Блюз – одна з найулюбленіших тем засобів масової інформації, публіцистики, кінематографії, зокрема у напрямку мистецтва. Це явище можна зустріти у статтях молодіжних журналів, критичних репортажах та інтерв’ю з рок-виконавцями сучасної музичної культури. Жанрово-стильове багатство музичного мистецтва, зокрема джаз, рок, поп, техно тісно пов’язують саме із блюзом. Тому виникає значний науковий інтерес до природи самобутності блюзу та специфіки його музичних модифікацій. Вивчення процесу формування блюзової музики можливе за умови розгляду питань, пов’язаних із взаємовпливом і взаємозбагаченням різних етнічних, національних форм блюзової музики в контексті світової культури.

В контексті теоретичного осмислення впливу блюзу на музичну культуру значний інтерес становлять праці російських та перекладних авторів, що були відомі у часи СРСР: В. Конен [6; 7], Г. Шнеєрсона [19], Ю. Панасьє [11], Дж. Коллієра [4], Л. Мархасєва [9], Д. Юена [20], В. Сирова [13] тощо. Ними була здійснена спроба аналізу блюзу в контексті історичного аспекту. Ці науковці у своїх доробках акцентують увагу на тісному зв’язку між африканською та афро-американською культурами, а також відмінності від європейської музичної культури. Вони виділяють блюз з усіх жанрів афро-американського фольклору як найбільш відкритий і динамічний та наголошують на тому, що все XX століття в музичному мистецтві пройшло під знаком блюзу. Однак, слід підкреслити, що справжніми лідерам у дослідженні блюзу і джазу є американські англомовні роботи.

Початок ХХІ ст. характеризується появою ряду наукових досліджень, котрі більш глибоко вивчають різні аспекти цього жанру. Зокрема це монографія К. Мошкова [10], дисертації – Є. Коровіної [8], В. Тормахової [16], О. Титик [15], Н. Свєтлакової [13], публікації – Є. Шашери [18], Г. Чечі [17], Н. Воробей [3], А. Верещаки [2], А. Колмікової [5], В. Брижатової [1], Є. Пінчукова [12] тощо.

У працях сучасних науковців окреслюється ряд важливих питань, пов’язаних із блюзовою музикою. Варта уваги наукова позиція щодо гіпотези африканського походження блюзу. Наголошується на тому, що у блюзі сконцентрувалися типові риси афро-американського фольклору, а також намітився потенціал подальшого розвитку за його межами. Наприклад, у статті Є. Пінчукова [12] подається трохи інша, ніж традиційна, теорія походження блюзу, яка переносить акцент з африканської складової на європейську у ґенезі блюзу.

Отже, шлях, що пройшов блюз від народного стилю музичної діяльності до професійної музичної форми може стати цінним матеріалом для визначення аналогічних закономірних процесів, покладених в основу мистецьких традицій різних країн, а також в академічній традиції різноманітних національних шкіл та напрямків. Ставши найбільш значущим для світової музичної культури жанром, блюз став одним з чинників розвитку музичної культури ХХ ст. Блюзова музика і сьогодні функціонує як світоглядне, музичне явище. Широкий спектр виражальних засобів блюзу спричиняють появі його нових трансформацій, що будуть отримувати світовий резонанс в сучасному музичному мистецтві.

 

Література:

1. Брижатова В. Українська рок-музика в контексті світової / В. Брижатова // Студентський науковий Вісник : Науково-теоретичний журнал / В.С. Шебанін (гол. ред.) та ін. – Миколаїв, 2012. – Вип. 1(6). – Ч.1. – С.7-13.

2. Верещака А. Стилі та напрями естрадної музики [Електронний ресурс] / А. Верещака // Культура України. – 2011. – Вип. 33. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ku/2011_33/33-3-02.pdf

3. Воробей Н. Ритміко-синтаксична організація текстів афро-американської поезії / Н. Воробей // Вісник харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2011. – № 954. – С.122-125.

4. Коллиер Дж. Л.Становление джаза / Дж. Л. Коллиер. – М.: Радуга. –1984. – 886 с.

5. Колмікова А. Рок-опера: до питання становлення жанру в Україні / А. Колмікова // Київське музикознавство. Збірник статей / Київський інститут музики ім. Глієра. 2011. – Вип. 39. – С.159-166.

6. Конен В. Блюзы и ХХ век / В. Конен. – М.: Советский композитор. 1980. – 81 с.

7. Конен В. Пути американской музыки. /В. Конен. – М.: Советский композитор. – 1961. – 523 с.

8. Коровина Е.М. Происхождение американского блюза как проблема культурологического понимания : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. культурологии : спец. 24.00.01 «Теория и история культуры» / Е.М. Коровина ; Уральский государственный университет им. А.М. Горького. – Екатеринбург, 2005. – 19 с.

9. Мархасев Л. В легком жанре/ Л. Мархасев. – Л.: Советский композитор, 1984. – 292 с.

10. Мошков К. Блюз. Введение в историю / К. Мошков – СПб: Лань: Планета музыки, 2010. – 384 с.

11. Панасье Ю. История подлинного джаза. / Ю. Панасье. – Л.: Музыка, 1978. – 128 с.

12. Пинчуков Е.А. Блюз как музыкальная идиома / Евгений Анатолиевич Пинчуков // Горизонты музыкознания. – 2012, 2 (11). – С.22-27.

13. Светлакова Н.И. Джаз в произведениях европейских композиторов первой половины XX века: к проблеме влияния джаза на академическую музыку: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 «Музыкальное искусство» / Н.И. Cветлакова ; Российская академия музыки им. Гнесиных. – Москва, 2006. – 28 с.

14. Сыров В. Блюз и ладовое мышление рока / В.М Сыров // Музыкальная академия. – 1996. – № 3-4. – С.155-158.

15. Тытык О.В. Американский блюз: поэтика жанра (на примере блюзов 1930–1960-х годов) : автореф. дисс. на соискание уч. ступени канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 «Музыкальное искусство» / О.В. Тытык ; Российская академия музыки им. Гнесиных. – Москва, 2012. – 25 с.

16. Тормахова В.М. Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / В.М. Тормахова ; Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. – К., 2007. – 18 с.

17. Чеча Г. Етапи розвитку й особливості виконання блюзу / Г. Чеча // Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2011. – № 15 (226), Ч. І. – С.135-138.

18. Шашеро Евгений. Блюзовый лад как плагальная миксодиатоника / Евгений Шашеро // Статьи молодых музыковедов. – СПб., 2007. – Режим доступу: http://www.opentextnn.ru/music/interpretation/?id=4077

19. Шнеерсон Г. Американская песня / Г. Шнеерсон. – М.: Советский композитор, 1977. – 181 с.

20. Юэн Д. Джордж Гершвин: Путь к славе / Д. Юэн. – М.: Музыка, 1989. – 287 с. (Звезды мировой музыки).

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^