Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність, наука, час. (18-20.11.13) » Шай О. К. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВОДИ У БАСЕЙНАХ ВНЗ

Шай О. К. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВОДИ У БАСЕЙНАХ ВНЗ

Категорія: Сучасність, наука, час. (18-20.11.13), Фізична культура та спорт

Шай О. К.

Львівський інститут економіки і туризму

ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВОДИ У БАСЕЙНАХ ВНЗ

 

Питання, пов’язані з утриманням басейнів у вузах, а також вирішення проблем, які при цьому виникають, – основа експлуатації басейнів. Відомо, що існує дуже велика імовірність захворіти під час відвідування басейнів у навчальних закладах. Тобто, на противагу тому, що студенти можуть покращити стан свого здоров’я займаючись плаванням, існує небезпека, що вони можуть захворіти внаслідок забруднення води. Адже, в міру експлуатації басейнів, вода забруднюється [1, 7]. Тому особливої актуальності набувають питання пов’язані з утриманням басейнів у ВНЗ, а також вирішення проблем, які при цьому виникають.

Зазначимо, що ступінь розповсюдження захворювань у басейнах залежить від міри забруднення води в них. У осіб, які займаються плаванням, найчастіше зустрічаються такі захворювання: інфекційні запалення – кон’юктивіти, отити; захворювання верхніх дихальних шляхів, шкірні захворювання, лихоманка від певної групи вірусів. Причиною виникнення цих захворювань є контакт із зараженою бактеріями водою басейнів. Очевидно, що професійні плавці наражаються на більшу небезпеку захворіти, ніж ті студенти, які відвідують басейн час від часу. Існують документально зафіксовані окремі випадки епідемій вірусних заражень у басейні, проте характер їхнього виникнення вивчений ще недостатньо. Водночас, дані наших досліджень свідчать про те, що саме захворювання спричинюють значну шкоду здоров’ю студентів у порівнянні з травмами, отриманими у басейні (співвідношення становить 1 до 10) [1, 5] .

Поточний санітарний контроль басейнів ВНЗ здійснюється у відповідності з санітарно-гігієнічними нормами «Утримання місць занять з фізичного виховання і спорту», що містить пункт стосовно контролю за станом якості та очистки води в басейні [2]. До води в плавальних басейнах ставляться такі самі вимоги, що й до питної, адже неможливо уникнути попадання води в рот, перебуваючи в басейні. Очищення та обеззараження басейнів – основа їх експлуатації а якість води, що надходить у ванну плавального басейну, повинна відповідати гігієнічним вимогам до якості води централізованих систем водопостачання. Контроль якості води в басейнах полягає у визначенні фізичних, хімічних і біологічних її змін внаслідок експлуатації. Для забезпечення безпеки відвідування басейну та досягнення високого рівня її прозорості, вміст певних речовин не повинен перевищувати фіксованих граничних норм.

Лабораторний контроль якості води здійснюється хімічними та бактеріологічними лабораторіями санітарно-епідеміологічних станцій. Для цього раз на місяць здійснюється відбір води для аналізу. Санітарне оцінювання води проводиться на основі результатів аналізів з урахуванням фізичних, хімічних та бактеріологічних властивостей води [4]. Проте така процедура вимагає певного часу і протягом місяця якість води може кардинально змінитись. З нашого досвіду можна стверджувати, що строки проведення контрольних замірів не регламентуються. Як наслідок, вода в басейні забруднюється, а отримати інформацію про це немає змоги. Пошук шляхів вирішення цього питання визначає актуальність і необхідність цієї роботи.

У сучасній теорії та практиці аналізу води у басейнах існує доволі велика кількість думок і підходів щодо визначення найефективніших засобів аналізу [ 1, 4, 5, 7]. Питання оперативного поточного контролю якості води в басейнах, яке дасть змогу вирішити проблему розповсюдження вірусних захворювань у них, постійно перебуває у центрі уваги спеціалістів органів охорони здоров’я та фізичного виховання. В доступній спеціальній літературі з цього питання [1, 2, 4, 5, 7] можливість контролювати цілу гаму параметрів води у басейні та оперативно отримувати об’єктивні значення, є основною проблемою сучасних досліджень. Наукова література про особливості накопичення шкідливих речовин у воді, під час експлуатації басейнів дає змогу стверджувати, що сьогодні існує дуже мало обґрунтованих рекомендацій щодо оперативного контролю якості води.

Під час вивчення літературних даних про застосування різних систем контролю якості води в басейнах [1, 4, 7] нами спостерігається несистематизованість запропонованих засобів та відсутність реальної можливості їх використання в умовах басейну ВНЗ.

Аналіз останніх досліджень стосовно цього питання [2, 4] показав, що проблеми неможливості здійснення оперативного контролю стосуються і визначення концентрації дезінфікуючого реагенту (хлору). Відповідно до існуючих вимог, кількість залишкового хлору у воді басейну повинна визначатись кожні дві години для визначення його дози у воді. Швидке визначення концентрації хлору у воді дає змогу терміново вносити корективи його дозування. Виникнення захворювань внаслідок відвідування басейну може бути зумовлене і недостатнім рівнем хлору у воді. Водночас перевищення концентрації хлору небезпечне тим, що він накопичується над поверхнею води, тобто в зоні дихання та на тілі плавців, особливо якщо вони перебувають у воді тривалий час [7].

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю у створення абсолютно нової системи оперативного отримання даних про якість води в басейні, що визначається кількісним вмістом досліджуваних речовин та дає змогу забезпечити безпеку їх відвідування студентами вузів. Це й визначило вибір теми дослідження.

Мета дослідження – обґрунтування та реалізація методики контролю якості води в басейні з використанням аналогових оптичних сенсорів.

Придатність води для наповнення плавальних басейнів залежить від її якості. Регламентує це положення Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» від 24 лютого 1994 року.

Якість прісної води, яка надходить у ванну плавального басейну, повинна задовольняти гігієнічні вимоги, які визначають її якість. Ці вимоги визначені у документі САНПІН 2.1.4.1074 – 01: «Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води центрального водопостачання» [2]. Згідно цим вимогам вода в басейні повинна відповідати основним вимогам: відсутність патогенних організмів; відсутність токсичних речовин; відсутність неприємних запахів; відсутність візуального кольору і каламутності.

Відповідно до цього документа, контроль якості води здійснюється за такими показниками:

1. Рівень РН – показник кислотності (особливо важливий для басейнів із застосуванням хлорної обробки води) – 7,2-7,6. Один із найважливіших параметрів води, що впливає на її збалансованість та дезінфекцію. Зміна РН спричинює подразнення та запалення поверхні шкіри та очей. В ідеалі цей показник постійно міняється і вимагає постійного контролю через короткі проміжки часу для регуляції його рівня.

2. Лужність – 60-80 мг/л. порушення цього параметра призводить до випадіння вапняного осаду, перевитрат хлору та препаратів РН, блокування його дії, помутніння води, утворення піни.

3. Загальна жорсткість – не менше 250 мг/л. Низька жорсткість веде до вимивання міжплиточних швів, висока – до випадання вапняного осаду. Жорсткість води залежить від наявності в ній заліза (не повинна перевищувати 0,3 мг/л, що виявляється у зміні кольору води на бурий), кисню, алюмінію, міді та азоту.

4. Загальна твердість - 7 мг-екв/л. визначається присутністю кальцію та магнію. Перевищення вмісту кальцію та магнію призводить до утворення вапняного нальоту та появи мутного відтінку.

5. Концентрація хлору – 0,3-0,5 мг/л. Недостатня концентрація хлору є основою для розповсюдження інфекцій у воді, а її перевищення надає воді жовтого відтінку та спричинює хлорний запах у приміщенні басейну.

6. Кількість мікроорганізмів [2, 4] .

Загалом наявність у воді всіх зазначених речовин визначає її прозорість, запах, мутність та кольоровість, рівень яких повинен відповідати санітарним нормам та сучасним вимогам і може доволі повно характеризувати якість води. Окрім того для досягнення вищевказаних вимог необхідно збалансувати співвідношення кислоти та луги.

Як ми зазначали вище, терміни контролю всіх цих показників санепідемстанцією не регламентуються. На сучасному етапі розвитку електроніки існує можливість здійснення оперативного контролю якості води в басейнах.

Ми пропонуємо застосовувати аналогові оптичні сенсори [3, 6] для здійснення оперативного контролю необхідних параметрів води в басейнах, і в такий спосіб отримувати об’єктивні дані про якість води.

Аналіз спектрів поглинання води показує, що вода має мінімум поглинання в області 500 нм. Справа і зліва від мінімуму поглинання води інтенсивно зростає. Щодо інфрачервоної області, то поглинання в ній пов’язане з внутрішньомолекулярними процесами, а поглинання у видимій області на довжинах хвиль, менших ніж 400 нм, або поблизу 700 нм може дати інформацію про стан води в басейні, оскільки остаточно концентрації металів або хлору перевищення у воді призводить до зміни спектральних характеристик у видимій області. Нами розроблено електронний пристрій для експрес-аналізу стану води, який базується на її спектральних характеристиках. В основі роботи пристрою лежить залежність зміни стану прозорості води від довжини хвилі видимого випромінювання. Для цього пропонуємо використовувати систему світло діод-фотодіод, яка поміщається у воду басейну і працює в певній спектральній області. Дослідження доцільно робити на довжинах хвиль випромінювання 300 або 700 нм. Сигнал із фотоприймача подається на операційний підсилювач, з якого надходить на електронно-обчислювальний пристрій. На екрані електронно-обчислювального пристрою відображається часова залежність зміни інтенсивності випромінювання, що дає змогу оперативно слідкувати за зміною стану води.

Перевагами використання запропонованої нами технології контролю якості води в басейні є:

1. забезпечення оптимальної точності контролю параметрів води завдяки одночасному їх визначенню;

2. можливість отримання результатів аналізу на дисплеї електронно-обчислювального пристрою;

3. термінове отримання результату;

4. зручність у використанні та компактність пристрою;

5. отримання об’єктивної оцінки необхідних параметрів, що дає змогу забезпечити належний контроль якості води в басейні для внесення необхідних поточних коректив.

Впровадження та використання сучасних електронних технологій у систему контролю якості води у плавальних басейнах ВНЗ дасть змогу забезпечити підвищення рівня безпеки студентів, які їх відвідують.

 

Література:

1. Барнес Л. За чистые исскуственные бассейны / Л. Барнес, США - М.: «ФиС», 2000. – 71 с.

2. Ільїнський С. С. Гігієнічні допустимі норми води у басейні / С. С. Ільїнський, Р. А. Адамович. – Київ, 2001. – 54 с.

3. Конов В. И. Фундаментальные достижения оптики и лазерной физики для медицины // В. И. Конов, В. В. Осико, И. А. Щербаков // Вестник российской академии наук, 2004. – Т. 74. - № 2.

4. Копылов Ю. А. Как усовершенствовать дезинфекцию воды в плавательных бассейнах // Человек, здоровье, физическая культура и спорт в мире, что меняется: материалы V Междунар. науч.-практ. конф. - Коломна, 1996. - 98с.

5. Лукин И. М. Рекомендации по санитарно-технической эксплуатации искусственных плавательных бассейнов // И. М. Лукин, Л. Л. Гормашевская, В. П. Попов. – М.: «ФиС», 1999. – 122 с.

6. Юхневич Г. В. Инфракрасная спектроскопия воды / Г. В. Юхневич. – М.: Наука», 1993. – 208 с.

7. Як створити комфорт у басейні: посібник / [під. ред. Скорик П. В.]. – Тернопіль, 2000. - 123 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^