Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність. Наука. Час. (15-17.11.2014) » к. е. н., доцент Осіпова Л. В. ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНА ПРАКТИКА

к. е. н., доцент Осіпова Л. В. ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНА ПРАКТИКА

Категорія: Сучасність. Наука. Час. (15-17.11.2014), Економіка

УДК: 338.532(477)

 

ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА НАЦІОНАЛЬНА ПРАКТИКА

Осіпова Л. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут, Україна, Вінниця 

 

У статті проаналізовано роль та особливості цінової політики держави. Визначено вплив держави на ціноутворення. Розглянуто світовий досвід державного регулювання цін та обґрунтування концепції державної цінової політики. Проведено аналіз ціноутворення у національній практиці. Зазначено причини диспропорцій в системі цінової політики України. Виявлено проблеми цінової політики держави та запропоновано шляхи їх вирішення.

Ключові слова: цінова політика держави, ціноутворення, фіксовані ціни, регульовані ціни, лібералізація, дефіцит, тарифи, пряме регулювання, непряме регулювання.

 

Осипова Л. В. Особенности ценовой политики государства: мировой опыт и национальная практика / Винницкий торгово-экономический институт, Украина, Винница.

В статье проанализирована роль и особенности ценовой политики государства. Определено влияние государства на ценообразование. Рассмотрен мировой опыт государственного регулирования цен и обоснование концепции государственной ценовой политики. Проведен анализ ценообразования в национальной практике. Указаны причины диспропорций в системе ценовой политики Украины. Выявлены проблемы ценовой политики государства и предложены пути их решения.

Ключевые слова: ценовая политика государства, ценообразования, фиксированные цены, регулируемые цены, либерализация, дефицит, тарифы, прямое регулирование, косвеное регулирование.

 

Osipova L. V. Features of price policy of the country: world experience and national practice / Vinnitsa Trade and Economics Institute, Ukraine, Vinnitsa.

In this article the role and features of price policy of the country and pricing analyzed. The influence of the state on pricing have been determined. World experience of state regulation of prices and justification of the concept of state price policy have been considered. Analysis of pricing in national practice have been conducted. Causes of disparities in the system of pricing policy of Ukraine have been indicated. The problems of pricing policy and the ways of its solution have been highlighted.

Key words: state price policy, pricing, fixed prices, regulated prices, liberalization, scarcity, tariffs, direct regulation, indirect regulation

 

Вступ. Важливим інструментом впливу на економічні процеси є ціна. Формування ціни в ринковій економіці – провідний важіль господарського механізму, який реалізується у взаємодії попиту та пропозиції, обслуговує всі етапи суспільного відтворення та виступає основою подальшого розподільчого процесу. Саме в ціні виявляються як елементи вартості суспільного продукту, так і ефективність інституційного забезпечення її утворення.

Метою статті є дослідження особливостей сучасної цінової політики держави та її роль у розвитку національної економіки.

Постановка завдання. В країнах із ринковою економікою важливою формою державного регулювання економіки є регулювання цін. Ступінь, форми та масштаби державного втручання в ціноутворення залежать від стану економічного розвитку країни, інтенсивності інфляційних процесів, ступеня монополізації та конкуренції, питомої ваги державного сектора та інших чинників. Отже, дослідження особливостей цінової політики держави, вивчення світового досвіду в цій галузі сприятиме як виявленню суперечностей ціноутворення в Україні, так і обґрунтуванню шляхів підвищення його ефективності. Тому, аналіз проблеми є актуальним, має важливе значення для розвитку вітчизняної економіки, виходу її з кризи і забезпечення сталих темпів економічного зростання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Цінова політика являється однією з найважливіших сфер економічної діяльності держави. Вона сприяє розвитку ринкових відносин, служить засобом захисту приватної, державної, муніципальної та інших форм власності, сприяє уповільненню інфляції та пом’якшенню її негативних економічних і соціальних наслідків, в той же час сприяє розвитку конкуренції, вільному переміщенню товарів, послуг і фінансових коштів, вільної економічної діяльності.

Проблемою ціноутворення та цінової політики займались вітчизняні та зарубіжні автори, у тому числі й В.В. Герасименко [1], В.Л. Корнієв [2], В.С. Пінішко [3], Ю. Г. Тормоса [4], Л.О. Шкварчук [5] та ін..

Цінова політика являє собою процес прийняття управлінських рішень щодо встановлення та коригування цін з урахуванням ціноутворювальних факторів з орієнтацією на попит, забезпечення конкурентних переваг підприємства на ринку та одержання прибутку. Державне регулювання цін, як доповнюючий компонент ціноутворення на макрорівні, повинно бути спрямоване на встановлення їх відповідності величині виробництва продукції та її собівартості, на формування необхідного розміру накопичень, скорочення або ліквідацію ротаційності, вирішення соціальних проблем тощо.

Державне регулювання цін в провідних країнах світу здійснюється у відповідності до законодавства цих країн. Так, наприклад, у Франції — Постановою про лібералізацію цін, у Швеції — Законом про ціни, у США — Антитрестовськими Законами Шермана та Клейтона, а також Законом про фермерські ціни (1985 р.), в Італії — Законом з контролю за цінами. В Україні цей процес регламентується законами «Про ціни та ціноутворення» (1990 р.), «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» (1992 р.), та «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.) з відповідними змінами та доповненнями.

У країнах зі стабільною ринковою економікою уряд помірно втручається у процеси ціновутворення, але повної свободи в питаннях формування цін немає. Здійснення цінової політики держави залежить від багатьох чинників, а саме: економічного розвитку країни, інтенсивності інфляційних процесів тощо. У розвинутих країнах державне регулювання цін відбувається постійно, з послідовною зміною періодів його посилення та послаблення. Під час кризових ситуацій державне втручання в цінові процеси є більш жорстким та об’ємним. Так, наприклад у перші післявоєнні роки у Великобританії державне регулювання цін охоплювало до 60 %, а в Австрії ― практично 100 % товарів та послуг.

За умов стабілізації уряди розвинутих країн продовжують здійснювати регулювання цін на товари та послуги, що мають особливе значення для підтримки життєвого рівня населення. У Франції, де повна лібералізація цін була досягнута ще в 1986 р., сьогодні під контролем держави перебуває до 20 % цін на споживчі товари та послуги, а в Канаді і США ― у межах 5 — 10 % [2].

Вплив держави на ціноутворення здійснюється у таких напрямках: встановлення фіксованих або граничних цін, введення товарних податків та підтримка цін і доходів шляхом застосування дотацій виробникам продукції або субсидій її споживачам. Дані напрями впливу держави на ціноутворення об’єднуються у дві групи: прямі та непрямі. На початковому етапі, коли в економіці виникає кризова ситуація, переважає пряме регулювання. До прямих методів регулювання цін належать: встановлення фіксованих (твердих) цін на найважливіші товари та послуги, застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів їхнього підвищення, декларування зміни цін, заморожування (блокування) цін на певний період, введення граничних рівнів посередницько-збутових націнок та торговельних надбавок, укладання договорів про ціни між державою та підприємствами. На прикладі США, пряме державне регулювання цін нині використовується лише у високо монополізованих галузях, що підпадають під юрисдикцію антитрестовського регулювання. Всього в США державою регулюється від 5 до 10 % цін.

На етапі зрілого ринку, коли регулюючий потенціал ринкового механізму реалізується сповна, переважають непрямі методи державного регулювання цін. За допомогою цих методів держава не диктує порядок чи способи визначення цін, а лише регулює поведінку суб’єктів, які беруть участь у процесі ціноутворення. До основних непрямих методів регулювання цін можна віднести наступні (рис. 1):

 

Повний текст за посиланням Stattya_Ospova.doc [68 Kb] (cкачиваний: 37)

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^