Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність. Наука. Час. (15-17.11.2014) » к. пед. н., Дембіцька С. В., Шевчук Л. І. ЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ ЕКОЛОГА

к. пед. н., Дембіцька С. В., Шевчук Л. І. ЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ ЕКОЛОГА

Категорія: Сучасність. Наука. Час. (15-17.11.2014), Педагогіка

УДК: 658.382.3:502.3

 

ЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ ЕКОЛОГА

к. пед. н., Дембіцька С. В., Шевчук Л. І.

Вінницький національний технічний університет, Україна, м. Вінниця

 

В статті обґрунтовано значення охорони праці в професійній діяльності еколога. Визначені принципи, які необхідно враховувати під час формування професійної компетентності майбутніх фахівців в галузі, оскільки робота відбувається із наявністю шкідливих та небезпечних чинників. Відповідно, у професії еколога є надзвичайно важливим забезпечення безпеки праці, оскільки недотримання нормативних вимог щодо умов праці можуть спричинити травмування або летальні випадки .

Ключові слова: екологія, охорона праці, токсичні речовини, електробезпека, травми,міжпредметні зв’язки,моніторинг, отруйні речовини.

 

Дембицкая С. В., Шевчук Л. И., В статье обосновано значение охраны труда в профессиональной деятельности эколога. Определены принципы, которые необходимо учитывать при формировании профессиональной компетентности будущих специалистов в области, поскольку работа происходит с наличием вредных и опасных факторов. Соответственно, в профессии эколога чрезвычайно важным обеспечение безопасности труда, поскольку несоблюдение нормативных требований по условиям труда могут повлечь травмирование или смертельный исход.

Ключевые слова: экология, охрана труда, токсичные вещества, электробезопасность, травмы, связи между предметами, мониторинг, ядовитые вещества.

 

Dembitska S. V., Shevchuk L. I. The article substantiates the importance of occupational safety in the professional activities of ecology. Defines the principles that should be considered in the formation of professional competence of future specialists in the field, since the work is done with the presence of harmful and dangerous factors. Accordingly, in the profession of an ecologist is extremely important to ensure safety, as non-compliance with regulations on working conditions may result in injury or death.

Keywords: environment, health and safety, toxic substances, electrical safety, injury, interdisciplinary communication, monitoring, toxic substances.

 

Вступ

Безпека праці, як галузь практичної діяльності, спрямована на створення безпечних і нешкідливих умов праці. На сучасному етапі розвитку виробництва вона набуває все більш важливого значення.

Дотримання конституційних прав громадян на безпечні та здорові умови праці є головним принципом державної політики у сфері охорони праці. Ним керується весь цивілізований світ, його закладено в найважливіших конвенціях Міжнародної організації праці, членом якої є наша держава.

Починати підготовку спеціалістів-екологів доцільно у вищих навчальних закладах. Оскільки безпека працівника залежить від його обізнаності в галуз охорони праці.

Сучасні соціально-економічні процеси диктують необхідність переходу від системи реагування на випадки настання виробничих травм, професійних захворювань, аварії на виробництві та ліквідацію їх наслідків, на більш ефективну систему попередження виникнення та зниження ризиків ймовірних небезпек на робочому місці, що загрожують життю або здоров’ю працюючих [1].

Еколог – це спеціаліст, який вивчає стан води, землі і повітря. Вивчає вплив промислових відходів на рослини, тварин і людини, складає прогноз розвитку ситуації, розробляє шляхи меншого впливу на природу. Займається дослідженням допустимості і критичності ситуацій, пов'язаних з нераціональним методами втручання в природне середовище . Також екологи вивчать передумови різних природних катаклізмів.

Значення охорони праці в професійно-освітній діяльності еколога пов’язані з такими чинниками:

1) наявні міжпредметні зв’язки у природничих дисциплінах;

2) екологи працюють у природоохоронних організаціях, в науково-дослідних інститутах, у службі з нагляду за природокористуванням, на великих підприємствах, промислова діяльність яких спричинює небезпеки для навколишнього середовища. Екологи здійснюють моніторинг за діяльністю потенційно небезпечних організацій і намагаються попередити порушення встановлених норм. Екологи приймають участь в розробці технологій робочого процесу та використанні екологічного обладнання. При катастрофах намагаються відшукати найшвидший та найраціональніший вихід із ситуації;

3) професійна діяльність еколога пов’язана з шкідливими речовинами, парами, викидами з підприємств. У лабораторіях повинні виконуватись усі заходи з питань охорони праці, так як використовуються різні реагенти. Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року Закону України «Про охорону праці» № 402 повинні дотримуватись норми що до охорони правил. Дотримання норм пожежної безпеки, для всіх будинків, зовнішнього устаткування та приміщень має бути визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, приміщення хімічних лабораторій обладнуються загальнообмінною примусовою вентиляцією, а місця можливого накопичення шкідливих хімічних речовин – місцевими відсмоктувачами. Експлуатація, технічне обслуговування, планові огляд і ремонт, а також періодичні технічні випробування систем вентиляції повинні проводитись відповідно до вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, рівень шуму в хімічних лабораторіях не повинен перевищувати норму – 60 дБА, вібраційна безпека повинна забезпечуватися дотриманням норм [2].

4) Отруйні речовини відіграють ключову роль в сучасному житті, вони використовуються як на робочих місцях так і в побуті. Тому, питання безпеки і здоров’я працівників під час їх використання є надзвичайною проблемою.

На підприємствах повільно впроваджуються нові прогресивні технології, механізація, автоматизація та роботизація виробничих процесів. Більшість виробничих процесів є енергозатратними, супроводжуються наявністю комплексу шкідливих факторів виробництва, а також значним негативним впливом на довкілля [3].

5) Електробезпека

Електробезпека — це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електричний струм, проходячи через організм людини, призводить до термічної, електролітичної, біологічної та механічної дій (електротравматизм).

Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканин і органів людини, які виникають від дії електричного струму та електричної дуги. Електротравми умовно поділяють на місцеві та електричні удари.

Екологи обробляючи дані та вимірюючи дані для моніторингу стану довкілля працюють з приладами,які використовують електроенергію. Тому працівники повинні виконувати правила використання електричних приборів, для запобігання та травмування на робочому місці.

Різні тканини людини по-різному проводять струм. Найбільший електричний опір має шкіра людини і, особливо, верхня ороговіла її частина, в якій не має кровоносних судин. На результат ураження виявляє вплив також шлях струму через тіло людини (петлі струму). Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через найбільш життєво важливі органи: серце, головний мозок, легені. З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються дві петлі струму: права рука – ноги, рука – рука.

Будова електричної мережі кабінетів та лабораторій навчальних закладів повинна відповідати вимогам та стандартам безпеки праці. Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму. Кабінети фізики, хімії, майстерні до групи приміщень з підвищеною небезпекою, тому електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати. Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин. Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання мають щороку перевіряти електротехнічні лабораторії. Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінетів та лабораторій необхідно застосовувати їх електричне розділення. Якщо помічено несправності в електромережі кабінету чи лабораторії, у тому числі і у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу.

Для забезпечення захисту людей від ураження електричним струмом використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби як: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, захисне відімкнення, ізоляція провідників із струмом, огороджувальні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки, засоби захисту та запобіжні пристрої.

Захисне заземлення це – навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою. Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів. Заземлення бувають виносні і контурні. В першому випадку заземлювачі розміщують на деякому віддаленні від обладнання, що заземлюється. Вони захищають за рахунок малого їх опору (максимальне значення опору заземлення 4 Ом). При контурному заземленні заземлювачі розміщують по контуру навколо заземленого обладнання на невеликій відстані один від одного [4].

В лабораторіях та кабінетах по периметру кімнати прокладають заземлювальну лінію (стальний прут діаметром 7 мм) і з’єднують її шляхом зварювання з нульовим провідником,природним чи штучним заземлювачем. Від утвореного контуру зварюванням або жорстким болтовим з’єднанням виконують металеві відводи до каркасу електророзподільного щита, до корпусів електродвигунів.

Заземлення електроустановок необхідно виконувати у всіх випадках при напругах 500 В і вище, при напругах вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму — в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках. Профілактичний огляд заземлених пристроїв виконують не рідше 1 разу в рік. При цьому перевіряють стан заземлювального пристрою, наявність кола між контуром заземлення і заземлювальними пристроями.

Занулення – це навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою. Занулення використовують при чотирьох провідній системі трьохфазного струму з глухо заземленою нейтраллю. Занулення перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання. Внаслідок цього спрацьовує максимальний струмовий захист (перегорає запобіжник), який відключає пошкоджену ділянку мережі. Для збільшення безпеки нульовий провід заземлюють в декількох точках.

Можливе одночасне занулення і заземлення одного і того ж корпусу, але одночасне занулення одних і заземлення інших машин в одній тій же мережі заборонено. Не потрібно додатково заземлювати занулені елементи електропристроїв. Заземлення і занулення забезпечують спрацювання приладів захисту, швидке автоматичне вимикання пошкодженої установки від мережі [5].

Висновки

Незадовільні умови праці вкрай негативно впливають на працездатність працівників та збереження їх здоров’я, а також сприяють виникненню у працівників професійних захворювань.

Знання з охорони праці можуть зберегти життя еколога, так як вчасно надана перша медична допомога при отруєннях речовинами чи їх випарами, механічних пошкодження можуть зберегти життя спеціалістові.

На підприємствах еколог повинний знати та виконувати правила з охорони праці, адже здійснюється виробничий процес, який може спричинити травми або смерть працівника.

 

Література:

1. Барабаш В. И. Психология безопасности труда./ Барабаш В.И. — СПб.: СПГАУ, 1996. — 298 с.

2. Закон України «Про охорону праці» в редакції від 13 грудня 2005 р.

3. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. Державні санітарні норми. ДСН 3.3.6.042-99. – К., 1999. – 15 с.

4. Інтегрований курс безпеки життєдіяльності (теоретичні основи): [навч. посіб] /П. С. Атаманчук, В. В. Мендерецький, О. П. Панчук, О. Г. Чорна - Кам'янець-Подільський ,2009. - 200 с

5. Катренко Л. А., Охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник/ Л. А. Катренко, І. П. Пістун – Суми: Університецька книга, 2001.– 339 с.

 

References:

1. Barabash V. Y. Psykholohyya bezopasnosty truda./ Barabash V. Y. — SPb.: SPHAU, 1996. — 298 s.

2. Zakon Ukrayiny «Pro okhoronu pratsi» v redaktsiyi vid 13 hrudnya 2005 r.

3. Sanitarni normy mikroklimatu vyrobnychykh prymishchen'. Derzhavni sanitarni normy. DSN 3.3.6.042-99. – K., 1999. – 15 s.

4. Intehrovanyy kurs bezpeky zhyttyediyal'nosti (teoretychni osnovy): [navch. posib] /P. S. Atamanchuk, V. V. Menderets'kyy, O. P. Panchuk, O. H. Chorna - Kam"yanets'-Podil's'kyy ,2009. - 200 s

5. Katrenko L.A., Okhorona pratsi v haluzi osvity: Navchal'nyy posibnyk/ L. A. Katrenko, I. P. Pistun – Sumy: Universytets'ka knyha, 2001.– 339 s.

 

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^