Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність. Наука. Час. (15-17.11.2014) » Аксельрод Р. Б. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ

Аксельрод Р. Б. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ

Категорія: Сучасність. Наука. Час. (15-17.11.2014), Політологія

УДК 32.33 (477)

 

ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ЕЛІТИ

Аксельрод Р. Б., пошукач кафедри політичних наук

Київський національний педагогічний університет імені М. П Драгоманова, Україна, м. Київ

 

Наукову статтю присвячено значенню політичного діалогу як механізму розвитку професійної компетентності української політичної еліти на сучасному етапі політичного життя України. Показано, що політичний діалог між політичною елітою і громадянами є одним із ефективних напрямів реформування системи державного управління на демократичних засадах. Розкрито його сутність як системного й визначального організаційного принципу державного управління, ціннісного показника ступеня його демократичності та ефективності.

Ключові слова: політичний діалог, управлінська еліта, політична компетентність, професіоналізм.

 

Аксельрод Р. Б. Политический диалог в контексте развития компетентности управленческой элиты/ Киевский национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Украина, г. Киев

Научная статья посвящена значению политического диалога как механизма развития профессиональной компетентности украинской политической элиты на современном этапе политической жизни Украины. Показано, что политический диалог между политической элитой и гражданами является одним из эффективных направлений реформирования системы государственного управления на демократических началах. Раскрыта его сущность как системного и определяющего организационного принципа государственного управления, ценностного показателя степени его демократичности и эффективности.

Ключевые слова: политический диалог, управленческая элита, политическая компетентность, профессионализм.

 

Axelrod R. B. Political dialogue in the context of competency management elite / Kyiv National Pedagogical Dragomanov University, Kiev, Ukraine

The scientific article is devoted to the importance of political dialogue as a mechanism for the development of professional competence of the Ukrainian political elite at the present stage of political life in Ukraine. It is shown that the political dialogue between political elites and citizens is one of the effective ways of reforming the system of governance based on democratic principles. Reveals its nature as a system and defining organizational principle of public administration, the exponent of its values of democracy and efficiency.

Keywords: political dialogue, managerial elite, political competence and professionalism.

 

Вступ

Сьогодні проблема політичної компетентності управлінської еліти є особливо гострою: ми спостерігаємо серйозне невдоволення існуючими методами та результатами державного управління, що вимагає розвитку, насамперед, політичної культури політичної еліти, як чинника прийняття компетентного політичного рішення через використання таких важливих засобів, як компроміс, порозуміння й, насамперед, вміння вести політичний діалог із громадянами держави. Тим часом про необхідність громадянського діалогу як засобу єднання суспільства сьогодні говорять і представники вищого політичного керівництва, і конструктивна опозиція. Українські політологи практично одностайні в думці, що розгортання діалогу влади із суспільством є єдиною альтернативою негативним сценаріям розвитку країни з огляду на події початку 2014 р. в Україні.

Аналіз джерел. У політологічному дискурсі феномен компетентності знайшов відображення у наукових працях В. Андрущенка, В. Бабкіна, О. Бабкіної, В. Бебика, В. Горбатенка, Є. Головахи, М. Головатого, І. Воронова, О. Демидова, Ю. Єрмака, Г. Зеленько, Т. Каменчук, П. Кузьміна, Г. Латфулліна, Н. Лепської, М. Новічкової, В. Журавського, В. Кременя, І. Кресіної, О. Кучеренка, М. Михальченка, Н. Паніної, М. Розумного, Ф. Рудича, О. Шестопал та інших українських науковців. Однак зазначені наукові розробки не повністю розкрили роль діалогу у розвитку професійної компетентності української політичної еліти.

Сьогодні, як ніколи, очевидно, що основою влади не може служити один лише примус. Свого часу класик європейського Просвітництва А. Фергюсон підмітив, що у деспотичної влади «відсутня потреба в мовному спілкуванні: для виконання наказів правителів достатньо і тих знаків, якими користуються німі» [1, с. 385]. Стара парадигма владних відносин, побудована на грі з нульовою сумою, виявляється в сучасних умовах все менш ефективною. Діалог в найрізноманітніших його формах і проявах виявляється вже не якоюсь ексклюзивної практикою, але повсякденною реальністю. Відповідно, оволодіння мистецтвом діалогу перестає бути абстрактним моральним закликом, але стає «виробничою необхідністю», показником компетентного підходу, насамперед, до розв’язання нагальних проблем у політичній сфері.

Міжнародний досвід та історична практика також свідчать, що одним із ефективних напрямів реформування системи державного управління на демократичних засадах є застосування системного діалогу між політичною елітою і громадянами як визначального організаційного принципу державного управління і як ціннісного показника ступеня його демократичності та ефективності. Причому потрібна не просто «нова ідеологія щодо діалогу», але, як справедливо зауважив російський вчений A. Ахиєзер, – «теорія, яка могла б якимось чином «намацати» місце діалогу в суспільстві, виявити зв'язок численних специфічних форм діалогу з перспективами їх розвитку» [2, с. 39].

Важливе значення принцип політичного діалогу має в системі державного управління, де він виступає як один з визначальних, оскільки сприяє укріпленню єдності політичної еліти та інститутів громадянського суспільства, узгодженню різнопланових суспільних інтересів і, зрештою, зростанню політичної і соціально-економічної стабільності. Важливість ціннісного критерію політичного діалогу у відносинах між політичною елітою і громадянами спричиняє підвищену увагу в контексті тих подій, які відбувалися в Києві й в інших обласних центрах на початку 2014 р., які були пов’язані із зривом підписання угоди про асоціацію між Україною й ЄС, а потім і системними виступами громадян й політичної опозиції проти влади в цілому. Саме від політичної компетентності представників вищого ешелону політичної еліти через застосування принципу політичного діалогу, можливо було розв’язати нагальні проблеми соціально-політичної кризи в Україні [3]. Якщо ж існуюча політична влада запізнюється з формуванням механізму зворотного зв’язку та модернізацією політичних інститутів, політична опозиція здатна активізуватись, а її діяльність може викликати непередбачувані наслідки. Власне, таку ситуацію ми і спостерігали на початку 2014 року в Україні. Тільки політичне взаєморозуміння здатне було вивести з цього глухого кута, адже люди на Майдані збиралися різні – менш радикальні, більш радикальні, і природно, єдиний рецепт, про який можна говорити – це політичний діалог [4].

Проблема ця є однією з найбільш гострих і актуальних у вирішенні питань подальшої долі розвитку українського суспільства. Враховуючи, що політичний діалог являє собою процес взаємовпливу елементів і є універсальною формою розвитку, слід зазначити, що спрямованість на розбудову вільного, демократичного суспільства, в центрі якого перебуває людина з її потребами та інтересами, повинно передбачати особливу увагу до розвитку цього процесу у взаємовідносинах між політичною елітою і громадянським суспільством, оскільки тільки громадянське суспільство може виступати як справжнє і актуальне джерело формування цілей державного управління.

Це проявилося у подіях на Майдані у 2014 р. Головна проблема полягала у відсутності довіри між учасниками переговорного процесу в країні. У тому, що відбувалося – відсутність «перезавантаження», вимоги зняти будь-кого, аби зняти – безумовно винною є еліта, яка не розуміє, як змінювати країну, і для чого це зрештою робити. Раніше були гасла – «реформувати все». Але ніхто не розумів, що потрібно реформувати, це було просто популярно. Зараз популярні гасла – «перезавантаження влади», «конституційні зміни». Але насправді дуже часто відбувається профанація. У першу чергу через те, що люди один одному не довіряють. У них немає чіткого розуміння ситуації. Опозиція розуміє по-своєму, влада – по-своєму, а Майдан, суспільство взагалі розуміють по-іншому.

Отже, політичний діалог є необхідною умовою підтримки довіри до державних органів. Він відкриває шлях не просто до легітимації, а до компетентного прийняття рішень, підтримки програм діяльності органів державної влади й управління, мобілізації громадськості на бажані дії. Й зрозуміло, що стосунки особи і держави мають будуватися на ціннісних засадах партнерства, принципах довіри і взаємної відповідальності. Громадянин має переконатися, що держава несе відповідальність за стан справ у країні і дійсно піклується про захист і реалізацію його інтересів. Визнання влади демократичною, розуміння того, що демократичні уряди зобов’язані звітувати перед громадськістю, а реалізація політики не буде успішною без розуміння та підтримки їх населенням, вимагає налагодження інформаційної взаємодії державних органів та громадськості.

У свою чергу, відкритість державної інформації, адекватна поінформованість населення сприяє свідомій участі громадян у державному управлінні в цілому, надає можливості для обґрунтованої участі в прийнятті рішень та раціонального впливу громадськості на неї. Йдеться, таким чином, про налагодження постійного діалогу між державною владою та громадянським суспільством, діалогу, який здійснюється на паритетних началах, який певною мірою стимулює критичне мислення і створює умови обопільної відповідальності. Усе це сприяє реалізації досить популярних на Заході ідеалів «демократії співучасті», які передбачають не тільки проведення кампаній з інформування, розробки та впровадження рішень відповідно до потреб населення, але й широке залучення громадськості до безперервного діалогу щодо того, які питання слід порушувати, чи компетентно визначені проблеми та пріоритети державної політики, які існують інтереси та ризики, чи враховані всі альтернативи, як посилити здатність розв’язувати подібні проблеми в майбутньому тощо.

Водночас, політолог А. Єрмолаєв підкреслює, що формат розмови влади і суспільства повинен змінюватися. «Ми будемо сподіватися, що найближчим часом пройде «вулично-майданна» епоха і настане час професійних державних менеджерів, які вирішать те, що не вирішувалось роками, – переконує Єрмолаєв. – Майданний рух і є прояв зрілого громадянського суспільства» [5]. На часі впровадження ціннісних принципів відкритості і прозорості, визначення механізмів співпраці, залучення громадськості до процесів прийняття рішень, активізація інформування населення на всіх етапах формування та впровадження урядової політики.

Висновки

1. Політичний діалог як організаційний принцип та ціннісний критерій державного управління передбачає розуміння державної влади не як сталого стану, а як системи, що весь час самоорганізується. Це передбачає постійний процес узгодження різнопланових інтересів суспільства з державою за умов збереження єдності та стабільності країни.

2. Налагодженню політичного діалогу між державними органами та громадськістю сприяє застосування ціннісних принципів відкритості і прозорості сприяє, що створює ситуацію взаємопорозуміння. Усе це має своїм наслідком підвищення ефективності та компетентності управління, оскільки спрямовані на досягнення адекватної діяльності, критерієм успіху якої є саме порозуміння.

4. Основна і обов’язкова умова існування політичного діалогу – це сильна й стійка політична воля всіх сторін-учасниць. Вона повинна ґрунтуватися на компетентному знанні щодо потенціалу й інтересів учасників політичного діалогу, здатних реально впливати на хід соціально-політичного розвитку. При цьому слід враховувати умови, необхідні для компетентного ведення політичного діалогу. Основними з них, зокрема, є: відповідний рівень розвитку законодавчої бази; рівень розвитку ринкової економіки, що може дозволяти основним учасникам діалогу робити той чи інший вибір в прийнятті рішень; загальноосвітній рівень і рівень політичної культури учасників діалогу.

 

Література:

1. Фергюсон А. Опыт истори и гражданского общества [Текст] : монография / А.Фергюсон. – M.: РОССПЭН, 2000. – 391 с.

2. Ахиезер А. С. Возможен ли діалог цивилизаций? [Текст] / А. С. Ахиезер // Цивилизации. – Вып. 7: Диалог культур и цивилизаций / Отв. ред. А. О. Чубарьян. – М., 2006. – С. 39–40.

3. Якщо влада не почне політичний діалог, можуть бути жертви [Електронний ресурс] // Gazeta.ua. – 2014. – 19 січня.

4. Слободзян М. Єдиний рецепт, про який можна говорити – це політичний діалог [Електронний ресурс] / М. Слободзян. – Режим доступу : http://www.ogo.ua/articles/view/2014-01-20/46617.html . – Назва з екрану.

5. Ради чего принесли в жертву Азарова? Мнение политолога [Електронний ресурс] // The Kiev Times. – 2014. – 30 січня. – Режим доступу : http://thekievtimes.ua/ authority/313339-radi-chego-prinesli-v-zhertvu-azarova-mnenie-politologa.html. – Назва з екрану.

References:

1. A. Ferguson Experience the history and civil society [Text]: monograph / A.Fergyuson. - M .: ROSSPEN, 2000. - 391 p.

2. Akhiezer it possible to dіalog civilizations? [Text] / A. Akhiezer // Civilization. - Vol. 7: Dialogue of Cultures and Civilizations / Exec. Ed. AO Chubarian. - M., 2006. - P. 39-40.

3. Yakscho Vlad pochne polіtichny dіalog, mozhut Buti victims [Electron resource] // Gazeta.ua. - 2014 - 19 sіchnya.

4. M. Slobodzyan Єdiny recipe about yaky mozhna govorito - tse polіtichny dіalog [Electron resource] / M. Slobodzyan. - Mode of access: http://www.ogo.ua/articles/view/2014-01-20/46617.html. - NAME ekranu h.

5. For what sacrificed Azarov? According to political scientist [Electron resource] // The Kiev Times. - 2014 - 30 sіchnya. - Mode of access: http://thekievtimes.ua/ authority / 313,339-radi-chego-prinesli-v-zhertvu-azarova-mnenie-politologa.html. - NAME ekranu h.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^