Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність. Наука. Час. (20-22.11.2017) » кандидат технічних наук, Хоменко С. М., Ковальчук Т. Ю., Хоменко С. Я., Петраченко В. С. ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ СУЧАСНИХ ПРОГРАМНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОНЛАЙН

кандидат технічних наук, Хоменко С. М., Ковальчук Т. Ю., Хоменко С. Я., Петраченко В. С. ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ СУЧАСНИХ ПРОГРАМНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОНЛАЙН

Категорія: Сучасність. Наука. Час. (20-22.11.2017), Педагогіка

УДК 378.147

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ СУЧАСНИХ ПРОГРАМНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОНЛАЙН

кандидат технічних наук, Хоменко С. М.

Житомирський агротехнічний коледж, Україна, Житомир

Ковальчук Т. Ю., Хоменко С. Я., Петраченко В. С.

КВНЗ «Житомирський інститут медсестринства», Україна, Житомир

 

Розвиток сучасних технологій вимагає інтенсивного формування інформативних компетентностей науково-педагогічних працівників [1]. При цьому зростає потреба у використанні спеціалізованого програмно-технічного забезпечення навчального процесу. Адже, щоб ефективно організувати наукову роботу серед студентів та викладачів, потрібні спеціалізовані програмні рішення з можливістю дистанційного управління процесами.

Проблема полягає у тому, що наразі немає одного такого універсального інструменту, який би всіх влаштовував і був впроваджений в систему роботи кожного навчального закладу. Тому науково-педагогічні працівники та студенти використовують подекуди цілі арсенали різноманітних рішень. На жаль серед них зустрічаються відверто застарілі та вузькоспеціалізовані інструменти:

1. Інформація на паперових носіях. З одного боку – результати наукової роботи мають бути оформлені у вигляді звітів, дисертацій, статей та ін. Проте в процесі виконання самої роботи та контролю дуже важко в потрібний момент знайти необхідні матеріли за минулі роки, які були присвячені вивченню якогось певного питання. Також для передачі інформації в такому вигляді потрібно затрачати час (зустрічатися особисто, відправляти поштою), тоді як набагато швидше все це можна зробити в електронному вигляді.

2. Жорсткі диски комп’ютерів та інші фізичні засоби для зберігання інформації. Розвиток комп’ютерної техніки та використання готових інструментів на її базі дозволив вирішити питання надійного зберігання та швидкого пошуку всіх необхідних науковцям даних. Проте це не вирішило основної задачі – вільного цілодобового доступу до цих даних всіх учасників робочої групи (студентів, аспірантів, викладачів).

3. Хмарні середовища для зберігання інформації і керування невеличкими проектами. Найбільш поширеними є Google Документи і Google Диск. Їх використання дозволяє вирішити проблему з цілодобовим доступом до всієї необхідної інформації, а також надійно накопичувати та зберігати базу досліджень. Корпорація Google безкоштовно надає велику кількість готових рішень для учнів та студентів [2].

Проте, накопичення, зберігання і використання інформації – лише технічна частина робочого процесу. Основна задача – це налагодження спілкування між керівниками та учасниками наукових груп, проведення дискусій, «мозкових штурмів», аналізу отриманих результатів тощо. Наукові семінари та робота в спеціалізованих лабораторіях раніше були чи не єдиним способом таких занять. Проте, з розвитком мережі Інтернет та засобів комп’ютерної комунікації, з’явились нові інструменти, які не вимагають очного відвідування навчального закладу. Тепер, щоб отримати відповідь наукового керівника чи подискутувати з колегами, не потрібно нікуди їхати. Для цього використовуються наступні методи:

1. Електрона пошта, мобільний зв’язок та Skype. Це найпростіші засоби комунікації, що дозволять оперативно вирішувати задачі з науковим керівником чи колегою. Проте для роботи з великою групою студентів чи викладачів необхідні засоби, які представлені нижче.

2. Спільноти (групи) в соціальних мережах. І найбільшою популярністю наразі користується Facebook. Це не тільки сайт номер один та найбільша соціальна мережа. Це великі можливості для безкоштовної організації роботи наукової групи на довготривалій основі. Можна створювати спільноти і групи як для окремих тематик наукових досліджень, так і для цілих кафедр чи окремих викладачів (наукових керівників). У цьому разі дуже зручно бути в курсі всіх новин, що відбуваються в групі та оперативно реагувати на інформацію. Також можна відслідкувати всю історію роботи кожної такої спільноти.

3. Групи в популярних месенджерах, наприклад: Telegram, Viber та ін. Слід відмітити, що саме мобільні додатки до смартфонів мають найвищу популярність серед молоді. Найбільші переваги, за рахунок яких молодь вибирає саме такі рішення – це мобільність, зручність, простота та звичність у побуті.

Таким чином, аналізуючи вихідні дані до сучасних рішень для організації наукової діяльності студентів і викладачів онлайн, можна зробити висновки, що вони повинні задовольняти таким параметрам:

1. Система повинна бути універсальною, інтуїтивно зрозумілою кожному та бажано – єдиною. Не повинно бути такого, що частина студентів спілкується через Viber, інша – через Facebook, а науковий керівник відповідає лише на листи електронною поштою. При цьому кожний новий учасник робочої групи повинен витрачати мінімум часу на вивчення інтерфейсу програми.

2. Доступ до всієї інформації (файли, архіви, записи чату, задачі та ін.) повинен надаватися кожному учаснику групи цілодобово і у режимі онлайн. Бажано, щоб об’єм такого диску становив не менше 5 Гб, адже окрім звичайних текстових документів потрібно працювати з цифровими зображеннями, презентаціями та іншими файлами, що займають достатньо багато місця на диску.

3. Наявність мобільного безкоштовного додатку, що можна швидко встановити на телефон з системою Android чи iOS. Бажано, щоб ця програма не потребувала багато потужностей для роботи.

4. Керівник повинен мати можливості ставити задачі, встановлювати строки і відповідальних, перевіряти результати – тобто дистанційно керувати всіма процесами наукової діяльності. До речі, таких можливостей не має жоден з розглянутих вище інструментів.

5. Наявність групового чату, в якому всі зміни повинні відображатися в режимі реального часу.

6. Можливість відеодзвінків. При чому не лише між двома людьми, але й між групою.

7. Програмне забезпечення має бути безкоштовним (або в крайньому разі відносно доступним для студента).

8. Висока надійність збереження інформації з можливістю резервного збереження на сервісах типу Dropbox [3], Google Диск, Microsoft OneDrive.

9. Простий доступ для нових учасників – запрошення через електронну адресу чи інше.

10. Інтеграція з найбільш популярними сервісами від провідних компаній, таких як Google, Amazon та ін.

Розглянемо переваги і недоліки найбільш поширених готових рішень, що задовольняють більшій частині представлених вище параметрів: Slack [4], Trello [5], Wrike [6].

Переваги

1. Slack.

Найбільш популярна система, що має зручні мобільні версії для iOS і Android, а також підтримує інтеграцію з великою кількістю сервісів. Для кожної теми (конференції, дискусії, наукової проблеми, будь-якого питання тощо) можна створити окремий чат (Slack-канал) і запросити туди необхідних колег. Можна створювати окремі канали для викладачів, студентів та між будь-якою кількістю користувачів. Система інтуїтивно зрозуміла та проста. Є зручна функція, що дозволяє отримувати сповіщення про те, що відбувається в певному чаті.

2. Trello.

В основі цієї системи управління проектами покладено принцип використання зручних онлайн-дошок. Ви можете запрошувати на ваші дошки необхідну кількість колег. З допомогою Trello ви будете зручно обмінюватися файлами, завантаженими з комп’ютера чи будь-якого хмарного сховища. Основний плюс – можливість отримати всю інформацію по вашому проекту (статті, дослідження, виступ на конференції), просто глянувши на відповідну дошку. Все просто, наглядно і зрозуміло. Будь-які зміни відбуваються в режимі реального часу. Ви можете коментувати задачі, додавати списки, мітки, керувати строками виконання задач та багато іншого.

3. Wrike.

За допомогою цієї системи дуже легко керувати науковою роботою групи осіб у реальному часі. При цьому, натиснувши одну кнопку, ви миттєво отримаєте звіт про ефективність роботи учасників. Wrike дозволяє зручно планувати наукову роботу в будь-яких галузях і над проектами будь-якої складності. Ви будете встановлювати пріоритети для кожної задачі і ефективно контролювати графік їх виконання. Більше не буде такого, що ніхто не пам’ятає, хто і коли мав зробити ту чи іншу задачу. У вас перед очима завжди буде вся інформація. Wrike також має зручну і швидку версію додатків для Android та iOS.

Недоліки

1. Slack.

В безкоштовній версії у вас є можливість виконувати пошук лише серед останніх 10 000 повідомлень. А це, як потім виявляється, не так вже й багато. Вартість найдешевшого платного тарифу – доволі значна: від 6,67 доларів США в місяць за одного користувача (при умові оплати одразу за рік).

У безкоштовній версії відеодзвінки можна виконувати лише між двома людьми, але для цього не завжди підійде «слабкий» комп’ютер. Також не вистачає функціоналу, що дозволяє одразу фіксувати поруч з чатом цікаві ідеї та оформлювати їх у вигляді задач. Адже в результаті роботи групи науковців такі ідеї виникають постійно. Доводиться записувати їх десь окремо…

Відсутність кирилиці – також значний мінус. Інтерфейс Slack виконаний англійською мовою, що може додати незручностей не лише студентам але й викладачам.

2. Trello.

Все таки, порівнюючи з іншими системами, у Trello трохи незвичний інтерфейс. А якщо за еталон простоти і зручності взяти відомий всім Skype, то перший час користувачу доведеться згаяти час на знайомство з системою.

При цьому у безкоштовній версії обмежена кількість дошок. Також немає можливості інтеграції з популярними сервісами, такими як Google Документи чи WhatsApp. Платні тарифи достатньо високі, наприклад, Business Class коштує 9,99 доларів США в місяць за одного користувача (при умові оплати одразу за рік).

3. Wrike.

Базова безкоштовна версія Wrike доступна для невеличких груп користувачів – до 5 чоловік. На відміну від Trello з системою Wrike дуже легко розібратися: тут все просто і відносно більш інтуїтивно зрозуміло. Проте не всім користувачам зручно знаходити задачі і підзадачі. Вартість платного тарифу «Wrike Professional» становить 9,80 доларів США в місяць за одного користувача (при умові оплати одразу за рік).

Висновки:

1. Розглянуто стан питання та сформульовано основні вимоги до сучасних програмних рішень для організації наукової діяльності викладачів та студентів онлайн.

2. Проаналізовано переваги і недоліки найбільш популярних безкоштовних інструментів, що найбільш часто використовуються в якості систем управління проектами (Slack, Trello, Wrike).

3. Встановлено, що незважаючи на велику кількість готових програмних рішень, немає жодного безкоштовного універсального інструменту, який би задовольняв наведеним вище вимогам.

Навіть серед дорогих спеціалізованих CRM-систем важко знайти зручний та інтуїтивно зрозумілий кожному інструмент, що підійде для надійного і простого управління процесами наукової діяльності. Сподіваємося, що в подальшому на ринку програмного забезпечення з’явиться саме такий інструмент, який полегшить самостійну наукову роботу студентів та науково-педагогічних працівників.

 

Література:

1. Бовтрук Н. С. Формування інформативних компетентностей майбутніх учителів технологій у процесі навчання фахових дисциплін з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Теорія та методика навчання (технічні дисципліни)" / Н. С. Бовтрук. – Київ, 2017. – 19 с.

2. G Suite | Google for Education [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://edu.google.com/k-12-solutions/g-suite/

3. Dropbox [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.dropbox.com/ru/.

4. Where work happens | Slack [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://slack.com/.

5. Trello [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://trello.com/.

6. Wrike – система для управления проектами онлайн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.wrike.com/ru/.

 

Текст в форматі PDF Stattya_Homenko.pdf [190,53 Kb] (cкачиваний: 1)

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^