Наукові конференції, Научные конференции » Сучасність. Наука. Час. (20-22.11.2017) » доктор історичних наук, Ореховський В. О. ВЕТЛЯНСЬКА ЧУМА (1878 – 1879 рр.): ТА, ЩО ЗАГРОЖУВАЛА «ЖАХОМ НЕ ЛИШЕ РОСІЇ, АЛЕ Й УСІЙ ЄВРОПІ»

доктор історичних наук, Ореховський В. О. ВЕТЛЯНСЬКА ЧУМА (1878 – 1879 рр.): ТА, ЩО ЗАГРОЖУВАЛА «ЖАХОМ НЕ ЛИШЕ РОСІЇ, АЛЕ Й УСІЙ ЄВРОПІ»

Категорія: Сучасність. Наука. Час. (20-22.11.2017), Історія

УДК: 94

ВЕТЛЯНСЬКА ЧУМА (1878 – 1879 рр.): ТА, ЩО ЗАГРОЖУВАЛА « ЖАХОМ НЕ ЛИШЕ РОСІЇ, АЛЕ Й УСІЙ ЄВРОПІ»

доктор історичних наук, Ореховський В. О.

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна, м. Чернівці

 

Тези висвітлюють події, пов’язані зі спалахом епідемії чуми у козачому поселенні Ветлянка Астраханської губернії (1878-1879 рр.) Автор зосереджує увагу на діяльності центральних та місцевих органів влади, скерованої на боротьбу із цією хворобою. Показана допомога, що надавалася державній медицині благодійними організаціями (Російським Червоним Хрестом).

Ключові слова: Російська імперія, Ветлянська чума, епідемії, громадські медично-санітарні організації, Російське Товариство Червоного Хреста, медицина, благодійність.

 

Ореховский В. О. Ветлянская чума (1878 - 1879 гг.): та, которая угрожала «ужасом не только России, но и всей Европе» / Черновицкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, Украина, г. Черновцы

Тезисы освещают события, связанные со вспышкой эпидемии чумы в казачьем поселении Ветлянка Астраханской губернии (1878-1879 гг.) Автор сосредоточивает внимание на деятельности центральных и местных органов власти, направленной на борьбу с этой болезнью. Показана помощь, которая оказывалась государственной медицине благотворительными организациями (Российским Красным Крестом).

Ключевые слова: Российская империя, Ветлянская чума, эпидемии, общественные медико-санитарные организации, Российское Общество Красного Креста, медицина, благотворительность.

 

Orehowskyi W.О. Vetlyanskaya plague (1878 - 1879): that threatened «horror not only to Russia, but and to all Europe» / of the Chernivtsi trade and economic institute of the Kyiv national trade and economic university, Ukraine, Chernivtsi

Theses light up the events, related to the flash of epidemic of plague in the Cossack settlement of Vetlyanka of the Astrakhan province (1878-1879). Author concentrates attention on activity of central and local organs of the power sent to the fight against this illness. A help that appeared to state medicine eleemosynary organizations (By Russian Red Cross) is shown.

Keywords: the Russian empire, Vetlyanskaya of tent, epidemic, public medical organizations, Russian Society of Red Cross, medicine, charity.

 

Епідемії інфекційних хвороб завжди були невід’ємною, на жаль, трагічною складовою історії людства. Особливе місце серед них займає чума – «чорна смерть», що стала символом лиха, від якого немає порятунку. Століттями вона збирала щедру «жатву» серед населення Землі.

Друга половина ХІХ століття стало у цьому плані періодом відносного затишшя після жорстоких спалахів цієї хвороби у попередні часи. Однак, події 70-х рр. ХІХ ст. у Російській імперії знову нагадали про могутність одного з вершників Апокаліпсису.

Приводом для цього стала ситуація, що склалася у козачому поселення Ветлянка Астраханської губернії.

У жовтні – листопаді 1878 р. тут було зафіксовано перші випадки хвороби, що носила явний епідемічний характер [1, с.241-242].

Проте відомості про епідемію з’явилися у пресі тільки через два місяці, у кінці грудня 1878 р. До цього місцева влада намагалася заспокоїти громадську думку, заявляючи, що хвороба не має масового характеру і усі застережні заходи прийняті. Після офіційного підтвердження епідемії новина поширилась із карколомною швидкістю. Стали публікуватися регулярні звіти щодо статистики хворих та померлих. У листах з міст та повітів повідомлялося про паніку, що охопила як територію Астраханської так і ряд сусідніх губерній. Саратовський кореспондент «Біржових відомостей» писав: «Звістка про чуму промайнула по Саратову три дні тому і відразу схвилювала усе населення. В Астраханській губернії чума, помирає 95 чоловік зі 100! Ось що повторюється тисячами вуст... У Єнотаєвськом повіті помираючі від чуми лежать на вулицях, нікому ховати, губернатор виїхав для облаштування карантинів» [6, с.207].

19 грудня 1878 р. Ветлянка була оточена військовими частинам, однак це не зупинило поширення епідемії. Тому 27 грудня вирішено було значно збільшити територію, на яку поширювався карантин [1, с.242]. Було заборонено рух обозів по Московському тракту через Єнотаєвський повіт. Через декілька днів була припинена робота Ветлянської поштової станції, почалося підвезення дезінфекційних засобів [6, с.209].

У січні 1879 року для боротьби із епідемією уряд направив до Ветлянки комісію на чолі з графом М. Т. Лоріс-Меликова [4, с.144]. Розпочалися роботи по очищенню і дезінфекції будинків та подвір'їв. Могили померлих засипалися вапном. Ветлянка знаходилась в облозі аж до 15 березня 1879 р., після чого було здійснене остаточне очищення та дезінфекція «вимерлих» і «підозрілих» будинків, а також здійснений суцільний огляд жителів поселення. Огляд провів проф. Е.Е.Ейхвальд у присутності міжнародної комісії [1, с.242]. За час цієї епідемії від чуми померло 434 людини, а всього у Ветлянці з 1743 жителів захворіло 445 людей, тобто біля 25% населення [1, с.242].

Заходи, що були прийняті російською владою, були покликані не тільки задовольнити міжнародну делегацію, але і продемонструвати ефективність російської системи державного управління. Однак, події у Ветлянці завдали серйозного удару міжнародній репутації Російській імперії, особливо її відносинам із Німеччиною. Остання отримала можливість вказати Росії на нестачу цивілізованості, причому у той самий момент, коли відбувалися зміни у європейській політиці та вибудовувалися нові економічні та політичні союзи між країнами [4, с.144].

Значний резонанс, який викликали ці події у російському суспільстві, привернули увагу громадських організацій та приватних осіб.

Дієву допомогу урядовій медицині надав Російський Червоний Хрест. Найбільш суттєвим заходом у боротьбі з епідемією стало знищення білизни і верхнього одягу у заражених родинах. Тому, перед усім Головне Управління Товариства дало розпорядження зосередити в Астраханській губернії значні запаси білизни. Крім того, для прийняття термінових заходів на випадок поширення епідемії, були відряджені до Ветлянки головноуповноважений В.М.Юзефович та 5 студентів-медиків. В місті Царицин було влаштовано центральний склад, куди від усіх місцевих закладів Червоного Хреста надходили великі партії одягу та взуття. Представники Товариства також брали участь у дезінфекційних роботах; у кінці лютого були спалені всі будинки, в яких виявили захворілих, після попередньої оцінки вартості цих будинків [5, с.41-42; 7, с.32-33].

Фіналом цих трагічних подій став наступний курйозний випадок. Міський голова Царицина пізніше згадував, що санітарна комісія вирішила здійснити дезінфекцію одягу військових, які несли карантинну службу. «Усі речі, – писав він, - …були складені до товарних вагонів, які потім були герметично закупорені та опломбовані. Потім до цих вагонів була пущена з паровозів пара. Через декілька годин вагони були у присутності комісії відкриті і, жах, вони виявилися напівпорожніми… Речі, що знаходилися в них, внаслідок впливу гарячої пари, до такої міри поменшали, що… кожуха дорослої людини можна було би надіти тільки на піврічну дитину, а папаху не можна було натягнути навіть на кулак! Внаслідок цього війська залишились без теплого одягу та виїхали з Царицину майже без чобіт» [3, с.156].

Отже, Ветлянські події у черговий разів нагадали про могутність «чорної смерті», а також виявили непідготовленість державної медицини та місцевої влади до масштабних епідемій. За словами професора хірургії, патології та терапії Казанського університету М.Ф. Висоцького: «…Ветлянська епідемія являє собою типовий зразок течії та розвитку епідемій чуми …, що йдуть своїм природнім шляхом. Я говорю «природнім шляхом» тому, що проти цього спалаху дуже довго не приймалося жодних заходів і він був визнаний чумою лише після майже 3 місяців з моменту його початку» [2, с. 8].

В той же час, події у Ветлянці стали фактором, що вплинув на формування нових санітарно-гігієнічних норм та розвитку епідеміології у Російській імперії.

 

Література:

1. Васильев К.Г., Сегал А.Е. История эпидемий в России (Материалы и очерки) / К.Г.Васильев, А.Е.Сегал. – М.: Медгиз, 1960. – 398 с.

2. Высоцкий Н.Ф. Астраханская чума /Н.Ф.Высоцкий – Казань: Типо-литография Императорского Университета, 1911. – 54 с.

3. Мельников Н. Ветлянская чума в 1878 та 1879 гг. Воспоминания бывшего городского головы г. Царицина /Н.Мельников // Русская старина. – 1889. –Т. LXIV (октябрь, ноябрь, декабрь). – С.143-156.

4. Михель Д.М. Чума и эпидемиологическая революция в России, 1897-1914 / Дмитрий Михель // Вестник Евразии - 2008 - №3 – С. 142-164.

5. Очерк возникновения и деятельности Российского Общества Красного Креста. - С.-Петербург: Государственная типография, 1913.-63с.

6. Пироговская М.М. Ветлянская чума 1878-1879 гг.: санитарный дискурс, санитарные практики и (ре)формирование чувствительности /Мария Пироговская // Антропологический форум - 2012 - № 17. – С. 198-229.

7. Российское Общество Красного Креста. Исторический обзор деятельности. - СПб.: Лештуковская паровая скоропечатня П.О.Яблонского, 1902. – 143 с.

References:

1. Vasylev K.H., Sehal A.E. Ystoryia эpydemyi v Rossyy (Materyaly y ocherky) / K.H.Vasylev, A.E.Sehal. – M.: Medhyz, 1960. – 398 s.

2. Vыsotskyi N.F. Astrakhanskaia chuma /N.F.Vysotskyi – Kazan: Typo-lytohrafyia Ymperatorskoho Unyversyteta, 1911. – 54 s.

3. Melnykov N. Vetlianskaia chuma v 1878 ta 1879 hh. Vospomynanyia byvsheho horodskoho holovy h. Tsarytsyna /N.Melnykov // Russkaia staryna. – 1889. –T. LXIV (oktiabr, noiabr, dekabr). – S.143-156.

4. Mykhel D.M. Chuma y еpydemyolohycheskaia revoliutsyia v Rossyy, 1897-1914 / Dmytryi Mykhel // Vestnyk Evrazyy - 2008 - № 3 – S. 142-164.

5. Ocherk voznyknovenyia y deiatelnosty Rossyiskoho Obshchestva Krasnoho Kresta. - S.-Peterburh: Hosudarstvennaia typohrafyia, 1913.-63s.

6. Pyrohovskaia M.M. Vetlianskaia chuma 1878-1879 hh.: sanytarnyi dyskurs, sanytarnye praktyky y (re)formyrovanye chuvstvytelnosty /Maryia Pyrohovskaia // Antropolohycheskyi forum - 2012 - № 17. – S. 198-229.

7. Rossyiskoe Obshchestvo Krasnoho Kresta. Ystorycheskyi obzor deiatelnosty. - SPb.: Leshtukovskaia parovaia skoropechatnia P.O.Yablonskoho, 1902. – 143 s.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^