Наукові конференції, Научные конференции » УКРАЇНА НАУКОВА (24-26.12.13 » кандидат філософських наук, доцент, Бичков М. М. Берднік Д. В., Добера О. О. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ ТА ІДЕОЛОГІЧНА ОРІЄНТАЦІЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

кандидат філософських наук, доцент, Бичков М. М. Берднік Д. В., Добера О. О. УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ ТА ІДЕОЛОГІЧНА ОРІЄНТАЦІЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Категорія: УКРАЇНА НАУКОВА (24-26.12.13, Політологія

кандидат філософських наук, доцент, Бичков М. М. Берднік Д. В., Добера О. О.

Вінницького торговельно – економічного інституту КНТЕУ

м. Вінниця, Україна

 

УКРАЇНСЬКИЙ МЕНТАЛІТЕТ ТА ІДЕОЛОГІЧНА ОРІЄНТАЦІЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

 

Актуальність дослідження проблеми. Менталітет та ідеологічна орієнтація сучасної молоді відіграє значну роль в процесах державотворення, утвердження України як цивілізованої європейської держави. Аналіз та дослідження даного політичного явища допомагає зрозуміти особливості політичної культури, визначити пріоритетні напрямки її вдосконалення та подальшої модернізації українського суспільства. Сучасний розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, що обумовлений пошуком власного шляху розвитку та зміни цінностей. Людський спосіб життя зумовлює таке існування цінностей, де найвищою постає та, яка визначає сенс життя особистості, всю мотивацію її існування. Україна як незалежна держава, що не так давно стала на самостійний шлях формування нових соціально-економічних, політичних, духовних орієнтирів, свої ідеї, мрії та сподівання значною мірою пов'язує з молоддю. Головними напрямками роботи науковців є визначення цінностей молоді, якими вона оперує сьогодні і які складають її внутрішній світ та формують ставлення до навколишнього світу. В молодіжному середовищі триває переоцінка суспільних та культурних цінностей попередніх поколінь. Відтак трансформується наступність і послідовність передачі соціокультурного і політичного досвіду, що призводить до ціннісно-нормативного дисбалансу. Ці процеси спонукають до підвищення уваги суспільства до молодої людини як суб’єкта соціально-політичного буття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку політичної культури, менталітету та ідеологічної орієнтації громадян, включаючи і молодь, під кутом зору узагальнюючих політико-психологічних характеристик індивіда, ступеня його політичної розвиненості, а також уміння реалізувати політичні знання у межах нинішньої політичної системи досліджують такі вчені, як В. Бебик, М. Головатий, Є. Головаха, Л. Карамушка, М. Корнєв, В. Лісовий, Н. Паніна, Ю. Пахомов, В. Ребкало. Акцент на національній культурі, національному характері та менталітеті ставиться у працях Л. Нагорної, М. Пірен, О. Рудакевича. Власне психологічні чинники процесу формування політичної культури особистості через аналіз процесу її політичної соціалізації, політичної ідентифікації досліджуються у розвідках Н. Гедикової, Н. Дембицької, М. Катаєвої, С. Макеєва, В. Москаленко, А. Надточія, В. Циби, Н. Юрій.

Мета статті. Обґрунтування шляхів формування ціннісних орієнтацій молоді в сучасному українському суспільстві та аналіз ролі окремих чинників, що здійснюють свій вплив на даний процес.

Ціннісні орієнтації, у широкому значенні даного поняття, можна визначити як вибір людиною певних матеріальних і духовних цінностей як об'єктів, що визначають її цілеспрямовану життєдіяльність, весь спосіб життя. В ціннісних орієнтаціях акумулюється життєвий досвід людей, вони є своєрідним індикатором ієрархії переваг, які людина надає матеріальним чи духовним цінностям у процесі своєї життєдіяльності.

Рівень сформованості політичної культури визначається ступенем розвитку політичної свідомості особистості (наявністю впорядкованої структури її ідейно-політичних настанов, значною вагою політичного рівня в структурі ціннісних орієнтацій) та характером її дієво-практичної реалізації, що свідчить про сформованість особистісного стилю політичної самоактуалізації.

Основними складовими дослідження політичної поведінки особистості є аналіз ідеографічних (переважно соціальних і соціально-психологічних) факторів становлення політичної поведінки, визначення її мотивів і конкретних форм актуалізації на емоційному, когнітивному і дієвому рівнях репрезентації. Тому аналізувати характер політичної активності необхідно починаючи з дитячих років і до сьогодні, вплив домінуючих факторів на становлення політичних переконань, форми прояву політичної активності на когнітивному (у вигляді інтересу до політичних подій) та дієвому (безпосередній участі в політичному житті суспільства) рівні.

Розглянемо особливості політичної поведінки сучасної молоді, яка є певним інтегруючим та результуючим утворенням формування ідейно-політичних настанов і політичного ціннісного рівня особистості, способом їхньої реалізації та виникає на певному віковому етапі. Аналізуючи стадіальний характер процесу формування політичної культури можна виокремити основні вікові групи молоді залежно від характеру осягнення політичної дійсності:

1) віком 16 – 18 років;

2) 19 – 25 років.

Для першої групи характерне емоційно-когнітивне сприйняття політичної реальності, тоді як у представників другої групи до нього долучається ще й дієво-практична реалізація власних політичних уподобань.

Отже, спостерігається досить суперечлива ситуація. З одного боку, високий інтерес до політичних подій та явищ у суспільстві, висока електоральна (передбачувальна) активність. З іншого – спостерігається недостатньо мало реальної політичної участі та представленості політичного ціннісного рівня в структурі свідомості сучасної молоді. По-перше, таке становище можна пояснити недосконалістю процесу політичної соціалізації в сучасних умовах, коли спостерігається відірваність молодого покоління від політичного життя країни, так як бракує достатньої кількості механізмів їх реальної взаємодії. Молодь зневірена у власних силах, не відчуває достатніх можливостей для впливу на перебіг політичних подій. По-друге, можливою причиною є недовіра до сучасних органів державного управління, політичних партій, поширення стереотипу „політика – брудна справа”, а тому відбувається пошук інших сфер самоактуалізації та самореалізації.

Така суперечлива ситуація є наслідком недосконалості процесу політичної соціалізації в сучасних умовах, коли спостерігається відірваність молодого покоління від політичного життя країни та не існує механізмів їх реальної взаємодії, зниження впливу сім’ї і школи як основних агентів первинної політичної соціалізації.

Вирішуючи економічні, соціальні, культурні проблеми молоді як специфічної демографічної категорії, дотримуючись громадянських і політичних прав молоді, ми таким чином формуємо у неї ціннісні орієнтації, що відповідають цілям і інтересам національної держави та всього українського суспільства, а також узгоджуються з сучасним розумінням загальнолюдських цінностей. Така орієнтація молоді стимулює її безпосередню участь в державній політиці реформ, перетворює молодь в активний політичний ресурс суспільства. Цьому сприятиме достатньо чітке формування державних пріоритетів у внутрішній і зовнішній політиці, доступних для розуміння, обґрунтованих наявними суспільними ресурсами, з ясним баченням перспективи. Потенційні можливості молоді мають бути використані як заради неї самої так і для процвітання суспільства і держави в цілому. Особистісні і суспільні інтереси мають узгоджуватись для досягнення оптимальної моделі соціалізації сучасної молоді. В свою чергу подібна модель створює дієве підґрунтя активної політичної участі молоді в трансформаційних перетвореннях всіх сфер життя України. Підтвердженням значних потенційних можливостей такої соціальної активності молоді виступають існуючі форми її безпосередньої участі у суспільному житті. Це різноманітні за спрямованістю молодіжні організації та рухи, молодіжні парламенти, молодіжні аналоги керівних структур місцевого та регіонального рівня тощо. Очевидною є також молодіжна складова ряду політичних сил, включених до політичного процесу сучасної України, а також залучення молоді до різноманітних політичних та соціально-протестних акцій.

Сьогодні менталітет українського народу є досить неоднорідним, як результат багатонаціонального складу, історично різних витоків та стандартизуючого впливу техногенної цивілізації. Вплив західної культури, особливо в останні роки, приніс зовсім не кращі цінності та зразки поведінки. І усе це разом узяте дозволяє говорити про вплив маргінальності на менталітет українського народу. Владні коаліції, що створюються ніби задля національної єдності поки що сприймаються як об'єднання олігархічних груп, метою яких є успішне ведення власного бізнесу і аж ніяк не сприяють виробленню загальнонаціональних цінностей, які б дійсно могли згуртувати український народ. Більше того, політичні сили сучасної України поки що вправно використовують ментальні розбіжності та протилежні аксіологічні орієнтири українського суспільства, абсолютизуючи та роздмухуючи їх, задля досягнення власних корпоративних цілей та збереження влади.

Отже, проблеми, притаманні українському суспільству формують специфічні довготривалі стратегічні життєві завдання і ціннісні орієнтації, і в першу чергу це впливає на молодь. Молодь – динамічна, енергійна й критично мисляча частина суспільства, яка володіє величезним соціальним і творчим потенціалом. Виходячи з цього, створення сприятливих економічних та соціальних умов для особистого зростання молодих людей, формування їх творчої активності, здібностей, навичок повинно бути основою державної молодіжної політики, центром уваги всіх соціальних інститутів суспільства. Головний висновок полягає в тому, що наміри молодих людей певною мірою залежать від їх соціального самопочуття, емоційного стану; крім зовнішньополітичних умов на формування індивіда впливає також побут, психологічні підвалини соціалізації людини, те, що молодь є передовою групою суспільства, яка визначає зміст і характер сьогоднішнього та завтрашнього розвитку українського суспільства.

 

Література:

1. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України вiд 05.02.1993, № 2998-XII //http://zakon1.rada.gov.ua.

2. Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні: Декларація вiд 15.12.1992, № 2859-XII // http://zakon1.rada.gov.ua.

3. Остапенко М. Політична свідомість студентської молоді в сучасній Україні // Нова політика. — 1998. — № 4. — С 28.

4. Ціннісні орієнтації учнівської молоді. – Соціологічний бюлетень. – Одеса, 2008. – Вип. 81.

5. Андреев А. Л. Культурное пространство студента // Педагогика. – 2003. – №10. – С. 55-65.

6. Соколов А. В., Щербакова И. О. Ценностные ориентации постсоветского гуманитарного студенчества // Социс. – 2003. - № 1. – С. 115 – 124.

7.Тарасенко В. Криза соціального самовизначення в Україні. До питання про соціальну ідентифікацію українського суспільства / В. Тарасенко // Віче. — 2000. — № 11. — С. 58–68.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^