Наукові конференції, Научные конференции » УКРАЇНА НАУКОВА (24-26.12.13 » канд. пед. наук, Горська О. О., канд. пед. наук, Фадєєва Т. О. ІНТЕРАКЦІЯ У ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

канд. пед. наук, Горська О. О., канд. пед. наук, Фадєєва Т. О. ІНТЕРАКЦІЯ У ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Категорія: УКРАЇНА НАУКОВА (24-26.12.13, Педагогіка

канд. пед. наук, Горська О. О., канд. пед. наук, Фадєєва Т. О.

 

Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, м. Кіровоград

 

ІНТЕРАКЦІЯ У ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

 

Оновлення дошкільної ланки освіти, зумовлене сучасними підходами щодо реформування системи освіти в цілому, спрямовано на розвиток дитячої особистості та формування у неї життєвоспроможних компетентностей. Взаємодія у навчально-ви ховному процесі дошкільного навчального закладу (ДНЗ) набуває нових характеристик у світлі законодавчих ініціатив та творчого прориву у науково-педагогічних та психологічних дослідженнях. Гуманістична складова соціокультурного простору ДНЗ передбачає перегляд та побудову інтерактивної взаємодії із залученням потенціалу комунікативної співдіяльності учасників навчального процесу.

Інтеракція, що розуміється як неперервний діалог в соціальному оточенні, віддзеркалюється в поведінковій стратегії з прикінцевим лінгвопрактичним досвідом комунікативної активності суб’єктів взаємодії. Як модель узгодження взаємовпливу верств субкультур у навчальному процесі, інтеракція у сучасному її трактуванні спричиняє розвиток дослідницького поля концепцій освіти, у тому числі і дошкільної, на перспективу.

Культурологічний аспект інтеракції як «мовної парадигми» зосереджується на методології гуманітаризації науки, сутності знаково-символічного виміру культури, лінгводидактичному потенціалі мови. Ідея суспільного розвитку пов’язується зі зміною відношень «людина – світ» через діалог, комунікацію зі світом [1; 22]. В теорії символічного інтеракціонізму (Дж. Мід) інтеракція розуміється як безпосередня міжособистісна комунікація. Через поняття невербальної взаємодії В. Лабунська вивчає соціокультурну, статусно-рольову приналежність суб’єкта та його індивідуально-особистісні особливості у процесах інтеракції [2]. Практичний аспект використання інтерактивних технологій з дітьми різних вікових груп розробляють О. Пометун, Л. Пироженко [3]. Мовленнєвий розвиток та формування мовленнєвої особистості розглядає М. Вашуленко [4].

Інтерактивне спілкування визначаємо як здатність суб’єкта активно впливати мовленнєвими засобами на зміст, форму та спрямованість діалогу в навчально-пізнавальному середовищі ДНЗ. У сучасній лінгводидактиці мовленнєве спілкування розуміється не лише як використання мовної системи, а й формування комунікативної компетенції. Такий підхід передбачає оволодіння дошкільниками специфічною системою комунікативних знань та умінь, які є предметом мовленнєвої практики, що узагальнюють відносини у соціальному оточенні і регулюють мовленнєве спілкування. Мовленнєва компетенція засвідчує досягнутий рівень розумового розвитку дітей дошкільного віку та готовність до спілкування на мовленнєвих моделях-ситуаціях (побутових, соціальних, навчальних, поведінкових).

У системі дошкільної освіти значна увага приділяється проблемі спілкування рідною мовою, оскільки набутий у ДНЗ досвід комунікативної діяльності стимулює збагачення словника дошкільника активними засобами спілкування та значною мірою сприяє забезпеченню якісного навчання дітей на наступних етапах навчання [5]. Змістовність спілкування на межі старшого дошкільного віку характеризується позаситуативністю, ціннісно-особистісною спрямованістю на самореалізацію, інтелектуалізацією мотивів та потребою у самоствердженні у групі однолітків.

І. Луценко [6] пропонує створювати ситуації із завданням, що передбачають у невеликих групах спільно виготовити виріб, намалювати малюнок тощо. Щоб виконати таке завдання дошкільникам, за допомогою мовленнєвих засобів, необхідно встановлювати мовленнєву взаємодію між членами групи, навчитися спільно працювати, доходити спільного рішення. Наприклад, ситуація “Добери пару” передбачає за візерунком рукавички відшукати товариша для подальшої спільної роботи та домовитись, якими кольорами розфарбувати візерунки (робота в парах); у ситуації “Знайди свою квітку” кожна дитина отримує одну кольорову пелюстку квітки і за її кольором діти групуються в команди та домовляються про подальшу спільну діяльність щодо продуктивного виконання колективної аплікації; ситуація “Склади цілу фігуру” – кожна дитина отримує половинку певної геометричної фігури та завдання – серед тих, що отримали діти, знайти за кольором і розміром її другу половинку, спільно (робота в парах) наклеїти половинки так, щоб вийшла ціла геометрична фігура і доповнити її, щоб вийшло знайоме дітям зображення. Перед початком діяльності, з метою навчання дітей діяти у подібних ситуаціях, доцільно проводити навчальні міні-ситуації, що будуть відображати схожі ситуації та допоможуть дошкільникам зрозуміти як налагоджувати контакти, планувати спільні дії, домовлятися про їх послідовність, узгоджувати їх з іншими, підтримувати, співпереживати, пояснювати, розв’язувати конфлікти та які мовленнєві кальки доцільно при цьому використовувати.

З метою розвитку мовленнєвого спілкування доцільно використовувати діалоги, дидактичні ігри, ігрові завдання, запитання, словесні доручення, які спонукають дітей до комунікативно-мовленнєвої активності. Навчальним потенціалом володіють рольові ігри на основі реальних ситуацій, в яких дитина виконує певну роль у діалозі по телефону, у транспорті, у крамниці тощо. За поданим зразком мовленнєвої ситуації, який на початкових етапах дошкільники повторюють, а у подальшому – не тільки наслідують дорослого, але й виявляють власні, пропонують свої варіанти, імпровізують. Позитивна динаміка у формуванні інтерактивного спілкування спостерігається при використанні як природних ситуацій спілкування так й спеціально створених (штучних або навчальних). Створення необхідних умов з розвитку навичок спілкування стимулює виникнення і розвиток мовленнєвої взаємодії між дітьми.

До організаційно-дидактичного складника становлення інтеракцій у ДНЗ відносимо питання алгоритмізації методичного робочого поля діяльності вихователя, розробки віртуального дослідницького простору, проектування на перспективу з використанням потенціалу знаково-графічної візуалізації з прикінцевим аналізом результатів діяльності.

Алгоритміка закономірностей становлення інтеракцій у ДНЗ передбачає розробку структурованої навчальної інформації за принципом системності та послідовності, розгорнутої у часі та просторі. Процесуальний складник містить дидактичні проекти та методичне конструювання інтерактивних мовленнєвих ситуацій, спрямованих на формування продуктивного інтерактивного спілкування дітей дошкільного віку. Віртуалізація як дослідницький прийом сприяє синтезу окремих етапів мовленнєвої діяльності у цілісну „знаково-символічну реальність”, у якій враховані психологічні чинники розвитку мовленнєвої особистості у ДНЗ.

Моделювання є методологічним засобом вивчення реального процесу навчання та мовленнєвого потенціалу дітей і виконує пізнавальну та проектувальну функції. Перша із них спрямована на вивчення об’єктивних чинників, аспектів, проблем мовленнєвої підготовки дітей дошкільного віку, а інша – на її проектування. Методичне забезпечення процесу розвитку мовленнєвих компетентностей здійснюється на основі упровадження типів моделювання: типологічного, інформаційного, когнітивного, динамічного, візуального. Типологічне моделювання опирається на Базовий компонент дошкільної освіти та програмно-методичне забезпечення мовленнєвої підготовки та розвитку комунікативних здібностей дітей у ДНЗ. Інформаційне моделювання передбачає формування комунікативних умінь та мовленнєвих компетентностей на засадах інтеграції, використання інформаційно-комунікативних ресурсів для раціоналізації, упорядкування, систематизації навчальної інформації щодо мовленнєвої підготовки, конструювання нових форм її подання. Когнітивний (понятійний) тип моделювання передбачає формування індивідуального стилю мовленнєвої діяльності, оволодіння аналітико-дидактичними та проектувальними характеристиками мислення у процесі спілкування. Динамічне моделювання, як системне комбінування дискретних складників навчального процесу, спрямовує творчі форми мовленнєвої діяльності, стимулює розвиток пошукових структур у процесах інтеракціїі у часі і просторі. Візуальне моделювання є результатом розвитку алгоритмічних мов, основне призначення якого – ілюстрація окремих фрагментів мовленнєвої діяльності за допомогою графічних засобів.

Становлення дитини дошкільного віку як мовленнєвої особистості можливе лише за умови оволодіння культурою спілкування, культурою побудови діалогу. Моделювання мовленнєвих ситуацій у навчанні дітей діалогічного спілкування, як дидактичний аспект забезпечення інтеракції у ДНЗ, виступає основою формування і розвитку комунікативної взаємодії на дошкільному етапі навчання.

 

Література:

1. Культурологія: Навч. посіб. для студ. навч. закл. / Упоряд.: О. І. Погорілий, М. А. Собуцький. – 2-ге вид. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська акад.”, 2005 – 320 с. – Бібліографія: с. 313 – 314.

2. Социальная психология личности в вопросах и ответах: Учеб. пособие / Под ред. В. А. Лабунской. – М., 1999.

3. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко / За ред. О. І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

4. Вашуленко М. С. Мовленнєвий розвиток дошкільників – запорука їхньої наступної успішності / М. С. Вашуленко // Дитячий садок. – 2004. – Трав. (чис. 20). – С. 4–5.

5. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш / За ред. А. М. Богуш. – К. : Видавничий Дім “Слово”, 2011. – С. 457 – 458.

6. Луценко І. О. Дитина і дорослий: вчимося спілкуватись: Готуємося до мовленнєвого спілкування з дошкільниками / І. О. Луценко. – К. : Світич, 2008. – 203 с.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^