Наукові конференції, Научные конференции » УКРАЇНА НАУКОВА (24-26.12.13 » Лось Л. В., д. т. н., проф., Ковальчук Б. В. ВПЛИВ ЕЛЕКТРОФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ ОБРОБКИ НА СТРУКТУРУ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД СТАЛІ 65Г

Лось Л. В., д. т. н., проф., Ковальчук Б. В. ВПЛИВ ЕЛЕКТРОФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ ОБРОБКИ НА СТРУКТУРУ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД СТАЛІ 65Г

Категорія: УКРАЇНА НАУКОВА (24-26.12.13, Технічні науки

Лось Л.В., д.т.н., проф., Ковальчук Б.В. студент

 

ВПЛИВ ЕЛЕКТРОФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ ОБРОБКИ НА СТРУКТУРУ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД СТАЛІ 65Г

 

Житомирський національний агроекологічний університет

Постановка проблеми. Останнім часом все більшого розповсюдження набуває метод електроерозійної обробки металів. Електроерозійна обробка входить в сучасні технології як один з перспективних способів виготовлення і обробки деталей з важкооброблюваних матеріалів, що дозволить зменшити трудомісткість і вартість процесів виготовлення та обробки. В результаті електроерозійної обробки сплавів поверхневий шар суттєво змінює свої властивості [2]. Незважаючи на це в повному обсязі властивості даного шару не визначені.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженнями впливу електроерозійної обробки на властивості поверхневого шару після електроерозійної обробки займались: Б.Р. Лазаренко В.Є. Авраменко, В.П. Александров, Ю.А. Гелер, Б.М. Золотих, М.М. Писаревський, Н.К. Фотєєв, М.О. Василенко та інші.

Дослідником [2] для зручності дослідження рекомендовано шар після електроерозійної обробки умовно розділити по товщині на наступні зони: 1 – зона насичення елементами робочої рідини; 2 – зона відкладення матеріалу електрод-інструменту; 3 – білий шар утворений із розплавленого матеріалу заготовки; 4 – зона термічного впливу; 5 – зона пластичної деформації.

Послідовність утворення зон, їх кількість, структура і властивості в значній мірі залежать від оброблюваного матеріалу, а також від режиму обробки, робочої рідини, матеріалу електрод-інструменту та умов протікання процесу. Між зонами як правило немає чіткої різниці, а в більшості випадків вони перекривають одна одну [2].

При використані в якості робочої рідини мінерального мастила спостерігається відкладання сажи на поверхні заготовки, крім того вуглець дифузує в поверхневий шар, утворюючи карбіди [3, 4].

Перенос матеріалу електрод-інструменту на заготовку можливо, як правило, при підключені електрод інструменту до негативного полюсу джерела живлення (пряма полярність) в випадку електроерозійної обробки на малих між електродних зазорах. Матеріал електрод інструменту може не тільки концентруватися на поверхні заготовки, але і дифузувати в більш глибокі шари.

Мета досліджень. Виявити вплив режимних показників електроерозійної обробки на зміну хімічного складу та структуру сталі 65Г.

Результати досліджень. Визначення вмісту вуглецю та сірки в поверхні сталі після електроерозійної обробки визначали методом кулонометричного титрування [7], за допомогою експрес-аналізаторів АН-7529 та АС-7932. Визначення вмісту інших хімічних елементів виконували ренгенофлуо-ресцентним методом [9], за допомогою рентгенофлуоресцентного спектрометра VRA-20. Мікроструктуру поверхні сталі після електроерозійної обробки досліджували за допомогою мікроскопу «Neophot-32». Електроерозійну обробку виконували на установці 01.10.016А. В процесі дослідження вивчали вплив сили струму на хімічний склад, всі інші фактори мали постійне значення. Результати дослідження представлені в (табл. 1. та рис. 1.)

Таблиця 1

Хімічний склад поверхневого шару сталі 65Г після електроерозійної обробки

 

Номер зразка

Масова доля елемента, % (Fe - )

C 0,01

Si

Mn

Cr

S 0,004

P

Cu

Ni

Зразок 1 (I = 200А)

0,62

1,05

1,45

0,072

0,027

0,17

0,044

0,022

Зразок 2 (I = 300 А)

0,59

0,93

1,17

0,069

0,026

<0,01

0,040

0,012

Зразок 3 (I = 400 А)

0,63

1,99

3,31

0,086

0,030

<0,01

0,045

0,023

Зразок 4 (I = 500 А)

0,65

1,34

1,81

0,065

0,038

0,02

0,047

0,017

 

Найбільше збільшення вмісту в сталі 65Г після електроерозійної обробки спостерігалося у марганцю Mn (з 1,13 % до 1,99% при 400А), та кремнію Si (з 0,25 до 1,99 при силі струму 400 А). Вміст кремнію підвищився до 1,99 % в свою чергу це призведе до підвищення міцності, твердості, зносостійкості та зниження в’язкості. Підвищення вмісту кремнію  (навіть незначне) в сталях призводить до підвищення твердості, міцності, пружності та одночасно призводить до зниження в’язкості.

 

Повний варіант тексту за посиланням Tezi-Los-Kovalchuk.doc [2,04 Mb] (cкачиваний: 11)

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^