ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Кобук О. А., Стречен К. В. МУЗИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА НА ПРИКЛАДІ КАНТАТИ К. СТЕЦЕНКА «У НЕДІЛЕНЬКУ У СВЯТУЮ»

УДК 781.68

 

Кобук О. А., Стречен К. В.

Луцький педагогічний коледж, Україна, Луцьк

 

МУЗИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОЕЗІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА НА ПРИКЛАДІ КАНТАТИ К. СТЕЦЕНКА «У НЕДІЛЕНЬКУ У СВЯТУЮ»

 

У статті розглянута музична інтерпретація поезії Т. Г. Шевченка на прикладі кантати К. Стеценка «У неділеньку у святую». Синтез оригінального художнього слова, образу і народно-пісенних мотивів композитора. Розкриття змісту поезії через мелодичні інтонації типові українському мелосу.

Ключові слова: музика, поезія, пісня, драматургія, інтонація, інтерпретація.

 

Кобук О.А., Стречен К.В. МУЗЫКАЛЬНАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ ПОЭЗИИ Т.Г. ШЕВЧЕНКА НА ПРИМЕРЕ КАНТАТЫ К. СТЕЦЕНКА «У НЕДИЛЕНЬКУ У ВЯТУЮ» / Луцкий педагогический колледж, Украина, Луцк

В статье рассматривается музыкальная интерпретация поэзии Т. Г. Шевченка на примере кантаты К. Стеценка «У недиленьку у святую». Синтез оригинального художественного слова, образа и народно-песенных мотивов композитора. Раскрытие содержания поэзии через мелодические интонации типичные украинской народной мелодии.

Ключевые слова: музыка, поэзия, песня, драматургия, интонация, интерпретация.

Kobuk O. А., Strachan K. V. THE MUSICAL INTERPRETATION OF TARAS SHEVCHENKO′S POETRY ON THE EXAMPLE OF K. STETENKO′S CANTATA «ON SUNDAY ON HOLY» / Lutsk Teachers College, Ukraine, Lutsk

The article deals with the musical interpretation of Taras Shevchenko′s poetry on the example of K. Stetsenko′s cantata "On Sunday on holy". Synthesis of the original artistic expression, image and composer′s folk-song tunes. Disclosure of the poetry content through the melodic intonations typical for Ukrainian melodies.

Key words: music, poetry, song, drama, intonation, interpretation.

 

Вступ

Кантата К. Стеценка «У неділеньку у святую» (ля мінор – Сі-бемоль мажор) започатковує українську музичну Шевченкіану в хо¬ровому жанрі великої форми. Відтворений в поетичному тексті факт з історії визвольної боротьби українського народу проти поль¬ської шляхти у XVI ст., вибір гетьмана у козацькому війську – і зумовив, склад виконавців твору. Кантата «У не¬діленьку у святую» написана для чоловічого хору і баритона-соло в супроводі фортепіано. [7; с. 39-63]

Три головні сюжетно-смислові лінії, що містяться в самому вір¬ші Т. Шевченка, визначили й структурно-композиційні особливості та драматургію кантати К. Стеценка:

– описання місцевості, де відбувається ритуал обрання геть¬мана;

– звернення до громади старого гетьмана Івана Лободи;

– торжество народу після виборів нового гетьмана.

Основну складність для композитора у втіленні поетичних обра¬зів літературного першоджерела становив використаний Т. Шев¬ченком принцип віршування, властивий фольклорним текстам дум та історичних пісень.

Музика кантати епічно-розповідна за характером. Крайні роз¬діли твору виконуються хором, середній – баритоном-соло. На відміну від споглядальності, неспішності викладення музичних думок-образів у першому розділі, звучання епізоду баритона-соло відзначається схвильованою емоційністю. І як резюмуючий підсу¬мок, синтез цих двох образно-емоційних сфер сприймається підне¬сений, героїко-епічний тон музики заключного розділу кантати.

Велике образно-інтонаційне навантаження несе в собі тема невеликого фортепіанного вступу. Сувора, дещо архаїчна за колоритом тема у басів інтонаційно споріднена з українською народною ліричною піснею «Тече річка невеличка з вишневого саду».

Деякі інтонації цієї теми відіграють важливу роль у музичній драматургії кантати і виконують формотворчі функції. Крім мело¬дичних зворотів пісні «Тече річка невеличка», музичну тканину кантати пронизують численні інтонації, типові для українського народного мелосу. Здебільшого вони подаються в характерному для народного багатоголосся викладі та набувають особливо яскра¬вого фольклорного звучання в кадансових зворотах. І темброва за¬барвленість басових голосів, і їх низький регістр, і динаміка ( Р ) і стриманий темп (Andante sostenuto) створюють атмосферу епіч¬ної зосередженості, притаманну зачинам дум, історичних пісень.[6; с.138]

При включенні всього хору («у славному-преславному місті Чигирині») хорове аранжування дістає рис, котрі далі стають визначальними в тембровій драматургії кантати: вокальна партія перших тенорів продовжує інтонаційну лінію мелодії пісні, другі тенори надають їм гармонічну підтримку, в той час як мелодично розвинені баси являють собою міцну гармонічну основу. Отже, основне мелодико-інтонаційне навантаження в партитурі припадає на крайні голоси (перші тенори та другі баси), провідною ж функцією середніх (другі те¬нори та баритони) є гармонічний супровід .

Остання фраза епізоду («превелебную громаду докупи склика¬ли») завдяки поверненню до тональності ля мінор спричиняється до появи в ньому ознак композиційно-структурної заокругленості, репризності.

У другому епізоді кантати, що відкриває¬ться стримано-скорботним звучанням хорового tutti, починається зображення військового ритуалу обрання гетьмана. Велику роль у створенні художнього образу відіграють тут простота й органіч¬ність хорового аранжування: теситурна зрівноваженість голо¬сів, компактність багатоголосся, єдиний динамічний рівень (p). Перша п'ятитактна мелодична фраза наділена яскравим ладовим колоритом: переакцентування тонального устою з ля еолійського на мі вносить у звучання своєрідну гіпофрігійську фарбу. В наступну фразу вкраплені секундові інтонації з фортепіанного вступу канта¬ти, які одразу ж імітуються басами в оберненні.

Окремі фрази в цьому епізоді завершуються цікавими каданса¬ми, в яких нашарування двох квінт – тонічної та домінантової – створює яскраве біфункціональне співзвуччя, що виникло в резуль¬таті природного мелодико-гармонічного руху. [3; c.172]

У третьому епізоді (Sostenuto) музично-драматургічний розви¬ток динамізується відповідно до змісту поетичного першоджерела. В ньому експонуються учасники величного ритуалу обрання геть¬мана. Вже на словах «з знаменами, з бунчугами» завдяки високій теситурі тенорів та стрімкому мелодичному злету басів у найви¬щий регістр по щаблях тризвука Мі-бемоль мажору в музиці з'яв¬ляються елементи героїки, ніби покликані відтворити образ славет¬ного козацького війська.

Особливого ефекту хорового звучання композитор досягає зав¬дяки протиставленню партії перших тенорів у високому регістрі всім іншим голосам чоловічого хору. Епізод завершується октавною імітацією низхідного мелодичного звороту, доповненою інтонацій¬но самостійною фразою у баритонів («І на горі разом стало»). То¬нічний октавний унісон Фа мажору підкреслює відносну заверше¬ність даного фрагменту.

Інструментальна інтермедія, інтонаційно споріднена з форте¬піанним вступом до кантати, перекидає «місток» до її четвертого епідозу. Цей і наступний фрагменти сприймаються як підготовка до кульмінації першого великого розділу твору – оби¬рання гетьмана. І самі теми, і невибагливість хорового аранжування, і відповідна динаміка (Р, короткі сrescendo), і теси¬турне розташування всіх голосів, що звучать у середньому регістрі, якнайкраще підкреслюють спокійно-зосереджений характер поетичних образів. Так встановлюється тимчасова емоційна розрядка, котра водночас виразно відтіняє урочистість ситуації. Імітаційно-поліфонічна хорова фактура накладається на гармонічно узгодже¬ний з нею акордово-хоральний шар фортепіанного супроводу. Остання ж фраза («гетьмана доброго обрати»), немовби символі¬зуючи єдність волі всього козацтва, звучить октавним унісоном tutti з гострими динамічними акцентами. Утворення архаїчно-стилізова¬ного звучання хору досягається, поряд із хоральним складом, ладотональними засобами: мінливою «грою» паралельних тонально¬стей Соль мажору й мі мінору, а також міксолідійською барвою в кадансі.[1; с.12]

Шостий епізод (Моderato), відіграє важливу роль у динамізації драматургії кантати в цілому: вперше хор виступає як дійова особа – козацька громада. Героїчно-піднесений характер музики цього епізоду народжується в результаті логічного розвит¬ку попередніх образів. У хоровому викладі переважає триголосся. Головна мелодична лінія доручена першим тенорам, кон¬трапунктом до неї є мелодія басів, середні ж голоси становлять гармонічну підтримку.

Епізод Allegro moderato (сьомий) – кульмінація першого розді¬лу – являє собою апофеоз народного торжества після вирішення громадою обрати гетьманом славного старого козака Івана Лобо¬ду. Тут композитор майстерно імітує засобами хорового та форте¬піанного звучання закличні інтонації військових козацьких сурм та тріумфально-переможного передзвону.

Подвійну композиційно-структурну функцію виконує восьмий епізод (Andante), який завершує перший і водночас розпочинає середній розділ кантати. Музично-образна палітра в цьому епізоді збагачується новими ліричними барвами. Носієм мелодизму в да¬ному разі виступає партія тенорів, протиставлена решті голосів як своєрідному емоційному фону. Розглядуваному епізоду в кантаті належить важлива роль зав'язки драматургічного конфлікту, по¬дальший розвиток якого приводить до кульмінації всього тво¬ру – до усвідомлення громадою необхідності обрати іншого, моло¬дого гетьмана.

Середній розділ твору – соло баритона – складається з п'яти невеликих епізодів, кожен з яких відповідає певному образно-сми¬словому фрагментові літературного тексту: щира подяка гетьмана козацькій громаді за довіру, його звертання до війська, сумні роз¬думи про минулі роки, мужнє рішення служити громаді в ролі по¬радника. Музика цього розділу відзначається імпровізаційністю, підпорядкованою сюжетному розгортанню. Таким чином, в орга¬нізації музичної форми тут домінують поетично-змістовні фактори, а суто музичні майже повністю їм підкорені.

Інтонаційне наповнення соло спричинене творчим переусвідомленням

К. Стеценком принципів українського народного мелосу, а саме історичних пісень та дум. [4; с.123] Фортепіанна партія в розділі істот¬но доповнює вокальну, вільно варіюючи її виразні інтонації.

Фінальний розділ кантати утворений епізодом та кодою. В епі¬зоді вирізняються три невеликі стретти, які не витримують до кін¬ця імітування початкового мелодичного звороту, а швидко перехо¬дять у вільний імітаційно-поліфонічний розвиток. Квартові інтонації фортепіанного супроводу в першій стретті покликані відтво¬рити звучання дзвонів. Ця ж квартова інтонація лежить і в основі другої стретти. Поліфонічний розвиток у третій є значно вільнішим: у ній імітуються тільки початкові інтонації на фоні могутнього дзвоноподібного звучання фортепіано на ff , що й готує за¬гальну кульмінацію всього твору.[2; c.52]

Фанфарний сигнал підводить до відносно розгорнутої героїко-епічної коди («і бунчугами вкрили преславного запорожця Павла Кравченка-Наливайка»), форма якої наближається до куплетної із заспівом і приспівом. Цей музичний матеріал інтонаційно спо¬ріднений з українськими, а частково й з російськими православними піснями, кантами (наприклад, з українською козацькою піснею «Гей, колись була розкіш-воля». Радісно-оптимістичне зву¬чання музики досягається засобами хорового аранжування (пе¬реважає чотириголосся, в якому майже всі партії розташовані в середньому та високому регістрах). Партія фортепіано насичуєть¬ся мелодичними та гармонічними фігураціями. Кантата закінчується короткою фортепіанною постлюдією, в якій проводиться велична головна тема коди в октавному унісоні басів на фоні яскравих мелодико-гармонічних зворотів. Висока узагальненість образів, наявність елементів театралі¬зації, та велика роль хору в кантаті К. Стеценка «У неділеньку у святую» наближають її до творів ораторіального жанру.

Висновки. Висока революційно-демократична ідейна наснаженість, виняткова художня довершеність, демократизм, народність, а також фольклорно-генетична суть поезії великого Кобзаря в аспекті інтонаційних зв’язків з українською народною піснею закладають міцний фундамент її реалістичної інтерпретації в музиці. Поетичне структурування Шевченкових віршів, глибоко пов’язане з народнопісенними формами, мало життєдайний вплив на музичну драматургію, формотворення при звертанні українських композиторів до спадщини Т. Г. Шевченка.

 

Література:

1. Андрос Н. Музична інтерпретація поезії Шевченка. – К., 1985.

2. Білинська М. Грає Кобзар, виспівує. – К., 1981.

3. Єгоров А. Основи хорового письма. Л-М.,1939. – 172с.

4. Лисецький С.Й. Риси стилю творчості К. Стеценка: Муз.Україна., 1977.

5. Правдюк О., Т.Г. Шевченко і музичний фольклор України. – К., 1966.

6. Рудницька О. Українське мистецтво у полікультурному просторі. – К., 2000.

7. Стеценко К. Зібр. творів: У 5-ти т. – К., 1963.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.