Наукові конференції, Научные конференции » УКРАЇНА НАУКОВА (16-18.12.2014) » к. е. н., Лазоренко Т. В., Борущак Х. Л. ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОГО ПОКАЗНИКА ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА

к. е. н., Лазоренко Т. В., Борущак Х. Л. ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОГО ПОКАЗНИКА ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА

Категорія: УКРАЇНА НАУКОВА (16-18.12.2014), Економіка

УДК: 33.338

 

ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОГО ПОКАЗНИКА ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА

к. е. н., Лазоренко Т. В., Борущак Х. Л.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна, Київ

 

Наводиться методичний підхід до визначення сукупного показника для оцінювання рівня соціального розвитку колективу підприємства. Було запропоновано здійснювати визначення сукупного показника рівня соціального розвитку колективу підприємства за сім етапів. Запропоновані етапи передбачають вибір і систематизацію показників, виділення показників, які стимулюють соціальний розвиток колективу підприємства і ті, які його гальмують, обгрунтування поправочних коефіцієнтів, визначення результуючого показника по кожній групі показників та значимість впливу кожної групи показників на рівень соціального розвитку колективу підприємства.

Ключові слова:соціальний розвиток, сукупний показник, соціальні ресурси.

 

Борущак Х. Л., Лазоренко Т.В. Определение совокупного показателя для оценивания уровня соціального развития коллектива предприятия / НТУУ «Киевский политехнический інститут», Украина, г. Киев

Приводиться методический подход к определению совокупного показателя для оценивания уровня социального развития коллектива предприятия. Было предложено осуществлять определение совокупного показателя уровня социального развития коллектива предприятия в семь этапов. Предложенные этапы предусматривают выбор и систематизацию показателей, определение показателей, которые стимулируют социальное развитие коллектива и тех, которые его тормозят, обоснование поправочных коэффициентов, определение результативного показателя по каждой группе и значимость влияния каждой группы показателей на уровень социального развития коллектива предприятия.

Ключевые слова: социальное развитие, совокупный показатель, социальные ресурсы.

 

Borushchak Kh. L., Lazorenko T. V. Determining the cumulative index for the evaluation of social development of an enterprise team / NTUU «Kyiv polytechnic institute», Ukraine, Kyiv

The methodical approach to determine the cumulative index for the evaluation of social development of an enterprise team is given. It was suggested to identificate the cumulative indicator of the level of social development of enterprises team in three phases. The stages include the selection and systematization of indicators, the selection of indicators that stimulate the social development of enterprise team and those that inhibit it, the justification of the correction factors, determining the resulting index for each group of indicators and the significance of each indicators impact level for social enterprise development team.

Keywords: social development, the cumulative index, social resources.

 

Вступ

Соціальний розвиток колективу - це багатоаспектне поняття, яке включає в себе ряд показників, що характеризують умови, характер і зміст праці; структуру колективу; стимули до праці; задоволення соціально-побутових, фізичних і духовних потреб працівників, морально-психологічний клімат у колективі, соціальну активність та ін. Наявність такої великої кількості показників не дозволяє дати узагальнюючу і об'єктивну оцінку соціальному розвитку колективу підприємства, так як при порівняно кращому значенні одних показників може бути порівняно найгірше значення інших. Наприклад, підвищення заробітної плати може супроводжуватися підвищенням плинності кадрів, поліпшення умов праці не завжди супроводжується зростанням його продуктивності і т.д. [1, с. 59]. Все це вказує на необхідність використання інтегрального показника для оцінки соціального розвитку колективу підприємства, що дозволяє однозначно оцінити його рівень.

Для повної і достовірної оцінки рівня соціального розвитку колективу необхідно визначити сукупний показник, який дозволив би об'єднати всі показники разом і однозначно оцінити рівень соціального розвитку колективу підприємства [2, с. 103].

Сукупний показник для оцінки рівня соціального розвитку колективу повинен відображати ступінь використання всіх соціальних ресурсів підприємства, тобто досягнутий на даний момент часу стан його соціальних структур з точки зору їх відповідності потребам зростання ефективності виробництва та підвищення рівня матеріального і духовного життя працівників [3, с. 78].

Проблемам дослідження соціального розвитку присвячені роботи таких вчених, як Веселової Н. Г., Ворожейкіну І. Є. [1, 2] та ін. Особливу увагу питанням оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства приділяв Єгоршін А. П. [4] та ін. Аналіз цих робіт показав, що існують різні підходи вчених до розрахунку показників соціального розвитку колективу підприємства, однак, в них відсутня певна узгодженість щодо доцільності використання інтегрального показника для оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства.

Метою цієї статті є виклад методичного підходу до визначення сукупного показника для оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства.

Визначення сукупного показника для оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства можна здійснити наступним чином.

На першому етапі необхідно вибрати і систематизувати показники для оцінки соціального розвитку колективу підприємства. Аналіз існуючих досліджень у цьому напрямку дозволив виділити понад шістдесят показників для оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства. Таке велике різноманіття показників для оцінки соціального розвитку колективу підприємства призводить до суттєвих ускладнень при узагальненій оцінці соціального розвитку колективу підприємства. Виділені сім груп цих показників за ознакою однорідності:

1) умови, характер і зміст праці;

2) структура колективу;

3) стимули до праці;

4) задоволення соціально-побутових потреб;

5) задоволення фізичних і духовних потреб;

6) морально-психологічний клімат у колективі;

7) соціальна активність.

На другому етапі визначення інтегрального показника для оцінки соціального розвитку рекомендується в кожній з цих груп показників виділити ті, які стимулюють соціальний розвиток колективу підприємства і ті, які гальмують цей процес. Основою для поділу показників є характер впливу кожного з них на рівень соціального розвитку колективу підприємства. До показників, що стимулюють соціальний розвиток колективу підприємства, і показниками, що гальмують цей процес, можна віднести показники, представлені в (табл. 1).

Значення всіх показників змінюються від 0 до 1. Чим ближче значення показника, стимулюючого соціальний розвиток колективу підприємства, до 1, тим більш високий стан досліджуваного об'єкта.

Для показників, що гальмують соціальний розвиток колективу підприємства, - навпаки. Якщо його значення прямує до 1, то рівень соціального розвитку колективу підприємства знижується.

На третьому етапі необхідно всі показники, які гальмують соціальний розвиток колективу підприємства, перевести в показники, що стимулюють соціальний розвиток колективу підприємства, шляхом знаходження різниці між одиницею і значенням показника, що гальмує соціальний розвиток колективу підприємства. Таким чином, в результаті перерахунку значення всіх показників повинні прямувати до 1, що буде свідчити про позитивний вплив на об'єкт.

Таблиця 1

Система показників соціального розвитку колективу підприємства

 

Групи

Показники, що стимулюють соціальний розвиток колективу підприємства

Показники, що гальмують соціальний розвиток колективу підприємства

Показники умов,

характеру і змісту праці

1.1.Рівень механізації праці робочих

1.2. Інтенсивність роботи

1.3.Ступінь відповідності санітарно-гігієнічних умов роботи нормам

1.4.Величина виплат, пільг і компенсацій за неблагополучні умови праці відносно середньої заробітної плати на одного працівника

1.5. Питома вага працівників, що працюють в комфортних умовах повітряного, температурного і т.д. середовищ

1.1.Частота нещасних випадків

1.2.Ступінь тяжкості нещасних випадків

1.3.Питома вага працівників, що працюють на важких та шкідливих роботах

 

Показники структури колективу

2.1. Рівень кваліфікації

2.2. Питома вага працівників, що мають вищу освіту

2.3. Питома вага працівників, що мають середню освіту

2.4. Рівень стабільності кадрів

2.1. Коефіцієнт плинності кадрів

Показники стимулів праці

3.1.Величина премій відносно середньої заробітної плати

3.2. Коефіцієнт перевищення реальної заробітної плати працівника над номінальною

3.3. Питома вага працівників, що отримують за свою працю матеріальну винагороду

 

Задоволення соціально-побутових потреб

4.1. Забезпеченість працівників житловою площею

4.2. Коефіцієнт компенсації комунальних послуг

4.1. Питома вага часу, що витрачається на дорогу до роботи

Задоволення фізичних і духовних потреб

5.1. Питома вага працівників, що виконують норми фізичної підготовки

5.2. Питома вага працівників, що беруть участь у спортивних змаганнях

5.3. Забезпеченість спортивними секціями

5.1. Частота захворювань

5.2. Рівень захворюваності

5.3. Питома вага працівників, що курять

Морально-психол. клімат в колективі

6.1. Ступінь задоволеності відносинами у колективі

6.2. Ступінь задоволеності відносинами з керівництвом

6.3. Ступінь відповідності організаційних та особистих цілей

6.1. Рівень скарг, що поступали віл працівників

6.2. Коефіцієнт прогулів

7. Соціальна активність працівників

7.1. Питома вага працівників-учасників творчих колективів

7.2. Питома вага працівників, що беруть участь у суспільних роботах

7.3. Ступінь інформованості про справи колективу

 

 

Наступний етап формування узагальнюючого показника - обгрунтування поправочних (вагових) коефіцієнтів, що відображають роль приватного показника в своїй групі. Ці коефіцієнти дозволять здійснити ранжування показників і визначити відносну важливість кожного показника всередині своєї групи. Вагові коефіцієнти будуть визначатися за критерієм впливу кожного показника на рівень результуючого показника відповідної групи.

Такі вагові коефіцієнти пропонується визначати за допомогою «Матриці суджень», в якій за допомогою порівняння установлюється відносна важливість показників і, шляхом обчислення питомих ваг, визначається пріоритет показників. Значимість показників оцінюється експертним шляхом [4, с. 536].

На п'ятому етапі визначення інтегрального показника оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства визначається результуючий показник по кожній з семи груп показників. Ці значення пропонується визначати як суму добутків фактичного значення кожного показника (показника, стимулюючого соціальний розвиток колективу підприємства, і скоригованого показника, гальмуючого соціальний розвиток колективу підприємства) на його поправочний коефіцієнт.

На наступному, шостому, етапі визначається значимість впливу кожної групи показників на рівень соціального розвитку колективу підприємства. Для цього за допомогою методу експертних оцінок проводиться ранжування семи результуючих показників і потім визначається їх значимість.

На останньому етапі визначається інтегральний показник, який характеризує рівень соціального розвитку колективу підприємства. Його значення пропонується визначати як суму добутків фактичного значення кожного результуючого показника по окремій групі на його значущість.

Висновки:

Використання інтегрального показника для оцінки рівня соціального розвитку колективу підприємства дозволить складати прогноз його соціального розвитку, виявляти основні проблеми, розробляти заходи з соціального розвитку колективу, вибирати найкращі варіанти з наявних альтернативних, встановлювати бажані показники соціального розвитку, і, в кінцевому підсумку, формувати остаточний план соціального розвитку колективу підприємства. Разом з тим, застосування інтегрального показника не виключає необхідності використання диференційованої системи показників, яка має важливе значення для цілей аналізу соціального розвитку колективу підприємства.

 

Література:

1. Веселова Н. Г. Соціальне управління і елементи його культури / За ред. В. А. Трайнева. - М .: ІТК «Дашков і Ко», 2002. - 340 с

2. Ворожейкін І. Є. Управління соціальним розвитком організації. - М.:ИНФРА-М, 2001. - 176 с.

3. Дімітрова Л.М. Соціологія управління та організацій. - 2-е вид., Виправлено. и доповн. - К .: ІВЦ "Вид-во" Політехніка "", ТОВ "Ліра - К", 2005. - 156 с.

4. Єгоршін А. П. Управління персоналом. - Нижній Новгород: НІМБ, 1999. - 704 с.

 

References:

1. Veselova N. H. Sotsial'ne upravlinnya i elementy yoho kul'tury / Ed. V. A. Trayneva. - M .: ITK «Dashkov i Ko», 2002. - 340 p.

2. Vorozheykin I.Y. Upravlinnya sotsial'nym rozvytkom orhanizatsiyi. - M.:INFRA-M, 2001. - 176 p.

3. Dimitrova L.M. Sotsiolohiya upravlinnya ta orhanizatsiy. - 2nd ed., corrected and complement. - K.: IVTs "Vyd-vo "Politekhnika", TOV "Lira-K", 2005. - 156 p.

4. Yehorshin A. P. Upravlinnya personalom. - Nyzhniy Novhorod: NIMB, 1999. - 704 p.

 

<!--[if gte mso 9]> Normal 0 false false false

<!--[if gte mso 9]> <!--[if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;}

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^