Наукові конференції, Научные конференции » УКРАЇНА НАУКОВА (16-18.12.2014) » кандидат психологічних наук, Бабаян Ю.О., Голубієвська Т. РОЛЬ РЕФЛЕКСІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

кандидат психологічних наук, Бабаян Ю.О., Голубієвська Т. РОЛЬ РЕФЛЕКСІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Категорія: УКРАЇНА НАУКОВА (16-18.12.2014), Психологія

УДК: 159. 922

 

РОЛЬ РЕФЛЕКСІЇ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

кандидат психологічних наук, Бабаян Ю.О.

магістрант Голубієвська Т.

Миколаївський національний університет ім. В. Сухомлинського, Україна, м. Миколаїв

 

У статті розкрито сутність та специфіку рефлексії, визначено її роль у професійному навчанні студентів-психологів. Показано, що здатність майбутніх психологів до здійснення діяльності рефлексивного характеру є одним з найважливіших критеріїв їх продуктивності й успішності. Виявлено, що рефлексивний підхід у процесі підготовки майбутніх фахівців з психології забезпечує активне засвоєння студентами психологічних знань.

Ключові слова: рефлексія, самоаналіз, саморегулювання, саморозвиток, самопізнання

 

Бабаян Ю.А., Андриевская Т. Роль рефлексии в профессиональном становлении будущих психологов / Николаевский национальный университет имени В. Сухомлинского, Украина, г. Николаев

В статье раскрыта сущность и специфика рефлексии, определенна ее роль в профессиональном обучении студентов-психологов. Показано, что способность будущих психологов к осуществлению деятельности рефлексивного характера является одним из важнейших критериев их производительности и успеваемости. Выявлено, что рефлексивний подход в процессе подготовки будущих специалистов по психологии обеспечивает активное усвоение студентами психологических знаний.

Ключевые слова: рефлексия, самоанализ, саморегулирование, саморазвитие, сампознание

 

Babayan J., Andrievskaya Т. Role of refleksive in professional becoming future psychologist / Nikolaev National University of Sukhomlinskiy, Ukraine. Nikolaev

Essence and specific of reflection is exposed in the article, certainly its role in the professional studies of students-psychologists. It is rotined that a capacity of future psychologists for realization of activity of refleksive character is one of major criteria of their productivity and progress. It is discovered that refleksive approach in the process of preparation of future specialists on psychology provides the active mastering the students of psychological knowledges.

Keywords: reflection, self-examination, self-regulation, self-development, self- cognition

 

Вступ

Проблеми та завдання, з якими останнім часом доводиться стикатися спеціалістам, є все більш творчими та не мають шаблонного й однозначного шляху розв’язання. У нинішніх соціально-економічних умовах для будь-якого навчального закладу здатність майбутнього фахівця до здійснення діяльності рефлексивного характеру стає одним з найважливіших критеріїв його виживання, продуктивності й успішності. Розвиток здатності до рефлексії допомагає сучасному фахівцю знайти індивідуальний стиль професійної діяльності, дозволяє досягти адекватної професійно-особистісної самооцінки, аналізувати та прогнозувати наслідки своєї діяльності, підвищує рівень самоорганізації особистості.

Зважаючи на це, цілком актуальним є, на нашу думку, питання розвитку у майбутніх фахівців рефлексії – системної якості, яка дозволяє не лише оцінити себе, свої здібності, можливості, усвідомити свої особливості, але й зрозуміти, як ці особливості сприймаються іншими людьми. Рефлексія як логічна складового самопізнання й універсальний спосіб побудови ставлення індивіда до власної життєдіяльності, дає можливість молодій людині усвідомити себе суб’єктом професійного і життєвого становлення. Вона виступає базовим механізмом саморегулювання учбово-професійної діяльності студента і формування у нього професійного мислення.

У теорії та практиці психолого-педагогічних досліджень пропонуються різні підходи щодо характеристики рефлексії, її специфіки, типології та функцій. Питання функціонування та розвитку рефлексії висвітлено в працях В.В.Давидова, А.З.Зака, В.І.Слободчикова, І.І.Чеснокової та ін. Різні аспекти рефлексії досліджувалися С.Д.Максименком, М.І. Найдьоновим, Н.І.Пов’якель, В.А.Семиченко тощо.

На основі аналізу різних підходів до вивчення рефлексії можна констатувати, що на сьогодні дана проблема розглядається у трьох основних аспектах: при вивченні теоретичного мислення (інтелектуальний аспект); при вивченні процесів комунікації і кооперації, пов’язаних з необхідністю розуміння основ сумісних дій та їх координації (комунікативно-кооперативний аспект); при вивченні самосвідомості особистості (особистісний аспект).

У загальнопсихологічному розумінні рефлексія – осмислення людиною передумов, закономірностей і механізмів власної діяльності, соціального й індивідуального способу існування. Рефлексія студента – це процес самопізнання й самоаналізу мотивації навчально-професійної діяльності, відображення особистісних змін і динаміки психічних станів, детермінованих перебігом навчального процесу, що визначає його самоставлення. Для нього не це тільки інтроспекція власної психіки, а й осмислення свого професійного вибору, визначення професійних цілей і програми майбутньої професійної діяльності. Рефлексивно аналізується також і власна пізнавальна активність, переживання та спілкування, що є засобом психічного самоконтролю і самовдосконалення. Результати рефлексії впливають на «Образ-Я» майбутнього фахівця, становлення соціально-професійного аспекту його «Я-концепції».

З приводу цього, В.А. Семиченко зазначає, що будь-яке явище у житті людини тільки тоді усвідомлюються нею, коли людина «звертається до прийому рефлексивного співвіднесення з певною цілісністю, тобто тією системою, що на даний момент має найбільшу актуальність» [1, c. 54].

На необхідність звернення до рефлексії вказує й Ю.М. Кулюткін, який зазначає, що рефлексія забезпечує народження в свідомості сукупності чуттєвих та розумових образів, що безперервно змінюються, безпосередньо існуючи у внутрішньому досвіді й зумовлюючи професійну діяльність [2].

У працях Г.П. Щедровицького рефлексія визначається як механізм розвитку миследіяльності, яка реалізується у двох основних організаційних формах – індивідуальній та колективній. У загальній психології під рефлексією традиційно розуміється процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів і станів, а також здатність мислення, спрямована на усвідомлення світу і самого себе [3].

Рефлексія – це «принцип людського мислення, що направляє його на осмислення й усвідомлення власних форм і передумов; предметний розгляд самого знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання; діяльність самопізнання, яка розкриває внутрішню будову і специфіку духовного світу людини» [4].

Рефлексія – це активне, цілеспрямоване усвідомлення особистістю власних характеристик як детермінант конкретної поведінки. Основним механізмом рефлексії є здатність в ході самопізнання вийти за межі суб’єктивної точки відліку, подивитись на себе очами іншого, тобто децентрація на рівні самосуб’єктних відносин. Механізм децентрації, з одного боку, передбачає диференціацію індивіда, з другого – сприяє розвитку здатності узгоджувати своє “Я” із зовнішніми очікуваннями. Здатність “вийти за межі самого себе” дозволяє людині не лише проаналізувати свій внутрішній стан і співвіднести його з поведінковими реакціями, а й створити нові можливості для власного саморозвитку.

Рефлексія – це процес усвідомленого співвіднесення своїх можливостей, дій і результату з наміченою метою. Вона дозволяє критично ставитися до себе та своєї діяльності, робить людину суб’єктом власної активності, сприяє усвідомленню індивідом цілей своєї життєдіяльності і засобів, необхідних для досягнення цих цілей. Вона виступає передумовою для цілеспрямованої зміни себе, тому що в процесі рефлексії відбувається осмислення і переосмислення людиною самої себе [2].

Професійна рефлексія – це та ж внутрішня робота: співвідношення себе, можливостей свого «Я» з тим, що вимагає професія, зокрема, із існуючими про неї уявленнями. Вона являє собою єдність людського (здатність до самоучіння, аналіз причинно-наслідкових зв’язків, сумнівів, реалізації ціннісних орієнтацій, роботі над собою) та професійного (тобто застосування цієї здібності до умов і обставин професійного життя).

Зважаючи на це, рефлексивний підхід у процесі підготовки майбутніх психологів забезпечує активне засвоєння студентами психологічних знань з включенням механізмів науково-дослідної комунікації й теоретичного мислення. Проведення проблемних лекцій, значний обсяг самостійної роботи, використання активних методів навчання на семінарах сприяють поступовому осмисленню та переосмисленню особистісного потенціалу студентів.

Проблемність навчання досягається через залучення студентів до обговорення неоднозначних питань як особистісного, так і загальнопсихологічного характеру; надання їм можливості висловлювати власну думку, самостійно находити відповіді на поставлені запитання. В проблемно-діалогічному навчанні під керівництвом викладачів відбувається творче оволодіння знаннями, вміннями та навичками, які тільки в такий спосіб інтеріоризуються, входять у власний досвід майбутніх педагогів та становляться регулятором їхньої поведінки.

При викладанні психологічних дисциплін широко використовуються такі проблемно-діалогічні підходи, як постановка проблемних запитань, дискусії, аналіз психолого-педагогічних ситуацій, рольові ігри, мозковий штурм, евристична бесіда, тренінгові вправи тощо.

Розвитку рефлексії у майбутніх психологів сприяє використання на семінарських заняттях таких видів робіт: рефлексивно-творчих завдань, спрямованих на підвищення адекватності та полімодальності сприйняття образів професійних об’єктів, себе самого, інших людей; формування навичок здійснення мислиннєвих операцій з образами професійних об’єктів; розвиток прийомів адекватного самопізнання та якостей, які забезпечують самореалізацію особистості в майбутній професійній діяльності тощо.

Вміння вивчати та пізнавати — входить в професійні та людські якості психолога-професіонала. Пізнання іншої людини повинно починатись із самопізнання власного «Я» студента, із розуміння власної самоцінності. Тому важливе місце при підготовці майбутніх психологів відводиться пізнанню ними своєї особистості. Це реалізується за умов використання викладачами на семінарських та практичних заняттях тестування та тренінгових технологій.

Особливо важливим є аспект рефлексії в контексті впливу професійної діяльності на особистість психолога. Професійна діяльність психолога належить до професій, які вимагають великого емоційного навантаження і відповідальності. Тому нерідко представникам цієї професії загрожує небезпека «синдрому згорання» – емоційного, розумового і фізичного виснаження внаслідок тривалого емоційного навантаження. Зрозуміло, що для попередження виникнення даного синдрому недостатньо лише професійних знань, умінь і навичок. Саме в таких ситуаціях особистісна рефлексія виступає як один з найважливіших механізмів саморегуляції. Здатність «вийти за межі самого себе» дозволяє педагогу не лише проаналізувати свій внутрішній стан і співвіднести його з поведінковими реакціями, а й забезпечити самомобілізацію в кризових ситуаціях з метою збереження психічного здоров’я. Використання викладачами технік саморегуляції на практичних заняттях вчить студентів управлінню собою та своєю діяльністю у процесі організації життєдіяльності учнів.

Висновки

Отже, орієнтація на рефлексію допомагає майбутньому психологу знайти власне професійне обличчя, здійснювати адекватну самооцінку, вчить співвідносити себе і справу, прогнозувати й аналізувати результати власної діяльності, підвищує рівень самоорганізації студента.

 

Література:

1. Семиченко В.А. Рефлексивний підхід як основа технологічного забезпечення підготовки педагогічних кадрів / В.А. Семиченко // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розвитку: Зб. статей до Всеукр. наук.-практ. конф. – Миколаїв: Вид-во НаУКМА, 2002. – С. 64 – 67.

2. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий / Ю.Н.Кулюткин // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. – М.: Просвещение, 1979. – С. 22 – 28.

3. Щедровицкий Г.П. Мышление. Понимание. Рефлексия / Г.П.Щедровицкий // Избранные труды. – М.: Академия, 1995. – 634 с.

4. Метаева В.А. Рефлексия как метакомпетентность / В.А. Метаева // Педагогика. – 2006. – №3. – С. 57 – 61.

 

References:

1. Semichenko V.A. Refleksivniy pidhid yak osnova tehnologichnogo zabezpechennya pidgotovki pedagogichnih kadriv / V.A. Semichenko // Tehnologiyi neperervnoyi osviti: problemi, dosvid, perspektivi rozvitku: Zb. statey do Vseukr. nauk.-prakt. konf. – Mikolayiv: Vid-vo NaUKMA, 2002. – S. 64 – 67.

2 Kulyutkin Yu.N. Refleksivnaya regulyatsiya myslitelnyh deystviy / Yu.N.Kulyutkin // Psihologicheskie issledovaniya intellektualnoy deyatelnosti. – M.: Prosveshchenie, 1979. – S. 22 – 28.

3. Shchedrovitskiy G.P. Myshlenie. Ponimanie. Refleksiya / G.P.Shchedrovitskiy // Izbrannye trudy. – M.: Akademiya, 1995. – 634 s.

4. Metaeva V.A. Refleksiya kak metakompetentnost / V.A. Metaeva // Pedagogika. – 2006. – №3. – S. 57 – 61.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^