Наукові конференції, Научные конференции » УКРАЇНА НАУКОВА (16-18.12.2014) » Костенко П. А. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Костенко П. А. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Категорія: УКРАЇНА НАУКОВА (16-18.12.2014), Економіка

УДК: 33.338.23

 

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Костенко П. А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна, Київ

 

Дослідження визначає необхідність вдосконалення методів оцінки ефективності реалізації проектів і програм, а також методів оцінки ефективності підприємств, що реалізують свою діяльність у проектній формі.

На основі дослідження та аналізу сучасних напрямків розвитку моделей і методів оцінок ефективності проектно-орієнтованої діяльності виявлені найбільш поширені з них. Наведена класифікація об'єктів оцінок ефективності проектно-орієнтованої діяльності підприємства.

Ключові слова: проектне управління, проектно-орієнтована діяльність, управління проектами.

 

Костенко П.А. Оценка эффективности проектно-ориентированной деятельности предриятия / НТУУ «Киевский политехнический институт», Украина, г. Киев

Исследование определяет необходимость усовершенствования методов оценки эффективности реализации проектов и программ, а также методов оценки эффективности предприятий, которые реализуют свою деятельность в проектной форме.

На основе исследования и анализа современных направлений развития моделей и методов оценок эффективности проектно-ориентированной деятельности выявлены наиболее распространенные из них. Приведенная классификация объектов оценок эффективности проектно-ориентированной деятельности предприятия.

Ключевые слова: проектное управление, проектно-ориентированная деятельность, управление проектами.

 

Kostenko P.A. Evaluating the effectiveness of project-oriented activities of the enterprise / NTUU «Kyiv polytechnic institute», Ukraine, Kyiv

 

Вступ

Необхідність вдосконалення методів оцінки ефективності реалізації проектів і програм виникла внаслідок того, що поширена думка про суттєві переваги, які дає використання методів проектного управління - підвищення керованості, скорочення термінів робіт, економія коштів і т.д. - часто вступає в протиріччя з сумною статистикою неуспішних проектів. Однією з причин такого становища є обмеженість і недосконалість застосовуваних систем оцінок ефективності проектно-орієнтованої діяльності, що не дозволяють враховувати в повній мірі всі фактори, які можуть означати успіх чи невдачу проекту, реальний внесок проекту в реалізацію програм і розвиток підприємства в цілому.

Розвиток методів оцінки ефективності проектно-орієнтованої діяльності дозволить підвищити якість управлінських рішень на всіх рівнях управління підприємством - від окремих проектів до корпоративного управління та виділення інвестицій. Ще більш важливі об'єктивні і достовірні оцінки при реалізації державних цільових програм та пріоритетних національних проектів.

Методологія даного дослідження заснована на застосуванні системної моделі управління проектами, коректне застосування якої дозволяє визначити безліч елементів проектно-орієнтованої діяльності підприємства, для яких можлива побудова оцінок ефективності і несуперечливої системи їх класифікації [1, с. 207].

Кожен з множини елементів та процесів системної моделі розглядається при цьому як об'єкт оцінки - реалізація окремих функцій управління, дії керівників та учасників проекту, успішність проектів, ефективність діяльності проектно-орієнтованих підприємств. Водночас відомі й ті, що застосовуються в даний час методи оцінок покривають лише частину багатовимірного простору управління проектами, представленого в системній моделі управлiння проектами. Тому спочатку необхідно виявити «білі плями» і сформулювати завдання на розробку відсутніх методик оцінок.

Другим завданням є аналіз відомих методів оцінок з точки зору їх адекватності до сучасних уявлень про управління проектами, зокрема, ідей методології корпоративного управління проектами. Результати цього аналізу показують необхідність вдосконалення наявних або розробки нових методик оцінки в областях, які на перший погляд можуть здатися цілком благополучними [2, с. 143].

І, нарешті, третім завданням дослідження є власне розробка або вдосконалення методик оцінки і перевірка їх застосовності на практиці.

Для вирішення завдань розроблена класифікація об'єктів оцінок ефективності проектно-орієнтованої діяльності, яка спирається на системну модель управління проектами: кожен рядок класифікаційної матриці містить об'єкти оцінки і відповідні методи оцінки, що відносяться до одного з трьох базових елементів системної моделі - об'єкти, процеси та суб'єкти управління; кожен стовпець класифікації містить об'єкти оцінки і відповідні методи оцінки, що відносяться до однієї з двох категорій - рівень потенційних можливостей підприємств по виконанню проектів і рівень фактичної реалізації проектів підприємства (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація об'єктів оцінок ефективності проектно-орієнтованої діяльності підприємства

 

Елемент системної моделі

Категорія оцінки

Рівень можливості підприємства по виконанню проектів

Рівень виконання проектів підприємства

Об’єкти управління

Проектно-орієнтоване підприємство

Продукти, програми, портфелі проектів

Процеси управління

Бізнес-процеси проектно-орієнтованого підприємства

Процеси управління проектом

Суб’єкти управління

Персонал підприємства

Партнери підприємства

Команда проекту

Підрядники

 

Дослідження та аналіз сучасних напрямків розвитку моделей і методів оцінок ефективності проектно-орієнтованої діяльності дозволяють виявити найбільш поширені з них:

• оцінка проектів по методу освоєного обсягу (EVA);

• оцінка проектів по методології управління послугами в галузі інформаційних технологій (ITSM);

• оцінку економічної і соціальної ефективності програм за методологією БОР;

• оцінка задоволеності результатами реалізації програми різними зацікавленими сторонами;

• оцінка пріоритету проекту в портфелі проектів;

• оцінка збалансованості портфеля проектів;

• оцінка бізнес-процесів проектно-орієнтованого підприємства (корпоративного стандарту) за моделлю зрілості управління проектами;

• оцінка процесів управління проектами (фактичне виконання) з використанням аудиту, моніторингу та експертизи проекту;

• оцінка персоналу підприємства через сертифікацію по одному з міжнародних стандартів компетентності;

• оцінка команди проекту (керівника проекту та членів проектною команди) за результатами проекту з використанням множинних критеріїв компетентності;

• оцінка партнерів підприємства (потенційних учасників проектів) по множинних критеріях в процесі розміщення замовлення;

• оцінка підрядників (фактичних учасників проектів) за результатами проекту.

В області розвитку методів оцінки ефективності реалізації окремих проектів найбільш цікавими є два напрямки:

1) Створення універсальної моделі змін у проекті, що включає систему метрик для оцінки відхилень за всіма основними «вимірами» проекту - ресурсам, строками виконання, якісним характеристикам продукту (модель комплексних оцінок за відхиленнями).

2) Створення на підставі методології Balanced Scorecard (BSC) моделі оцінки успішності проекту, що враховує думку всіх зацікавлених сторін (модель комплексних оцінок по стратегічних критеріях). [3, с. 193].

Окреме і надзвичайно важливе для сучасного етапу розвитку економіки України завдання представляє розвиток методів оцінки ефективності реалізації державних і галузевих цільових програм. Тут слід зосередити зусилля на створенні на підставі методологій БОР і ССП раціональної моделі цільової програми, перевагами якої є:

а) наочне уявлення про взаємну відповідність цілей, результатів і показників, точне визначення того, на які заходи і з якими цілями витрачаються бюджетні кошти;

б) визначення залежності між показниками виконання окремих проектів і кінцевими показниками програми;

в) верифікація та уточнення виявлених залежностей по ходу виконання програми на основі накопичуваних статистичних даних.

Найбільший практичний інтерес викликає розробка підходів до комплексної оцінки ефективності окремих проектів.

В області побудови комплексних оцінок проекту за відхиленнями промислових підприємств рекомендується універсальна модель опису стратегій змін та обліку фактичних змін у проекті. Модель має три виміри, що відповідають основним «вимірам» проекту, - ресурси, строки виконання, характеристики продукту є результатом виконання проекту. Відхилення по кожному з цих вимірів оцінюються з точки зору тяжкості їхніх наслідків - планові втрати, допустимі втрати, небажані втрати, неприпустимі втрати [4, с. 93].

В області побудови комплексних оцінок проекту по стратегічних параметрах рекомендується модель оцінки успішності проекту, що дозволяє враховувати думки всіх зацікавлених сторін. Оцінка носить комплексний характер і будується з використанням методології BSC на основі врахування впливу проекту на поліпшення ключових показників ефективності підприємства. Приклад ключових показників, які дозволяють оцінити ефективність ІТ проекту наведено в (табл. 2).

В області оцінок ефективності діяльності проектно-орієнтованих підприємств (підрозділів) найбільш актуальними є наступні дослідження:

 

Таблиця 2

ІТ проект в стратегічній карті підприємства

 

Категорія цілі

Ціль

Показник

Фінансова ціль

Підвищити продуктивність праці

Дохід на працівника

Клієнтська ціль

Підвищити якість обслуговування клієнтів

Час оформлення замовлень

Внутрішні виробничі цілі

Підвищити погоджуваність роботи підрозділів

Кількість клієнтів, втрачених через непогоджені дії персоналу

Цілі навчання і розвитку

Підвищити комп’ютерну грамотність персоналу

Автоматизувати найбільш трудомісткі і критичні бізнес-процеси

Коефіцієнт масового перенавчання

Виконання плану по інвестиціях в ІТ

 

1) Пошук типових компонентів стратегічної карти підприємства, що охоплює області, в яких найбільш явно проявляється специфіка проектно-орієнтованих підприємств.

В якості таких областей можуть бути виділені [5, с. 116].:

- організаційна структура підприємства, передбачає можливість вільного маніпулювання трудовими ресурсами в проектах незалежно від закріплення їх за тими чи іншими функціональними підрозділами;

- структура бюджету підприємства, що спирається на бюджети окремих проектів;

- система вимог до персоналу, який повинен володіти унікальною сукупністю навичок і вмінь, і система мотивації, яка повинна відповідати цим вимогам;

- організація ділових процесів, що орієнтована на жорсткі вимоги до термінів виконання та бюджетів проектів, а також до якості результату.

2) Розробка ключових показників ефективності, що відображають виявлені особливості проектно-орієнтованих підприємств. Це може бути фрагмент збалансованої системи показників, який можна застосувати до проектно-орієнтованих підприємств:

• утилізація робочого часу персоналу в проектах;

• частка витрат, що припадає на управлінський персонал проектів;

• співвідношення "своїх" і "чужих" ресурсів в проекті;

• частка накладних витрат у проекті;

Висновки:

Таким чином, розроблений підхід до комплексної оцінки успішності проекту з точки зору впливу його результатів на стратегічні цілі розвитку підприємства дозволяє кожен проект розглядати як стратегічну ініціативу, спрямовану на досягнення певних цілей розвитку підприємства. Використання запропонованого підходу дозволяє здійснювати цілеспрямоване покращення проектно-орієнтованої діяльності підприємств на основі об'єктивного порівняння їх роботи з іншими підприємствами в галузі або в регіоні.

 

Література:

1. Брукінг Е. Інтелектуальний капітал / Переклад з англ. СПб.: Питер, 2001.

2. Рід С. Фінансовий директор як інтегратор бізнесу / Пер.с англ. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2007.

3. Аубакирова Г.М. Адаптивне бізнес-моделювання діяльності підприємства / Доповіді Національної академії наук РК. № 1/2006, Алмати. 2006.- С.34-37.

4. Шафранська Т.Ю., Кхаль Р. Г., Застосування інтеграційного підходу в управлінні проектами / Шафранська Т.Ю., Кхаль Р. Г., - Черкаси, 2013 – 143 с.

5. Дункан Вільям Р. Керівництво з основ проектного менеджменту / За ред. С.Д. Бушуєва. – 2-ге вид, перероб. – К.: Інститут менеджменту і бізнесу, 2000. –197 с.

 

References:

1. E. Brooking Intellectual Capital / Translated from English. SPb., Peter, 2001. - 317 p.

2. S. Reed CFO as Business Integrator / Translated from English. - M.: Alpina Business Books, 2007. - 346 p.

3. Aubakyrova H.M. Adaptyvne biznes-modelyuvannya diyal'nosti pidpryyemstva / Dopovidi Natsional'noyi akademiyi nauk RK. № 1/2006, Almaty. 2006.- 243 p.

4. Shafranska, Khal Application integration approach in project management - Cherkasy, 2013 - 143 p.

5. William R. Duncan Guide on the basics of project management / edited. SD Bushueva. - 2nd ed, processing. - K .: Institute of Management and Business, 2000. -197 p.

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^