Наукові конференції, Научные конференции » АКТУАЛЬНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ (22-24.12.2015) » кандидат економічних наук, Штанько О. Д., Сагайдачна О. Б. «ГОЛЛАНДСЬКА ХВОРОБА» В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

кандидат економічних наук, Штанько О. Д., Сагайдачна О. Б. «ГОЛЛАНДСЬКА ХВОРОБА» В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Категорія: АКТУАЛЬНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ (22-24.12.2015), Економіка

УДК: 339.5.

 

«ГОЛЛАНДСЬКА ХВОРОБА» В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

кандидат економічних наук, Штанько О. Д., Сагайдачна О. Б.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна, Дніпропетровськ

 

В статті досліджено та узагальнено сучасні наукові знання, пов'язані з виникненням явища «голландська хвороба», детально описано механізм його дії та негативні наслідки його впливу на економіку країни в цілому. Особливу увагу приділено ознакам «голландської хвороби», які властиві економіці України, та запропоновано спосіб її подолання.

Ключові слова: голландська хвороба, ефект Гронінгена, економіка, експорт, валютний курс, ресурсна залежність.

 

Кандидат экономических наук, Штанько О. Д., Сагайдачная А. Б. «Голландская болезнь» в экономике Украины / Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара, Украина, Днепропетровск

В статье исследованы и обобщены современные научные знания, связанные с явлением «голландская болезнь», детально описаны механизмы его действия и негативные последствия его влияния на экономику страны в целом. Особенное внимание уделено признакам «голландской болезни», которые присущи экономике Украины, и предложен способ её преодоления.

Ключевые слова: голландская болезнь, эффект Гронингена, экономика, экспорт, валютный курс, ресурсная зависимость.

 

PhD in economy, Shtanko O. D., Sagaidachna O. B. “Dutch disease” in Ukraine’s economy / Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Ukraine, Dnipropetrovsk

The article investigated and generalized the modern scientific knowledge related to the phenomenon “Dutch disease”, described in detail mechanisms of its development and negative consequences of its influence on the economy of country in general. Special attention was given to the signs of “Dutch disease”, that is inherent to the economy of Ukraine, and offered a way to overcome it.

Keywords: Dutch disease, Groningen effect, economy, export, exchange rate, resource dependence.

 

Вступ. Економічна наука, як і будь-яка інша галузь знань, з плином часу розвивається, відкриває нові закони, спостерігає нові економічні явища. «Голландська хвороба» або ефект Гронінгена – це негативний ефект, який виникає з причини залежності економіки країни від експорту одного-двох видів продукції. «Голландська хвороба» – порівняно нове явище в економічній науці, яке потребує досконалого дослідження, систематизування знань щодо нього та розробки стратегій подолання його негативних наслідків.

В ході дослідження було проаналізовано роботи таких економістів: Вайнбергена С. Іствуда М., Аокі М., Ілларіонова А., Попова А., Гайдара Є., Кузнєцова А., Булатова А., Диннікової О., Глухова Ю., Бардсена Г., Перлі Дж., Ніколаєва І., Омарова А., Шаріпової Є., Агроскіна В., Гурієва С., Піддубої Л., Шмикової С. тощо.

Виклад основного матеріалу. «Голландська хвороба» (Dutch Disease), відома також під назвою «ефект Гронінгена», – це негативний ефект, що виникає внаслідок впливу зміцнення реального курсу національної валюти на економічний розвиток окремої країни в результаті буму в певному секторі економіки. Офіційно цей ефект дістав свою назву після відкриття в Нідерландах родовищ природного газу в 1959 році.

Механізм дії «голландської хвороби» проявляється у наступному: через різке збільшення експортних доходів за рахунок добувного сектора економіки відбувається приплив іноземної валюти в країну, у результаті чого номінальний курс національної валюти зростає. Таке різке зростання доходів створює додатковий попит як на торгові, так і на неторгові товари. Оскільки торгові товари беруть участь в міжнародній конкуренції, їх внутрішня ціна приймається фіксованою на рівні світової ціни, і додатковий попит значно не впливає на їх ціну. Проте ціна неторгових товарів визначається рівновагою на внутрішньому ринку, і тому різке збільшення попиту на них веде до зростання цін. Результатом цих процесів є зростання інфляції і ще більше зміцнення реального курсу. Водночас збільшення граничного продукту праці у видобувному секторі економіки породжує ріст попиту на працю, що призводить до припливу трудового ресурсу та капіталу з оброблювального та неторгового секторів. Як результат – скорочення випуску та експорту оброблювальних галузей та їх остаточний занепад.

Вчені формулюють наслідки ефекту Гронінгена у вигляді трьох основних проблем для економіки. Перша полягає в тому, що сектор послуг може набути надмірно високих темпів росту за порівняно короткий термін, але сам по собі він не буде відігравати ролі «генератора зростання», так як в ньому не створюються технології та нові знання, які допомагають розвиватися іншим секторам. Друга проблема полягає в тому, що економіка стає більш чутливою до зовнішніх, не залежних від країни, факторів. І ресурсний сектор, і неторговий, який напряму залежить від попиту, а значить, встановлюється тими, хто заробляє в ресурсному секторі, цілком залежать від світових цін на ресурс. Атож, країна, що зазнала на собі ефекту Гронінгена, не тільки зростає повільніше – економічні кризи в її внутрішньому середовищі проявляються в більш тяжкій формі. Також з’являється проблема вилучення та перерозподілу рентних доходів, бо їх можуть привласнити собі безпосередньо власники родовищ, доходи більшості громадян при цьому скоротяться, або залишаться незмінними, або будуть рости більш низькими темпами [1].

За наявності великої кількості природних ресурсів і відповідних доходів, одержуваних від їх експорту, у населення може з'явитися відчуття помилкової безпеки, знизитись увага до таких критичних елементів економічної політики, як вільна торгівля, ефективність бюрократичного апарату тощо. Економісти виявили, що для країн, що володіють одним або двома основними ресурсами, використовуваними в якості головної статті експорту, ймовірність того, що вони зіткнуться з проблемою громадянської війни, в п'ять разів вище, ніж для диверсифікованих економік [2].

З викладеного можна зробити висновок, що країна-експортер сировини постійно знаходиться в стані структурної, регіональної, макроекономічної нестабільності та соціальної напруженості.

Можливість виникнення в економіці країни ефекту Гронінгена залежить від структури її зовнішньої торгівлі, а саме від експорту. Базис економіки України становлять металургія, зокрема чорна, сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості, які у своїй сукупності дають близько 80% українського експорту.

 

Повний текст статті за посиланням Stattya_Sagaydachna.doc [167 Kb] (cкачиваний: 36)

 

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^