Наукові конференції, Научные конференции » Математика » Плахтій Н. А. «ВЧИТИСЯ ДІЮЧИ»: ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Плахтій Н. А. «ВЧИТИСЯ ДІЮЧИ»: ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Категорія: Математика , Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

Плахтій Наталія Анатоліївна

вчитель математики Черкаської ЗОШ № 25

«ВЧИТИСЯ ДІЮЧИ»: ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Сучасний національний освітній простір базується на ідеї формування в школярів ключових компетентностей, таких як: пізнавальна, особистісна, самоосвітня, соціальна, здоров’язбережувальна, творча тощо. Така модифікація навчально-виховного процесу призвела до появи нових орієнтирів в системі загальної середньої освіти, зокрема в шкільному курсі математики. Ними стають сама людина, її потреби та інтереси. Однією з складових успішності навчання учнів на уроках математики вважається застосування інноваційних педагогічних технологій, завдяки яким діти отримують можливість вчитися опрацьовувати та використовувати освітню інформацію в повсякденних життєвих ситуаціях.

Досліджувана проблематика знайшла своє відображення у працях таких відомих науковців, як: Павловська О. В., Савченко О. Я., Різник Ю. М.,Онопрієнко О. В. та інших. Проте, у фаховій літературі відсутні дослідження, які б предметно відображали проблему формування ключових компетентностей проектної діяльності учня на уроках математики. Останнє зумовлює необхідність спеціального дослідження ефективності та результивності застосування сучасних педагогічних технологій навчання математики в процесі формування основних компетентностей учнів. На подолання прогалин у висвітленні цього питання і скерована представлена розвідка.

Предмет вивчення: ключові компетентності в школі.

Об’єкт дослідження: ключові компетентності проектної діяльності школярів на уроках математики в середніх загальноосвітніх школах України.

Компетентність учнів нами розглядається, як достатньо якісний, всесторонній розвиток сучасної людини. Вана включає в себе знання, здібності, навички, звички, вміння та вольові властивості людини, яка свідомо може створити собі успішне майбутнє, пристосуватися до умов суспільства. Реалізація компетентності учнів вимагає посилення прикладної спрямованості шкільного курсу математики, алгебри, початкового аналізу, геометрії на створення умов для отримання підростаючим поколінням міцних знань із даних предметів, вироблення навичок та застосування їх на практиці.

Навчання учнів пошуку відповідей до задач, що виникають в практичній діяльності людей різних професій шляхом правильного підбору математичних моделей та алгоритмів, вимагає особливої методики, яка в школі може здійснюватися через застосування новітніх педагогічних технологій, в тому числі, за допомогою проектної діяльності. Так, зокрема, в завданнях із математики, де для отримання шуканої величини, наприклад, об’єму якої-небудь фігури, в умовах наведені числові характеристики об’єкту, які потрібні для отримання відповіді. Однак, на відміну від цього, в прикладних задачах, які розвивають компетентність учнів, відома сама фігура, тому дитині необхідно самостійно вибрати параметри та характеристики фігури, які можна знайти шляхом вимірювання чи підрахунків, що, в свою чергу, забезпечать можливість визначити невідому величину. Вибір тих чи інших параметрів для безпосереднього виміру залежить не тільки від фізичних особливостей фігури, наявності вимірювального приладу і обчислювальних засобів, а й від запасу знань. Отже, реальна прикладна задача відрізняється деякою невизначеністю: числові дані для її розв’язання не даються, їх треба учневі знаходити самостійно. З цим пов’язана можлива різниця в формі постановки двох видів задач на обчислення – чисто математичної та реально-прикладної.

У першому випадку все, що учневі потрібно, це знайти відповідь, яка вже міститься в умовах задачі. А реально прикладна задача передбачає діалог: учень може уточнити умову звертаючись до джерела інформації, або безпосередньо до вчителя для того, щоб створити план розв’язання та здійснити його, перевірити і дослідити знайдений розв’язок, проаналізувати способи її розв’язання та зробити висновок.

Питання, яке пов’язане з розкриттям прикладних можливостей математики заслуговує особливої уваги педагогічного загалу. Варто розуміти, що в майбутньому математиками стане лише невелика частина учнів [2]. Більшість випускників шкіл обирають професії не пов’язані з цим предметом, тому для них математика має лише прикладне значення. Виникає закономірне запитання: «Що може дати математика учням, які не планують зв’язувати своє життя з цією наукою?» Відповідь стає зрозумілою, коли безпосередньо видно тісний зв’язок математичних моделей, алгоритмів, методів із повсякденною діяльністю людини, саме він проглядаються у задачах із практичним змістом [3].

Задачі з практичним змістом пов’язані з застосуванням, наприклад, математики в техніці, хімії, біології, медицині, та взагалі в життєвому процесі з його щоденним побутом, проблемами, справами, зустрічами тощо. Тому вчителю необхідно так будувати виклад курсу математики, щоб учні бачили, що цей предмет є засобом формування їх життєвої компетентності, був і залишається важливим джерелом прикладної діяльності. Саме тому для розвитку компетентності треба, перш за все, використовувати всі можливості, які закладені в програмі загальноосвітньої школи, тоді у школярів обов’язково сформуються вміння самостійно «творити», а особливо важливо навчити їх логічно мислити. Крім того, необхідно виробити вміння в дітей чітко висловлювати свої думки і описувати виконані дії.

Розвиток науково-технічного прогресу, висуває сучасній людині нові вимоги, як на роботі, так і в побуті. Оснащення робочих місць автоматичними та напівавтоматичними засобами праці вимагають вміння чітко виконувати певні дії, необхідно, щоб робітник бачив проблему в цілому, міг розумово охопити область своєї діяльності, вмів обслуговувати всі процеси, які потрібно виконувати на відповідному робочому місці. Це означає, що потрібно не тільки точно виконувати інструкції, але й узгоджувати свої дії з ходом всього процесу. Виховувати творчих і діяльних особистостей, проводити систематичну та якісну підготовку випускників до самостійного трудового життя, тобто розвивати компетентність учнів, повинно стати основним завданням, обов’язком та головним результатом навчально-виховної діяльності вчителіву сучасній загальноосвітній школі. Однак, зазначаючи про високі досягнення вітчизняної освітньої системи в справі формування повноцінного члена суспільства, варто ще раз наголосити на тому, що така робота не буде змістовною без широкого впровадження новітніх педагогічних технологій навчання в процес формування ключових компетентностей школярів на уроках математики.

Література:

  1. Павловська О. В. Формування ключових компетентностей у навчальному процесі ЗНЗ І-ІІІ ст. /http://mp2.umo.edu.ua/wp-content/uploads/2012/04]; Савченко О. Я. Компетентнісний підхід як чинник модернізації змісту і методики початкової освіти /http://www.ippo.org.ua/files_2012/0422/4.ppt]; Різник Ю. М. Метод проектів при формуванні ключових компетентностей особистості: краєзнавчий аспект /http://teacher.ed-sp.net/index.php?option=com_content]; Онопрієнко О. В. Предметна математична компетентність як дидактична категорія // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – Серія: Педагогіка і психологія. – № 27. – 2009. – С. 395-398.

  2. Математика. результати ЗНО2012 року/ http://osvita.ua/test/rez_zno/29816/

  3. Крайчук. О. В,МошковськаГ. К. Використання задач практичного змісту науроках математики в загальноосвітній школі/http://uadocs.exdat.com/docs/index-3071.html?page=14

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^