Наукові конференції, Научные конференции » Педагогіка » Клочко А. О. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Клочко А. О. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Категорія: Педагогіка , Сучасна наука в мережі Internet (25-27.02.2013 р.)

Клочко Алла Олексіївна
КЗ
Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж, м. Біла Церква

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ
У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


Реформування системи освіти передбачає ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації і зменшення часу, відведеного для її засвоєння. Це породжує суперечність між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами, що помітно впливають на зниження зацікавленості учнів до навчання [3]. Вирішення цієї проблеми можливе завдяки побудові навчання на основі інтеграції фундаментальних дисциплін.

Сьогодні система інтегрованого навчання ще недостатньо опрацьована, а тому є надзвичайно актуальною. Інтеграція – це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації [1, с. 7].

Інтеграція розглядається як один з головних принципів дидактики, оскільки зобов’язує до використання різноманітних форм викладання й має значний вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу [3]. Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Отже, інтеграція це така організація навчального процесу, за якої відбувається участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання. Зазначимо, що однією з формою навчання є інтегровані уроки [3].

Інтегрований урок – це форма організації навчання, що передбачає об’єднання у блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань [4]. Водночас, така форма навчання спрямована на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах та забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв’язку й взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування [2,c. 13].

Метою інтегрованих уроків є формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв’язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання [2].

З огляду на зазначене можна окреслити відмінності інтегрованого уроку від традиційного навчання, а саме: предметом вивчення на інтегрованому уроці виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; широка палітра використання міжпредметних зв’язків при різнобічному розгляді однопланових об’єктів; своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей.

Основою інтегрованого уроку може бути внутрішньо-предметна інтеграція (в межах одного навчального предмета) та міжпредметна інтеграція (внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін). Для уроків з внутрішньопредметною інтеграцією характерна спіральна структура на основі принципу концентричності. Процес пізнання за такої організації може здійснюватися від часткового до загального або від загального до часткового. Зміст поступово збагачується новими відомостями, зв’язками [2]. Міжпредметні зв’язки дають змогу поглибити вивчення матеріалу без додаткових затрат, реалізувати взаємну систематизовану узгодженість, стимулювати учнів до використання набутих знань у повсякденній практиці. Однак не можна ототожнювати інтегрований урок і урок із міжпредметними зв’язками.

Інтегровані уроки бувають цілісні і фрагментарні. На практиці частіше проводяться фрагментарні інтегровані уроки. Це пояснюється тим, що неможливо провести цілий урок інтегрованим, оскільки на такому уроці необхідно проходити і інший програмний матеріал, який не може бути інтегрованим з цим предметом або вивчення тем з різних навчальних предметів не співпадає у часі.

Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;

високі професійні якості учителів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;

включення самоосвіти учнів в навчальний процес;

використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;

продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів [2; 3; 4].

Наголосимо, що для підвищення ефективності навчання необхідно на проведення інтегрованих уроків виділяти 90 хвилин (2 урока). Найбільш ефективними є уроки узагальнення і систематизації знань (передбачають складання узагальнюючих таблиць) та уроки-семінари (дають можливість учням знаходити та узагальнювати матеріал самостійно).

Отже, інтегрованим може бути кожний урок, якщо учитель володіє на високому рівні матеріалом з декількох предметів. Інтегровані уроки поступово зменшують кількість обов’язкових навчальних предметів і запобігають перевантаженню учнів.

Література:

  1. Антонов Н. С. Інтеграційна функція навчання / Н. С. Антонов. – К. : Освіта, 1989. – 304 с.

  2. Іванчук М.Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання
    / М. Іванчук //
    Початкова школа.2006. – № 8. – С. 12–15.

  3. Титар О. В.Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів / О. В. Титар, Г. Г. Пінчук. – Електронний ресурс. – Режим доступу :http://osvita.ua/school/lessons_summary.

  4. Шукар Г. Учитель не урокодавець, а вихователь і наставник/ Г. Шукар
    // Початкова школа. – № 10. – 2009. – С. 2.

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Добавление комментария

Имя:*
E-Mail:
Коментар:
Введите код: *

Карта сайту

^