Чорна В. О. МІГРАЦІЯ МОЛОДІ З УКРАЇНИ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Печать

УДК: 316.346.32-053.6:314.15

 

МІГРАЦІЯ МОЛОДІ З УКРАЇНИ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Чорна В. О., викладач

Чорноморський Державний Університет імені Петра Могили, Україна, м. Миколаїв

Трудова міграція населення є сьогодні одним з основних чинників, що визначає розвиток міжнародної економіки. При цьому це явище має як позитивні, так і негативні наслідки. Серед негативних наслідків трудової міграції фахівці виділяють погіршення стану ринку праці та демографічні втрати населення. Адже відомо, що найбільш кваліфікована та репродуктивно активна частина населення – молодь – найчастіше виїжджає на заробітки за межі України.

Ключові слова: міграція, трудова міграція, молодь, міграція молоді, соціальні наслідки.

Черная В. А. МИГРАЦИЯ МОЛОДЕЖИ ИЗ УКРАИНЫ: СОЦИОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ/ Черноморский государственный университет имени Петра Могилы, Украина, г. Николаев

Трудовая миграция населения является сегодня одним из основных факторов, определяющих развитие мировой экономики. Причем это явление имеет как положительные, так и отрицательные последствия. Среди негативных последствий трудовой миграции специалисты выделяют ухудшение состояния рынка труда и демографические потери населения. Ведь известно, что наиболее квалифицированная и репродуктивно активная часть населения - молодежь - чаще выезжает на заработки за пределы Украины.

Ключевые слова: миграция, трудовая миграция, молодежь, миграция молодежи, социальные последствия.

 

Сhorna V. O. YOUTH MIGRATION FROM UKRAINE: SOTSYOLOHYCHESKYY ANALYSIS / Petro Mohyla Black Sea State University, Ukraine, Nikolaev

Labour migration of population is today one of basic factors, determining development of world economy. Thus this phenomenon has both positive and subzero consequences. Among the negative consequences of labour migration specialists select worsening of market of labour condition and demographic losses of population. It is in fact known that the most skilled and genesial active part of population is young people - more frequent drives out on earnings outside Ukraine.

Keywords: migration, labour migration, young people, migration of young people, social consequences.

 

Вступ

Масштабна трудова міґрація молоді України за кордон є однією з ознак соціально-економічних змін у державі. Найбільш активним у цьому плані є західний та південний реґіон. Соціальні наслідки (трансформація сімейних відносин, занепад невеликих населених пунктів) cтають дедалі відчутнішими не лише на локальному, але й на загальнодержавному рівні.

У структурі робочої сили України сформувався багатомільйонний континґент осіб, для яких трудова міґрація є основним видом зайнятості й першорядним джерелом доходів. Тому вирішення цієї проблеми має велике суспільно-політичне та соціальне значення. Трудова міґрація молоді впливає на демографічну, соціальну й економічну ситуацію в Україні. Головними причинами, які змушують українську молодь залишати свої оселі в пошуках кращого життя, є економічні основи. Це, зокрема, низький рівень заробітної плати, значні масштаби безробіття, нестабільність розвитку української економіки. За даними дослідження «Зовнішня трудова міґрація населення України», основною причиною виїзду за кордон 6 з 10 міґрантів є низький рівень оплати за відповідну працю в Україні.

Експерти називають різні цифри українців, які вибули за кордон з метою працевлаштування: вони коливаються в межах від 1,5 до 7 млн. осіб, що становить від 3,1 до 15,1% чисельності всього населення України (станом на 1 січня 2012 р.), та до 34,1% економічно активного населення України працездатного віку. Згідно з даними дослідження «Зовнішня трудова міґрація населення України», від початку 2005 р. до 1 червня 2012 р. за кордоном працювали 1,5 млн. мешканців України, з яких майже 1,3 млн. перебували поза межами держави з метою трудової діяльності. Особи, які брали участь у трудових міґраціях протягом останніх 3,5 року, складають близько 5,1% населення України працездатного віку, а за останні 1,5 року – 4,4%. Майже половина всіх трудових українських міґрантів перебуває в країнах Європейського Союзу. Переважна більшість їх – в Італії (13,4%), Чехії (12,8%), Польщі (7,4%), Іспанії (3,9%) та Португалії (3%) [10, с.12,49,182]. Такий розподіл трудових міґрантів пояснюється, зокрема, прагненням знайти краще оплачувану роботу в країнах зі спорідненою ментальністю і релігією.

На особливу увагу заслуговує питання повернення трудових міґрантів в Україну. Світова економічна криза суттєво вплинула на міжнародну трудову міґрацію: відбувається звільнення працівників, погіршуються умови праці, скорочується заробітна плата. Експерти прогнозували, що найближчим часом через фінансову кризу з-за кордону повернеться близько 200 тис. українських міґрантів. За різними оцінками, понад 80% міґрантів має намір повернутися додому (зокрема, серед жінок, які залишили в Україні дітей, – 60%). Близько 70% заробітчан мають в Україні сім’ю і підтримують контакти з родичами на батьківщині. 90% міґрантів вважають, що їхнє майбутнє – в Україні, а відтак намагаються придбати квартири, оплатити навчання дітей або навіть започаткувати власний бізнес [7, с.10]. Проте, незважаючи на складнощі, з якими стикаються трудові міґранти під, масового повернення додому не спостерігається. А ті, хто повертається, стикаються з проблемами, пов’язаними передусім зі знаходженням праці, а також повторною адаптацією.

Економічні та соціальні наслідки еміґрації молоді з України мають свої позитивні й неґативні сторони. До позитивних можна віднести: додаткове спрямування в економіку України значних фінансових потоків; зниження напруження на українському ринку праці та зменшення зареєстрованого й прихованого безробіття; розширення можливостей зайнятості для економічно активного населення України. Неґативні сторони, що супроводжують процеси трудової міґрації молоді, нині превалюють над позитивними. Серед них: відплив здебільшого молодих людей на роботу за кордон, що призводить до від’ємних демографічних наслідків для України. Згідно з даними міжнародного правозахисного центру «Ла Страда – Україна», батьки готові надовго розлучитися зі своїми дітьми заради їх же добробуту [3, с.5]. Міґрантський спосіб життя призводить до руйнації українських молодих сімей – ще ніколи в Україні так гостро не стояла проблема соціального сирітства, а сьогодні понад 200 тис. дітей сучасних українських «остарбайтерів» позбавлені батьківського піклування. Соціологічне експертне опитування, проведене в лютому 2009 р. серед 572 респондентів (40% чоловіків та 60% жінок), показує, що 54,55% опитаних залишали дітей в Україні, коли самі їхали на заробітки за кордон, серед них 32,05% – дітей віком 1–3 роки; 20,51% – віком 7–12 років; 21,79% – дітей, що їм 13–15 років; 11,54% – молоді, якій 16–18 років життя. З цього випливає ще одна не менш важлива проблема сьогодення – на кого залишені ці діти, хто виховує їх, хто дбає про їхні емоційні потреби? Міґранти дали відповідь: «у родинному колі моєї сім’ї» – 56,41%; «у моїх батьків» – 26,92%; «у батьків чоловіка (дружини)» – 12,82%; «самостійно» – 3,85%. Отже, практично половина дітей не отримує належного догляду з боку батьків, бо виховують їх бабусі-дідусі або вони під опікою інших родичів. А 3,85% дітей самі можуть вирішувати, як їм жити і як поводитися. Це трагічні цифри, бо сьогоднішня молодь – це майбуття. Якою вона буде і як влаштовуватиме своє життя – в першу чергу залежить від батьків[9, с.101].

Незважаючи на світову економічну кризу і пов’язані з нею ризики, кількість українців, які мають намір працевлаштуватися за кордоном, залишається значною. Аналіз наявних намірів населення засвідчив, що у II півріччі 2012 р. планували виїхати за кордон 1710,1 тис. осіб, або 5,9% населення працездатного віку, з них майже кожний четвертий планував поїздку з наміром працевлаштування вперше або повернення на роботу [9, с.259]. Серед студентів таких – близько 70%. Українська молодь хоче поїхати за кордон переважно з метою заробітку – на відміну від росіян та азербайджанців, які розглядають закордонні поїздки як можливість отримати культурний досвід чи здобути освіту. Такими є результати порівняльного аналізу молоді трьох країн, який в Україні проводили соціологи з Фонду «Демократичні ініціативи». Соціологи кажуть, що українська молодь більше, ніж у Росії чи Азербайджані, незадоволена своїм фінансовим становищем і ситуацією на ринку праці. За даними цього дослідження, серед молодих українців 65% виявили бажання поїхати за кордон саме для працевлаштування, 14% не виключають, що можуть назавжди залишити свою батьківщину[1, c.19].

Таким чином, відплив молоді спричиняє неґативні демографічні наслідки, як-от руйнацію сімейних пар через несприятливу для народження й виховання дітей специфіку «міґрантського» способу життя. Охопленій значною трудовою міґрацією, кількість укладених шлюбів населення, порівнюючи з 1990 р., скоротилася в 1,3 раза [5, с.177]. Водночас, абсолютна кількість збільшилася майже у півтора раза. Ще більш складною сімейною проблемою є виховання дітей міґрантів, залишених в Україні, особливо у випадках тривалої відсутності обох батьків. Як наслідок, Україна стикається з новим видом соціального сирітства, необхідністю брати під опіку частину дітей міґрантів.

Отже, можна зробити висновок переважну частину сучасної трудової еміґрації молоді з України становлять заробітчани, які потребують як організаційно-правової, так і гуманітарної допомоги. Дальшого вдосконалення потребує механізм нормативно-правового реґулювання національної діаспори, а саме – забезпечення соціальних та гуманітарних прав трудових міґрантів.

 

Література:

1. Гнибіденко І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення // Економіка України. – 2005. – № 4. – С. 19.

2. Зовнішні трудові міграції населення України / За наук. ред. Лібанової Е., Позняка О. – К. : РВПС України, 2002. – С. 78.

3. Івашко О., Бень А. П'ять мільйонів на закордонних заробітках. Та ще й нелегально // Голос України. – 2003. – 3 квітня. – С.5.

4. Лібанова Е.М., Позняк О.В. Зовнішні трудові міграції населення України / [За ред. Е.М. Лібанової, О.В. Позняка] / – К.: РВПС України, 2002. – 206 с.

5. Працевлаштування громадян України за кордоном у 2001 році (За даними державної статистичної звітності) // Інформаційне забезпечення ринку праці в Україні: матеріали семінару, м. Ялта, 25 – 27 вересня 2002 р. – К., Держкомстат України, 2002. – С. 177.

6. Прибыткова И. Трудовые мигранты в социальной иерархии украинского общества // Социология: теория, методы, маркетинг. – К., 2002. – № 4. – С. 160.

7.Ростова Л. Трудовій міграції – цивілізоване обличчя / [Л.Ростова] // Профспілки України. –2010. –№5. – С.10-11.

8. Сусак В. Українські гостьові робітники та іммігранти в Португалії (1997 – 2002 рр.) // Україна в сучасному світі: Конференція випускників програм наукового стажування у США. – К.:Стилос, 2003. – С. 194.

9. Cтатистичний щорічник України за 2012рік / За ред. О.Г.Осауленка. – К.: Консультант, 2011. – 551с.

10. Трудова міграція населення: кількісний та географічний аспекти / Міністерство праці та соціальної політики України. – Тернопіль: Лідер, 2002. – С. 41.

 

References:

1.Gny`bidenko I. Problemy` trudovoyi migraciyi v Ukrayini ta yix vy`rishennya // Ekonomika Ukrayiny`. – 2005. – # 4. – S. 19.

2.Zovnishni trudovi migraciyi naselennya Ukrayiny` / Za nauk. red. Libanovoyi E., Poznyaka O. – K. : RVPS Ukrayiny`, 2002. – S. 78.

3.Ivashko O., Ben` A. P'yat` mil`joniv na zakordonny`x zarobitkax. Ta shhe j nelegal`no // Golos Ukrayiny`. – 2003. – 3 kvitnya. – S.5.

4.Libanova E.M., Poznyak O.V. Zovnishni trudovi migraciyi naselennya Ukrayiny` / [Za red. E.M. Libanovoyi, O.V. Poznyaka] / – K.: RVPS Ukrayiny`, 2002. – 206 s.

5.Pracevlashtuvannya gromadyan Ukrayiny` za kordonom u 2001 roci (Za dany`my` derzhavnoyi staty`sty`chnoyi zvitnosti) // Informacijne zabezpechennya ry`nku praci v Ukrayini: materialy` seminaru, m. Yalta, 25 – 27 veresnya 2002 r. – K., Derzhkomstat Ukrayiny`, 2002. – S. 177.

6.Pry`bыtkova Y`. Trudovue my`grantu v socy`al`noj y`erarxy`y` ukray`nskogo obshhestva // Socy`ology`ya: teory`ya, metodu, markety`ng. – K., 2002. – # 4. – S. 160.

7.Rostova L. Trudovij migraciyi – cy`vilizovane obly`chchya / [L.Rostova] // Profspilky` Ukrayiny`. –2010. –#5. – S.10-11.

8.Susak V. Ukrayins`ki gost`ovi robitny`ky` ta immigranty` v Portugaliyi (1997 – 2002 rr.) // Ukrayina v suchasnomu sviti: Konferenciya vy`puskny`kiv program naukovogo stazhuvannya u SShA. – K.:Sty`los, 2003. – S. 194.

9. Ctaty`sty`chny`j shhorichny`k Ukrayiny` za 2012rik / Za red. O.G.Osaulenka. – K.: Konsul`tant, 2011. – 551s.

10.Trudova migraciya naselennya: kil`kisny`j ta geografichny`j aspekty` / Ministerstvo praci ta social`noyi polity`ky` Ukrayiny`. – Ternopil`: Lider, 2002. – S. 41.

Tags: