к. політ. н., професор Денисюк С. Г. ПОЛІТИЧНА НАУКА: СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

к. політ. н., професор, Денисюк Світлана Георгіївна

Вінницький національний технічний університет

ПОЛІТИЧНА НАУКА: СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Відомо, що в політологічних дослідженнях застосовуються як традиційні, так і сучасні наукові методи. До традиційних методів, що застосовуються в політології, відносять історичний, ціннісно-нормативний та інституційний методи. Сучасними методами політичної науки вважаються порівняльний, системний, структурно-функціональний, антропологічний, психологічний, соціологічний та біхевіористський методи.

Звичайно, виокремлення певних дослідницьких прийомів значною мірою залежить від розуміння предмета політичної науки. Якщо під політологією розуміти всю сукупність наукових знань про політику, то її методами доведеться вважати й ті, якими користуються інші науки (філософія, історія, соціологія, психологія, правознавство, економічні науки тощо) в дослідженні політичних явищ і процесів.

Оскільки політичні процеси дедалі ускладнюються і розвиток суспільства, отримання певної користі, прибутків та переваг в економічній сфері суттєво залежать від прийняття рішень в політиці, то актуальним є використання в політології й певних математичних методів, які були традиційними для економічних досліджень.

Сьогодні в університетах розвинених держав вивчається дисципліна, близька за змістом до політології – «політична економіка», яка має прикладний характер і викладається як практична, математизована дисципліна та, зокрема, використовує в якості методології математичне моделювання.

Застосування формальних математичних моделей у прикладній політології зумовлене передбачуваністю ба¬гатьох подій політичного життя. Так, формальна мо¬дель допомагає уникнути довільного формулювання при¬пущень неформальної моделі, сприяє виробленню більш-менш точного, що підлягає перевірці, прогнозу. Крім того, моделювання сприяє визначенню механізмів розвит¬ку політичного процесу, встановленню зв’язків між його елементами. За допомогою математичного моделювання політичних ситуацій можна отримати знання про стратегії поведінки певних політичних акторів тощо [1; 2].

Взагалі моделювання полягає в побудові ідеальних, уявних об’єктів, ситуацій (моделей), для яких характерні відноси¬ни та елементи, подібні до відносин та елементів реальних процесів, у т. ч. політичних. Для математичного моделювання будь-якої структури, об’єкта або процесу формується система понять, а зв’язки в моделі описують складанням схеми розподілу потоків ін¬формації. Внаслідок цього будь-яка значуща сторона об’єкта дослідження або його параметри набувають аб¬страктного виразу [3; 4].

При дослідженні політичних процесів застосовують різ¬ні математичні моделі залежно від завдання, мети, об’єкта і предмета дослідження, наявних емпіричних даних та ін¬ших чинників. Об’єктами дослідження в конкретній полі¬тичній ситуації можуть бути великі соціальні групи, політичні інститути, політична комунікація, полі¬тичні сили та їх лідери, до яких застосовують специфіч¬ний дослідницький інструментарій і методи моделювання.

Завданням математичного моделювання політичних процесів є аналіз широкого класу політичних процесів і зведення їх до порівняно невеликої кількості математич¬них моделей та формування сукупності сценаріїв імовірно¬го розвитку політичних подій, а також розроблення спосо¬бів вибору оптимальних політичних рішень [4].

Важливими інструментами моделювання політичних процесів є теорії ігор, оптимізації та прийняття рішень.

Теорія ігор є математичним описом процесів узгоджен¬ня інтересів між політичними суб’єктами, способом опти¬мізації комунікацій між ними для моделювання, прийнят¬тя політичних рішень. Політичні сили мають узагальнену назву політичних гравців чи політичних агентів. Політичні гравці намага¬ються шляхом вибору ефективної стратегії максимізувати власний виграш, тобто отримати певний політичний ресурс, а завдан¬ням теорії ігор є розроблення політичних механізмів і тех¬нологій для узгодження інтересів політичних гравців та прийняття оптимальних політичних рішень. Внаслідок цього теорія ігор є потужним механізмом побудови політичних прогнозів та сценаріїв розвитку подій [1].

Теорія оптимізації формує такі політичні моделі, які забезпечують політика описом механізмів і технологій, до¬сягнення поставлених ним цілей за умови врахування існуючих обмежень.

Теорія прийняття політичних рішень ґрунтується на гіпотезі про раціональну поведінку політичного гравця. Сутність цієї гіпотези полягає в тому, що політичний гра¬вець вибирає саме те рішення, яке відповідає максимуму його цільової функції, тобто є виграшним [4].

Отже, застосування апарату методу моделювання в політологічних дослідженнях допомагає розкрити сутність конкретних політичних процесів і можна побачити об’єктивну картину щодо виграшів учасників взаємодії в сфері політики. В основі моделювання політичних процесів покладені такі основні принципи: визнання об’єктивного характеру політико-комунікативних процесів і домінуючої ролі в суспільному розвитку суб’єктивного чинника, тобто цілеспрямованої діяльності людей, яка спирається на набутий науковий потенціал та певні морально-етичні цінності, а в зв’язку з цим, й їх здатність вибирати, визначати орієнтири суспільного розвитку та шляхи досягнення визначених цілей.

Студенти, засвоюючи сучасну методологію політології, зможуть її застосовувати в інших науках для моделювання економічних процесів, поведінки окремих осіб та угрупувань і, звичайно, використовувати для прийняття політично важливих рішень, раціональної участі в сфері політики. Адже студент не повинен «на віру» сприймати політичну інформацію, а вміти аналізувати її, прогнозувати результати діяльності політичних акторів тощо.

Література:

1. Денисюк С.Г. Моделювання політичних процесів / С.Г. Денисюк, А.А. Шиян // Прикладна політологія : навч. посіб. – К. : Академія, 2008. – С. 453–455.

2. Денисюк С. Г. Роль політології в підвищенні рівня політичної свідомості студентів ВНЗ / С. Г. Денисюк, А. С. Сотнікова // Сучасний соціокультурний простір 2012 : Матеріали Дев’ятої Міжнародної науково-практичної конференції, 20–22 вересня 2012 року. – К. : ТК Меганом, 2012. – С. 27–29.

3. Денисюк С. Г. Математичне моделювання як метод дослідження політичних процесів / С. Г. Денисюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 22 : Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін / відп. ред. О. В. Бабкіна. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. — Вип. 1. – С. 32–43.

4. Корнієнко В.О. Моделювання процесів в політико-комунікативному просторі : монографія / В.О. Корнієнко, С.Г. Денисюк, А.А. Шиян. – Вінниця : ВНТУ, 2010. – 260 с.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.