Спірін С. В., к. т. н., Кормановський С. І., ., к. т. н., Спірін А. В. ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ»

Спірін С. В.,  к. т. н., Кормановський С. І., .,  к. т. н., Спірін А. В.

Вінницький національний агарний університет

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ПРОГРАМ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «ДИЗАЙН ІНТЕР’ЄРУ»

Дисципліна «Дизайн інтер’єру» є однією з головних складових підготовки спеціалістів дизайнерів. Стратегія навчально–методичної роботи при підготовці студентів направлена на те, щоб після 2-3 років навчання дати як теоретичні основи дисципліни, так і розвинути практичні навики майбутнього спеціаліста.

Студенти, які навчаються по даній спеціальності, отримують знання як в рамках загально університетських програм, так і по оригінальних програмах. Останні, в свою чергу, розробляються ведучими викладачами і дизайнерами, і постійно модернізуються з метою відповідності міжнародним стандартам підготовки дизайнерів.

Основними задачами дизайнерів є :

- вивчення теоретичних основ дизайну інтер’єру  і дизайну проектування;

- практичне дослідження принципів внутрішнього і зовнішнього простору;

- отримання професійного досвіду в художньо-архітектурному аспекті;

- засвоєння методів проектування дизайну інтер’єру різного типологічного і функціонального призначення.

Проведення практичних досліджень в дизайні та набуття професійних навиків виконання практичних дизайнерських робіт студенти здійснюють шляхом:

на факультеті (в творчих майстернях, спец лабораторіях і класах комп’ютерного дизайн-проектування) під контролем штатних викладачів і сумісників яких запрошують з різних сфер дизайну і прикладного мистецтва;

в реальному виробничому середовищі дизайнерських організацій або відповідних професійних відділах організацій під час проходження щорічної учбово–виробничої практики;

при виконанні завдань самостійної роботи по курсовому дизайн – проектуванню.

Наша сучасність викликала необхідність застосування комп’ютерних технологій в роботі дизайнера. Це і можливість добудування інформації за рахунок мережі Internet, і оформлення текстової і графічної проектної документації. Але, в першу чергу, можливість безпосередньої реалізації наочності творчих задумів.

Те, що дизайнер бачить в своїй уяві, він же завжди може нормально пояснити замовнику. Недоречності, які при цьому виникають, по-справжньому можна усунути тільки тоді, коли в 3-ох мірному просторі вони обидва бачать готовий до реалізації майбутній інтер’єр [1]. Це дозволяє зберегти значні кошти, уникнути складних переробок в майбутньому. Наприклад. Можна отримати багато 3-х мірних варіантів комп’ютерних фото дизайну квартири. Не дивлячись на те, що це робота досить трудомістка і потребує високої кваліфікації, результат себе виправдовує.

Прикладом досягнень в комп’ютерній графіці може слугувати сучасна мультиплікація яка зображує придуманих героїв настільки реалістично, що вони виглядають майже як живі. Застосування цих же технологій в області дизайну дозволяє виконувати тривимірні моделі інтер’єрів настільки досконало, що тільки спеціаліст може відрізнити зроблену картину – візуалізації від сфотографованого об’єкту.

Такий результат може забезпечити тільки якісне програмне забезпечення. Популярні сьогодні серед багатьох дизайнерів програми Arcon, 3D-Flat, тощо  видають доволі приблизні, грубі зображення інтер’єрів. Тому дуже важливим є вивчення та грамотне практичне використання студентами сучасних програмних продуктів даного направлення. При вивченні дисципліни використовують програми 3ds Max, Adobe Photoshop, plugging V–Ray.

Зрозуміло, що повне вивчення кожного окремого програмного пакета недоцільне, тому що  забере багато часу. Тому здійснений розподіл окремих функцій програм по відповідним темам.

Тема 1. Класифікація комп’ютерної графіки. Класифікація програмного забезпечення за сферою використання. Етапи створення проекту і комп’ютерної моделі проекту.

Класифікація 2D і 3D комп’ютерної графіки. Основні відмінності між растровою і векторною графікою. Програмне забезпечення для роботи растрової і векторної графіки. Особливості класифікації трьохмірної графіки. Класифікація програмного забезпечення для роботи з трьохмірною комп’ютерною графікою. Розгляд основних етапів створення проекту. Розгляд основних етапів створення комп’ютерної моделі проекту.

Тема 2. 3dsMax. Інтерфейс програми. Порядок настройки. Основні терміни визначення.

Інтерфейс програми 3dsMax. Особливості робочого простору програми. Призначення та перелік команд „панелі інструментів”. Призначення і особливості роботи з панеллю „часова лінія”. Призначення і особливості „статус”. Порядок настройки видів робочого простору програми: масштабування, настройка перспективи. Призначення і перелік основних команд вставок „додаткові панелі інструментів”. Збереження результатів роботи у файл для подальшої роботи [2].

Тема 3. Вивчення основних методів створення форм трьох мірних об’єктів.

Основні операції, які виконуються над об’єктами трьохмірного простору. Створення геометричних примітивів трьохмірного простору. Модифікація геометричних примітивів.  Створення примітивів. Створення іі настройка необхідної форми. Налагодження кривизни контрольованих точок кривої. Створення трьохмірних об’єктів методом нарощування. Створення трьохмірних об’єктів методом нарощування по заданій кривій. Бульові операції створення складних трьохмірних об’єктів на основі бульових операцій.

 Тема 4. Моделювання архітектурних об’єктів з використанням планів і розрізів.

Сканування і підготовка зображень до використання. Використання зображень планів для прискореного моделювання кривих, які описують контури планів. Моделювання трьохмірних поверхонь стін, підлоги, стелі на основі кривих. Моделювання вікон та дверей.

 Тема 5. Робота з матеріалами. Створення і налагодження матеріалів.

Редактор матеріалів. Основні елементи інтерфейсу редактора матеріалів. Піктограми швидкого доступу. Типи матеріалів та інші додаткові параметри. Створення і налагодження нового матеріалу. Основні властивості матеріалів і порядок їх налагодження. Архітектурні матеріали. Бібліотеки матеріалів. Налагодження текстурованих матеріалів.

Тема 6. Робота з джерелами світла.

Типи джерел світла і їх властивості. Порядок створення джерел світла. Налагодження тіні від джерела світла. Фотометричні джерела світла.

Тема 7. Робота з об’єктами „ камера”. Вибір ресурсу візуалізації.

Створення об’єкту „камера”. Налагодження виду „камера”. Вибір і налагодження ресурсу камери. Створення анімації.

Тема 8. Візуалізація.

Візуалізація. Порядок налагодження візуалізації. Вибір розмірів кінцевого малюнка. Збереження результатів візуалізації. Environment.

Тема 9. Моделювання рельєфу на основі топографічних карт земельної ділянки.

Використання топографічних карт земельної ділянки для прискореного моделювання кривих, які описують контури топографічного рівня висоти. Моделювання трьохмірних поверхонь рельєфу на основі принципу створення кривих. Моделювання перепланування рельєфу земельної ділянки.

Тема 10. Моделювання рослин. Моделювання ландшафтного оформлення проекту.

Моделювання простих рослин. Моделювання квіткових рослин. Моделювання клумб. Моделювання розсадних рослин по визначеним зонам трьохмірної поверхні рельєфу. Моделювання кущів. Моделювання дерев.

Тема 11. Моделювання штучного освітлення ландшафтного дизайну.

Моделювання природного освітлення середовища. Моделювання штучного освітлення середовища. Моделювання вечірнього освітлення рекламних щитів, вивісок тощо.

Тема 12. Моделювання фонтанів і водоспадів в ландшафтному дизайні.

Моделювання простих фонтанів. Моделювання складних фонтанів. Моделювання водоспадів в ландшафтному середовищі.

Тема 13. Аналіз і особливості додаткових візуалізаторів.

Перелік додаткових візуалізаторів і особливості їх використання. Використання візуалізатора для отримання фотореалістичних зображень архітектурних проектів. Порядок використання V-Ray візуалізатора.

Тема 14. Моделювання природного та інтер’єрного освітлення.

Моделювання прямого сонячного освітлення. Моделювання розсіяного природного освітлення інтер’єру. Порядок створення і налагодження тіней інтер’єру.

Тема 15. Налагодження V-Ray візуалізатора.

Порядок налагодження вкладишів „switch”. Переналагодження вкладишів „sistem”. Порядок налагодження вкладишів „QMC”. Порядок налагодження вкладишів „image sampler”. Порядок налагодження вкладишів „global illumination”.

Тема 16. Робота по V-Ray матеріалах. Створення і налагодження матеріалів.

Порядок створення V-Ray матеріалів. Основні відмінності параметрів V-Ray матеріалів від стандартних матеріалів. Порядок налагодження прозорості в V-Ray матеріалах. Моделювання і порядок налагодження каустичних ефектів.

Висновки. Використання сучасних графічних програм при підготовці дизайнерів дозволяє дати майбутнім спеціалістам можливість досягнення високого рівня професіоналізму.

При набутті навичок роботи в графічних редакторах 3dsMax, Adobe Photoshop, plugging V–Ray  студенти можуть візуалізувати віртуальний простір максимального наближення до реального інтер’єру. Такий підхід сприяє розвитку творчого аспекту, розвиває просторовий зір та естетичне сприйняття світу.

Література:

  1. Френсис Д.Л., Винжелли Ч., Винжелли К. Дизайн интерьера.
  2. Иллюстрированный справочник/ Пер. С анг. А. Андреев. – Харьков: ВАТ «Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе», 2007. – 336 с.
  3. Мэрдок К.Л. 3dsMax. Библия пользователя / Пер. с анг. – А.Л. Соколенко, А.В. Франчук. – М: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 1136 с.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.