Ткачова Ю. ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО СУСПІЛЬСТВА

аспірант Ткачова Юлія

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 

ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО СУСПІЛЬСТВА

 

У величезному різноманітті літератури, присвяченої проблемам інформаційної ери, автори не часто погоджуються один з одним стосовно її основних характеристик і суспільного значення, натомість вони одностайні в тому, що інформація відіграє особливу роль у сучасному світі. Початок освоєння наукою поняття «інформація» пов’язують з роботами Р.Хартлі та К.Шеннона, в яких воно функціонувало як елемент мови буденної комунікації. Перші роботи, присвячені темі інформаційного суспільства, з’явились у 60–70 рр. ХХ ст. і носили не так науковий, як футурологічний характер.

Сучасні тенденції розвитку суспільства, процес глобалізації, вибух розвитку комунікативних технологій призвів до того, що поступового відбувся зсув у науково-дослідницькій парадигмі: комунікація стає не просто процесом обміну інформацією, а процесом створення певної спільноти, у якій осмислюється будь-яка інформація. Тому впевнено можна зазначити, що комунікативна парадигма формується в умовах інформаційного суспільства, де інформаційно-комунікативні технології постають відображенням найважливіших сторін цивілізації.

Питанню глобального інформаційно-комунікативного простору присвячені праці Р.Арона, Д.Белла, З.Бжезинського, О.Тоффлера, М.Кастельса, серед вітчизняних авторів варто згадати В.Анрущенка, О.Базалука, В.Беха, С.Кримського та інших. Сучасні вчені підкреслюють, що саме комунікація є найважливішим явищем глобального комунікативного суспільства, а не його економічна сфера, а соціум – це світ спілкування, в якому нові інформаційні засоби стають найважливішими інструментами орієнтації людини у світі та у взаємодії людей між собою. Тож ми є свідками глобальної трансформації інформаційно-комунікативного суспільства, що супроводжується не лише проникненням комунікації у всі сфери його життєдіяльності, а й виникненням і розвитком якісно нового типу комунікативних структур та процесів.

Інформаційно-комунікативне суспільство – своєрідне продовження розвитку інформаційного суспільства. Причиною його появи стала інформаційна революція, що відбулась наприкінці минулого століття [1], і внаслідок якої комунікація почала ототожнюватися з соціальними структурами (Н.Луман, М. Кастельс, Ю.Хабермас). Основними її ознаками стали розвиток інформаційно-комунікативних технологій, мережевих комунікацій, мережа Інтернет та глобалізація сучасного суспільства. Поступово термін «інформаційно-комунікативне середовище» починає займати чільне місце у дискурсі як спеціалістів у галузі інформаційно-комунікативних технологій, так і представників політики та економіки, а саме поняття асоціюється з розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій. В.А.Михайлов влучно відзначає особливу роль віртуальності в інформаційно-комунікативному суспільстві та виокремлює такі її характерні особливості: інтерактивність, що характеризується трансформацією засобів масової інформації в засоби масової комунікації; гіпертекстуальність, яка представлена мережею Інтернет; глобальність; креативність (віртуальна реальність дає людині максимум можливостей для конструктивної діяльності); анонімність та мозаїчність (утворення хаотичних структур) [2]. Варто погодитись, що віртуальність забезпечує розширення пізнавальних практик, зростання значення візуального мислення, можна навіть говорити сьогодні про так званий «мозковий штурм» завдяки інформації, яка поширюється мережею Інтернет.

Значна частина дослідників зазначає, що в реальному інформаційному суспільстві почали виникати нові форми комунікації, внаслідок чого виникає новий інформаційно-комунікативний порядок, який пропагує «західні цінності» у глобальному світовому вимірі, що, своєю чергою, сприяє виникненню особливого інформаційно-комунікативного простору [1].

У чому ж специфіка віртуальної реальності, що так специфічно трансформує інформаційне суспільство в особливий «вид» реальності? Річ у тім, що ми є свідками «втягування» людини в світ ілюзорної інформації та реальності: «Усна комунікація, що оперативно передається сучасними засобами зв’язку, поступається письмовій. У сучасній комунікації втрачається безпосередній зв'язок з актуальним теперішнім, анонімізується адресат та стираються часові координати комунікації» [3]. Втрата чуттєвості сприйняття світу, втрата соціалізації, що виявляється у звуженні соціальних зв’язків, наслідком яких є самотність, розвиток депресивних ситуацій, аутизація дітей та підлітків – ось з чим доводиться мати справу людині сучасності. Крім того в інформаційному суспільстві відбувається зміна цінностей: сучасні медійні засоби (Інтернет, телебачення) здійснюють трансформаційні впливи на психіку та свідомість людини, що призводить до радикальних зсувів у структурі моральної свідомості і якісно нового перетворення традиційних моральних реакцій.

Занурюючись у віртуальну реальність, суспільство не зникає, але перероджується. І відкритим залишається питання: «Чи готове інформаційно-комунікативне суспільство до нових викликів сучасності та можливих її наслідків?». Адже слід визнати, що віртуалізація – не лише спільнота, а й породжена нею особистість.

Література:

1. Горошко О. І. Інформаційно-комунікативне суспільство: становлення та перспектива розвитку / О.І. Горошко // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філософія, Культурологія, Політологія, Соціологія . – 2009. – Т. 22 (61). – № 1. – С. 91–97.

2. Михайлов В.А. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества / В.А. Михайлов, С.В. Михайлов // Сборник научных трудов "Актуальные проблемы теории коммуникации". – СПб. : Изд-во СПбГПУ, 2004. – С.34–52.

3. Назарчук А.В. Новая коммуникативная ситуация: рождение сетевого общества [Електронний ресурс] / А.В. Назарчук. – Режим доступу до статті: http://www.religare.ru/article18074.htm

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.