к. т. н., професор, Прищенко С. В. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОЛЬОРУ: ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ НАУКОВОГО ВИДАННЯ

к. т. н., професор, Прищенко С. В.

Інститут реклами, м. Київ

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОЛЬОРУ: ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ НАУКОВОГО ВИДАННЯ

 

         Кольорознавство у мистецькій освіті – одна з фундаментальних дисциплін. Однак, аналіз стану теоретичних основ кольорознавства виявляє, що сучасні наукові уявлення про природу світла та кольору, про механізми зорового сприйняття та кольороутворення ще повністю не увійшли до методики навчання художників і дизайнерів. Актуальність «Енциклопедії Кольору» зумовлена браком наукових видань мистецького спрямування. Ідея створення такої енциклопедії виникла ще кілька років тому, проте певні фінансові труднощі не дозволили реалізувати даний культурно-освітній проект.

         Концепція наукового видання, яке є результатом науково-дослідної роботи та узагальненням авторського досвіду викладання навчальної дисципліни «Кольорознавство» у ВНЗ мистецького спрямування протягом 15 років, базується на структурно-системному та історико-культурологічних методах щодо презентації світових досягнень науки про колір. Проведений моніторинг не виявив подібних видань в Україні. Авторське бачення енциклопедії ґрунтується саме на науковому підході до кольору, оскільки останніми роками з’являються псевдоенциклопедії, в яких переважно подано відомості про колір в інтер’єрі (у сутності, це кольорові атласи з невеликими текстовими поясненнями та привабливим ілюстративним рядом).

У дисертаційному дослідженні авторки [1], навчальному посібнику з грифом МОН України [2], навчально-методичному комплексі з кольоро-знавства [3], а також в інших наукових публікаціях розкрито комплексний метод формування колірного середовища з урахуванням його функціональних, соціокультурних та емоційно-естетичних особливостей. Нами виявлено, що існує суттєва прогалина у мистецтвознавчих дослідженнях щодо з`ясування впливу декоративно-прикладного мистецтва й колористики України на формоутворення у галузі дизайну та реклами. Про це зазначено авторкою в низці статей та зроблено наголос на тому, що використання етномотивів у контексті українських колористичних традицій можливе й необхідне у дизайні та рекламі не лише для ідентифікації Української держави у світовій спільноті, а, головним чином, для підвищення національної самосвідомості та збереження власної культури [4].

Основні матеріали досліджень представлено на авторському освітньому сайті «Академія кольору» [5], який було започатковано 2006 року з двома розділами – теоретичним (для широкого висвітлення результатів українських та зарубіжних фундаментальних досліджень кольору) і практичним (практики застосування кольору у мистецтві, дизайні та рекламі). Актуальність освітнього авторського сайту з колористики полягає у сучасному погляді на застосування WEB-матеріалів у формі навчальних посібників цієї тематики та гострої необхідності у науковому і навчально-методичному забезпеченні занять з кольорознавства денної, заочної та дистанційної форм навчання у вишах. Теоретичний розділ на початковому етапі експерименту (констатувальному) містив стислий курс лекцій, а практичний – приклади виконання вправ студентами з кольорознавства. На аналітико-моделювальному етапі дослідження змістове наповнення сайту було поглиблено і суттєво розширено, додано ілюстративний розділ, словник фахових термінів та робочий зошит з комп’ютерної графіки. Сайт не містить жодної комерційної реклами та існує за рахунок фінансування власника сайту (2006 року було зареєстровано авторське право в Державному департаменті інтелектуальної власності).

У друкованій «Енциклопедії Кольору» передбачено представити:

–       ретроспективу розвитку науки про колір;

–       етимологію термінів;

–       історико-культурологічні аспекти семантики та символіки кольору;

–       фізичні основи кольору;

–       колірні системи;

–       особливості сприйняття кольору;

–       колір як естетичний феномен;

–       психофізіологічний вплив кольорів на людину;

–       принципи побудови колірних гармонійних сполучень;

–       колір у стильових течіях мистецтва та дизайну;

–       комп’ютерне кольороутворення і стандартизацію кольору;

–       новітні матеріали і технології щодо використання кольору;

–       персоналії (видатні вчені, художники, дизайнери, рекламісти, які зробили внесок до розвитку й становлення теорії та практики кольору);

–       структури, що займаються дослідженнями кольору;

–       висловлювання про колір.

Повнокольорове видання заплановано українською, проте воно можливе для виходу друком двомовним (укр.-рос./ укр.-нім./ укр.-болг./ укр.-польск.) чи тримовним (наприклад, укр.-нім.-англ. або іншими мовами), залежно від підтримки меценатів, фондів розвитку культури тощо.

Література:

  1. Прищенко С.В. Естетичні параметри колористичного формоутворення в рекламній графіці України:автореф. дис… канд. техн. наук: 05.01.03 – технічна естетика/ С.В.Прищенко. – К.: КНУБА, 2008. – 20 с.
  2. Прищенко С.В. Кольорознавство: навч. посібник [Текст] / С.В.Прищенко/ за ред. проф. Є.А.Антоновича. – К.: Альтерпрес, 2010. – 354 с.
  3. Прищенко С.В. Кольорознавство. Академічний курс: навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності 6.020207 «Дизайн» [Текст] / С.В.Прищенко; за наук. ред. проф. Є.А.Антоновича. – К.: НАКККіМ, 2011. – 80 с.
  4. Прищенко С.В. Візуальна мова кольору у мистецтві та рекламі: історико-культурологічний аналіз [Текст] / С.В.Прищенко// Діалог мов – діалог культур. Україна і світ: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (1–4 листопада 2012 р.) / Мюнхенський ун-т Людвіга-Максиміліана. – Мюнхен–Берлін: Verlag Otto Sagner, 2013. – С. 871–888.
  5. www.koloristika.info.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.