Кандидат педагогічних наук, Пасічник Наталя Олексіївна
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
ТЕОРЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В ХІХ СТ.
Становлення фінансів як самостійної науки відбулося в ХІХ ст., саме в цей час з’являються різноманітні законодавчі та наукові джерела, що охоплюють всі сторони державного господарства і частина теорії народного господарства про фінанси перетворюється у фінансову науку; формуються національні і міжнародна фінансові школи. Першими дослідниками розвитку фінансової науки в Російській імперії в ХІХ ст. були теоретики і практики фінансової і фінансово-правової думки того часу: М.С. Мордвинов, М.М. Сперанський, М.Ф. Орлов, М.І. Тургенєв, І. Я. Горлов, Ф.Б. Мільгаузен, В.О. Лебедєв, І.І. Янжул, С.І. Іловайський, С.Ю. Вітте, М.Х. Бунге, І.Х. Озеров, М.Х. Рейтерн та інші. У запропонованому списку видатних представників фінансової науки прізвища українських і російських науковців і практиків фінансової справи подано разом, оскільки в цей час розвиток української фінансової думки здійснювався у загальноцивілізаційному напрямку світової та західноєвропейської політико-економічної та фінансової думки.
Розглянемо більш детально розробки, що висвітлюють створення та розвиток фінансової науки в Російській імперії. З-поміж документальних джерел значну цінність для дослідницької роботи мають законодавчі акти, які відбивають еволюцію фінансової системи, фінансового законодавства й фіскальних органів, їх повноважень, детально регламентують службову діяльність чиновників фінансового відомства від порядку прийняття на службу до умов її проходження, штатні розписи цих установ, чітко визначають посадові обов’язки від міністра фінансів до канцеляристів повітових «присутственных» місць [13]. Важливе місце серед зазначених джерел посідають правові, такі як 40-томне Повне зібрання законів Російської імперії, у якому відбито, зокрема й фінансове законодавство, наприклад, 16-томний тематичний Звід законів Російської імперії [20], збірник Зібрання узаконень і розпоряджень уряду, який виходив двічі на тиждень, відомчі видання, зокрема щотижневик “Вестник финансов, промышленности и торговли”, що виходив друком із 1884 р., у якому містився покажчик урядових розпоряджень по міністерству фінансів, документи з’їздів податних інспекторів [5] і под.
Також проаналізуємо деякі наукові й навчальні видання відповідно до хронології їх написання. На початку ХІХ ст. однією із перших праць, присвячених фінансам Російської імперії та управлінню ними, став “План фінансів” М.М. Сперанського [21], складений у 1810 р. за дорученням Олександра І. Ця робота стала своєрідною програмою перетворення російських фінансів і містила короткострокові та довготривалі дії щодо основних напрямів фінансової політики. Крім практичних заходів із реорганізації фінансово-банківської системи, «План фінансів» містив важливі теоретичні розробки з фундаментальних питань функціонування «монетної і кредитної системи». Автор безпосередньо не порушував питань, пов’язаних із Україною, однак низка статей опосередковано стосувалися українських губерній та їх податних станів, зокрема ст. 116, 120, 123, 126 [21, с. 54–55]. М.М. Сперанським формально було створено систему російського бюджетного права, ідею якої покладено в основу концепції бюджетної реформи 1962 року. Конституційні ідеї М. М. Сперанського отримали міжнародне визнання через реалізацію в країнах Західної Європи [18, с. 17].
Важливою подією в розвитку теорії фінансів стало опублікування у 1818 році роботи М.І. Тургенєва «Досвід теорії податків» [17], яка була теоретичним дослідженням основ податкової і грошової систем.
Особливої уваги заслуговує фінансова діяльність державного діяча, міністра фінансів у 1823–1844 рр. Є.Ф. Канкріна, під керівництвом якого здійснено фінансову реформу, введено срібний рубель, як основу грошового обігу, встановлено фіксований курс асигнацій, унаслідок чого досягнуто тимчасову стабілізацію фінансової системи Російської імперії. Важливим етапом становлення фінансової науки Російської імперії стала праця Є.Ф. Канкріна «Короткий огляд російських фінансів 1838 року», яка містить значний фактичний та статистичний матеріал, дозволяє порівняти економічне становище різних регіонів держави, платоспроможність податних станів. [7].
У 1832 році видано книгу М.Ф. Орлова "О государственном кредите", у якій уперше в фінансовій науці закладено основи теорії державного кредиту, що є актуальними і до сьогодні [14]. Ознайомлення з роботами М.М. Сперанського, М.І. Тургенєва, М.Ф. Орлова дозволяє визначити, що в першій третині ХІХ ст. у фінансовій науці відбувся аналіз і систематизація теоретичних знань і практики фінансової діяльності з основних розділів фінансової науки – державного бюджету, податків і державного кредиту.
У 30–40-х роках ХІХ ст. фінансова та фінансово-правова наука впроваджуються для вивчення в навчальні програми юридичних факультетів Московського, Санкт-Петербурзького й Казанського університетів, [12, с. 47]. Із 1835 р. після затвердження «Общего устава императорских Российских Университетов» у Московському університеті було створено кафедру «Законы о государственных повинностях и финансах» і на юридичному відділенні (факультеті) викладався курс з аналогічною назвою [11, с.37]. Викладачі читали лекції за власними конспектами, із використанням наукових праць закордонних, переважно, німецьких учених Х.А. Шльоцера (1805 р.), Л.К. Якоба (1821р.), К.Г. Рау (1826 – 1832 рр.) та ін. «Основні начала фінансової науки» – праця німецького економіста і статистика К.Г. Рау, була широко відомою в Росії, навіть, до її перекладу російською мовою в 1867 р. і суттєво вплинула на розвиток національної фінансової науки. Цей підручник став настільною книгою фінансових теоретиків і практиків, він містив загальні засади фінансової науки і розділи, присвячені державним витратам, державним доходам (від державного майна, регалій, лісів, промислових підприємств, капіталів, мит, податків), державним кредитам, бюджету й організації фінансового управління [19]. За цим змістом викладався курс фінансової науки в російській навчальній літературі [17, с. 84].
Результати досліджень першої третини ХІХ ст. було узагальнено університетською наукою. У 1841 році надруковано «Теорію фінансів» І.Я.Горлова – перший підручник фінансової науки, підготовлений в Росії і виданий російською мовою [4]. У 1840–1850 рр. з’являються праці перших російських професорів фінансового права Ф. Мільгаузена [10] та Є. Осокіна [15], переклади робіт провідних європейських учених [19]. За новим Університетським статутом (1863 р.) на юридичних факультетах університетів створювалися кафедри фінансового права (теорія фінансів, російське фінансове право). Проте, як зазначають дослідники, [1, 2, 3, 9] зміст лекцій будувався на основах фінансової науки і слухачі використовували роботи І.Я. Горлова, К.Г. Рау, Ф.Б. Мільгаузена.
У другій половині ХІХ ст. опубліковано перші праці талановитих учених – економістів і фінансистів, у яких висвітлювалися дослідження окремих питань фінансової науки, наприклад, «Мова про кредит» (М. Бунге, 1849 р.), «Епізод з фінансової історії Австрії» (Г. Сидоренко, 1849), «Паперові гроші та банківська система Північно-Американських штатів» (М. Бунге, 1867), «Грошовий ринок від 1700-1762 рр.» (І. Патлаєвський, 1868), «Погляд на вчення про податок у А. Сміта, Ж.-Б. Сея, Д. Рікардо, Сісмонді і Д.-С. Міля» (М. Алексєєнко, 1870 р.) та ін.
У 1881 році з’являється підручник В.О. Лебедєва «Фінансове право» [8], який справедливо вважався одним із найкращих на теренах Російської імперії. В цій роботі досліджується організація фінансового управління, система руху сум, касове рахівництво тощо. Автор, полемізуючи з європейськими фінансовими дослідженнями, проаналізував проблеми теорії фінансів, історію фінансової науки, законодавство, фінансову практику і статистику фінансів.
Над проблемами фінансової науки працював видатний український правознавець, випускник Київського університету, професор Новоросійського університету І.І. Патлаєвський [16]. Учений структурує фінанси як науку про державне господарство, вивчає загальні засади організації фінансового управління, фінансової системи, бюджету, контролю, а також робить певний внесок у вчення про державний кредит.
Життя й діяльність випускника юридичного факультету Санкт-Петербурзького університету, професора С. Іловайського пов’язані з кафедрою фінансового права Новоросійського університету в Одесі. Досліджуючи проблеми державного регулювання фінансів, він розглядав питання податкової політики у різних регіонах Російської імперії у XVIII–ХІХ ст.; здійснив компаративний аналіз фінансового законодавства європейських держав та США [6, 23].
Суттєво вплинули на розвиток вітчизняних фінансових досліджень праці уродженця Київщини академіка І.І. Янжула [24]. Його робота «Основные начала финансовой науки: Учение о государственных доходах» вражає глибиною змісту й стає важливою для розвитку фінансового права, і водночас, ця праця не є монографією, а лише університетським підручником, більшу частину якого присвячено дослідженню податків та податкової політики. Глибокі історичні екскурси та компаративний аналіз російського та зарубіжного податкового законодавства дозволили автору зробити далекосяжні висновки, актуальні й для сьогодення, зокрема, щодо прогресивних податків, єдиного податку, непрямих податків та ін. Значну увагу вчений приділяв адмініструванню податків, правилам обкладення населення, зазначаючи, що у процесі формування податкової політики необхідно враховувати регіональну специфіку, зайнятість населення й співвідносити це з потребами держави [13].
Отже, аналіз, систематизація та узагальнення теоретичних джерел фінансової науки дозволили в ХІХ ст. визначити сутність і структуру фінансів, сформувати основні закони фінансової теорії, визначити категоріальний апарат теорії державних фінансів. Розробки фінансової науки знайшли застосування в фінансовій практиці та вплинули на реформування бюджетної і податкової систем.
Література:
1. Анишин А. Ю. К эволюции взглядов на предмет финансового права: от истории к современному состоянию. / А. Ю. Анишин // Финансовое право. –2004. – № 3. – С. 3 – 7.
2. Апель А. Л. Основы финансового права: учеб. пособие / А. Л. Апель. – СПб.: Питер, 2003. – 176 с.
3. Василик О. Д. Фінансова наука // Фінанси України. – 2001. – № 1. – С. 3 – 10.
4. Горлов И. Я. Теория финансов / И. Я. Горлов. – СПб. : Тип. И. Глазунова и Ко, 1845 – 280 с.
5. Журнал заседаний съезда податных инспекторов Киевской губернии 1908 года. – К. : Тип. К. П. Милевского и Ко, 1909. – 176 с.
6. Иловайский С. И. Учебник финансового права / С. И. Иловайский. – Одесса : Тип. Штаба округа, 1899. – 385 с.
7. Канкрин Е. Ф. Краткое обозрение российских финансов 1838 года / Е. Ф. Канкрин. – СПб., 1880. – 161 с.
8. Лебедев В. А. Финансовое право : учебник / В. А. Лебедев. – М. : Статут, 2000. – 461 с. – (Сер. «Золотые страницы финансового права России»).
9. Леоненко П. М. Структура фінансової науки у світлі її історії // Фінанси України. – 2005. – № 11. – С. 21– 24.
10. Мильгаузен Ф. Б. Финансовое право : курс лекций / Ф. Б. Мильгаузен. – Литогр. – М., 1865.
11. Московскому университету – 225./ Отв. ред. Н.С.Ворисов. – М.: МГУ, 1979. – 340 с.
12. Орлик В.М. Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період: Монографія / В.М.Орлик. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2007. – 631 с.
13. Орлик В.М. Дожовтнева фінансово-правова література як джерело до вивчення проблем фінансової політики уряду Російської імперії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. // Історія науки і біографістика. – 2010. – № 2. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2010-2/10_orlyk.pdf
14. Орлов С.В. Экономические воззрения М.Ф. Орлова / Экономическая история. Обозрение / Под ред. Л.И.Бородкина. – Вып. 9. – М.,2003. – С. 87-102.
15. Осокин Е. Г. О понятии промыслового налога и об историческом его развитии в России / Е. Г. Осокин. – Казань, 1856.
16. Патлаевский И. Курс финансового права. – Одесса, 1885. – 279 с.
17. Посредникова Д.В. Очерки по истории финансовой науки / Под ред. В.Э.Черновой. – СПбГТУРП-СПб, 2012. – 102 с
18. Пушкарева В.М. История мировой и русской финансовой науки и политики // Автореф. дис…д-ра эк. наук: 08.00.01 – экономическая теория / В.М.Пушкарева. – М., 2004. – 36 с.
19. Рау К.Г. Основные начала финансовой науки: Том 1/ К.Г.Рау. – М.: Книга по требованию, 2012. – 322 с.
20. Свод законов Российской империи. – СПб., 1842, 1857, 1893, 1903 и др. –Т. V.
21. Сперанский М. М. План финансов / М. М. Сперанский // У истоков финансового права. – М. : Статут, 1998. – С. 35–99.
22. Труды комиссии высочайше утвержденной для пересмотра системы податей и сборов : в 23 т. – СПб., 1860–1877.
23. Учебник финансового права / Иловайский С.И.; Под ред.: Н.П. Краснопольский; Доп.: Г.И. Тиктин. - 5-е (посмерт.) изд., перераб. и доп. - Одесса: Е.С. Иловайская, 1912. – 616 с.
24. Янжул И. И. Основные начала финансовой науки : Учение о государственных доходах / И. И. Янжул. – М. : Статут, 2002. – 555 с.