Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Король А. В. ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК НОВА, СУЧАСНА СИСТЕМА ОСВІТИ

Король Аліна Валентинівна

Харківський державний університет харчування та торгівлі

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК НОВА, СУЧАСНА СИСТЕМА ОСВІТИ

В останні десятиріччя у світовій освітній системі з огляду на соціально-економічні потреби й розвиток нових засобів навчан¬ня почала розвиватися дистанційна форма отримання професій¬ної освіти. В її основі лежать знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, уміння орієнтувати¬ся в інформаційних потоках. У системі освіти дистанційне навчання відповідає принципу гуманізму, згідно з яким ніхто не повинен позбавлятися можливості навчатися через бідність, географічну або тимчасову ізольо¬ваність, соціальну незахищеність та неможливість відвідувати освітні установи з причин фізичних вад або зайнятості виробни¬чими чи особистими справами.

Дистанційне навчання (ДН) є формою освіти, поряд з очною та заочною, за якою в освітньому процесі використовуються кращі традиційні та інноваційні засоби і форми навчання, що ґрунтують¬ся на комп´ютерних і телекомунікаційних технологіях.

Основою освітнього процесу в ДН є цілеспрямована й контро¬льована інтенсивна самостійна робота студента, котрий може на¬вчатися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи комплект спеціальних засобів навчання й погоджену мож¬ливість контакту з викладачем по телефону, електронною та зви¬чайною поштою, а також очно [1].

Дистанційне навчання — електронний варіант очного або заочного навчання, що адап¬тує традиційні форми занять та паперові засоби навчання в те¬лекомунікаційні. Дистанційне навчання покликане вирішува¬ти специфічні завдання стосовно розвитку творчої складової осві¬ти й проблеми, складні для розв´язання у звичайному навчанні, зокрема:

- підсилення активної ролі студента у власній освіті: у постановці освітньої мети, виборі домінантних напрямків, форм і темпів навчання в різноманітних освітніх царинах;

- різке збільшення обсягу доступних освітніх масивів, куль¬турно-історичних досягнень людства, доступ до світових культур¬них та наукових скарбів для дітей з будь-якого населеного пунк¬ту, де є телезв´язок;

- отримання можливості спілкування учня з педагогами-професіоналами, з ровесниками-однодумцями, консультування у фахівців високого рівня незалежно від їхньої територіальної розташованості;

- збільшення евристичної складової навчального процесу за рахунок застосування інтерактивних форм занять, мультиме¬дійних навчальних програм;

- більш комфортні, порівняно з традиційними, умови для творчого самовираження студента, можливість демонстрації про¬дуктів своєї творчої діяльності для всіх, широкі експертні мож¬ливості оцінювання творчих досягнень;

- можливість змагання з великою кількістю ровесників, що знаходяться у різних містах та країнах, за допомогою участі у дистанційних проектах, конкурсах, олімпіадах [3].

Важлива роль у процесі навчання належить телекомунікації. Від неї залежить не тільки оперативність доставки навчального матеріалу, але і якість самого навчання. До дидактичних особ¬ливостей телекомунікацій належать властивості та функції.

Характерними рисами дистанційного навчання є: гнучкість, модульність, економічна ефективність, нова роль викладача, спеціалізований контроль якості освіти, використання спеціалізованих технологій і засобів навчання [2]. Дистанційне навчання ґрунтується на таких принципах:

- принцип гуманістичності навчання;

- принцип пріоритетності педагогічного підходу при проекту¬ванні освітнього процесу в СДО;

- принцип педагогічної доцільності застосування нових інфор¬маційних технологій;

- принцип забезпечення безпеки інформації, що циркулює в СДО;

- принцип відповідності технологій навчання;

- принцип мобільності навчання;

- принцип неантагоністичності дистанційного навчання на¬явним формам освіти.

Якість дистанційного навчання залежить від дотримання пев¬них педагогічних вимог, а саме:

- заохочення контактів між студентами й викладачами;

- розвиток співробітництва студентів;

- використання активних засобів навчання;

- швидкий зворотний зв´язок;

- ефективне використання часу;

- висока мотивація;

- урахування здібностей студентів і шляхів навчання.

Система дистанційного навчання конкретного ВНЗ включає такі види забезпечення:

- методичне: методики, рекомендації з технології дистанційно¬го навчання з урахуванням дидактичних і психологічних аспектів;

- програмне: мережеві системні програми, комп´ютерні на¬вчальні програми, інструментальні середовища для створення навчальних програм. Для створення комп´ютерних навчальних програм можна використати програмні середовища, розміщені на різних серверах (WebCT);

- технічне: персональні ЕОМ для організації сервера, персо¬нальні й мережеві комп´ютери;

- інформаційне: конспекти лекцій, підручники та інші мето¬дичні матеріали на паперових і магнітних носіях, довідники, різноманітні бази даних методичного характеру та ін.;

- організаційне: нормативні документи держави і організацій, визначальні структури організацій, що здійснюють дистанційне навчання.

Розглянутий вище матеріал показує, що дистанційне навчання — це технологія, що базується на принципах відкритого навчання, широко використовує ком¬п´ютерні навчальні програми різного призначення та сучасні теле¬комунікації для доставки навчального матеріалу та спілкування. Для цієї технології характерна сильна пізнавальна мотивація, що створюється мережею Інтернет, та якість підготовки фахівця. Це і робить дистанційне навчання технологією навчання XXI століття. Заслуговує на увагу і той факт, що своєю посиленою мотивацією дистанційне навчання різниться від заочного. Йому власти¬ве значне посилення соціально значущих мотивів: ділового, пізна¬вального, співробітництва, самореалізації та розвитку, афіліації, самоствердження й комунікативності.

Звідси, дистанційну форму освіти не можна назвати новим етапом у розвитку заочної.

Загалом дистанційне навчання характеризується високим професіоналізмом, прагненням до співробітництва, самоствер¬дженням і високим рівнем комунікації з колегами.

Література:

1. Кузьмінський А.І. Навчальний посібник. – К.: Знання, 2005. – 486с.

2. Полат Е.С., Бешенков С.А., Бухаркина М.Ю. и др. Теория и практика дистанционного обучения: учебное пособие для вузов/ - М.: ИЦ “Академия”, 2004. - 416с. Хуторський А.В.

3. Дистанційне навчання та його технології// Компьютерра. – 2002. - №36. – С.38-44.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.