Кавун О. В. , Ліщинська Л. Б. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Кавун Ольга Вікторівна,

науковий керівник: доц. Ліщинська Л. Б.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Елементом системи управління фінансами є фінансовий контроль, його необхідність обумовлена товарно – грошовими і фінансовими відносинами і він виступає як практична форма реалізації контрольної функції фінансів.

Актуальність теми статті полягає у тому що посилення фінансового контролю з боку держави за раціональним та ефективним використанням фінансових та матеріальних ресурсів бюджетними установами набуває останніми роками першочергового значення, оскільки кількість порушень у бюджетній сфері залишається настільки значною, що потребує безперервного контролю за ефективністю управління бюджетними коштами.

Фінансовий контроль є універсальним явищем і застосовується у різних сферах суспільного життя. Внаслідок реалізації завдань фінансового контролю відбувається зміцнення фінансової дисципліни всіх учасників фінансово – правових відносин.

Проблемами державного фінансового контролю бюджетної сфери займались такі науковці як О.А. Шевчук, І.Б.Стефінюк, П.К. Германчук, Н.І. Рубан, В.Т. Александров, Ф.Ф. Бутинць та ін¬ші.

Метою статті є аналіз особливос¬тей здійснення державного фінансового контролю бюджетних уста¬нов , їх сутності та характеристики основ¬них рис для виявлення проблем і тенден¬цій розвитку державного фінансового контролю установ бюджетної сфери.

Предметом державного фінансового контролю є розпорядча та фінансово – господарська діяльність підконтрольних об'єктів у частині формування, володіння, використання та відчуження коштів та інших активів, що належать або мають належати державі. Основними принципами державного фінансового контролю є:законність;повнота і суцільність перевірок;відшкодування збитків;відповідальність винних службових осіб за допущені порушення[1,c.140].

Ефективність,раціональне та цільове використання бюджетних коштів на утримання організацій, установ та закладів бюджетної сфери багато в чому залежить від організації та якості проведення ревізій їх фінансово-господарської діяльності. На відміну від інших форм контролю,ревізія має чіткий правовий статус,який закріплює межі її поширення,строки проведення, права і обов’язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного контролю[3,c.16].

Основним завданням при ревізії грошових коштів ті видатків бюджетних установ є перевірка:

– правильності планування видатків на утримання бюджетних установ та організацій;

– законності витрачання коштів згідно із затвердженим кошторисом видатків та доходів у відповідності з кодами економічної класифікації видатків бюджету України ;

– дотримання встановлених штатів, ставок і фонду заробітної плати;

– правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності ;

– перевірка забезпечення керівництвом бюджетної установи організації виконання чинних законодавчих та інших нормативних актів щодо фінансів і фінансової звітності,зокрема указів Президента України,Постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України,які стосуються підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів,оплати праці працівників,посилення фінансово – бюджетної дисципліни[4,c.115].

При проведенні ревізій грошових коштів та видатків бюджетних установ особливо ретельному вивченню підлягають:

– документи, пов’язані з виплатою готівки;

– рахунки, прийняті до оплати від різних постачальників, підрядних організацій, з якими не підтримуються постійні зв’язки, а саме: за господарський інвентар, канцелярські товари та інше;

– платіжні відомості,касові ордери,поштові перекази на виплату депонованої заробітної плати ;

– акти на списання предметів господарського вжитку, спецодягу, дефіцитних інструментів, медичних препаратів та ліків;

Під час проведення ревізії бюджетних установ обов’язково проводяться зустрічні перевірки . Зустрічні перевірки – один з методів документального підтвердження в установі, що мали договірні взаємовідносини з об’єктом контролю, на прохання контрольного чи правоохоронного органу виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з’ясування їх реальності [1,c.145].

Виявлені при ревізії фінансово – господарської діяльності бюджетних установ зловживання ,незаконне використання коштів та інші порушення нормативно-правової бази мають бути підтверджені документами: довідками, документами, проміжними актами,поясненнями винних осіб.

При перевірці правильності планування видатків на утримання бюджетних установ перевіряють достовірність показників річних звітів про виконання планів по сітці ,штатах, використовуючи пояснюючі записки до звіту, матеріали камеральних перевірок цих звітів і даних бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку [4,c.112].

Необхідно проводити аналіз виробничих показників бюджетних установ, оскільки вони покладені в основу розрахунків у відповідних кодах видатків кошторису доходів та видатків; обґрунтованості планування витрат на утримання бюджетних установ в розрізі кожного коду видатків кошторису. Необхідно впевнитись в обґрунтованості розрахункових показників, на основі яких визначено видатки по відповідних кодах ,необхідність та доцільність включених до кошторису видатків, а також дотримання чинного законодавства, встановлених норм витрат і фактичну забезпеченість бюджетної установи обладнанням інвентарем і матеріалами. Фінансово – господарський аудит дає змогу робити висновки щодо ефектив¬ності рішень, прийнятих керівниками бюджетних установ під час виконання своїх функцій, які спрямовані на раціональне та цілеспрямоване викорис¬тання бюджетних коштів та на ефек¬тивне їх витрачання [3,c.15].

Впровадження фінансово – господар¬ського аудиту в державному фінансовому контролі бюджетних установ сприяє під¬вищенню відповідальності керівників, які як розпорядники бюджетних коштів повинні разом із річною фінансовою звітністю подавати складений органом державної контрольно-ревізійної служби аудиторський звіт із висновком щодо достовірності фінансової звітності[2,c.123].

Отже, для підвищення ефективності державного фінансового контролю бюджетних установ необхідно на законодавчому рівні: об'єднати у єдину систему фінансовий аудит, перевірку державних закупівель та інспектування бюджетних установ; розробити методику щодо порядку здійснення вищевказаних контрольних заходів; розробити й впровадити методику визначення й оцінки ризиків фінансово-господарської діяльності бюджетних установ відповідно до сфер діяльності.

Література:

1. Гончарук Я.А., Рудницький B.C. Аудит: Вид. 2–ге, перероблене та доповнене. – Львів: Оріяна–Нова, 2008. – 292 с.;

2. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К. : Знання, 2011. – 402с.;

3. Стефанюк І.Б. Об'єкт контролю – внутрішній фінансовий контроль бюджетної установи // Економіка. Фінанси. Право. – 2011. – №11, С.15–17;

4. Шевчук О.А. Державний фінансовий контроль бюджетних установ: Навч. посіб. / За заг. ред. Є.В. Мниха. –К.: Київ. нац. торг. –екон. ун–т, 2007. – 216 с.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.