Москвічова О. С. ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНОК КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ

Печать

Москвічова О. С., аспірантка кафедри економіки підприємств

Львівського національного університету імені Івана Франка

ВПЛИВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНОК КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ

Упродовж багатьох років представники різних наукових шкіл вирішують питання доцільності державного втручання у фінансовий сектор країни. Одні вчені є прихильниками визначального впливу держави у регулюванні кредитного ринку, інші - надають перевагу його саморегуляції через ринкові механізми. Вчених та банкірів-практиків, які вважають, що державне регулювання кредитного ринку є важливим - переважна більшість, проте навіть серед них дискусійним залишається питання щодо ступеня державного впливу. Одні вважають, що регулювання кредитної діяльності повинно бути жорстким та регламентованим, інші – притримуються протилежної думки.

Вагомий внесок у дослідження впливу державного регулювання на фінансові ринки, в тому числі і кредитний зробили такі зарубіжні вчені, як: Дж. Барта, Ж. Капріо, Р. Левіна, Дж. Сорос, Дж. Стігліца, Хоанг Лан Ха та інші. Серед вітчизняних – В. Бойко, С. Єлейко, С. Лобозинська, І. Лютий, І. Михасюк М. Савлук та інші.

Метою даної статті є визначення особливостей впливу державного регулювання на розвиток ринку кредитних послуг.

Існує цілий ряд емпіричних досліджень, які присвячені впливу державного регулювання на кредитний ринок. Наприклад, економетричний аналіз, який провів Хоанг Лан Ха, показав, що країни, в яких забезпечується більш якісний судовий захист контрактних відносин, мають більш масштабний банківський сектор, в якому висока частка кредитів, які надаються приватному сектору [1, с. 15].

В своїй праці «Світова економічна криза і її значення. Нова парадигма фінансових ринків» [2, с. 194-197] Дж. Сорос говорить про причини світової фінансової кризи, які полягають у недостатньому регулюванні фінансових систем. А також проте, що крім «бульбашки», що лопнула на ринку іпотечного кредитування США, з’явилась так звана «надбульбашка». Під останнім Дж. Сорос розуміє надмірну впевненість економістів в механізмі роботи ринку. Проте в цій же науковій праці Дж. Сорос вказує на небезпеку надмірного регулювання фінансового ринку, так як це може суттєво пригальмувати економічну діяльність.

Дж. Акерлоф та Р.Шиллер в своїй книзі «Spiritus Animalis, або як людська психологія керує економікою і чому це важливо для світового капіталізму» пишуть, що сучасні фінансові ринки значно ускладнились, і в США це дозволило ігнорувати правила, встановлені державою. «Необхідно знову усвідомити, що регулювання фінансових ринків необхідно. А у випадку, коли механізми регулювання не будуть спрацьовувати через можливі зворотні зв’язки між фінансовими ринками і реальною економікою, необхідна зважена і обережна політика фінансового страхування. Повернення до захисту споживача фінансових продуктів повинен стати одним з важливих фінансових пріоритетів». Прийшов час створити систему регулювання кредитних відносин з врахуванням ірраціонального, відмічають автори [3, с. 181].

За жорсткі методи державного регулювання економіки, аж до впровадження економічної диктатури, виступає І. Михасюк [4, с. 43-45]. Саме за таких умов, на думку науковця, можна за короткий час подолати негативні явища та процеси в економічному житті держави. В даному випадку, саме держава повинна взяти на себе те, на що неспроможний ринок.

В статистичному досліджені Дж. Барта, Ж. Капріо та Р. Левіна користуючись даними п’ятдесяти країн, довели, що більш слабкі уряди висувають більш жорсткі обмеження до діяльності банківського сектора, проте такі дії зовсім не зменшують ймовірності виникнення банківських криз [5, с. 20].

Як бачимо, необхідно знайти збалансоване рішення щодо ступеня державного регулювання ринку кредитних послуг, яке б усунуло можливість виникнення кризових явищ, але в той же час не гальмувало економічні процеси в країні. Тут доречно згадати Дж. Стігліца, який влучно замітив, що головною метою регулювання слід визнати забезпечення того, щоб всі учасники ринку керувались правильними стимулами: уряд не може і не повинен контролювати кожну угоду [82]. Яскравими прикладом подібного регулювання є досвід Франції, Чилі, моделі Сінгапуру і Гонконгу, які ґрунтувались на вдалому поєднанні високого рівня державного втручання із тактикою дерегулювання.

Державне регулювання може як сприяти економічному зростанню та соціально-політичній стабільності держави і суспільства, так і спровокувати кризисні явища, економічне зубожіння і, як наслідок, соціально-політичну нестабільність. Без розумного регулювання світова або національна кредитна система в процесі свого функціонування не може подолати загроз, які виникають і забезпечити баланс інтересів учасників кредитних відносин.

Як засвідчує досвід, коли в державі послаблюється контроль за основними показниками банків, зокрема щодо кредитування, то це може призвести до кризи. В той же час активне втручання держави у кредитну діяльність також має негативні наслідки. Тому вплив державного регулювання на ринок кредитних послуг має бути збалансованим і ґрунтуватись на вдалому поєднанні високого рівня державного втручання із тактикою дерегулювання

Література:

1. Hoang Lan Ha. The Effect of Judicial Efficiency on Credit Market Development / Hoang Lan Ha // Ruhr University Bochum, IEE Working Papers. – 2003. - Vol. 174. – 34р.

2. Сорос Дж. Мировой экономический кризис и его значение. Новая парадигма финансовых рынков / Джордж Сорос: пер. с англ. Кристофа Вагнера. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2010. – 272с.

3. Дж. Акерлоф. Spiritus Animalis, или Как человеческая психология управляет экономикой и почему это важно для мирового капитализма / Дж. Акерлоф, Р. Шиллер; пер. с англ. Д. Прияткина; под научн. ред. А. Суворова; вступ. ст. С. Гуриева. - М.: ООО «Юнайтед Пресс», 2010. – 273с.

4. Михасюк І.Р. Державне регулювання економіки в умовах глобалізації: [монографія] / І.Р. Михасюк, З.М. Залога, О.Є. Сухай. За наук. ред. д-ра економ. наук, проф., акад. АН Вищої школи України І.Р. Михасюка. - Львів: НВФ «Українські технології», 2010. – 320с.

5. Bart J.R. Financial regulation and performance: cross-country evidence, - in: Banking, financial integration, and International crises / Bart J.R., Garpio G., Levine R. ed. Hernandez L. – Santiago: Central Bank of Chile, 2002. – 34р.

6. Алпатова Э.С. Государственное регулирование банковской системы в институциональной экономике / Э.С. Алпатова. - Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 2006. - 228с.

Tags: