Кавун Ольга Вікторівна,
Науковий керівник: доц., Богацька Н. М.
Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ
ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Прибуток є важливим показником ефективної діяльності підприємств. Обчислюючи прибутковість підприємства, потрібно зіставити прибуток з витратами підприємства або з обсягом виробничих фондів підприємств. Таке зіставлення характеризує рентабельність. Вона вказує на прибутковість, доходність підприємства.
Ефективність фінансової діяльності підприємства виражається в досягнутих фінансових результатах. Для того , щоб визначити фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.
Дослідженням особливостей аналізу результатів діяльності підприємства займалися такі науковці : Б. Засадний, І. Лазаришина , І. Шершун , Н. Проданчук.
Метою данної статті є дослідження фінансових результатів діяльності підприємства .
Фінансовий результат діяльності підприємства складається з:
– фінансових результатів від основної діяльності;
– фінансових результатів від фінансових операцій;
– фінансових результатів від іншої звичайної діяльності;
– фінансових результатів від надзвичайних подій.
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу, джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин.[1, c. 56]
Прибуток – це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Ці показники характеризують усі сторони господарювання.
Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є:
–вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;
– систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;
– визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;
– виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;
–оцінювання роботи підприємства з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;
– вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.[2, c. 87]
Основними джерелами інформації в аналізі фінансових результатів прибутку є накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів, фінансової звітності ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів", дані внутрішньої управлінської звітності, а також таблиці бізнес–плану підприємства.
Для отримання фінансового результату треба зіставити виручку з затратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції. Підприємство отримує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість.Якщо виручка дорівнює собівартості, то підприємство лише відшкодовує збитки на виробництво і реалізацію продукції, а, прибуток відсутній. Якщо затрати перевищують виручку, то підприємство несе збитки.[3, c.67]
В умовах функціонування ринкової економіки прибуток підприємства є джерелом усіх фінансових ресурсів. Він характеризує економічну ефективність виробництва і відображає ступінь використання усіх ресурсів підприємства. Від величини прибутку залежать розміри фонду нагромадження і споживання, тобто технічний, соціальний розвиток підприємства, вибір систем матеріального заохочення.
Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:
–фінансове забезпечення поточної виробничо–господарської діяльності;
–пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
–виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;
–мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;
–контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.[4, c.43]
Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
–аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;
–аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;
–аналіз та оцінка використання чистого прибутку;
–аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;
–аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;
–аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;факторний аналіз показників рентабельності.[2,c.91]
Отже, фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доходність, і є вирішальними для підприємства. Крім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу, кредиторів, державні органи, фондові біржі.Основним фінансовим результатом підприємства є його прибуток, іноді його .Крім цих абсолютних показників для оцінки фінансових станів застосовують ряд відносних показників і коефіцієнтів. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково–технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків.
Література:
1.Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч.пос. – Київ: Атіка, 2008. – 480 с.
2. Економіка підприємства / 3а ред. Покропивного С.Ф. – К.: Хвиля–Прес, 2009. –335 c.
3. Економіка підприємств /За ред. Харіва П.С. – Тернопіль: Економічна думка, 2010. – 449 с.
4. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного – Вид. 2–ге, перероб.та доп. – К.: КНЕУ, 2009. – 528 с.