Стадник В. В. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗА АКАДЕМІЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ СТУДЕНТІВ ВНЗ

Печать

Стадник В. В.

Національний університет «Львівська політехніка»

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗА АКАДЕМІЧНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ СТУДЕНТІВ ВНЗ

Сучасні динамічні перебудови ринкової економіки країни, світові трансформації зміщуюють акценти і напрямки вищої освіти щодо підготовки майбутніх фахівців вищих навчальних закладів. Перебудова змісту навчання майбутнього фахівця вбачається у налагодженні особистісно орієнтованої парадигми.Навчальний процес у вищій школі відповідно до Болонського процесу, що поступово впроваджується у вищу освіту України, має бути спрямований на підготовку освіченого фахівця, який уміє ініціативно, творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання та застосовувати їх у повсякденній діяльності [5, 6].

Успіх підготовки фахових спеціалістів залежить від багатьох факторів, одним з яких є заняття студентів у поза навчальний час [2, 4, 6].В процесі впровадження кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ, значна частина навчального матеріалу вноситься на самостійне опрацювання студентами.Саме тому, на думку спеціалістів [4-6],основним завданням викладача у вищій школі стає не репродуктивне викладання набору готових знань, а організація активної поза академічної роботи студентів.Увищих навчальних закладах останнім часом спостерігається тенденція до збільшення годин на поза академічну роботу. Оволодіння уміннями та навичками такої форми фізичного вихованняє найважливішою умовою забезпечення йогобезперервності[1].Реалізація цієї мети тісно пов’язана з посиленням ролі самостійної роботи в навчальному процесі. Факультативні та самостійні заняття студентів у інших формах фізичного виховання повинні компенсувати, як вважають ряд вчених[3, 4, 6], недоліки системи академічних занять.Тенденції розвитку подій у цьому плані показують, що роль додатковихзанять фізичним вихованнямпостійно зростає.

Національна доктрина розвитку освіти (2002), навчальна програма «Фізичне виховання» для вищих навчальних закладів України ІІІ-IVрівнів акредитації (2003), Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту (2004) передбачають добір засобів і методів за розсудом викладачів, створення умов для широкого вибору студентами засобів з фізичного виховання для навчання та участі в тих спортивних заходах, які відповідали б їх запитам, інтересам, стану здоров’я, фізичній і технічній підготовленості. Сучасні програми Міністерства освіти і науки України для ВНЗ відводять на поза академічні заняття студентів під керівництвом викладача від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу.Наближення національної освіти до європейського рівня вимагає скорочення аудиторного навантаження студента:пропонується збільшення частки самостійно роботи до 50% і більше. Це є свідченням того, що такаробота- важливий резерв підвищення ефективностіфізичного виховання. Однак аналіз психолого-педагогічних досліджень, а також методичної літератури[1-6]і результатів наукових досліджень дозволяє зробити висновок про недостатню готовність більшої частини студентів (близько 50%) до нових для них форм поза академічних занять у вищому навчальному закладі, що виявляється у відсутності необхідних навичок та вмінь, а також необхідної мотивації та уваги до цієї роботи.

Зважаючи на все вищесказане, зазначимо, що за наявної системи фізичного виховання ВНЗ можна тільки створити певну протидію негативному впливу рухової недостатності.Оптимальним руховим режимом для студентів єтакий режим, при якому рухова активність у чоловікастановить 8-12 годин на тиждень, у жінки – 6-10 годин. При цьому на цілеспрямовані заняття фізичними вправами бажано витрачати чоловікам не менше6-8 год, жінкам – 5-7 год. Заняття фізичною культурою передбачені програмоюВНЗ, задовольняють лише 25-30% загальної добової рухової потреби. Тим часом фізичну активність в об'ємі від 80 до 110 хвилин в день можна розглядати як гігієнічну норму.

Існуючі науково-методичні рекомендації [1, 2, 5, 6] по роботі зі студентами ВНЗ зазначають, що важливий чинник оптимізації рухової активності – заняття студентів фізичними вправами у вільний час. Це й зумовлює необхідність додаткових занять, які дають змогу зміцнити досягненні результати обов’язкових занять у рамках курсу. Поза академічні заняття – це форма занять фізичним вихованням, які сприяють ефективнішому засвоєнню рухових завдань, вдосконаленню загальнофізичних можливостей за методичною допомогою викладачів [2].Такі форми занять під керівництвом викладача набувають все більш істотне значення в якісній реалізації завдань вузівського курсу фізичного виховання.Поза академічна робота у фізичному вихованні завжди займала одну з провідних позицій, одночасно виступаючи і як метод навчання, і як метод самовиховання.

Дані літературних джерел [1-6] свідчать, що специфіка фізичної культури вимагає підтримання постійного помірного фізичного навантаження. Крім того, у разі тривалих перерв, що перевищують два-три тижні, втрачається і резистентність організму [5]. Поза академічнізаняття дозволяють збільшити загальний час занять фізичними вправами й у сукупності з навчальними забезпечують оптимальну безперервність і ефективність фізичного виховання у ВНЗ. Тільки комплексне поєднання академічнихта поза академічнихзанять дає змогу досягти бажаного результату фізичного виховання студентів. Заняття фізичною культурою студентів вищих навчальних закладів у вільний від навчання час сприяють раціональному використанню рухової діяльності, що дає змогу зняти нервово-емоційне напруження, сприяє зміцненню здоров’я та підвищення працездатності [3, 6].

Мета поза академічних занять– навчити студентів вчитися й тим самим сприяти вирішенню проблеми підвищення якості фізичного вихованнястудентів [2]. При цьому робота студентів у цих заняттях має бути добре умотивованою, збагаченою певними знаннями з її організації, уміннями й навичками самостійно працювати, контрольованими самим студентом.Основнезавдання поза академічних занять – сприяти підвищенню фізичної активності студентів.Організація цих занять передбачає: підвищення рівня теоретичних знань щодо фізичної культури, підготовку до виконання тестів з програми фізичного виховання, професійну підготовленість, виконання індивідуальних завдань,удосконалення рухових умінь та навичок, що були засвоєні на обов'язкових заняттях. Вони є основним засобом оволодіння навчальнимматеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять, що своєю чергою, дає змогупідвищити спортивну майстерність.

Поза академічнізаняття відрізняються від обов’язкових академічних тим, що передбачають добровільну участь студентів, позанавчальне проведення, самостійний вибір напряму самовдосконалення. Однак не виключається взаємозв’язок цих двох форм увигляді обов’язкового виконання добровільно взятих на себе завдань, а такожцілеспрямованість і регулярність у їх виконанні.Такимчином,поза академічнізаняття – це свідома фізкультурно-спортивна діяльністьстудентів,спрямована на фізичний розвиток, самовдосконалення, реалізацію себе якособистості.

Література:

  1. Волков В. Л. Основи теорії та методики фізичної підготовки студентської молоді : навч. посіб. для студ. вузів / В. Л. Волков. – К. : Освіта України, 2008. – 256 с.

  2. Круцевич Т. Ю.Теорія і методика фізичного виховання : підр. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту : у 2-х томах / Т. Ю. Круцевич. – К. : Олімпійська література, 2008. – Т. 1. – 390 с. ; Т. 2. – 367 с.

  3. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання / С. І. Присяжнюк. – К. : ЦУЛ, 2008. – 502 с.

  4. Раевский Р. Т.Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов/ Р. Т.Раевский, С. М.Канишевский.–О.: Наука и техника, 2008. –556 с.

  5. Физическая культура / под ред. Е. С. Григоровича, В. А. Переверзева. – Минск : Вышэйшая школа, 2008. – 222 с.

  6. Физическая культура : учебник / [под ред. В. А. Коледы]. –Минск: Тесей, 2005. – 423 с.

Tags: