к. екон. н., Сухомлін Л. В. ДОСЛІДЖЕННЯ ОЦІНОЧНОГО ПРОЦЕСУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПОДАТКОВІ МЕХАНІЗМИ

Печать

к. екон. н., Сухомлін Людмила Володимирівна

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ОЦІНОЧНОГО ПРОЦЕСУ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПОДАТКОВІ МЕХАНІЗМИ

 

Високий рівень усуспільненості земельних відносин перетворює земельний ресурс на неповторний та сталий об’єкт матеріальних та нематеріальних активів, який формує стабільність бюджетної сфери, створює гармонійне середовище розвитку суспільства, а також сприяє ефективному та раціональному використанню природних ресурсів. Урбаністична концентрація розвитку суспільства зумовлює особливу цінність землі, як одного із важливих компонентів формування бюджету територіальної одиниці.

Властивий тій чи іншій економічній системі тип зв'язку між стадіями процесу відтворення суспільного продукту - натуральний, товарний або планомірний, - обумовлює, у свою чергу, характер, спосіб визначення і розмір плати за землю.

Економічна сутність податків виявляється в грошових відносинах, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами з приводу примусового вилучення частини створеної вартості і є основою формування фонду фінансових ресурсів держави. Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою. Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

Саме земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні суб’єктів земельних відносин, у тому числі земельні частки (паї), виступають  об’єктами оподаткування. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який включає дані реєстрації земельних ділянок, права користування землею та договорів оренди, обліку кількості та якості земель, зонування територій, бонітування ґрунтів, економічної та грошової оцінки земель.

Базою оподаткування є показники нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок на поточну дату (оцінка яких проведена), або земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, за вимоги положень ст. 275, 277-280 Податкового кодексу [1].

Враховуючи зміни сучасного законодавчого простору, зміни розвитку об’єкту оподаткування та економічного розвитку держави маємо динамічність показників нормативної грошової оцінки.

Так за період з 1995 р., коли вперше було прийнято Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, та відповідно однойменний Порядок до поточного часу маємо декілька суттєвих доповнень зазначених документів. Це 2006 р., коли було затверджено нову редакцію Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогоспо-дарського призначення та населених пунктів та прийняття Постанови КМУ №1185 від 31.10.11 р. “Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів”.

Наведені у табл. 1 показники нормативної грошової оцінки орних земель найбільш повно відображають вказані нормативні доповнення та коригування.

Нормативна грошова оцінка орних земель  та показники платиза землю, на 1 га (грн)

 

Показники

Ставки, %

Харківська  область

Україна

1995

2011*

2013*

+/-

1995

2011*

2013*

+/-

НГО рілля

 

3860

12352

21690

9338

3712

11880

20861

8984

земельний податок: рілля

0,1

3,86

12,35

21,69

9,34

3,71

11,88

20,86

8,98

фіксований сільгоспподаток

0,15

5,79

5,79

5,79

0

5,57

5,57

5,57

0

орендна плата:

 рілля (3%)

3,0

115,80

370,56

650,70

280,14

111,36

356,4

625,84

269,44

промисловість**

5,0

193,00

617,6

1084,51

466,91

185,60

594

1043,06

449,06

водний фонд**

0,3

11,58

37,056

65,07

28,01

11,14

35,64

62,58

26,94

Примітки: * показники проіндексовано на 2013 р; +/- співвідношення 2011-2013 р

** земельний податок на ділянках де НГО не проведено ст. 278.1; 280.1. [1]

 

Дані НГО сільськогосподарських угідь 1995 р. використовуються в системі оподаткування, як без урахування індексації (фіксований сільськогоспо-дарський податок), так і з урахуванням (усі інші напрями). Визначена величина фіксованого сільськогосподарського податку для ріллі у межах України на рівні 5,57 грн. залишається сталою і не збільшує рівень наповнення бюджетних доходів, хоча інфляційні процеси за 18 річний період безперечно мали місце. Тому державі варто звернути увагу на приведення показників оцінки до єдиного знаменника у структурі інфляційних процесів та дії законів грошового обігу, що вимагає коригувань даних НГО 1995 р. при використання їх у теперішньому часі.

Не залишаються без уваги і внесені зростаючі зміни при запровадженні коефіцієнта коригування величини рентного доходу на 1,756 (дія Постанови КМУ №1185), що призвів до збільшення НГО орних земель у середньому по Україні на 8984 грн. за 1 га. По областям такі відмінності складали:  мінімальний розмір – 5912 грн/га у Житомирській області, та максимальний – 11436 грн/га у Черкаській. Ще більші наслідки запровадження даного коефіцієнту ми мали при розрахунках величини орендної плати, яка врахувала відмінності не лише змін НГО орних земель, але і відмінності у середньому розмірі земельних часток (паїв) у складі територіальних одиниць. Середній розмір орендної плати за частку (пай) – 4 га при ставці оренди у 3% по Україні становить на 2013 р. – 2503,32 грн. Зростання нарахувань орендної плати у середньому по Україні на 1 га становить 269,44 грн./га. (356,4 грн - 2011 р. та 625,84 – 2013 р.). При врахуванні відмінностей у складі територіальних одиниць орендна плата на частку (пай) мінімально зросла на 270 грн. для Івано-Франківської області та максимально на  2128,68 грн для Запорізької області. Таке стрімке та нерівномірне зростання розміру орендної плати примусило керівників підприємств переглянути бізнес-плани та раніше укладені з орендодавцями  договори оренди.

У перспективі зрушень пов’язаних із оціночною діяльністю на землях сільськогосподарського призначення, передбачених найближчим часом, є прийняття нової Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до офіційно поданого Проекту вказаної Методики [2], передбачається  визначати показники НГО на сільськогосподарських угіддях з урахуванням зональних ознак розвитку територіальних одиниць, тобто для агрогруп у межах природно-сільськогоспо-дарських районів, що є досить позитивним. Запропонований проектом Методики коефіцієнт, що враховує відмінності у розвиненості інфраструктури сільського господарства у межах області потребує доопрацювання, адже неоднорідність розвитку території призводить до невідповідності регіонального рівня інфраструктурного розвитку до розвитку зазначених несільськогосподарських угідь у структурі земельних ресурсів адміністративних районів та певних сільськогосподарських підприємств. Урбаністичний розвиток території області вказує на тенденції агломераційної ущільненості виробничо-господарських об’єктів навколо крупних населених пунктів та розрідженість у віддалених. Такі тенденції притаманні і Харківській області. Фактичні дані показують, що площі земельних ділянок інфраструктурного забезпечення коливаються від 585 га у Печенізькому районі до 3814 га у Харківському районі, що у показниках коефіцієнтів дає розбіжності від 0,35 до 2,5 при затвердженому нормативному значенні по області на рівні 0,99. Більш детальний аналіз структури інфраструктурного розвитку земель у межах районів також збільшує  рівень розбіжностей у показниках, що впливають на розрахунок величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не залишилася без змін і нормативна грошова оцінка земель несільсько-господарського призначення за межами населених пунктів. За останній рік вступили в чинність Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278. та Порядок нормативної грошової оцінки земель несільсько-господарського призначення (крім земель населених пунктів) затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України  № 508 від 22.08.2013 р., які кардинально змінили методологічні підходи зазначеного напряму оцінки, змінили тип об’єкту оцінки. Позитивними моментами нового підходу НГО земель несільськогосподарського призначення є адаптованість розрахунку до програмних засобів, автоматизація оціночного процесу та візуалізації локальних показників (зони розповсюдження локальних факторів) на графічних матеріалах та їх поєднання із семантичними даними, які у поточному Порядку мають чіткі значення, на відміну від раніш зазначених діапазонів значень, що потребувало додаткового обґрунтування та призводило до різних тлумачень при обґрунтуванні.  

Поряд із цим, новий Порядок [ ] потребує точних даних щодо встановлення меж кадастрових кварталів та меж адміністративно-територіальних одиниць, які на сьогодні виступають об’єктом оцінки, що підвищує вартість виконання робіт, якщо їх раніше не виконано. При визначенні НГО для об’єктів промисловості, які перебувають у зоні впливу великих населених пунктів необхідно також мати показники їх базової вартості. Порядок не містить на сьогодні диференціації показників рентного доходу за функцією використання водних об’єктів, що мала важливе значення при оцінці крупних водосховищ, та невеликих струмків. У порядку містяться неточності щодо приналежності адміністративних районів до певних природнокліматичних зон.

У цілому, результати виконаних оцінок у порівнянні з раніше діючим порядком мають майже тотожні значення, що підтверджує її дієвість.

Загальна нормативна грошова оцінка земельних ресурсів держави орієнтовно досягає 330 трлн. грн. [3], тому питання нормативної грошової оцінки земель для системи оподаткування набуває великої значимості, адже за допомогою фіскальної функції податків здійснюється формування доходної частини бюджету з подальшим направленням цих доходів на фінансування заходів, пов’язаних з реалізацією державою своїх функцій. Через стимулюючу функцію податків держава впливає на процес відтворення, стимулюючи його розвиток, посилюючи нагромадження капіталу, розширюючи платоспро-можний попит населення, створюючи додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності. Регулююча функція полягає у впливі податків на цілеспрямоване стимулювання капіталовкладень, оновлення і розширення основного капіталу, впливає на темпи зростання виробництва, стан попиту та пропозиції, національну конкурентоспроможність.

Розгортання ринку землі означає можливість і необхідність відновлення правильних методів визначення земельного податку та орендної плати, що випливають з їх сутності як ринкових категорій, а саме у вигляді частки ціни землі. При цьому відновлюється порушене плановою економікою істинне співвідношення між земельною рентою та її формами – ціною землі, земельним податком, орендною платою.

Включення земель в економічний обіг стимулюють процес уточнення і оновлення оціночних процедур, формують додаткові бюджетні надходження. Удосконалення визначення вірогідної оцінки для оподаткування та нарахування орендних платежів структуризують укладання довгострокових договорів оренди, вносять новий зміст у визнання земель як основного капіталу з відображенням його в балансах, є основою економічного стимулювання власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель.

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. Із змінами від 24.10.2013. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/ 2755-7.

2. Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення: Проект постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2013 р.- [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://land.gov.ua/zakonotvorcha-diialnist/574.html.view=normativeact.

3. Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами міст України. Ukraine: effective land resources management at the local level/ Видавничий дім «АДЕФ-Україна». – 2005. – 335 с.

Tags: