Тарбінський О. О. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Печать

Тарбінський Олег Олександрович

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна, м. Чернівці

 

ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

Анотація: Визначено особливості, проблеми і перспективи розвитку валютної системи України. Досліджено історію розвитку і фактори, які впливали на розвиток валютної системи в різні періоди часу.

Аннотация: Определены особенности, проблемы и перспективы развития валютной системы Украины. Исследована история развития и факторы, которые влияли на развитие валютной системы в разные периоды времени. Summary: The features, problems and prospects of development of the monetary system of Ukraine. Studied the history of and the factors that influenced the development of the monetary system at different times.

Постановка проблеми: На сьогоднішній день проблема розвитку валютної системи України є однією з найважливіших, оскільки для вдалого розвитку української економіки потрібно здійснювати співробітництво з іншими країнами. Валютний курс є вагомим інструментом державної політики, ефективне регулювання якого має забезпечувати створення сприятливих умов для нарощування виробництва та зростання чистого експорту – визначального фактору економічного розвитку країни. Діюча державна система валютного регулювання й контролю в Україні має безліч недоліків, головними з яких є: прогалини в законодавстві й відсутність єдиної організаційної структури, заснованої на одночасній взаємодії й координації спільних заходів щодо забезпечення валютного регулювання. Така система формувалася й продовжує формуватися у складних, суперечливих соціально-економічних умовах і потребує модернізації та ефективного раціонального управління для досягнення стабілізації валютного ринку.

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в визначені, як відбувалося формування валютної системи, які проблеми заважають розвиватися їй на сьогоднішній день і які перспективи розвитку на неї очікують.

Виклад основного матеріалу. В економічній науці проблеми валютної системи достатньою мірою досліджені, однак в сучасних умовах ринкової трансформації економіки України існує потреба подальшого дослідження процесу застосування монетарних інструментів для недопущення прискорення зростання цін, впливу застосування заходів валютної політики на різні сектори економіки.

Сучасною рисою економіки України є нестабільність її національної валюти, на яку впливає: зростання темпів інфляції, ріст безробіття, незбалансований розвиток секторів економіки, дефіцит державного бюджету та інші фактори. Саме це і підриває авторитет власної грошової одиниці і зумовлює те, що значна частина розрахунків в Україні проводиться в іноземній валюті, яка є резервною у світі, або до якої зберігається висока довіра, так для України і багатьох держав СНД – це американський долар. Попри те, що долар в Україні не став офіційним платіжним засобом, більшість великих угод – купівля нерухомості, коштовних автомобілів тощо – здійснюється за посередництва долара [1].

Результатом обігу двох валют в Україні стало формування бімонетарної системи, що містить у собі негативні наслідки. По-перше, в умовах часткової доларизації економіки Національний банк втрачає монетарні важелі управління, а також можливість повноцінно реалізувати грошово-кредитну політику. Це означає, що до показника пропозиції грошей включається нова складова – обсяг іноземної валюти в обігу, яким не може управляти центральний банк. По-друге, знижується ефективність фіскальної політики. По-третє, відмова від національної валюти на користь іноземної з причин високої інфляції загострює процес знецінення грошей. Є ще один момент – це втрата Україною прибутку у вигляді сеньйоражу, оскільки його отримує країна – донор валюти, тобто США. У результаті бімонетарна система ще більше розхитує економічні процеси [2].

Формування валютних курсів та їх регулювання відбувається під дією не тільки економічних, а й політичних чинників як міжнародного, так і внутрішнього характеру. У країнах з незрілими ринковими відносинами, до числа яких відноситься й Україна, зовнішні та внутрішні чинники спричинили виникнення девальваційного шоку національних валют [3].

Фінансова криза внесла свої корективи у роботу національного валютного ринку. Починаючи з вересня 2008 року, ситуація на валютному ринку загострилася і зумовила необхідність застосування жорсткішого регулювання валютного ринку. Причиною загострення ситуації було зниження надходження виручки від експорту продукції через падіння світових цін на традиційні товари експорту. Внаслідок цих змін, що супроводжувалися стрімким підвищенням попиту на іноземну валюту, посиленням девальваційних очікувань у суспільстві, відбулося знецінення гривні, девальваційний тренд якої та загальною невизначеністю посилювався через відсутність економічних передумов для ревальваційної динаміки обмінного курсу національної валюти. Так, за вересень 2008 р. девальвація офіційного курсу становила 0,32 % , жовтень – 18,5, листопад – 17,04, грудень – 14,21 % порівняно з попереднім місяцем, а в цілому за рік – 52,48 % [4].

Одним суттєвим обмеженням стало рішення НБУ про позбавлення резидентів можливості виводити за кордон валюту, куплену на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучену у вигляді кредиту. При цьому до кінця 2009 року банки були позбавлені права здійснювати оптові та форвардні операції. Вони отримали право купувати іноземну валюту для погашення зо¬внішніх кредитів тільки в тому обся¬зі, в якому продавали залучену від кредитора валюту на міжбанківському ринку [5].

Були встановлені жорсткі обмежен¬ня на курс продажу долара США населенню на готівковому ринку, посилені вимоги до заявок уповноважених банків на купівлю іноземної ва¬люти [6] .

З метою забезпечення мінімізації відпливу іноземної валюти з країни Національним банком запроваджено обмеження щодо купівлі та обміну іноземної валюти, необхідної для проведення розрахунків з нерезидентами за імпорт продукції (робіт, послуг, прав інтелектуальної власності), яка має здійснюватися лише за умов фактичного надходження товару на територію України. Для того, щоб обмежити спрямування отриманих для рефінансування коштів банківськими установами на проведення спекулятивних операцій на валютному ринку, Національний банк посилив вимоги до рефінансування банків. Зокрема, запроваджено здійснення підтримки ліквідності НБУ лише на підставі детального аналізу заяв¬ки кожного окремого банку з урахуванням стану його ліквідності, змен¬шення депозитів, кредитної активності та участі на міжбанківському кредитному ринку. Для посилення контролю за валютними операціями запроваджено подання уповноваженими банками інформації стосовно розподілу фактично купленої в НБУ іноземної валюти з метою виконання заяв та доручень клієнтів і за операціями самого банку [7].

Українська гривня – це внутрішня валюта, яка не користується попитом за межами країни. Тому для стабілізації курсових коливань Національний банк України році досить ефективно використовував певні обмеження на здійснення валютних операцій суб'єктами ринку, зокрема, комерційними банками.

З метою забезпечення зниження ризиків банків за кредитними операціями НБУ посилив вимоги до порядку формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, що обумовлено значним рівнем кредитного ризику в умовах знецінення національної валюти та посилення боргового навантаження на позичальників у іноземній валюті, які не мають постійних джерел надходження валютної виручки. Крім того, запроваджено вимогу обов'язкового моніторингу кредитів щодо їх цільового використання відповідно до умов кредитного договору. Це дозволило НБУ скасувати ряд обмежень за операціями на валютному ринку [8].

Важливим кроком на шляху вдосконалення процесу валютного регулювання є підвищення гнучкості обмінного курсу, що передбачає посилення ринкових засад у процесі його формування та сприятиме запровадженню стратегії зниження темпів інфляції у сучасних умовах розвитку економіки України. Враховуючи світовий досвід, теоретичні та практичні переваги й недоліки валютного регулювання для України однією з фундаментальних запобіжних дій проти можливих валютних та фінансових криз є дотримання чіткого порядку: спочатку перехід до більшої гнучкості обмінного курсу, а згодом – поступова лібералізація контролю за рухом капіталу.

Розглянемо ситуацію на валютному ринку станом на І квартал 2013 року. У І кварталі 2013 року динаміка показників валютного ринку України перебувала під впливом таких двох визначальних чинників:

• стійкого перевищення надходжень іноземної валюти від нерезидентів над переказами на їх користь – на 2,5 млрд. дол. США, в еквіваленті (водночас обсяг чистих валютних надходжень порівняно з відповідним періодом 2012 року знизився на 20 % переважно через зменшення експортної виручки);

• триваючого з кінця 2012 року поступового зниження чистого попиту на іноземну валюту. У цілому за І квартал 2013 року він скоротився на безготівковому сегменті міжбанківського валютного ринку в 3,1 рази, а на готівковому сегменті – у 3,5 рази порівняно з відповідним періодом попереднього року.

Останнє позитивно позначилося на стані валютного ринку, сприяючи підвищенню його збалансованості, а також передбачуваності динаміки ринкового курсу гривні.

У той самий час динаміка попиту та пропозиції на міжбанківському валютному ринку України в І кварталі 2013 року була нерівномірною. У зв’язку з цим Національний банк України проводив на міжбанківському валютному ринку операції як з продажу, так і з купівлі іноземної валюти. Від’ємне сальдо його валютних інтервенцій становило 827,3 млн. дол. США, що майже в 5 разів менше порівняно з ІV кварталом 2012 року. Офіційний курс гривні до долара США за І квартал 2013 року не змінився (7,9930 грн./дол. США). Відносно євро гривня укріпилася на 2,87 % (10,2350 грн./євро), а відносно російського рубля – на 2,01 % (2,5787 грн./10 рублів).

У січні – березні 2013 року реальний ефективний обмінний курс гривні знизився на 0,8 % порівняно з груднем 2012 року. Номінальний ефективний обмінний курс гривні за цей період посилився на 0,7 % у зв’язку зі зміцненням на міжнародних ринках долара США відносно євро. Водночас інфляційний диференціал зменшився на 1,5 %, оскільки інфляція в Україні була нижчою, ніж її середньозважений рівень в країнах – основних торговельних партнерах. Завдяки цьому українські виробники отримали цінові переваги як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках збуту їх продукції.

Отже, НБУ має чітко і послідовно стабілізувати ситуацію у валютній сфері, проте ризики девальвації слід долати переважно за допомогою інших, не пов'язаних з інтервенціями засобів – зокрема, шляхом підвищення жорсткості регулювання валютного ринку, концентрації зусиль на поліпшення стану платіжного балансу. Важливим завданням стає розробка середньострокової стратегії валютної політики із чітким визначенням курсових орієнтирів, стримування темпів інфляції, окреслення комплексу методів та інструментів забезпечення валютної стабільності, а також превентивні заходи для недопущення курсових стрибків у майбутньому [9].

До основних заходів реорганізації валютної системи можна віднести такі:

• перехід до нових способів регулювання Національним банком України валютного курсу, основними ознаками якого має стати створення незалежних інституційно-організаційних умов для розвитку ринкових засад курсоутворення; раціональнішого використання валютних коштів, посилення мотивації суб'єктів валютних відносин до підтримання збалансованих валютних позицій і страхування валютних ризиків;

• вдосконалення політики валютних інтервенцій у напрямі підвищення її узгодженості з відсотковою політикою;

• активне використання гнучкого валютного курсу за призначенням для підтримки конкурентоспроможності товаровиробників;

Ці інструменти спроможні модернізувати валютну систему України. Необхідно не лише посилити роль Національного банку у валютній політиці, але й узгоджувати з нею економічну політику держави.

Висновки і перспективи подальшого розвитку у даному напрямі. Отже, на сьогоднішній день Україна має чимало проблемних питань у сфері валютних відносин, що пов'язані із глобалізацією та світовою фінансовою кризою. Тому зараз як ніколи необхідно звернути увагу на швидке та ефективне вирішення проблем валютної системи, її стабілізацію. Саме здійснення вище перерахованих заходів допоможе нормалізувати валютний курс, зміцнити позиції банківської системи як всередині держави, так і на міжнародному рівні. Ефективна реалізація валютної політики в умовах глобалізації економічних процесів полягає у здійсненні валютного регулювання від¬повідно до стану економічного розвитку країни, що забезпечить мінімі¬зацію негативного впливу внутрішніх та зовнішніх шоків і сприятиме її сталому економічному розвитку.

 

Література:

1. Любунь О.С., Любунь В.С., Іванець І.В. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 351с.

2. Бреславська О. Актуальні проблеми курсової політики України // Вісник Національного банку України. – 2010. – №2. – С. 16–20.

3. Головнін М. Вплив фінансової глобалізації на грошово-кредитну політику: теоретичні аспекти і реакція на фінансові кризи. // Економіка України. – 2009. – № 2. – С. 67-78.

4. Ніздельська І. Валютна політика: основні етапи та особливості її реалізації в Україні // Банківська справа. – 2009. – №4. – С. 12–18.

5. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. - [Електронний ресурс] – Режим доступу : www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/114.htm

Tags: