Касян І. В. ДИЗАЙНЕРСЬКИЙ ЗАДУМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ КОМПОЗИЦІЇ КРАЄВИДНОГО ПАРКУ «СОФІЇВКА» ЗА ЛІТЕРАТУРНИМИ ОБРАЗАМИ З ПОЕМ ГОМЕРА «ІЛІАДА» ТА «ОДІССЕЯ»

дизайнер середовища, магістр, докторантка Касян І. В.

Інститут реклами, Україна, м. Київ

ДИЗАЙНЕРСЬКИЙ ЗАДУМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ КОМПОЗИЦІЇ КРАЄВИДНОГО ПАРКУ «СОФІЇВКА» ЗА ЛІТЕРАТУРНИМИ ОБРАЗАМИ З ПОЕМ ГОМЕРА «ІЛІАДА» ТА «ОДІССЕЯ»

 

Дизайнерський задум центральної композиції краєвидного парку «Софіївка» розроблено за літературними образами з поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». В процесі дослідження розкрито, що рівень і зміст проектного задуму парку «Софіївка» (за порівняльним аналізом виявлено – і парку «Олександрія») залежав від ролі в геополітиці краю його замовника, суспільно-громадського та станового положення замовника і виконавця ландшафтного проекту.

Ключові слова: краєвидний парк «Софіївка», краєвидний парк «Олександрія», архітектор ландшафтних об’єктів, ландшафтний дизайн.

дизайнер среды, магистр, докторант Касян И.В. Дизайнерський замысел центральной композиции пейзажного парка «Софиевка» по литературным образам из поэм Гомера «Иллиада» и «Одиссея»/ Институт рекламы, Украина, г. Киев

Дизайнерский замысел центральной композиции пейзажного парка «Софиевка» разработан по литературным образам из поэм Гомера «Иллиада» и «Одиссея». В процессе исследования раскрыто, что уровень и содержание проектного замысла парка «Софиевка» (при сравнительном анализе определено – и парка «Александрия») зависел от роли в геополитике местности его заказчика, социально-общественного и сословного положения заказчика и исполнителя ландшафтного проекта.

Ключевые слова: пейзажный парк «Софиевка», пейзажный парк «Александрия», архитектор ландшафтных объектов, ландшафтный дизайн.

designer of environment, master's degree, doctor's degree Kasian I.V. Design-conception of central composition of the landscape park «Sofyevka» after literary appearances from poems of Homer «Yllyada» and «Odysseya»/ Institute of Advertising, Ukraine, Kyiv

The design-conception of central composition of the landscape park «Sofyevka» is developed after literary appearances from the poems of Homer «Yllyada» and «Odysseyа». It is exposed in the process of research, that a level and maintenance of project of the «Sofyevka» (it is certain in the process of comparative analysis «Alexandria» also) depended on a role in geopolitics of locality of his customer, socially-public and class position of customer and performer of landscape project.

Keywords: landscape park «Sofyevka», landscape park «Alexandria», architect of landscape objects, landscape design.

На основі проведених архівних мистецтвознавчих пошуків дослідниками парку «Софіївка» в м. Умані В.Бурієм [1], І.Кодаревським [4], І.Косенком [5], А.Липою [6] та ін. встановлено архітектурний задум будівничих, відновлено історичні назви окремих композицій та малих архітектурних форм. За проектним задумом архітектора, парк є наочною ілюстрацією до окремих частин поем Гомера «Іліада» та «Одіссея». Проаналізуємо сюжетно-символічні лінії двох поем, трансформованих творцями «Софіївки» у природно-пластичні образи центральних композицій парку. Перш за все, привертає увагу вибір домінанти в проектному задумі парку саме за «Іліадою» та «Одіссеєю» Гомера, де в поетичній формі відображено соціальні взаємини, матеріальну і духовну культуру Стародавньої Греції, які взято творцями проектного задуму «Софіївки» за взірець. Про рівень і масштабність проектних ідей парку можна зробити висновок уже з вибору проектантами саме взірців Античного Світу для їх образного відтворення в художньо-пластичних образах краєвидного парку. «Іліада» є найдавнішою зі збережених пам'яток грецької літератури, переробкою і об'єднанням численних сказань Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв. «Іліада» разом з «Одіссеєю» є номером 8 у рейтингу 100 найкращих книг усіх часів, за журналом Ньюсвік. Це підтверджує досить високий рівень замовників, авторів проектної ідеї парку для створення паркових композицій та того добірного товариства, для якого призначалися ці центральні композиції «Софіївки».

Простежимо паралелі античної історії та політичні подій, що відбувалися в Польщі у кін. XVIII – І пол. XIX ст. на території України під впливом Росії. У самому центрі цих подій і опинився С.Потоцький – замовник ландшафтного проекту. При цьому варто взяти до уваги дуже важливий факт – замовник будував парк не разом із своєю другою дружиною Софією, а для неї. Шлюб із Софією С.Потоцький взяв у результаті реалізованої можливості Російської імперії впливати на політичні події в Польщі за допомогою державного і військового діяча С.Потоцького. Дружину Софію Вітт С.Потоцький «обрав» із оточення князя Г.Потьомкіна, одного із найвпливовіших фаворитів Катерини ІІ.

Головним в проектному задумі краєвидного парку «Софіївка» була не буквальна відповідність міфічним героям сучасних персонажів геополітичного дійства між Польщею і Росією. Головним, на нашу думку, було створення символічно-образного середовища для проведення декількох рівнів містерій за традицією Великих та Малих містерій Стародавньої Греції. Центральна частина парку, навіть після неодноразової зміни господаря, підпорядкування і перепланування зберегла створені із самого початку художньо-пластичні композиції на основі літературних античних образів. Античні міфологічні образи можна трактувати з позицій сучасної психологічної науки (психології мистецтва, психології творчості, психології дизайну), за принципом психології відображення авторами проекту та психології сприйняття – посвяченими відвідувачами парку (обмеженого товариства, яке представляв С.Потоцький) можна вважати колективними архетипами (за К.Юнгом), які повинні були створити певні психологічні відчуття у втаємничених гостей резиденції графа Потоцького. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку вважають військового інженера Л.Метцеля. Зрозуміло, що навіть відмінна інженерна його підготовка не могла бути достатньою умовою не те що для такого масштабного, насиченого символікою та сюжетними лініями ландшафтного проекту, а й для розуміння прийомів психологічного впливу пластичних образів парку на його добірних відвідувачів.

За мистецтвознавчою класифікацією «Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кін. XVIII – І пол. XIX ст. Досліджень дизайнерами цього парку немає. Не було і офіційно, до недавнього часу, не існувало навіть спеціальності ландшафтний дизайнер, а не те що дизайнерського аналізу чи дизайнерських класифікацій парків. Проектуванням ландшафтних об’єктів – садів та парків, рослинних композицій та малих архітектурних форм займалися ландшафтні архітектори. Поняття «дизайн» та спеціальність «дизайнер» офіційно з’явилися в ост. чверті ХІХ ст. і більше співвідносилось із художнім конструюванням об’єктів промислового виробництва. Дизайнерський метод, як результат креативного мислення творців незвичних форм і споживчих якостей виробів увиразнився не тільки завдяки результатам проектування, а й завдяки особливостям проведення самого процесу проектування із застосуванням методик художньо-образного проектування. Фактично тільки психологія творчості у 20-ті р. ХХІ ст. пояснила відмінність методу проектування ландшафтних об’єктів архітектором і ландшафтним дизайнером. У результаті порівняльного дослідження психології творчості ландшафтних архітекторів та ландшафтних дизайнерів виявлено ряд суттєвих відмінностей: архітектор створює образ функціонального об’єкта із окремих конструктів, модулів, складових будівлі; ландшафтний дизайнер створює образ ландшафтного об’єкта із окремих конструктів, модулів, складових мисленнєвого уявного художнього образу.

Таким чином, завдяки застосування нами методів сучасних досліджень психології творчості, зокрема в психології дизайн-діяльності (за проф. В.Вдовченком) науково обґрунтовано той факт, що окремі ландшафтні архітектори минулого іще з кінця XVIII – І пол. XIX століть – Ян Генріх Мюнц (Корсунський парк), Людвіг Метцель («Софіївка»), Мюффо («Олександрія») використовували методи дизайн-проектування, не тільки за видом предметно-перетворювальної діяльності – архітектурні об’єкти, ландшафтні композиції, а й за типом образного мислення в процесі пошуку і створення художньо-проектних образів для ландшафтного проекту. Зазначених ландшафтних архітекторів за фахом можна назвати протодизайнерами відповідно до методів художнього проектування. Фактично вони і напрацювали теоретико-методологічні підходи та практичну майстерність у дизайні ландшафтних об’єктів. В підтвердження вищезазначеного, за результатами проведеного нами порівняльного аналізу композиційних вирішень ландшафтних об’єктів парку «Софіївка», парку «Олександрія», Корсунського парку з позицій розуміння формулювання базових художньо-проектних ідей ландшафтними архітекторами та садівниками за принципами формоутворення пластичних образів у психології творчості в ландшафтному дизайні, встановлено первинний дизайнерський задум образотворення за літературними образами з поеми Гомера «Іліада» та «Одиссея» в центральній композиції парку «Софіївка».

 

Література:

1. Бурій В. Одне з семи чудес України / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). – 2007. – 5 жовт. – С. 4.

2. Галкін С.І., Гурковська О.Л., Чернецький Є.А. Структура та символіка старовинного парку «Олександрія» в білоцерківській резиденції графів Браницьких. – Біла Церква: Вид. О.В.Пшонківський, 2005. – 96 с.

3. Гомер. Илиада; пер. с древнегреч. Н. Гнедича. – М.: Правда, 1985. – 432 с.

4. Косаревский И. А. Государственный заповедник «Софиевка» . – К.: Изд-во Акад. архитектуры УССР, 1951. – 117 с.

5. Косенко I. С. Дендрологічний парк «Софіївка». – Умань, 2003. – 230 с.

6. Лыпа А. Л. Софиевка: Уманский гос. заповедник 1796–1949. – К.: Изд-во АН УССР, 1948. – 110 с.

7. Усенко П. Спадщина Станіслава Щенського: Парк «Софіївка» – нагадування про минущість пристрастей і вічність краси // День. – 1997. – 25 січня. – С. 6.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.