Денисова О. В. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩОМУ ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

УДК 378.147

 

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩОМУ ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Денисова О. В.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна, Одеса

 

Стаття присвячена використанню методу проектів у навчанні студентів вищих технічних навчальних закладів іноземної мови професійного спрямування. Розглянуто способи використання проектних методик у практиці навчанні англійської мови студентів енергетичних, комп’ютерних та екологічних напрямів підготовки. Показані класифікації проектів, їх типи, запропоновано методику та алгоритм роботи над проектами за різними напрямами підготовки фахівців, що здійснюються в академії.

Ключові слова: організація навчальної діяльності, педагогічні технології навчання, метод проектів, особистісно-орієнтоване навчання.

 

Денисова Е. В. Использование метода проектов при обучении английскому языку в высшем техническом учебном заведении/ Одесская национальная академия пищевых технологий, Украина, г. Одесса

Статья посвящена использованию метода проектов в обучении студентов высших технических учебных заведений иностранному языку профессионального общения. Рассмотрены способы использования проектных методик в практике обучения английскому языку студентов энергетических, компьютерных и экологических направлений подготовки. Показаны классификации проектов, их типы, предложена методика и алгоритм работы над проектами по различным направлениям подготовки специалистов, которые осуществляются в академии.

Ключевые слова: организация учебной деятельности, педагогические технологии обучения, метод проектов, личностно-ориентированное обучение.

 

Denysova O. V. The project method in English training at higher technical educational establishments/ Odessa National Academy of Food Technologies, Ukraine, Odessa.

The article is devoted to the projects method in training students of higher technical educational establishments the foreign language for professional (special) purposes. The practice of application the methods of project techniques in teaching English for students of energetics, environmental protection and computer sciences training is considered. Classifications of projects, their types, technique and working algorithm on projects in various fields of training implemented at the academy are shown.

Key words: learning activities organization, educational technologies, project-based technique, student-centered learning.

 

Вступ

Педагогічна наука знов звертається до особистісно-орієнтованого методу викладання іноземної мови. Цей метод полягає у диференційованому підході до навчання з урахуванням рівня підготовки студента з дисципліни, його когнітивних здібностей, задатків, інтересів тощо. Особистісно-орієнтована освіта передбачає диференційований підхід до навчання з урахуванням рівня інтелектуального розвитку студента, з урахуванням його підготовки з предмета, його здібностей, задатків, інтересів. При такому типі навчання зміст, форми, методи і засоби повинні максимально враховувати індивідуальні особливості студента і переважні способи роботи з навчальним матеріалом. Процес навчання іноземної мови – діяльність найвищою мірою індивідуально забарвлена, і в цьому сенсі особистість викладача важливіше всякого «методу». У кожному разі, кращою методикою можна вважати ту, яка викликає у студентів любов до предмета, що вивчається, а найгіршою ту, яка наводить на них тугу або нудьгу. В нинішній час викладачеві дано достатньо свободи для реалізації власного розуміння процесу навчання, тому що тільки так можна виконувати свою роботу з ентузіазмом і радістю. Вивчення англійської мови є співпраця, в процесі якої викладач та студенти працюють разом. Тут необхідна атмосфера радісного співучасті, партнерства.

Величезну популярність останнім часом набуває метод проектів. Слід зазначити, що кожний предмет має свою специфіку і, відповідно, власну специфіку використання тих або інших технологій навчання. Метою навчання іноземній мові є не система мови, а іншомовна мовна діяльність, причому не сама по собі, а як засіб міжкультурної взаємодії. Метод проектів дозволяє творчо застосувати мовний матеріал, перетворити заняття з іноземної мови у дискусію, дослідження. Метод проектів – це метод особистісно-орієнтованого навчання. Він розвиває змістовну складову навчання, вміння і навички через комплекс завдань, що сприяють актуалізації дослідницької діяльності студентів і автентичним способам представлення вивченого матеріалу у вигляді будь-якої продукції або дій. [1, c.109-114.]

В основі методу проектів полягає розвиток пізнавальних навичок у студентів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, а також навичок критичного мислення.

Проекти сприяють розширенню можливостей навчання в аудиторії і можуть значно відрізнятися один від одного по предмету і сфері застосування, а також можуть виконуватися студентами будь якого віку. Проекти дозволяють студентам приймати на себе певні ролі, наприклад:

- вирішальний проблему;

- той, що ухвалює рішення;

- дослідник;

- документаліст.

Проекти служать конкретним важливим цілям освіти. Вони не є розвагами або додаваннями до «справжнього» навчальним планом або просто завданнями зі знайомої темі. Навчальний план, реалізований на використанні методу проектів, заснований на важливих питаннях, які пов’язують змістовні стандарти і мислення високого рівня з метою, що знаходиться в реальному світі. Студенти часто беруть на себе ролі з реального життя і виконують значущі для них завдання. Причому метод проектів може використовуватись при викладанні будь-яких навчальних дисциплін.

Метод проектів було започатковано ще наприкінці XIX – початку XX століття, коли педагоги шукали шляхи розвитку активного самостійного мислення дітей, щоб навчити дитину не просто запам’ятовувати та викладати знання одержані у школі, а вміти використовувати ці знання на практиці. Саме тому американські педагоги звернулись до активної пізнавальної і творчої спільної діяльності дітей при рішенні однієї загальної проблеми. У витоків цього методу стояли американські педагоги Дж. Д’юї, В. Кілпатрик, австрійський педагог Рудольф Штайлер, російські дидактики М.І. Махмутов та Я. Лернер. Спочатку цей метод називався проблемним, так як потребував знань із різних галузей. Проблема, як правило, була чисто прагматичною. Її рішення дозволяло реально побачити результати. Усе, що дитина пізнає теоретично, вона повинна вміти використовувати практично для рішення проблем, що стосуються її життя.

Метод проектів став дуже популярним з 80-х років 20 століття, коли була розроблена технологія цього методу. Йому присвячені роботи доктора педагогічних наук, російського професора Полат Є.С., Бухаркіної М.Ю., Горбункової Т.Ф., та інших.

Головним чином метод проектів розробляється для середніх шкіл, але у вищих навчальних закладах використання цього методу стає особливо актуальним у зв’язку з багатою кількістю годин (до 70%), що відводяться на вивчення іноземної мови студентами самостійно.

Є.С.Полат дає визначення методу проекту, як певним чином організовану, пошукову, дослідницьку діяльність учнів, індивідуальну або групову, яка передбачає не просто досягнення того чи іншого результату, оформленого у вигляді конкретного практичного виходу, але організацію процесу досягнення цього результату. [2, с. 8-9; 3, с. 3-4]

Метод проектів можна також визначити, як сукупність прийомів, дій студентів, в їх визначеній послідовності для досягнення поставленої мети, тобто вирішення певної проблеми, що є важливою для студентів і оформленої у вигляді кінцевого продукту.

Метод проектів – це комплексний метод навчання, який дозволяє зробити навчальний процес індивідуалізованим, дає можливість тому, хто навчається проявляти самостійність в плануванні, організації та контролі своєї діяльності.

В основі проектного методу лежить розвиток пізнавальної діяльності тих хто навчається, вміння самостійно контролювати свої знання, вміння орієнтуватися у інформаційному просторі, розвивати критичне та творче мислення.

Головною метою метода проектів є надання студентам можливості самостійного оволодіння знаннями в процесі вирішення практичних задач або проблем, що потребують інтеграції знань з різних предметних галузей. Якщо говорити про метод проектів як про педагогічну технологію, то ця технологія має на увазі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів творчих по своїй суті. Викладачу відводиться роль розробника, координатора, експерта, консультанта. Викладач може підказати джерела інформації, а може просто направити думку студентів у необхідному напрямку для самостійного пошуку. [4]

Метод проектів підтримує становлення нових підходів до організації педагогічного управління, є одним з ефективних засобів побудови особистісно-орієнтованого навчання.

Найбільш повна класифікація проектів подається у навчальному посібнику Полат Є.С., Бухаркіної М.Ю., Мойсеєвої М.В., Петрова А.Є. „Новые педагогические и информационные технологии в системе образования” [5]:

Типи проектів:

1. По методу, що домінує у проекті: дослідницькі, творчі, ігрові, пригодницькі, інформаційні, практико-орієнтовані

2. По характеру координування проекту: з явною координацією, з прихованою координацією

3. По характеру контактів: внутрішні (регіональні), міжнародні

4. По кількості учасників: індивідуальні, парні, групові

5. По терміну проведення: короткі, середньої тривалості, довготривалі

6. По виду роботи: аудиторна, позааудиторна.

Етапи роботи

Етап І. Початок роботи над проектом. Створення творчої атмосфери у групі. Пропозиція теми дослідження. Вибір теми проекту. Зацікавленість кожного студента темою. Тема може стосуватися як практичного, так і теоретичного питання.

Етап ІІ. Робота над проектом. Узгодження загальної лінії розробки проекту. Формування груп. Складання детального плану роботи над проектом. Обговорення шляхів пошуку інформації. Виконання розробок по темі. Обговорення перших результатів у групі. Ведення щоденників роботи над проектом. Перевірка викладачем щоденників і індивідуальна робота з кожним студентом.

Етап ІІІ. Завершення роботи над проектом. Загальний збір результатів одержаних всіма студентами. Презентація проекту. Обговорення презентації і отриманих результатів. Вся робота проводиться студентами самостійно, як і заключне заняття. Викладач слідкує за роботою, веде бесіду з кожним членом групи. Формою презентації може бути вибрано доповідь, колаж, газету, в яких відображені отримані результати та коментарі. Під час презентації частина групи, що незадіяна, веде записи. Коли презентацію закінчено, студенти, що належать до інших міні-груп, задають питання, аналізують і дають свої коментарі та пропозиції.

Таким чином, навчаючи студентів роботі над проектом, можна запропонувати їм наступний алгоритм виконання проекту:

1. Визначте тему проекту.

2. Визначте проблему та цілі проекту.

3. Обговоріть структуру проекту, складіть приблизний план роботи.

4. Зберіть інформацію, зверніться до вже відомих знань та життєвому досвіду. Працюйте з джерелами інформації, створіть систему збереження інформації.

5. Працюйте у групах.

6. Регулярно зустрічайтеся та обговорюйте результати. Просіть викладача прокоментувати зроблену роботу, коректуйте помилки.

7. Проаналізуйте зібрану інформацію, координуйте дію різних груп, допомагайте один одному.

8. Підготуйте презентацію проекту. Організуйте виставку, зробіть відеофільм, радіопередачу, театральне дійство, альбом тощо.

9. Продемонструйте результат проекту.

10. Оцініть проект.

До проектної роботи пред’являються наступні вимоги:

1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми/задачі, що потребує інтегрованих знань.

2. Практична, теоретична, пізнавальна значимість результатів, що очікуються.

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів.

4. Структурування змістовної частини проекту (з визначенням поетапних результатів).

5. Використання дослідницьких методів, що передбачають певну послідовність дій:

1) визначення проблеми та задач дослідження (використання методів „мозкової” атаки, „круглого столу”);

2) висунення гіпотез їх вирішення;

3) обговорення методів дослідження (статистичних, експериментальних, спостережень, тощо);

4) обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту творчих звітів, перегляд відеофільмів та ін.);

5) збір, систематизація і аналіз отриманих даних;

6) підведення підсумків, оформлення результатів, їх презентація;

7) висновки, висунення нових проблем дослідження.

В курсі іноземної мови за професійним спрямуванням застосовуються міжпредметні проекти. Що стосується характеру контактів, то тут проекти можуть бути як регіональними (у рамках вуза), так і міжнародні (участь студентів у різноманітних конференціях). Ми пропонуємо нашим студентам короткострокові проекти та проекти середньої тривалості (які тривають один-два місяці – презентація по темі на ІІІ-IVкурсах). У роботі над проектом ми використовуємо змішані типи проектів: дослідницькі, творчі, інформаційні; парні та групові; з явною та прихованою координацією.

Наприклад, для студентів спеціальності холодильні машини і установки пропонуємо проекти: “Measurements”, “Application of Refrigeration in Industry, Science and Space Exploration”, “The History of Refrigeration”. Для студентів, що вивчають нафтогазову справу “Oil Fields in Ukraine”, “The Structure of Oil Rigs”. Для спеціальності «Комп’ютерні науки» – “The History of Computer”, “The Outstanding Names in Computer Building”. Для студентів-екологів – “Global Warming”, “Acid Rains”, “The Latest Achievements in Environmental Protection”. Для студентів усіх спеціальностей – складання словника-мінімума за фахом.

Наприклад, при роботі над проектом “Global Warming” з подальшою презентацією, ми застосовуємо такий алгоритм:

1. Визначаємо тему проекту – “Global Warming”.

2. Ціль проекту – дослідження проблеми глобального потепління.

3. Обговорюємо структуру проекту, складаємо приблизний план роботи.

4. Пошук інформації: робота з різноманітними джерелами інформації – Інтернет, книги, журнали, газетні статті.

5. Аналізуємо зібрану інформацію, координуємо дії учасників проекту.

6. Систематизуємо і аналізуємо отримані дані;

7. Підготовка презентації проекту – реферати, відеофільми, покази тощо.

8. Демонстрація результатів проекту (захист проекту).

9. Колективне обговорення проекту, висновки.

Brainstorming Tasks. Ці завдання допомагають зрозуміти загалом, що є процесом глобального потепління, чим викликаний, які можуть бути його наслідки. Цю роботу можна організувати як самостійну (із прихованою координацією) – студенти самі складають тези та обговорюють їх, відповідають на питання викладача та членів групи.

Categorizing. Ця робота дозволяє студентам проаналізувати інформацію, одержану по даній тематиці: чи є вона корисною, чи є це дійсно можливим проявленням глобального потепління, та що з цього є реакцією людства на ці прояви. Такі завдання заохочують студентів до вміння аналізувати інформацію, відокремлювати первісні факти від наслідків. Також завдання налаштовані на те, щоб зробити тему дослідження більш особистісною, показати, як процес глобального потепління вже повсюдно стосується життя людини.

Висновки:

Треба сказати, що робота над проектом – це, в першу чергу, самостійна робота студентів над вирішенням якої-небудь проблеми, що потребує вміння поставити задачу, намітити способи її вирішення, спланувати роботу, підібрати необхідний матеріал. Таким чином, у процесі цієї діяльності студенти розвивають свої інтелектуальні здібності та такі риси характеру як цілеспрямованість, наполегливість, працелюбство, отримує певні навчальні навички, оволодіває знаннями, вміннями, що забезпечує соціальну і професійну адаптацію у суспільстві і є дуже важливим у сьогоднішньому світі, що постійно змінюється.

Зважаючи на те, що метою навчання іноземної мови сьогодні вважається не система мови, а іншомовна мовленнєва діяльність, як засіб міжкультурних взаємовідносин, саме метод проектів дозволяє творчо використати мовний матеріал, перетворити заняття з іноземної мови у дискусію, дослідження і, врешті решт, у практичне використання іноземної мови.

 

Література:

1. Полат Е., Литвинова А. Информационные технологии в зарубежной школе// Информатика и образование.-1991.-№ 03. C.109-114.

2. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка// Иностранные языки в школе. 2000. - № 3. - с. 8-9.

3. Полат Е. С. Метод проектов на уроке иностранного языка// Иностранные языки в школе. - 2000. - № 2. - с. 3-4.

4. Черных В. В. Метод проектов в обучении иностранному языку студентов вузов юридических специальностей (На материале немецкого языка): Дис. … канд. пед. наук: 13.00.02: Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)/ Черных Валентина Владимировна. Тамбов, 2003. - 185 с. РГБ ОД, 61:04-13/456-5.

5. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. — 272 с. — ISBN 5-7695-0811-6.

 

References:

1. Polat E., Lytvynova A. Ynformatsyonnye tekhnolohyy v zarubezhnoy shkole// Ynformatyka y obrazovanye.-1991.-№ 03. C.109-114.

2. Polat E.S. Metod proektov na urokakh ynostrannoho yazyka// Inostrannye yazyky v shkole. 2000. - № 3. - s. 8-9.

3. Polat E.S. Metod proektov na uroke ynostrannoho yazyka// Inostrannye yazyky v shkole. - 2000. - № 2. - s. 3-4.

4. Chernykh V.V. Metod proektov v obuchenyy ynostrannomu yazyku studentov vuzov yurydycheskykh spetsyal'nostey (Na materyale nemetskoho yazyka): Dys. … kand. ped. nauk: 13.00.02: Teoryya y metodyka obuchenyya y vospytanyya (po oblastyam y urovnyam obrazovanyya)/ Chernykh Valentyna Vladymyrovna. Tambov, 2003. - 185 s. RHB OD, 61:04-13/456-5.

5. Uchebnoe posobye dlya studentov pedahohycheskykh vuzov y systemy povyshenyya kvalyfykatsyy pedahohycheskykh kadrov / E. S. Polat, M. Yu. Bukharkyna, M. V. Moyseeva, A. E. Petrov. — M.: Izdatel'skyy tsentr «Akademyya», 2002. — 272 s. — ISBN 5-7695-0811-6.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.