Котегова Л. І. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

УДК 37.037

 

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Котегова Л. І.

Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького,Україна, м. Черкаси

 

Розглянуті методичні особливості, зміст фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Розроблені параметри індивідуальних фізичних навантажень в процесі самостійної роботи. Проаналізована модель самостійних занять з фізичного виховання школярів, яка включала в себе замкнутий річний цикл, що дозволив оптимізувати засоби і методи фізичної підготовки учнів.

Ключові слова: фізичне виховання, підлітки, самостійна робота.

 

Котегова Л. И. Методические особенности самостоятельной работы физического воспитания учащихся общеобразовательных учебных заведений, Черкасский национальный университет имени Б. Хмельницкого, Украина, г.Черкассы

Рассмотрены методические особенности, содержание физического воспитания учащихся общеобразовательных учебных заведений. Разработаны параметры индивидуальных физических нагрузок в процессе самостоятельной работы. Проанализирована модель самостоятельных занятий по физическому воспитанию школьников, которая включала в себя замкнутый годовой цикл, который позволил оптимизировать средства и методы физической подготовки учащихся.

Ключевые слова: физическое воспитание, подростки, самостоятельная работа.

 

Kotehova L.I. Methodical of feature of independent work from physical training of pupils of teenage age, Cherkasy National University Bohdan Khmelnytsky, Ukraine,Cherkasy

Methodical features, the maintenance of physical training of pupils of teenage age are considered. Parameters of individual physical activities during independent work are developed. The model of selfstudy in physical education students, which included a complete annual cycle that optimize the means and methods of physical training of students.

Key words: physical training, teenagers, independent work.

 

Постановка проблеми. Фізична культура як складова частина загальної культури особистості формується в шкільному віці. Тому методика її викладання повинна не тільки впливати на рівень розвитку рухових умінь і навичок, але і виховувати в школярів потребу самостійно займатися фізичними вправами, осмислювати навчальний матеріал як систему, спрямовану на їхнє фізичне удосконалювання. Спеціальні дослідження показали, що більшість учнів шкіл через слабку фізичну підготовленість не освоюють у повному обсязі державні програми. Для того, щоб уникнути такого негативного явища, необхідний новий методичний підхід в організації і проведенні фізичного виховання. Одним із таких підходів і є планування і реалізація самостійної роботи з школярами. На нашу думку, розроблена методика самостійних занять фізичними вправами для школярів, побудована на принципі системного підходу, буде сприяти випереджальній фізичній підготовці і тим самим, створювати умови для більш ефективного освоєння шкільної програми, виховувати наполегливу звичку постійно піклуватися про своє здоров’я і фізичне вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фахівці в області фізичного виховання, гігієни і медицини М. В. Антропова [1], Л. Н. Кузнецова [5], відзначають, що цілеспрямована рухова активність значної частини учнів обмежується уроками фізичної культури, що компенсують лише 11% необхідного добового обсягу рухів. Середньодобовий обсяг рухової активності більшості учнів на 35 – 45% нижчий гігієнічних норм, що приводить до ряду негативних станів здоров’я школярів. Таке положення є наслідком того, що в учнів не вихована потреба до систематичних занять фізичними вправами, відсутня науково – обґрунтована методика самостійних занять, також у багатьох школах слабка учбово-матеріальна база.

Удосконалювання методики фізичного виховання школярів стало предметом дослідження багатьох авторів В. К. Бальсевич [2], Г. Л. Богданов [3], Л. В. Волков [4], Л. Е. Любомирский [6]. Однак ці дослідження, в основному, присвячені підвищенню ефективності уроків фізичної культури, у той час як науково-методичні основи самостійної роботи школярів розроблені ще недостатньо. Комплексна програма по фізичному вихованню учнів загальноосвітньої школи націлює на зростання ролі самостійних занять фізичними вправами. Представляється, що подібна організаційно-методична форма занять буде сприяти значному поліпшенню фізичного розвитку, рухової підготовленості, функціонального стану організму школярів і зміцненню їхнього здоров’я. Тому особливо актуальною є задача підвищення ефективності самостійних занять фізичними вправами.

Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання дітей 11 – 12 років.

Предмет дослідження – зміст і методика самостійних занять фізичними вправами дітей підліткового віку.

Мета дослідження. Розробити й експериментально обґрунтувати змісту і методики самостійних занять фізичними вправами школярів підліткового віку.

Результати дослідження. Результати аналізу спеціальної літератури, педагогічні спостереження, узагальнення практичної роботи вчителів фізичної культури дозволили розробити модель самостійних занять з фізичного виховання школярів підліткового віку, яка включала в себе замкнутий річний цикл, що дозволив оптимізувати засоби і методи фізичної підготовки і досягти необхідного рівня їх рухової підготовленості.

Отримані дані про закономірності зміни фізичної працездатності і процесу відновлення показників серцево-судинної системи підлітків при багаторазовому виконанні дозованих фізичних навантажень різного характеру:

• експериментально визначені припустимі нормативи фізичних навантажень при самостійних заняттях школярів;

• обґрунтований зміст і методика самостійних занять фізичними вправами для школярів підліткового віку, що сприяють їхньому фізичному вдосконаленню;

• освітлена характеристика динаміки показників фізичного розвитку, руховій підготовленості і функціональній працездатності школярів 11 – 12 років під впливом самостійних занять за розробленою методикою.

Результати теоретичних і експериментальних досліджень дозволили розробити такі педагогічні умови і рекомендації до проведення самостійної роботи з фізичного виховання серед школярів:

1. Вчителю фізичної культури необхідно проводити агітаційно-роз’яснювальну роботу серед учнів і їх батьків спрямовану на:

o формування зацікавленості в зміцненні здоров'я і самовдосконалення в формі самостійних занять;

o виховання позитивного відношення до самостійних занять фізичними вправами і переконливості в їх необхідності;

o озброєнні необхідними природно – науковими знаннями (анатомія, гігієна, фізіологія і тощо), що забезпечують успіх самостійних занять фізичними вправами;

o здійснювати контроль за станом здоров’я своїх дітей.

2. На уроках фізичної культури взаємозалежно поглиблювати теоретичні знання учнів (загальноосвітні і біологічні) і формувати в них уміння і навички самостійно займатися фізичними вправами, для цього:

o навчати техніці вправ і методиці їхнього виконання;

o навчати основним прийомам самоконтролю (фіксація ЧСС, визначення рівня розвитку рухових якостей);

o озброїти знаннями правил безпеки при самостійних заняттях фізичними вправами в домашніх і природних умовах.

3. Визначити оптимальні індивідуальні фізичні навантаження у вправах різного характеру і спрямованості, для цього:

o відібрати групу вправ, подібних по енергетичних і біомеханічних ознаках (на витривалість, швидкість, силові, швидкісно-силові);

o визначити вихідний рівень функціональних показників у відносному спокої (ЧСС, АТ та ін.);

o провести стандартну розминку, спрямовану на досягнення функціональними системами робочого стану;

o зафіксувати зміни функціональних показників (ЧСС, АТ й ін.) після розминки;

o визначити час одноразової індивідуальної фізичного навантаження (максимальний тест) і зафіксувати параметри функціональних зрушень;

o визначити час відновлення після фізичного навантаження;

o результат одноразового фізичного навантаження розподілити за тривалістю на 90 %, 80 %, 70 % і т.д.

4. З метою корегування програми, оцінки знань, умінь та навичок, стану здоров'я і рухової підготовленості. Використовувати терміновий, поточний, підсумковий контроль.

Висновки .

1. У спеціальній літературі питання впровадження самостійних занять у повсякденне життя школярів представлені недостатньо. Відсутні концептуальні основи організації, планування і моделювання самостійних занять фізичними вправами. Все це призвело до того, що навіть найбільш ефективні засоби і методи не можуть певною мірою впливати на оптимальний рівень фізичного розвитку і рухової підготовленості школярів.

2. Самостійні заняття фізичними вправами у виді домашніх завдань практикуються в школах, однак вони малоефективні. Учителі пояснюють це так: відсутність спеціальної методичної літератури; недостатня фізкультурна освіченість учнів і їхніх батьків; відсутність щоденників обліку і самоконтролю.

3. У підлітковому віці у школярів темпи розвитку (у % відношенні до попереднього віку) різних рухових якостей неоднакові. Так, у швидкісно-силових якостях найбільший приріст (8,3 %) відзначений у 11 – 12 років і (10,5 %) у 14 – 15 років, у вправах на силу (16 %) у 11 – 13 років і (10 %) у 13 – 14 років, швидкісні (13,9 %) у 12 – 13 років, гнучкості (5,5 %) у 13 – 14 років.

4. Для самостійних занять школярів підліткового віку припустимі наступні величини м’язових навантажень:

o при розвитку витривалості з 60 % інтенсивністю і 90 %-ю тривалістю від максимальної пробіжки – 2 повторення з інтервалом відпочинку 3-4 хвилини, 80 % тривалості – 3повторення з інтервалом відпочинку 2-3хвилин (ЧСС 140 – 160 уд/хв);

o при розвитку швидкості – 3-5 повторень вправи з інтервалом відпочинку 60 – 90 с (ЧСС 160 – 170уд/хв);

o при розвитку швидкісно-силових якостей – 18-20 стрибків, 3 серії з інтервалом відпочинку 60 – 90 с (ЧСС 160 – 170 уд/хв);

o у метанні – 10-14 повторень, 2-3 серії з інтервалом відпочинку 60 – 90 с (ЧСС 130 – 140 уд/хв);

o при розвитку силової витривалості – 5-10 повторень, 3-5 серій з інтервалом 60 с (ЧСС 140 – 150уд/хв).

5. Модель самостійних занять фізичними вправами повинна мати замкнутий річний цикл, що складається з п’яти етапів. Це дозволяє оптимізувати засоби і методи фізичної підготовки з урахуванням сезонних занять. У зміст самостійних занять необхідно включати вправи, що сприяють випереджальної фізичної підготовленості підлітків, а також закріплюють уже сформовані в них рухові уміння і навички.

6. Ефективність розробленої методики самостійних занять фізичними вправами школярів підліткового віку підтверджується позитивними зрушеннями показників їхнього фізичного розвитку.

Так, наприкінці навчального року загальне число, що виконало нормативи шкільної програми в експериментальної групи склало 90 %, а в контрольній лише 57 % (більше на 33 %).

7. Після літніх канікул в експериментальній групі спостерігалася тенденція до збереження і поліпшення досягнутих результатів, а в контрольній відбулося зниження всіх показників, що підтягуванні на перекладені перевищували на 46,6 %; метанні м’яча (150г) – 17 %; у стрибках в довжину з розбігу – 170 %; бігу на 1500 м – 11,2 %; 60м – 10,9 %.

 

Література:

1. Антропова М. В. Режим дня, работоспособность и состояние здоровья, – М., 1974. – 136 с.

2. Бальсевич В. К. Концепция альтернативных форм организации физического воспитания детей и молодёжи // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка, 1996. – № 1. – С. 23-24.

3. Богданов Г. Л. Железняк Ю. Д. Внеклассная работа по физическому воспитанию в школе / Методическое пособие для учителей физкультуры, воспитателей и старших пионервожатых. / Под ред. Г. Л. Богданова. – М.: Просвещение, 1965. – 146 с.

4. Волков Л. В. Обучение и воспитание учащихся. – Киев: Здоровья, 1984. – 144 с.

5. Кузнецова Л. Н. Гигиеническое обоснование режима продлённого дня учащихся 4-6 классов: Дис ...канд. пед. наук. – М., 1985. – 20 с.

6. Любомирский Л. Е., Букреева Д. П., Васильева Р. М. и др. Особенности адаптации двигательной и сердечно – сосудистой системы к физическим нагрузкам разной мощности. //Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузкам. – М.: Педагогика. 1982. – С. 167-211.

 

References:

1. Antropova M. V. Rezhim dnya, rabotosposobnost i sostoyanie zdorovya, – M., 1974. – 136 s.

2. Balsevich V. K. Kontseptsiya alternativnyih form organizatsii fizicheskogo vospitaniya detey i molodYozhi // Fizicheskaya kultura: vospitanie, obrazovanie, trenirovka, 1996. – # 1. – S. 23-24.

3. Bogdanov G. L. Zheleznyak Yu. D. Vneklassnaya rabota po fizicheskomu vospitaniyu v shkole / Metodicheskoe posobie dlya uchiteley fizkulturyi, vospitateley i starshih pionervozhatyih. / Pod red. G. L. Bogdanova. – M.: Prosveschenie, 1965. – 146 s.

4. Volkov L. V. Obuchenie i vospitanie uchaschihsya. – Kiev: Zdorovya, 1984. – 144 s.

5. Kuznetsova L. N. Gigienicheskoe obosnovanie rezhima prodlYonnogo dnya uchaschihsya 4-6 klassov: Dis ...kand. ped. nauk. – M., 1985. – 20 s.

6. Lyubomirskiy L. E., Bukreeva D. P., Vasileva R. M. i dr. Osobennosti adaptatsii dvigatelnoy i serdechno – sosudistoy sistemyi k fizicheskim nagruzkam raznoy moschnosti. //Adaptatsiya organizma uchaschihsya k uchebnoy i fizicheskoy nagruzkam. – M.: Pedagogika. 1982. – S. 167-211.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.