кандидат економічних наук, доцент, Ривак О. С. МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ І ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 2015-ГО ЗА УМОВИ СУЧАСНОЇ СВІТОБУДОВИ

Печать

УДК 330.101.541:338.1/.2(477):339.9] “20”

 

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ І ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 2015-ГО ЗА УМОВИ СУЧАСНОЇ СВІТОБУДОВИ

кандидат економічних наук, доцент, Ривак О. С.

Львівський інститут економіки і туризму, Україна, м. Львів

 

Поряд із необхідністю подолання негативних явищ, передусім техногенного характеру, які спричиняють деградацію і руйнацію усього сущого на нашій території, соціуму та природного середовища, помилкову соціально-економічну політику, яка спричинила хронічний дефіцит зведеного державного бюджету та хронічний дефіцит експорту-імпорту товарів і послуг рахунку поточних операцій платіжного балансу України, і в результаті суттєве погіршення фінансового стану підприємств та населення,депресію в економіці країни, збурення в суспільстві викликані різновекторними і різнорівневими чинниками, непродуманої екологічної політики, яка виявляє вплив на усе суще на Землі,настав час вибудування економічної системи України з урахуванням світового досвіду, з метою досягнення вищого рівня життєдіяльності населення держави.Сьогодні світ повинен здійснювати перехід від агресивної до раціональної політики, вдосконалення системи світобудови і світової валютної системи яка в силу різних обставин спричинила помилкову економічну політику України і багатьох інших держав.

Ключові слова: фіскальна політика, монетарна політика, депресія, економічна система, роль держави та інших держав і міжнародних інститутів у розвитку економічної системи, міжнародна торгівля, міжнародні організації, економічні ресурси, експорт, імпорт, валютний курс, відкритість економіки, інформація, самодостатність економічної системи усіх її рівнів.

 

кандидат экономических наук, доцент, Рывак О. С. Макроэкономический анализ социально экономической ситуации и политики в Украине 2015-го в условиях современного мироустройства/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, г. Львов

В месте с необходимостью устранения негативных явлений, прежде всего техногенного характера, которые порождают деградацию и руйнацию всего сущего на нашей территории, социума и природной среды, ошибочную социально-экономическую политику которая стала причиной хронического дефицита сведенного государственного бюджета а также хронического дефицита экспорта-импорта товаров и услуг счета текущих операций платежного баланса Украины, и в результате существенное ухудшение финансового состояния предприятий и населения, депрессию в экономике страны,бурвления в обществе, вызванные разновекторыми и разноуровневыми факторами, непереосмысленной экологической политики, которая оказывает влияние на все сущее на Земле, пришло время выстраивания экономической системы Украины с учетом мирового опыта, с целью достижения высшего уровня жизнедеятельности населения государства.Сегодня мир должен осуществлять переход от агрессивной к рациональной политике совершенствования системы мироустройства и мировой валютной системы которая в силу различных обстоятельств стала причиной ошибочной экономической политики Украины и многих других государств.

Ключевые слова: фискальная политика, монетарная политика, экономическая система, роль государства и международных институтов в развитии экономической системы, международная торговля, международные организации, экономические ресурсы, экспорт, импорт, валютный курс, открытость экономики, информация, самодостаточность экономической системы всех ее уровней.

 

PhD in Economic Sciences, Ryvak O. S. Macroeconomic analysis of the socio-economic situation and politics in Ukraine 2015 taking into account the current universe/ Lviv Institute of Economy and Tourism, Ukraine, Lviv

The need to overcome the negative effects, especially man-made disasters, causing degradation and destruction of all things in our territory, society and the environment, as well as the wrong socio-economic policy that caused chronic deficit of the consolidated state budget and a chronic shortage of exports and imports of goods and services in the current account of balance of payments in Ukraine is becoming increasingly important. Such wrong policy has led to significant deterioration in the financial condition of enterprises and households, depression in the economy resulting in disturbance in society caused by varied and multilevel factors of ill-conceived environmental policy that affects all things on Earth. Thus, it is time to build an economic system of Ukraine considering global experience, in order to achieve higher standards of living in the State.The world today should make the transition from aggressive to a rational policy, and improve the universe and the world monetary system in order to avoid negative effects which for various reasons caused erroneous economic policy in Ukraine and in many other countries.

Keywords: fiscal policy, monetary policy, depression, economic system, the role of the state and other states and international institutions in the development of the economic system, international trade, international organizations, economic resources, exports, imports, exchange rate, openness of the economy, information, self-sufficiency of all levels of economy system.

 

Вступ. 21-22 травня українська делегація на чолі із Президентом України Петром Порошенком здійснила робочий візит до Латвійської Республіки де взяла участь у саміті “Східне партнерство”. На саміті глава української держави відмітив що Україна знаходиться на передовому фронті боротьби у Європі за мир. Російська агресія, анексія Криму,та підписана угода про асоціацію, яка повинна вступити в дію 01.01.2016-го висунули на порядок денний необхідність вирішення на державному рівні питань стосовно боротьби із легалізацією, відмиванням грошей, фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, захисту персональних даних, у сфері надання притулку,боротьби із торгівлею людьми, забезпечення прав людини,включаючи національні меншини, боротьби із корупцією. Незадовго до саміту Європейська комісія оприлюднила звіт виконання нашою країною Плану дій по візовій лібералізації, однак основною претензією стала недостатня боротьба із корупцією. Глава держави позитивно оцінив прийняте Євросоюзом рішення стосовно запровадження підтримки малого та середнього бізнесу країн “Східного партнерства” та допомогу в модернізації енергетичної сфери.

На думку Президента України найефективнішими санкціями щодо Росії є секторальні,включно з фінансовими. Йдеться про платіжні системи SWIFT. “Мета цих санкцій - не завдати руйнівної шкоди Росії, а лише створити мотивацію, щоб зупинити агресію,припинити вогонь, простимулювати виконання домовленостей в економічно-соціальній, гуманітарній, безпековій та інших сферах”, - пояснив глава держави. І додав, що після російської анексії Криму та російської агресії на Донбасі глобальної системи, заснованої на рішеннях Ради безпеки ООН, більше не існує, оскільки постійним членом Ради безпеки ООН, є агресором.[1, с.3]

У “Мюнхенській промові” 2007 року Путін висловив надто категоричне твердження щодо того, що РФ більше не розглядає Захід як партнера,оскільки НАТО і ЄС продовжують ігнорувати життєві, історичні регіональні інтереси Росії на пострадянському просторі ,і, в подальшому, як нагадав очільник українського уряду на восьмому Київському безпековому форумі, це проявилось вторгненням у 2008 році в Грузію, за що РФ не заплатила і “2008 року в Бухаресті ми не змогли зробити Україну та інші держави частиною Плану дій щодо членства в НАТО. І Росія сприйняла цей сигнал так, що ніхто не захистить ні Україну, ні Грузію, ні решту пострадянських країн, які вирішили рухатися до Європи”. “Адже йдеться про майбутнє Європи, майбутнє світу” - наголосив Арсеній Яценюк [2,с.12; 3,с.5].

До слова сказати, що в Грузії з 2003 по 2013 під керівництвом і за ініціативою Михаїла Саакашвілі відбулись успішні економічні реформи, аналогів яким у світі нема. Він вивів свою країну із глибокої економічної кризи. В результаті реформ вдалося в значній мірі подолати тіньовий сектор економіки, злодійство в законі, значно підвищити зайнятість, реальні доходи населення та економічних суб’єктів зросли у кілька або ж у декілька разів та в десятки разів - доходи держави. Реформи започатковані були з реформування податкової системи, удосконалення якої дало змогу уже в перші роки збільшити надходження в державний бюджет у кілька разів, і дало змогу значно покращити інвестиційний клімат та провести позитивні удосконалення у багатьох сферах і галузях життєдіяльності. Збурення в суспільстві викликані зовнішніми різновекторними негативними чинниками призупинили позитивні процеси в економіці цієї країни. І все ж, на сьогоднішній день в Грузії податкова система включає лише п’ять, а в окремих країнах податкова система включає навіть два податки, і, надходження від них дозволяють державі виконувати належні їй економічні функції.

“На сьогодні у Мін’юсті знайшли всі можливі юридичні засоби, щоб судити Російську Федерацію. Є позов у Європейський суд з прав людини проти Росії. Ми розпочали притягнення Росії до відповідальності за порушення Міжнародної конвенції ООН про боротьбу з тероризмом. Мін’юст розпочав звернення українських компаній до судів проти Росії, щоб її покарати за незаконну анексію Криму за захоплення Донецька та Луганська і відшкодування відповідної майнової шкоди. Росія повинна понести покарання як геополітичне, так і економічне ”, - цитує УНІАН слова Прем’єр- міністра України [4,с.2].

Європейський Союз продовжив економічні санкції для Росії до 31 січня 2016 року за дестабілізацію ситуації на сході України. Рішення ухвалили 22.06.2015 без обговорення в Люксембурзі в рамках засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Домовленості, як повідомляє УНІАН – пов’язані із повним виконанням мінських домовленостей до 31 грудня 2015 року [5,с.2].

В початку червня 2015-го відбувся саміт “Групи семи”(США, Канада, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія). Криза в Україні стала головною темою обговорення главами держав цієї групи. Підсумки саміту проілюстрували небажання Заходу іти на поступки Москві, а також небажання загострювати ситуацію. Проте нові агресивні діяння проти України з боку Росії безумовно повернуться консолідованою жорсткою позицією Заходу з приводу санкцій. Президент США заявив, що зміна підходів до відносин з Росією можлива лише після відмови глави держави Росії від “спроб реанімувати радянську імперію” [6,с.34].

В Європарламенті пильно стежать за подоланням фінансової кризи та олігархічної структури в нашій країні. Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц не вважає реальним врегулювати конфлікт на Донбасі воєнним шляхом. Він радить Україні проводити переговори з Росією для врегулювання ситуації на сході. Тим часом міжнародне співтовариство намагатиметься діями запобігти “повному виходу цієї ситуації з-під контролю” [7,с.2].

Тероризм в Україні спричиняє техногенні катастрофи. Україна в вогні. Реальні масштаби і загрози забруднення після пожежі на нафтобазі “БРСМ-Нафта” під Києвом, яка загорілась 8 червня, поки-що невідомі. Вранці прозвучало кілька вибухів. Станом на 13.06.2015-го рятувальники державної служби національного спасіння відкрите горіння на території нафтобази ліквідували і повністю контролюють ситуацію, проте, окрім 47,7 мільйона гривень видатків призначених для потерпілих працівників ДСНС, кримінального покарання винних у пожежі перед країною постало нелегке завдання ліквідації екологічних наслідків катастрофи [8,с.2]. І ще одна техногенна катастрофа – обстріли магістрального газопроводу, якими кілька днів пізніше бойовики в особі російських терористів свідомо пошкодили магістральний газопровід – Краматорськ-Донецьк, який живить Маріуполь, Бердянськ та інші міста і селища регіону. І знову негативний побічний ефект на довкілля. [ 8,с.2]. Тому, КМУ прийняв рішення в обов’язковому порядку перевірити близько 6 тисяч пожежо- та вибухово небезпечних об’єктів, застерігаючи, що в цій ситуації не можна відкинути корупційну складову, як і у випадку з пожежами в лісах, які також можуть провокувати корупціонери, які їх незаконно вирубують [9,с.2].

Великою проблемою в Україні є сміттєзвалища. 15.06.2015 Уряд України і Агенство міжнародного співробітництва Японії (JICA) підписали кредитну угоду на 108,193 мільярда єн (близько 870 мільйонів доларів за поточним курсом) для “Проекту модернізації Бортницької станції аерації”. Документ підписали міністр фінансів Наталія Яресько та віце-президент JICA Масаказу Ічікава. Передбачається, кредитна угода поліпшить життя близько трьох мільйонів громадян України, підвищить енергоефективність. Позика за даними прес-служби Міністерства фінансів, надається на таких умовах: відсоткова ставка – 0,1 на рік; термін сплати позики – 40 років, зокрема пільговий період -10 років [10,с.1].

Триватиме обмін досвідом фахівців України та Японії щодо подолання наслідків аварій на ЧАЕС та “Фукусіма-1”. Зокрема при створенні нового саркофага вартістю 50 млн. дол. США. Посол Японії в Україні Сумі Шігекі зазначив, що здійснюватиметься моніторинг їхніх витрат за допомогою міжнародних організацій. У разі виявлення порушень, японський Уряд матиме право вимагати повернення коштів [11,с.11].

Повертаючись до питання позитивного досвіду реформ в Грузії доцільно зауважити, що ставка податку на прибуток скорочена до 15%. В Україні непомірна кількість податків, і серед них, ставка податку на прибуток – 18%. Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, уведений із 1 січня 2011 року, який замінив собою чотири окремі відрахування: до Пенсійного фонду, до фондів страхування на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності, від нещасних випадків на виробництві, і не входять до системи оподаткування. Платниками є роботодавці, фізичні особи-підприємці, особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються незалежною професійною діяльністю, особи, які працюють на виборних посадах, військово-службовці та інші категорії платників податків. Ведеться Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Розмір внеску визначається у процентах від заробітної плати (доходу, прибутку) від діяльності і становить – в залежності від класу професійного ризику виробництва від 36,76% до 49,7%[12] і адмініструються безліччю нормативних джерел.

Податкова система України спричиняє збитковість значної частини підприємницького сектора економіки, урізання найнижчих у Європі заробітних плат і спричиняє стресові ситуації, депресію. Разом із недосконалою та вкрай нестабільною, однією із найкорумпованіших структур державної служби, митною системою, непомірно високим рівнем монополізму, недосконалою структурою вітчизняного виробництва вона спричиняє іміграцію робочої сили, виведення капіталів, знецінення української валюти гривні, а також нестабільність і збурення в суспільстві.

За повідомленням Констянтина Лікарчука, замголови Державної фіскальної служби за рік змінилось дев’ять керівників одеської таможні. Митні збори дійсно встановлюються не фіскальним відомством, не губернатором, а згідно закону. Однак проблема прихована скоріше в митній вартості. Мова йде про індикативні ціни, дані про які заложені в центральну систему митної служби. На основі цих цін зараз визначається вартість митної очистки товарів. До того ж зараз митники, в середньому зароблять 1,5-2 тисячі гривень. Це неадекватна зарплата. Можна за прикладом патрульної поліції, котра створюється в Києві і котру планують створювати в Одесі, встановити зарплату інспекторів на рівні 10-12 тисяч гривень. Це хоча б частково вирішить проблему корупції. [13,с.12].

Одеська область являє собою точку перетину геополітичних інтересів України, Європи, Росії і США, а тому призначення екс-президента Грузії Михаїла Саакашвілі розцінюється як крок, що дасть змогу: вирішити прикордонні проблеми на заході Одеської області; здійснювати контроль за кордоном шляхом боротьби із контрабандою із Придністровської Молдовської Республіки; здійснити належний контроль за потоками на Одеській митниці; посилити контроль за бізнесом в інтересах держави; зменшити негативний вплив на економіку проросійських сил; підвищити роль фіскальної служби при взаємодіянні із державною фіскальною службою в інтересах держави; перетворити Одесу в туристичну мессу; викоренити корупцію в міліції і митній службі [14,c.16-21].

Що стосується окупованих територій, то люди окупованої території Донбасу уже зрозуміли,що Росія до себе не забере, не дасть високих пенсій і зарплат [15,с.12]. В травні 2015-го Верховна Рада України прийняла некомпетентне рішення про відмову нашої країни від дотримання прав людини в зоні АТО [16,с.4]. Оскільки на території ДНР/ЛНР не працюють Українські банки, спеціальні довірені люди виїжджають із зарплатними картками на “материкову Україну”, де знімають українську гривню. Тепер це можна зробити в Росії і тільки в рублях. Зміцнення позицій рубля як розрахункової одиниці в ДНР/ЛНР ще більше відторгує ці території і власність від України. Повна блокада знімає останні перепони до віднімання власності на непідконтрольних територіях у тих власників, які і надалі вірні Україні і платять податки в державну скарбницю України. Українські власники зазнають значних збитків. Більшість заводів на окупованих територіях продовжують працювати у виробничій взаємосув’язі із підприємствами розташованими на “континенті”. Зокрема, шахти, які постачають енергетичне і коксівне вугілля. Обидва товари використовуються в Україні - у металургійному виробництві, в тепловій і електричній енергії. 80% таких підприємств – платники податків до бюджету України. Вони забезпечують людей роботою і зарплатами на непідконтрольній території [18,с.16-17].

В Україні цьогоріч доволі успішно проходять жнива в сільськогосподарському секторі економіки, але ж чи доцільно в період жнив, а там і підготовки до посіву озимих зернових піднімати питання і навіть доручати директорам департаментів спільно з правоохоронними відомствами опрацювання питання щодо повернення державі зернозбиральної техніки, яка залишилася в анексованому Криму й на окупованих територіях Донецької та Луганської областей ? [19,с.1].

Основний текст. ВВП України у постійних цінах 2010 року, у відсотках до відповідного періоду попереднього року мав таку динаміку: 2010 – 4,1%, 2011 – 5,5%, 2012 – 0,0%, 2013 рік – мінус 6,8%, перший квартал 2015 року – мінус 17,2%, що свідчить про наростаючі темпи падіння.ВВП за категоріями кінцевого використання за перший квартал 2015 року (у постійних цінах 2010 року, % до відповідного кварталу попереднього року , зміна дефлятора у %, % до підсумку) мав таку структуру: ВВП у фактичних цінах – 341715 млрд.грн., (зміна його обсягу – мінус 17,2%, зміна дефлятора – 41,5%); кінцеві споживчі витрати – 341715 млрд.грн., (зміна їх обсягу – мінус 15,4%, зміна дефлятора – 33,8%, 92,96% до підсумку; валове нагромадження – 37809 млрд.грн., (зміна його обсягу – мінус 1,9%, зміна дефлятора – 52,3%, 10,29% підсумку); сальдо експорту та імпорту – 11947 млрд.грн., 3,25% до підсумку; експорт - 247798 млрд.грн., (зміна його обсягу – мінус 26,2%, зміна дефлятора – 122,3%, 67,41% до підсумку); імпорт - 259745 млрд.грн., (зміна його обсягу – мінус 20,1%, зміна дефлятора – 97,5%, 70,66% до підсумку). Отож, 92,96% ВВП використовується на споживання і на 3,25% ВВП країна витрачає і споживає більше, ніж виробляє.

Зростання питомої ваги кінцевих споживчих витрат спостерігається в Україні з 2005 року, у якому вона становила 76,5% ВВП і до 2013 року, у якому вона становила – 91,8%ВВП, у 2014 році – 89,98%ВВП. Частка валового нагромадження основного капіталу мала загальну тенденцію до збільшення від 2000 року (19,7% ВВП) до 2007 року (27,4% ВВП), з 2008 року мала спадну динаміку: 26,4% ВВП - 2008рік, 18,3% ВВП – 2009 рік, 18,1% ВВП – 2010 рік, 18,6% ВВП – 2011 рік, 18,6%ВВП – 2012рік, 18,8%ВВП – 2012 рік, 17,3%ВВП – 2013 рік, 14,0%ВВП – 2014 рік у зв’язку із загостренням кризових явищ в економіці країни. 1999 -2005 роки спостерігалось позитивне сальдо експорту-імпорту товарів і послуг і упродовж цих років країна споживала менше, ніж виробляла, маючи можливість розплачуватись по боргах попередніх періодів та збільшувати свої золотовалютні резерви та забезпечувати зміцнення національної валюти гривні до долара США включно до осені 2008-го. У 2008-му валюта на готівковому і міжбанківському ринках зміцнилася до травня до 4,75-4,80 гривень за долар США, а з 22 травня офіційний курс гривні щодо долара США було підвищено на 3,96% до 4,85 гривень за долар США. З того часу по 29.07.2015-го гривня девальвувала на 354,42%. Зміцненню гривні до жовтня місяця 2005-го сприяла сприятлива кон’юнктура на товари українського експорту. Часом курс підвищувався до 4,50-4,55 гривень за долар. Деяке погіршення кон’юнктури на зовнішніх ринках для українських імпортерів-екпортерів, скорочення ВВП з жовтня місяця порівняно із відповідним періодом попереднього року, зменшення довіри суспільства до державних інституцій, спричинило до сплеску спекулятивних операцій на валютних ринках, зниження курсу гривні до долара США на 52,3% до 7,7 грн. за дол.. США до кінця 2008-го.

Частка позитивного сальдо балансу товарів та послуг зменшилась із 7,6% ВВП до 0,9% у 2004-му ВВП 2005-го, і з 2006-го по 2014 спостерігається негативне сальдо балансу товарів і послуг: 2,8%ВВП – 2006 рік, 5,7%ВВП – 2007 рік, 8%ВВП – 2008рік, 1,7%ВВП 2009 рік, 2,9%ВВП – 2010 рік, 6,2%ВВП – 2011рік, 8,4%ВВП - 2012 рік, 8,2%ВВП – 2013 рік, 4,08%ВВП – 2014 рік. За ці роки спостерігається значне перевищення споживання країною, ніж виробляється нею[20]. То чи доцільно нам за таких умов з такою наполегливістю боротися за можливість отримати нові зовнішні запозичення?

Губернатор Одеської області Михаїл Саакашвілі, заявив, що навіть якщо падіння економіки зупинеться і ВВП буде приростати на 4% (що являє собою досить оптимістичний сценарій), то на рівень 2013-го країна вийде лише через 20 років [21,с.15].Валове нагромадження в Україні значно нижче світової середньої норми (25%), істотно нижче показника країн Західної Європи (17-19%), а також Польщі та Румунії (21-22% ВВП) [22,с.30-41].

Показники дефлятора свідчать - найвагомішою причиною підвищення цін стала надмірна відкритість економіки і знецінення гривні унаслідок негативного побічного впливу цілого ряду факторів, а також високий ступінь монополізму в економіці України.

Інші основні макроекономічні показники за січень-травень 2015 року (до відповідного періоду попереднього року): обсяг промислової продукції – мінус 21,2%, валова продукція сільського господарства – мінус 5,4%, капітальні інвестиції (січень-березень 2015 року) – мінус 14,8%, експорт товарів та послуг (перший квартал 2015 року) – мінус 32,6%, імпорт товарів та послуг (перший квартал 2015 року) – мінус 32,6%, оборот роздрібної торгівлі – мінус 24,7%, реальний наявний дохід населення (перший квартал 2015 року) – мінус 23,5%, реальна заробітна плата – мінус 23,5%, індекс споживчих цін - 40,1% (травень до грудня 2014-го), індекс цін виробників промислової продукції – 22,7% (травень до грудня 2014-го). [23,с.2].

2015- го в Україні середньомісячна реальна заробітна плата продовжує знижуватися високими темпами. Номінальна середня заробітна плата нарахована на одного штатного працівника у квітні становила 3998 грн. Мінімальний рівень оплати у грудні 2013-го – 1218грн. Порівняно з відповіними стандартами Євросоюзу мінімальна заробітна плата була значно нижчою і становила в середньому за 2013 рік 109 євро. Для порівняння варто навести цей показник за законодавством окремих держав-членів ЄС, які віднесені Євростатом до третьої умовної категорії країн за рівнем мінімальної гарантованої заробітної плати у 2013 році: у Румунії – 158; Болгарії – 159; Латвії – 287; Литві – 290; Чехії – 312; Словаччині – 338; Польщі – 393 євро.

В Україні незмінність мінімальної заробітної плати з грудня 2013-го призвела до подальшого зниження індексу Кейтца у квітні 2015-го до 30,5% (співвідношення розміру мінімальної заробітної плати і середньої заробітної плати на одного штатного працівника). У країнах Західної Європи органи управління використовують як один із показників подолання бідності і рекомендоване значення цього показника Міжнародною організацією праці становить 50%, а Європейським Союзом – 60%[24]. Незмінності мінімальної заробітної плати з грудня 2013 виправдання немає, як і тому, що в Україні вона прирівнюється до прожиткового мінімуму, тому що не містить сімейної складової, що суперечить Конституції України. До того ж реальний прожитковий мінімум розрахунок якого здійснений на початок 2012-го Федерацією профспілок України за методикою складеною Кабінетом міністрів 2000 року діючою по сьогодні становив 3,9 тис. грн. Усе зазначене свідчить про зубожіння населення України.

В Україні шляхи розвитку соціально-економічних і трудових відносин окреслює Національна тристороння соціально-економічна рада, яка є консультативно-дорадчим органом при Президентові України. Вона складається із представників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та об’єднань, всеукраїнських об’єднань роботодавців. Національна рада відповідно до покладених нею завдань вносить пропозиції щодо проектів генеральної і галузевих угод, аналізує виконання генеральної угоди, що є основою для розроблення та укладання галузевих(міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів.

Сьогодні нагальним питанням є необхідність активізації роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради з метою здійснення соціально-економічних реформ не черепашими кроками. На сьогодні в своїй роботі вона опирається на Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012рр. від 9 листопада 2010р. Значне удосконалення домовленостей сторін знайшли своє відображення у Проекті Генеральної угоди на 2013-2015рр., яка остаточно не була укладена. Виконання домовленостей Проекту забезпечило б значний прогрес соціально-економічного розвитку країни.

Заборгованість з виплати заробітної плати на кінець 2014-го збільшилась більше, ніж у 3 рази або на 1683,8 млн. грн. і 1 січня 2015-го становила 2436,8 млн. грн. Накопичення заборгованості з виплати заробітної плати з початку 2015-го призупинилось. Хоча з початку року вона зросла на 13,3% (навіть без урахування частини зони проведення антитерористичної операції).

Зменшення реальної заробітної плати у % до відповідного періоду попереднього року за останній час спостерігалось у 2000-му – на 9,9%, у 2009 – му – на 9,2%, у 2014 – му – на 13,6%, у травні місяці 2015 – го, у % до відповідного періоду 2014 – го - на 23,5%.

Спостерігається суттєве погіршення фінансового стану підприємств. Фінансовий результат до оподаткування у мільярдах гривень: 2012рік – 102,1; 2013 рік – 33,8; 2014 рік – мінус 517,4 [25]. Чистий прибуток (збиток) підприємств (без урахування банків) – фінансовий результат (сальдо): 2010 рік – 13906,1 млн. грн.; 2011рік – 67797,9 млн. грн.; 2012 – 35067 млн. грн.; 2013 – мінус 22839,7 млн. грн.[26,с.7].Фінансовий результат до оподаткування великих, середніх, малих та мікропідприємств у 2014 році – мінус 558158,0 млн.грн.*(*без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення антитеростичної операції та без урахування результатів діяльності банків та бюджетних установ) Чистий прибуток (збиток) великих та середніх підприємств за січень-березень 2015 року в Україні становив – мінус 353985,6 млн.грн. Збитковими є усі види економічної діяльності і усі, без винятку, регіони України *(*без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення антитеростичної операції та без урахування результатів діяльності банків та бюджетних установ. За видами економічної діяльності “Сільське, лісове та рибне господарство” інформацію наведено без урахування рослинництва, тваринництва та змішаного сільського господарства, які відслідковуються тільки в річній звітності по видах економічної діяльності)[27].

Зменшення реального наявного доходу населення у відсотках до відповідного періоду попереднього року у 2014 році на 8,4% та у першому кварталі 2015-го – на 23,5% являє собою найважливіший індикатор якості економічної політики нашої держави, яка все ж таки повинна бути ефективною, незважаючи на тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим, який ми не повинні втратити, м. Севастополя, який ми також не повинні втратити, та проведення антитеростичної операції на частині Донецької та Луганської областей, які за роки незалежності не відчули позитивних структурних зрушень в економіці, і зазнали значних втрат цінних економічних ресурсів, їх виснаження, що спричинило до значних екологічних негативних побічних ефектів, а за останній час значної руйнації і деградації передусім із-за неефективної економічної політики, оскільки якось ніби-то усі забули, що базисом життєдіяльності є ефективне функціонування економіки та проведення урядом і усіма іншими владними стуктурами держави політики спрямованої на захист інтересів громадян своєї країни та уникнення причин збурень у суспільстві, усунення тіньових схем.

Натомість Уряд продовжує здійснювати залучення, незважаючи на кумулятивний профіцит державного бюджету 2015-го передусім на квазіфіскальні потреби. У січні-травні 2015-го зовнішні запозичення становили 89,1 млрд.грн., а внутрішні – 47,3 млрд.грн. Випуск ОВДП здійснювався головним чином для підтримки НАК “Нафтогаз України”, банків та ФГВФО. Травневий дефіцит профінансовано за рахунок зовнішніх запозичень (21,3 млрд.грн. – ОЗДП під гарантії США), які також зумовили зростання коштів на рахунках Уряду.

Державний та гарантований державою борг станом на 31.04.2015-го становив 1417млд.грн., що на 28,8 більше, ніж на початок року. І тут доречно звернутися до Річного звіту Національного банку України у якому зауважено: “Зростання вартості обслуговування валютних кредитів унаслідок стрімкої девальвації національної валюти на 49% після 31 грудня 2014-го до 9 квітня 2014-го, що на фоні суттєвого погіршення фінансового стану підприємств та населення негативно вплинуло на їхню можливість обслуговувати борги – один із ключових викликів в діяльності НБУ” [28,с.212].

Сьогодні наша держава стоїть перед дилемою – технічний дефолт по єврооблігаціях - реструктуризація боргу.Так чи інакше, перемовини із кредиторами увійдуть в історію фінансів. Списати частину боргів навряд чи вдасться, зменшити відсотки по залишку – також не по правилах оскільки країна в зоні високого ризику, а от пролонгація боргу може стати реальністю. Найнезговірлишівими є один з найкрупніших інвестфондів – Frankling Templeton, який викупив більшу частину українського боргу (6.5 млрд. дол.. США), а також інші держателі боргу української держави – американський інвестфонд BlackRock, американські інвестфонди Fidelit і Stone Harbor.За правилами МВФ борг держави не повинен перевищувати 71% ВВП.[29, с.26-27].

Поки-що триває переговорний процес між українсьськими владними структурами і кредиторами – держателями облігацій. Переговори здійснюються за закритими дверима. Відомо, що Україна настоює на списанні основної частини боргу у розмірі 30-40%, на продовженні терміну його виплати і на зменшенні відсоткової ставки по залишковій сумі. Поки що кредитори згідні лише на пролонгацію. Вони вважають, що Україна в наступні роки буде розвиватися достатньо високими темпами і відповідно у неї буде достатньо коштів, щоб повністю сплатити борг, і списувати його не потрібно.

Поки що Радою директорів МВФ прийнято рішення в рамках чотирічної розширеної програми фінансування Міжнародного Валютного Фонду (Extended Faciluty, EFF) прийнято рішення щодо виділення другого траншу кредиту обсягом 1,7 млрд.дол.США. Транш спрямовано на поповнення резервів НБУ. Перший транш кредиту обсягом 5 млрд.дол.США, що складає майже 30% від загальної суми кредиту, Україна отримала одразу після погодження програми реформ в березні 2015-го.[30].Ураїнські проблеми часто порівнюють із проблемами Греції, яка об’явила дефолт. Але Греція має порівняльні переваги порівняно з Україною. Вона є членом валютного союзу. А це значить, що Греція не може собі дозволити ослаблювати національну валюту, як це відбувається в Україні та спричиняє інтенсифікацію виснаження національних економічних ресурсів України.

Показники розвитку зовнішнього сектору економіки України свідчать, що дефіцит поточного рахунку в 2014-му скоротився до 5,3 млрд. дол. США, або до 4% від ВВП (порівняно із 16,5 млрд. дол.. США, або з 8,6% від ВВП у 2013-му). Низька економічна активність та зменшення купівельної спроможності домогосподарств зумовили значно вищі темпи падіння імпорту порівняно з експортом. Скорочення експорту товарів на 15,0% у 2014-му до 55,3млрд.дол.США зумовлено призупиненням виробничих потужностей та руйнуванням транспортної інфраструктури на сході держави, зниженням цін на світових товарних ринках та погіршенням торговельних відносин з Росією. За широкими економічними категоріями скоротились обсяги експорту проміжного споживання (на 14,1%) та засобів виробництва (на 43,6%). Експорт споживчих товарів зріс на 16%.

Імпорт товарів зменшився на 27,8% - до 61,3 млрд.дол.США, що було зумовлено послабленням РЕОКу гривні та скороченням внутрішнього попиту. За товарними групами зменшення імпорту у 2014-му відбулося за рахунок скорочення енергетичного імпорту на 28,8%, у т.ч. природного газу – на 29,1%; нафти – в 4,3 рази через зупинку нафтопереробних заводів; неенергетичний імпорт скоротився на 27,5%. Скорочення імпорту за всіма широкими економічними категоріями: товарів проміжного споживання – на 25,9% засобів виробництва –на – на 35,0%, споживчих товарів –на32,1% [31,с.5-6].Дефіцит рахунку капіталу та фінансових операцій у 2014-му становив 8,0 млрд. дол. США (у 2013-му – додатнє сальдо становило 18,5 млрд. дол. США). Зменшились залучення приватним сектором як інвестиційних, так і кредитних ресурсів для рефінансування поточних виплат за попередніми позиками.Дефіцит зведеного платіжного балансу фінансувався переважно за рахунок резервних активів (12,4 млрд. дол. США).

В 2014-му було отримано два транші від МВФ на загальну суму 4,6 млрд. дол. США, упродовж року було погашено 3,7 млрд. дол.. США за раніше залученими кредитами. Станом на кінець 2014-го міжнародні резерви скоротилися до 7,5 млрд. дол. США, що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду на 1,5 місяця.

Відкритість економіки як визначника відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП становила: 2013 рік – 97,9%; 2014 рік - 107,1% (поряд із зменшенням товарообороту). Експорт товарів та послуг, у% до ВВП: 2013 рік – 44,9%; 2014 рік – 51,6%. Імпорт товарів та послуг, у % до ВВП: 2013 рік – 53,1%; 2012 рік – 55,5%. Коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом: 2013рік – 76,5%; 2014 рік - 90,1%; прямі іноземні інвестиції (сальдо), у % до ВВП: 2013 рік – 2,1%; 2014 – 0,2%. Валовий зовнішній борг у % до експорту товарів та послуг: 2010 рік – 169,4%; 2011 рік – 142,1%; 2012 рік – 149,5%; 2013 – 166,2%; 2014 – 184,4%. Наведена статистика свідчить про негативні тенденції у розвитку зовнішньоекономічних відносин України і світу[31,10].

Валовий зовнішній борг України на кінець 2014-гостановив 123,3 млд.дол.США, скоротившись з початку року на 15,8 млрд.дол.США. Основним чинником такого скорочення стало зменшення обсягу зовнішніх зобов’язань приватного сектору на 19,1 млрд.дол.США, тоді як державний борг збільшився за рахунок залучення Урядом позик від міжнародних фінансових організацій. Відносно ВВП борг збільшився за рік із 75,4% до 95,1% ВВП. [Річний звіт.2014. Національний банк України. -9 квітня 2015 року. – Київ, Україна. – С.212. – 212с.]. Якщо ж розрахувати валовий зовнішній борг у % до ВВП за курсом гривні до долара США станом на 31.12.13-го та 31.12.14-го до валового зовнішнього боргу станом на 01.01.14-го та 01.01.15-го то виходить, що на початок 2014-го цей показник становив 81,26%, і на початок 2015-го – 127,12%.[32].

Висновки. В Україні підприємницький сектор економіки перетворився в збитковий, посилюється виснажливість економічних ресурсів, відбувається значний відплив капіталів з України. Щоб не бути загнаними в закляте коло бідності слід розвивати самодостатність економіки країни, здійснювати економічну політику спрямовану на посилення відкритості економіки недоцільно. Нарощування експортно-імпортних операцій за умови нарощування виснажливості національних економічних ресурсів унаслідок чинників, які вплинули на значне знецінення національної валюти гривні є недоцільним. Не варто нарощувати борги України.В Україні слід подолати хронічний дефіцит державного бюджету, який триває з 2003 року, коли держава постійно здійснює більші видатки, ніж має надходження. Необхідно кардинально удосконалити податкову систему країни у напрямку значного зменшення кількості податків і податкового тиску та відрегулювати бюджет держави. Не повинно бути ні інфляції ні дефляції. Слід подолати дефіцит платіжного балансу, а для цього не повинно бути хронічного дефіциту балансу товарів і послуг. Швидкими темпами наближати прожитковий мінімум до визначеного нормативно-правовими актами. Розмір мінімальної заробітної плати не повинен суперечити нормам Конституції України. Необхідно відрегулювати діяльність монопольного сектора економіки країни, сприяти диверсифікації капіталу, не приватизовувати стратегічно важливі для країни об’єкти, а деякі з них реприватизовувати.

Україна багата економічними ресурсами, має і повинна підтримувати високий рівень інтелектуального потенціалу. Маючи розвинутий машинобудівний комплекс винаходи країна може і повинна здійснювати їхнє впровадження без сторонньої підтримки. Для цього лише потрібно проводити економічні реформи за прикладом хоча б наших успішних сусідів – Польщі, яка з 2000 року не мала спаду в економіці країни, або ж Турції, де не зважаючи на деякі збурення в суспільстві, упродовж тривалого часу спостерігається розвиток економіки, керуватися реформаторським досвідом Грузії, не нагромаджувати базу нормативно-правових актів. У порівнянні з багатьма іншими країнами українсько-сінгапурська договірно-правова база виглядає скромно – кілька документів. За таких обставин набагато легше дотримуватись визначених нормативно-правових норм, адже “краткость – сестра таланта”. Держава повинна сприяти розвитку утилізаційних технологій.

 

Література:

1. Реалії диктують нові правила захисту. Позиція. Президент вважає за потрібне розмістити важке озброєння із Заходу в деяких пострадянських та постсоціалістичних країнах//Урядовий кур’єр. – 17 червня 2015 року. - № 107.- с.3. – 16с.

2. Джерело: Лоссовський Ігор, надзвичайний і повноважний Посланник України. Зовнішньоекономічна стратегія Росії і України як реалізація Нової доктрини обмеженого суверенітету (Доктрини Путіна) – С.12-15. – 64с.

3. 8- й безпековий Київський форум. – С.12-15//Зовнішні справи - №6. – 2015. – c.5 – 64 с.

4. У державі відбудеться європеїзація юстиції. Право. У ній не повинно залишатися місця корупції, бюрократії та посадовцям минулого режиму. Тест: Юрій Медуниця//Урядовий кур’єр. – 23 червня 2015 року. - №111. – С.2. – 16с.

5. Європа виявила солідарність. Покарання//Урядовий кур’єр. – 23 червня 2015 року. - №111. – С.2. – 16с.

6. Международная панорама от Олега Волошина//Вести. Репортер. – 12 – 18 июня 2015. - №20. – С.34.

7. Мета реформ – членство в ЄС. Позиція. В Європарламенті пильно стежать за подоланням фінансової кризи та олігархічної структури економіки України. Текст: Мацегора Катерина//Урядовий кур’єр. – 4 липня 2015 року. -№119. – С.2. – 16с.

8. Західні партнери додадуть інвестицій. Засідання Кабінету Міністрів. Прем’єр міністр просить урядовців дотримуватися плану реформування країни й готувати підгрунтя для донорів Текст: Катерина Мацегора//Урядовий кур’єр. – 13 червня 2015 року. - №105. – С.2. – 16с.

9. Джерело: Техніка не вибачає послаблень. Безпека. Аби не повторити помилок, Прем’єр доручив тим, хто опікується небезпечними об’єктами не зволікати із виконанням нормативів і прописів//Урядовий кур’єр. – 17 червня 2015 року. – С.2 . – 16с.

10. Японія дотримала обіцянки//Урядовий кур’єр. – 16 червня 2015 року. - №106. - С.1. – 16с.

11. Україна – Японія: новий етап відносин. Інф. “З.С.”//Зовнішні справи. - №15 2015. – С.11. - 64с.

12. Джерело – https://uk.wikipedia.org

13. 7 вопросов Константину Ликарчуку, замглавы Государственной фискальной службы, о борьбе с коррупцией на таможне. Текст: Гончарова Татьяна, Судакова Наталия//Вести. Репортер. - №21. – 19-25 июня 2015. – с.12. – 68с.

14. Ты ж одессит, Михо. Что знаменует назначение Миаиля Саакашвили. Текст: Александр Сибирцев//Вести. Репортер. – 5-11 июня 2015. - №19. – С.16-21.- – 68с.

15. 7 вопросов Александру Кихтенко, председателю Донецкой ОГА, и его возмоной отставке, блокаде неподконтрольных территорий и ситуации в зоне АТО. Текст Александра Павлова//Вести. Репортер. – 12-18июня2015. - №20. – С.12. – 68с.

16. Джерело: Мнение// Вести. Репортер. – 19-25 июня 2015. - №21. – с.4. – 68с.

17. Джерело:Сцена. 5 последствий полной блокады //Вести. Репортер. – 19-25 июня 2015. - №21. – с.16-17. – 68с.

18. Джерело:Сцена. 5 последствий полной блокады //Вести. Репортер. – 19-25 июня 2015. - №21. – с.16-17. – 68с.

19. Джерело: Українські комбайни сепаратистам не дістануться//Урядовий кур’єр. – 22 липня 2015 року. - №131. –С.1. – 16с.

20. Джерела статистики: Соціально-економічний розвиток України за січень-травень 2015 року (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, за2014 рік (річні дані) та за 2015 рік – також без частини зони проведення антитерористичної операції). – Київ: Державна служба статистики України. – 2015. – С.5. -29с., Україна в цифрах. 2007. Статистичний збірник. – Київ: Видавницво “Консультант”. – 2008, - С.32. – 260с., Статистичний щорічник України за 2012 рік. – Київ: ТОВ “Август Трейд”. – 2013. – С.36. – 552с., Соціально-економічний розвиток України за січень-лютий 2015 року(без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, за2014 рік (річні дані) та за 2015 рік – також без частини зони проведення антитерористичної операції). – Київ: Державна служба статистики України. – 2015. – С.6. -29с.

21. Цифры и факты//Вести. Репортер. – 19-25 июня 2015. - №21. – С.15. – 68.

22. Григорьєв Л., Буряк Є., Голяшев А. Другий старт трансформації української економіки?//Питання економіки. – 2014. - №9 . – С.30-41с.

23. Джерело статистики: Соціально-економічний розвиток України за січень-травень 2015 року (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, за2014 рік (річні дані) та за 2015 рік – також без частини зони проведення антитерористичної операції). – Київ: Державна служба статистики України. –2015. - С.2 –29с.

24. Витрати і ресурси домогосподарств України у першому кварталі 2015року (за даними вибіркового обстеження)( без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції). – Київ: Державна служба статистики України. – 2015. -157с.

25. Україна 2014. Статистичний збірник. Відповідальний за випуск О.А.Вишневецька. – Київ: Державна служба статистики України. – 2015.

26. Діяльність суб’єктів господарювання. Статистичний збірник. – Київ: Державна служба статистики України. – С.71. – 475с.

27. Екпрес-випуск. 22.06.2015. Державна служба статистики України – http://www.ukrstat.gov.ua

28. Річний звіт.2014. Національний банк України. -9 квітня 2015 року. – Київ, Україна. – С.212. – 212с.

29. От дефолта к коалиции. Отказ от выплат по долгу может вызвать системный политический кризис.Текст: Светлана Крюкова//Вести. Репортер. –5 - 11июня 2015. - №19. – с.26-27. – 68с.

30. Новини. 31.07.2015. Міністерство фінансів вітає рішення Ради директорів МВФ щодо надання другого траншу кредиту обсягом 1,7 млрд.дол.США другого траншу кредиту обсягом 1,7 млрд.дол.США в рамках Розширеної програми фінансування – www.minfin.gov.ua

31. Платіжний баланс і зовнішній борг України. 2014 рік. Щоквартальне аналалітико-статистичне видання Національного банку України. – 2015. – С.10. – 157с.

32. Джерело статистики – Національний банк України – www.bank.gov.ua

 

References:

1. Realities dictate new rules of protection. Position. The President considers it necessary to place heavy weapons from the West in some post-Soviet and post-socialist countries // Uryadovyy Kuryer. - 17 June 2015. – No 107. – P.3. – 16 pp.

2. Source: Lossovskyi Ihor, Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador of Ukraine. External economic strategy of Russia and Ukraine as implementation of the New Doctrine of limited sovereignty (Putin’s Doctrine) – P.12-15. – 64 pp.

3. 8-th Kyiv Security Forum. - P.12-15 // Foreign Affairs – No 6. - 2015. - P.5 - 64 pp.

4. Europeanization of Justice will take place in the State. Law. There should be no place for corruption, bureaucracy and officials of the past regime. Text: Yurii Medunytsia // Uryadovyy Kuryer. - June 23, 2015. – No 111. - P.2. – 16pp.

5. Europe has shown solidarity. Penalties // Uryadovyy Kuryer. - June 23, 2015. – No 111. - P.2. – 16pp.

6. International Panorama from Oleg Voloshin // News. Reporter. –June 12-18, 2015. – No 20. - P.34.

7. The goal - EU membership. Position. Overcoming the financial crisis and the oligarchic economic structure of Ukraine is closely monitored in the European Parliament. Text: Kateryna Matsehora // Uryadovyy Kuryer. - July 4, 2015. –No 119. - P.2. – 16pp.

8. Western partners will add investment. Meeting of Cabinet. Prime Minister asks the government to adhere to the plan to reform the country and prepare the ground for donors Text: Kateryna Matsehora // Uryadovyy Kuryer. - June 13, 2015. – No 105. - P.2. – 16 pp.

9. Source: Technology does not excuse indulgence. Security. In order not to repeat the mistakes, the Prime Minister instructed those who cares about dangerous objects not to delay the execution of regulations and formulations // Uryadovyy Kuryer. - 17 June 2015. - P.2. – 16pp.

10. Japan keeps promises // Uryadovyy Kuryer. - June 16, 2015. – No 106. - P.1. – 16pp.

11. Ukraine - Japan: a new stage of relations. Inf. "Z.S." // Foreign Affairs. – No 15, 2015. - P.11. – 64 pp.

12. Source - https://uk.wikipedia.org

13. 7 questions to Konstiantin Likarchuk, the deputy head of the State Fiscal Service, about the fight against corruption at the customs. Text: Tatiana Goncharova, Nataliya Sudakova // News. Reporter. – No 21. - June 19-25, 2015. - P.12. – 68pp.

14 Well, you are from Odessa, Miho. What marks the appointment of Mikheil Saakashvili. Text: Alexander Sibirtsev // News. Reporter. - June 5-11, 2015. – No 19. - P.16-21. – 68 pp.

15. 7 questions to Alexander Kikhtenko, a chairman of the Donetsk Regional State Administration and his possible resignation, and the blockade of the uncontrolled territories and the situation in the ATO area. Text: Alexandr Pavlov // News. Reporter. – June 12-18, 2015. – No 20. - P.12. – 68 pp.

16. Source: Opinion // News. Reporter. - June 19-25, 2015. – No 21. - P.4. – 68pp.

17. Source: Scene. 5 consequences of the total blockade // News. Reporter. - 19-25 June, 2015. – No 21. - S.16-17. – 68 pp.

18. Source: Scene. 5 consequences of the total blockade // News. Reporter. - 19-25 June, 2015. – No 21. - S.16-17. – 68 pp.

19. Source: Separatists will not get Ukrainian combine-harvesters // Uryadovyy Kuryer. - July 22, 2015. – No 131. -P.1. – 16 pp.

20. Sources of statistics: Socio-economic development of Ukraine in January-May, 2015 (excluding the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea, Sevastopol, for the years 2014 (annual data) and 2015 – and excluding the part of the antiterrorist operation area). - Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. - 2015. - P.5. – 29 pp., Ukraine in numbers. 2007. Statistical Yearbook. - Kyiv: Publishing Company "Consultant". - 2008 - P.32. – 260 pp., Statistical Yearbook of Ukraine for 2012. - Kyiv LLC "August Trade". - 2013. - P.36. – 552pp., Socio-economic development of Ukraine in January-February, 2015 (excluding the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea, Sevastopol, for the years 2014 (annual data) and 2015 – and excluding the part of the antiterrorist operation area). - Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. - 2015. - P.6. -29 pp.

21. Facts and Figures // News. Reporter. - June 19-25, 2015. – No 21. - P.15. - 68.

22. Hryhoryev L., Buriak Ye., Holiashev A. The second start of the transformation of the Ukrainian economy? // Issues of Economics. - 2014. – No 9. - P. 30-41.

23. Source of statistics: Socio-economic development of Ukraine in January-May 2015 (excluding the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea, Sevastopol, for the years 2014 (annual data) and 2015 – and excluding the part of the antiterrorist operation area). - Kyiv: State Statistics Service of Ukraine. -2015. - P. 2 -29.

Tags: