кандидат педагогічних наук, Бопко І. З. ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УДК 378.4

 

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

кандидат педагогічних наук, Бопко І. З.

Мукачівський державний університет, Україна, м. Мукачеве

 

Формування професійної готовності студента вищого навчального закладу є важливим з огляду на їх професійну компетентність. Визначено специфіку професійно-предметних, особистісних і комунікаційних умінь: проектувальні, адаптаційні, організаційні, мотиваційні, контролю і самоконтролю, пізнавальні, допоміжні. Розглянуто літературознавчу і педагогічну компетентність.

Ключові слова: вчитель іноземної мови, компетентність, уміння, педагогічна діяльність

Особенности подготовки будущих учителей иностранного языка в профессиональной деятельности

 

Бопко И. З. Формирование профессиональной готовности студента высшего учебного заведения является важным, учитывая их профессиональную компетентность/ Мукачевский государственный университет, Украина, Мукачево

Определена специфика профессионально-предметных, личностных и коммуникационных умений: проектировочные, адаптационные, организационные, мотивационные, контроля и самоконтроля, познавательные, вспомогательные. Рассмотрено литературоведческую и педагогическую компетентность.

Ключевые слова: учитель иностранного языка, компетентность, умение, педагогическая деятельность

 

Bopko I. Z. Peculiarities of training of future foreign language teachers to professional activity/ Mukachevo state university, Ukraine, Mukachevo.

Taking into account the professional competence, the formation of professional readiness of higher educational establishment students is of high importance. Personal, communicative and vocational subject skills have been defined in the article. Among them designing, adaptational, organizational, motivational, self-control, cognitive and additional skills. Literary and pedagogical competence have also been scrutinised.

Key words: foreign language teacher, competency, skills, pedagogical activity.

 

Вступ. Сучасні тенденції у розвитку мовної освіти висувають високі вимоги до тих, хто навчає, оскільки суспільство ставить завдання на підготовку фахівців нової генерації, здатних формувати і задовольняти свої потреби в освіті та кар’єрі, розвивати свої таланти, планувати свою діяльність, самостійно розв’язувати завдання, досягати цілей, бути конкурентоздатними, стаючи гідним представником своєї громади в мультикультурних умовах [1, с. 60-64]. Саме тому професійній підготовці майбутнього вчителя іноземних мов надається статус пріоритетної галузі.

Питанням формування професійної готовності студента вищого педагогічного навчального закладу до майбутньої фахової діяльності присвячені роботи Н. Кузьміної, О. Мороза, А. Міщенко, О. Пєхоти, І. Підласого, В. Семіченко, В. Сластьоніна. Значну увагу пошукам шляхів удосконалення навчального процесу у вищій педагогічній школі приділили А. Верхола, В. Загвязінський, В. Зябкін, В. Козаков, С. Сисоєва, особистісно-орієнтованої підготовки студентів до професійної діяльності – О. Асмолов, А. Реан, В. Сєріков, Т. Яценко. Проблеми вимог та системи професійної підготовки викладачів іноземних мов розглядали В. Андрущенко, О. Бердичевський, В. Бондар, О. Галус, В. Горов, Т. Долгова, Л. Калмикова, Т. Комарницька, Н. Ничкало, Т. Ощепкова, В. Семиченко, В. Сидоренко, С. Сисоєва, Г. Щедровицький, В. Чигринов.

Тим не менш пов’язані з підготовкою викладачів-мовників, зокрема особливості підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, яким присвячена ця стаття, залишається актуальним.

Педагогічна діяльність як професійна здійснюється в спеціально організованих суспільством освітніх установах: дошкільних закладах, школах, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах, закладах додаткової освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки. Враховуючи це, а також необхідність формування готовності педагогічних працівників до викладання не менше ніж двох навчальних предметів та проведення позашкільної роботи, підготовка майбутніх педагогів здійснюється за поєднаними напрямами, спеціальностями і спеціалізаціями. Таке поєднання здійснюється з урахуванням спорідненості галузей наук, що відображається у навчальних предметах, видах педагогічної діяльності в середній школі, дошкільних і позашкільних навчальних закладах та обсягу часу, передбаченого на вивчення відповідних шкільних навчальних предметів.

Професійна діяльність вчителя визначається специфікою його професійно-предметних, особистісних (індивідуально-психологічних) та комунікативних умінь. Уміння в системі професійної підготовки вчителя – це здатність незалежно виконувати педагогічні дії на основі оволодіння засобами та прийомами та застосування засвоєних знань на практиці [2, с. 365]. Моделювання змісту й структури вчительської діяльності дає змогу виокремити такі основні види умінь, на розвиток яких слід спрямувати процес професійної підготовки:

1) проектувальні (уміння спланувати певний вид професійної діяльності);

2) адаптаційні (уміння пристосовувати свій план до конкретних навчальних умов);

3) організаційні (уміння організовувати будь-який вид професійної діяльності);

4) мотиваційні (уміння мотивувати учнів до навчальної діяльності);

5) комунікативні (уміння будувати спілкування на уроці і поза ним);

6) уміння контролю і самоконтролю;

7) пізнавальні (уміння вести дослідницьку діяльність);

8) допоміжні (уміння співати, малювати, грати на музичному інструменті, використовувати інші допоміжні засоби у професійній діяльності) [3, с. 185].

Окрім загальноприйнятих педагогічних умінь, професійна підготовка майбутнього вчителя іноземної мови має свою специфіку та особливості. Так, він повинен вміти користуватися іноземною мовою як засобом професійного спілкування, під час розв’язання проблемних ситуацій, продукувати і варіювати професійне іншомовне мовлення в умовах професійно-педагогічного спілкування. Традиційно професійна компетенція вчителя іноземних мов складається із загальнокомунікативної мовної і мовленнєвої, соціокультурної, лінгвокраєнознавчої, культурознавчої, лінгводидактичної компетенцій, кожна з яких містить певний спектр умінь [4, с. 320-324].

Для студентів-майбутніх вчителів іноземної мови загальною практикою є спеціалізація з двох предметів: одна іноземна мова і будь-яка інша дисципліна, в якості якої може бути і друга іноземна мова. Обов’язковим компонентом мовної підготовки студентів є вивчення граматики іноземної мови. Також, студенти повинні засвоїти курси з історії, літератури, культури країни, мова якої вивчається. Значну увагу в навчальних програмах необхідно приділити соціокультурним та інтеркультурним аспектам, які торкаються міжкультурних стосунків, а в зміст підготовки майбутніх учителів включити курси соціолінгвістики та психолінгвістики.

Сьогодні неминучим, необхідним і обов’язковим компонентом навчальної програми є підготовка до застосування інформаційно-комунікативної технології. Такі курси включають поєднання даних про іноземну мову та інформаційно-комунікаційні навички й уміння.

Узагальнюючи вимоги до майбутніх вчителів іноземної мови та специфіку їх професійної діяльності, ми виокремлюємо такі компетентності, без формування яких підготовка вчителя-мовника не може бути визнана задовільною: лінгвістичну, комунікативну, етнокультурознавчу інформаційно-комунікаційну, методичну, літературознавчу, педагогічну, психологічну.

В умовах гуманізації освіти значної уваги потребує розробка таких прийомів педагогічної діяльності, які сприятимуть становленню компетентних фахівців-мовників. Важливу роль у розв’язанні цього завдання відіграє процес формування лінгвістичної компетентності, який є невід’ємною складовою професійної діяльності філолога. Вона передбачає засвоєння знань з мови, що вивчається, як знакової системи, її розвиток, будову та функціонування, збагачення індивідуального лексичного запасу й граматичної будови мови, формування здатностей аналізувати та оцінювати мовні факти, володіння орфографічними й орфоепічними нормами.

На думку С.Корнієнко, лінгвістична компетентність включає осмислення зв’язків між різними лінгвістичними науками, історію літературної мови, правописні реформи, вміння працювати з орфографічними словниками, здатність розпізнавати, називати й визначати лінгвістичні поняття, оперувати лінгвістичними фактами з фонетики, морфології, лексикології, синтаксису й стилістики, оволодівати нормами вимови, правопису й пунктуації [5, с. 161-165].

Важливою складовою професійної компетентності філолога є комунікативна компетентність, під якою розуміємо здатність особистості будувати власну мовленнєву поведінку відповідно до реальних ситуацій спілкування, передусім професійного. Компетентний фахівець-мовник має бути повноцінною професійною особистістю, яка володіє не тільки системою спеціальних знань, умінь і навичок, а й здатністю діяти в конкретній життєвій ситуації, будувати комунікацію з іншими людьми, здійснювати нормативну мовленнєву діяльність, мати уявлення про комунікативні наміри учасника комунікативної ситуації і способи мовного вираження його задуму, а також про закономірності вживання мовних одиниць в усному та писемному мовленні.

Сучасний філолог має бути компетентним й у сфері застосування інформаційно-комунікаційних технологій для оптимізації професійної діяльності, формування та розвитку здатності вирішувати задачі, пов’язані з обробкою інформації, використовуючи сучасні інформаційні й комунікаційні технології, забезпечуючи йому можливість успішно продовжувати освіту протягом усього життя та використовувати набуті вміння у своїй професійній галузі.

Основу методичної компетентності складають знання методологічних і теоретичних основ методики навчання мови, концептуальних основ, структури й змісту засобів навчання, вміння застосовувати мову в науково-педагогічній діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції. Це відносно самостійна система з власним змістом, функціями, будовою, що забезпечується вивченням фахових предметів, спецкурсів і спецсемінарів; участю в науково-дослідній і науково-методичній роботі та педагогічній діяльності [6, с. 235].

Літературознавча компетентність – цілісний багаторівневий комплекс властивостей особистості, який забезпечує ефективне, раціональне і творче використання літературознавчих знань і філологічних умінь для вирішення завдань фахової діяльності мовника, такий професійно-особистісний феномен, що має складну структуру елементів, об’єднаних у просторі освітньо-змістового, ціннісно-орієнтаційного і практично-діяльнісного компонентів [7, с. 74].

Педагогічна компетентність філолога є категорією педагогічної науки та особистісної інтегративної характеристики суб’єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок цілепокладання, цілездійснення навчальної діяльності, має певний досвід її організації й аналізу результатів із визначенням розвитку [8].

На думку Є.Варбана, психологічна компетентність у широкому плані охоплює вміння: адекватно оцінити власні здібності, можливості, психологічні особливості; вибрати найефективніші варіанти поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні життєві ситуації [9]. В основі психологічної компетентності – знання загальної та вікової психології, психічних процесів, уміння визначати рівень і мотиви розвитку особистості й позитивно впливати на вдосконалення спеціаліста.

Таким чином, основними напрямами професійного розвитку студента як майбутнього вчителя іноземної мови є розвиток його особистості, а також розвиток його професійної спрямованості та формування професійно значущих компетентностей. Тобто, при виборі методів та засобів навчання варто враховувати вимоги як до особистості майбутнього учителя, так і до його професійної діяльності.

Висновки. Професійна підготовка майбутніх вчителів іноземної мови до професійної діяльності здійснюється поетапно (ступенево), тобто здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (характеристики, яка визначає ступінь сформованості знань, умінь та навичок особи, що надають здатність виконувати завдання та обов’язки певного рівня професійної діяльності) на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Кожен освітньо-кваліфікаційний ступінь містить чітко структуровані компоненти і вимоги, які, з одного боку, передбачають готовність до професійної діяльності певного рівня, а з іншого відкривають перспективи для подальшого логічно завершеного здобуття освіти. Підготовка майбутніх вчителів іноземної мови має свою специфіку та особливості, що полягають у вмінні користуватися іноземною мовою як засобом професійного спілкування, під час розв’язування проблемних ситуацій, здатність продукувати і варіювати професійне іншомовне мовлення в умовах професійно-педагогічного спілкування.

 

Література:

1. Бернвальдт Т.С. Формування мотивації навчальної діяльності майбутніх учителів в умовах сьогодення / Тетяна Степанівна Бернвальдт // Рідна школа. – 2011 р. – №11. – С.60-64.

2. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. / Ирина Алексеевна Зимняя. – Ростов-на-Дону: Из-во «Феникс», 1997. – 480 с.

3. Мастерство и личность учителя: На примере преподавания иностранного языка: 2-е изд., испр. и доп. [Пассов, Е. И., Кузовлев, В. П., Кузовлева, Н. Е., Царькова, В. Б.] – М.: Флинта, Наука, 2001. – 240 с.

4. Тонконог Н. І. Технологія організації професійної діяльності вчителів іноземної мови / Наталія Ігорівна Тонконог // Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди". Педагогіка. Психологія. Філософія: збірник наукових праць. Вип.26. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – С.320-324.

5. Корнієнко С. І. Сутність і основні характеристики лінгвістичної компетентності майбутніх учителів болгарської мови / Світлана Іванівна Корнієнко // Педагогічні науки. Вип.4. – Бердянськ, 2009. – С.161-165.

6. Семеног О. М. Система професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури (в умовах педагогічного університету): дис. ... доктора пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Олена Миколаївна Семеног. – К., 2005. – 476 с.

7. Базиль Л. О. Літературознавча компетентність учителя української мови і літератури: навч.програма курсу [для студ. вищ. навч. пед. закладів]. / Людмила Олександрівна Базиль. – Луганськ: "Ноулідж", 2011. – 150 с.

8. Трофименко А. О. Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Анастасія Олександрівна Трофименко. – Тернопіль, 2008. – 22 с.

9. Варбан Є. О. Стратегії подолання життєвих криз в юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / Євген Олександрович Варбан. – К., 2009. – 20 с.

 

References:

1. Bernvaljdt T. S. Formuvannja motyvaciji navchaljnoji dijaljnosti majbutnikh uchyteliv v umovakh sjoghodennja / Tetjana Stepanivna Bernvaljdt // Ridna shkola. – 2011 r. – № 11. – S.60-64.

2. Zymnjaja Y. A. Pedaghoghycheskaja psykhologhyja: Ucheb. posobye. / Yryna Alekseevna Zymnjaja. – Rostov-na-Donu: Yz-vo «Fenyks», 1997. – 480 s.

3. Masterstvo y lychnostj uchytelja: Na prymere prepodavanyja ynostrannogho jazыka: 2-e yzd., yspr. y dop. [Passov, E. Y., Kuzovlev, V. P., Kuzovleva, N. E., Carjkova, V. B.] – M.: Flynta, Nauka, 2001. – 240 s.

4. Tonkonogh N. I. Tekhnologhija orghanizaciji profesijnoji dijaljnosti vchyteliv inozemnoji movy / Natalija Ighorivna Tonkonogh // Ghumanitarnyj visnyk Derzhavnogho vyshhogho navchaljnogho zakladu "Perejaslav-Khmeljnycjkyj derzhavnyj pedaghoghichnyj universytet imeni Ghryghorija Skovorody". Pedaghoghika. Psykhologhija. Filosofija: zbirnyk naukovykh pracj. Vyp.26. – Perejaslav-Khmeljnycjkyj, 2012. – S.320-324.

5. Kornijenko S. I. Sutnistj i osnovni kharakterystyky linghvistychnoji kompetentnosti majbutnikh uchyteliv bolgharsjkoji movy / Svitlana Ivanivna Kornijenko // Pedaghoghichni nauky. Vyp.4. – Berdjansjk, 2009. – S.161-165.

6. Semenogh O. M. Systema profesijnoji pidghotovky majbutnikh uchyteliv ukrajinsjkoji movy i literatury (v umovakh pedaghoghichnogho universytetu): dys. ... doktora ped. nauk: spec. 13.00.04 "Teorija i metodyka profesijnoji osvity" / Olena Mykolajivna Semenogh. – K., 2005. – 476 s.

7. Bazylj L. O. Literaturoznavcha kompetentnistj uchytelja ukrajinsjkoji movy i literatury: navch.proghrama kursu [dlja stud. vyshh. navch. ped. zakladiv]. / Ljudmyla Oleksandrivna Bazylj. – Lughansjk: "Noulidzh", 2011. – 150 s.

8. Trofymenko A. O. Formuvannja navchaljnykh kompetentnostej u majbutnikh uchyteliv predmetiv ghumanitarnogho cyklu: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. ped. nauk: spec. 13.00.04 "Teorija i metodyka profesijnoji osvity" / Anastasija Oleksandrivna Trofymenko. – Ternopilj, 2008. – 22 s.

9. Varban Je. O. Strateghiji podolannja zhyttjevykh kryz v junacjkomu vici: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. psykhol. nauk: spec. 19.00.07 "Pedaghoghichna ta vikova psykhologhija" / Jevghen Oleksandrovych Varban. – K., 2009. – 20 s.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.