Печать

УДК 811.161.2373 [611−612]

 

СЛОВОТВІРНІ ПОТЕНЦІЇ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ВАРІАНТІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПЕРЕБІГУ ЧАСУ

кандидат філологічних наук, Лахно Н. В.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна, Київ

 

У статті проаналізовано закономірності формування лексико-семантичних варіантів на позначення перебігу часу в семантичній структурі парних та непарних дієслів руху з урахуванням місця, яке вони посідають у складній ієрархічній системі  лексико-семантичного поля. Виявлено ієрархію семантичних чинників, які впливають на реалізацію дериваційних можливостей досліджуваних семантем. Встановлено, що особливості їхнього словотвірного потенціалу зумовлені, насамперед, актуалізованим компонентом “пересування”, за рахунок чого сема руху погашена лише частково.

Ключові слова: парні та непарні дієслова руху зі значенням перебігу часу, лексико-семантичне поле, словотвірний потенціал, словотвірна мотивація, префікс.

 кандидат филологических наук, Лахно Н. В. Словообразовательные потенции лексико-семантичных вариантов со значением течения времени / Киевский университет имени Бориса Гринченка, Украина, Киев

В статье проанализированы закономерности формирования лексико-семантических вариантов со значением течения времени в семантической структуре парных и непарных глаголов движения с учетом места, которое они занимают в сложной иерархической системе лексико-семантического поля. Выявлено иерархию семантических факторов, влияющих на реализацию деривационных возможностей исследуемых семантем. Установлено, что особенности их словообразовательного потенциала обусловлены прежде всего актуализированным компонентом "движение", за счет чего сема движения погашена лишь частично.

Ключевые слова: парные и непарные глаголы движения со значением течения времени, лексико-семантическое поле, словообразовательный потенциал, словообразовательная мотивация, префикс.

Candidate of philological sciences, N. Lahno Word-building potentials of lexical-semantic variants on the designation of time / Borys Grinchenko Kyiv University, Ukraine, Kyiv

The article analyzes the patterns of the formation of lexical-semantic variants on the designation of the flow of time in the semantic structure of pair and unpaired verbs of movement. Particular attention is paid to place of such verbs in the complex hierarchical system of the lexical-semantic field. The hierarchy of semantic factors that influence the realization of the derivation possibilities of the investigated semantics is found out. It is shown that the peculiarities of their word-building potential depend on the actualized component of the «movement», due to which seme of movement is extinguished only partially.

Key words: pair and unpaired verbs of movement  with time value, lexical-semantic field, derivational potential, word-formative motivation, verbal prefix.

 

Вступ. Незважаючи на значні досягнення у вивченні семантики та словотвірних потенції дієслова, донині в синхронному аспекті ґрунтовно не проаналізовано дериваційні можливості дієслів різних лексико-граматичних груп (ЛСГ) на рівні лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) та з урахуванням їхнього місця у складній ієрархічній системі лексико-семантичного поля (ЛСП).

Не були предметом спеціальних наукових досліджень словотвірні можливості ЛСВ дієслів руху (ДР), які перебувають у перехідних областях між ядром ЛСП і периферією.

В останні роки досліджено різні аспекти семантичного переходу ЛСВ з однієї ЛСГ в іншу. Розгалуженість семантичної структури дієслів переміщення та частотність формування подібних значень дає широкі можливості для таких досліджень. Зокрема, Розіна Р. І. описала ментальні значення ДР [1], Падучева О. В. − значення стану [2], Янко Т. Є. − значення “псування” [3], Анштатт  Т.− значення оцінки [4].

На матеріалі української мови загальні закономірності семантичної структури парних ДР та їхньої префіксації розглянула Соколова С.О. [5, с. 39−53], а  спеціальний аналіз ДР як ЛСГ з широкими семантичними зв’язками, певною типологією семантичного розвитку та регулярними словотвірними потенціями здійснила Лахно Н. В. [6].

Метою цієї статті є окреслення основних закономірностей формування в семантичній структурі ДР ЛСВ на позначення перебігу часу, які перебувають на перетині ЛСП руху та процесу, та встановлення основних чинників, які визначають їхній дериваційний потенціал.

ЛСП ДР взаємодіє з іншими ЛСП, утворюючи спільні ареали. Для опису таких ЛСВ ми використали класифікацію дієслівної лексики, побудовану на основі класифікації предикатів Вихованця І. Р. [7, с. 3−111].

Взаємодія ЛСП ДР з іншими ЛСП відбувається у двох напрямках. З розвитком семантики ДР можуть втрачати значення руху і виходити за межі ЛСП, перетинаючись з іншими ЛСП, а саме: дії (лексичні групи дієслів із значенням творення, видів діяльності, різної інтенсивності дії, спрямованої на об’єкт), стану,  процесу, локативності, якості суб’єкта, напр.: повзати (перед кимсь) / принижуватись / підлещуватись – дія; ходити дитям – стан; дерево плаває − якість суб’єкта; колесо ходить – процес; з сіней йшло троє дверей – локативність.

 Інколи чітка межа між ЛСВ руху та не-руху відсутня, деякі ЛСВ з архісемами “локативність”, “процес” та “дія” (рідко) перебувають на перетині ЛСП і мають перехідний характер: ходять вісті по селу – процес; дорога веде до саду – локативність; качати мед − дія. У таких семантемах під час формування нових значень актуалізованим є саме компонент “пересування”, за рахунок цього сема руху погашена лише частково. Формування значень пов’язане зі зміною семи “середовище пересування”: рух у реальному просторі (вода, земля, повітря) ® рух в уявному просторі (в уяві людини). ЛСВ позначають переміщення субстанцій в уяві людини.

Особливості наповнення перехідних областей визначає, насамперед, сема “напрямок”. Дієслова різноспрямованого руху не розвивають значень, що несуть ідею спрямованості: локативні, “перебіг часу”, “існування предметів у процесі руху”.

Вторинні ЛСВ на позначення перебігу часу наявні переважно у семантичній структурі парних дієслів односпрямованого самостійного руху суб’єкта і відображають сприйняття людиною інтенсивності цього процесу, який у певні моменти може бути різним: час іде – “минає”; час біжить, летить – “швидко минає”; час повзе, пливе - “тягнеться поволі”. Сема переміщення в таких ЛСВ стає фоновою, формування значень спирається на актуалізацію ознаки “інтенсивність”.

ЛСВ неоднорідні за своїм характером, відповідно виділено дві підгрупи:

1) ЛСВ, що позначають “безкінечний час” [2, с. 100], тобто плин часу, не розчленованого на окремі моменти та відрізки: повзти 2Ґ (тлумачення, нумерацію значень та їхніх відтінків (позначено літерами української абетки) наведено за СУМом); лізти 2Б, пливти 5В; летіти 4, бігти 4; іти 14 (про час, вік);

2) ЛСВ, які вказують на події, періоди життя, метонімічно пов’язані зі своїми відрізками часу. Падучева О. В. ці ЛСВ називає “моделлю зустрічного руху” [2, с. 100]: літа бредуть (1), повзуть (2Ґ), лізуть (2Б); теплі дні довго пливуть (5В); день іде (14); дні летять (5), біжать (4) за днями; іде зима, кожуха нема (15); йшла небезпека (лихо, біда) (15А); кара йде за гріх (15Б). “Суб’єкт руху” може мати такі значення: періоди життя, часу, роки, частини доби, пори року, події, свята, певні дні та ін. Сема “інтенсивність” не є релевантною для описаних ЛСВ.

ЛСВ зі значенням «перебіг часу» виділено також у семантичній структурі непарних дієслів,  співвідносних з парними, а саме: мчати 2, текти 4 та крокувати (не зазначає СУМ). Вони, як і парні ДР, можуть позначати “безкінечний час”: Літа мчать (2); Один лиш час і має совість: тече й тече (4), немов Дніпро (В. Стус) та періоди життя: Час, що три роки мчав (2) із швидкістю снаряда, раптом зупинився (О. Довженко); Дні течуть (4); За низеньким загратованим віконечком владно крокує квітень (О. Донченко).

У семантичній структурі непарних ДР, які не тяжіють до парних, розглядане значення СУМ не фіксує, але такі ЛСВ зустрічаємо в тексті. Наприклад,  у семантичній структурі дієслів кружити, кружляти зі значенням руху по колу: І так кружляли вечори і світанки   (Л. Первомайський) (пор.: йшли, бігли, пливли).

ЛСВ на позначення перебігу часу та ЛСВ зі значенням “поширюватись” найактивніше серед ЛСВ, які перебувають на перетині полів руху та процесу, мотивують похідні.  

За якісними характеристиками префіксальної сполучуваності досліджувані ЛСВ парних дієслів односпрямованого самостійного руху суб’єкта наближені до основних, оскільки, зберігаючи в своєму семному складі непогашену сему “рух”, семантично сумісні з дериватами з префіксами, які мають просторові значення, та поширені відповідними актантами. Кількісно префіксальна сполучуваність розгляданих ЛСВ майже вдвічі менша порівняно з основними ЛСВ (11 25), варіює в межах від 2 до 10 дериватів. Префікси вносять найсуттєвіші зміни в семантику дієслів, виконуючи функцію конкретизаторів руху, але, на відміну від основних ЛСВ, майже не зафіксовано синонімію формантів.  

Дериваційні потенції ЛСВ зі значенням “перебіг часу” залежать від того, наскільки інтенсивним мислиться цей процес, а також від суб’єкта руху: конкретизований суб’єкт, “безкінечний час” або “розчленований час” (його окремі події, відрізки часу, життя). Якщо для основ-мотиваторів відмінність суб’єктів “безкінечний” та “розчленований час” неактуальна, то в поєднанні з формантами ця відмінність може актуалізуватися, зумовлюючи значні якісні та кількісні відмінності в префіксальній сполучуваність. За такої умови деякі префікси виступають маркерами семи розчленованості часу (табл. 1; префікси, що виступають маркерами семи розчленованості часу, виділено жирним шрифтом, а в дужках літерами Н та Р відповідно позначено, маркерами якого руху, нерозчленованого чи розчленованого, вони виступають).

Таблиця 1

Префіксація ЛСВ з модифікованою архісемою “процес” на позначення

руху часу

Значення

префіксів

Основи-мотиватори

Іти 14

Іти 15

Летіти 5

Пливти 5В

Бігти 4

Іти 13

Іти

15А

Закінчення

певного  часового

 проміжку

Ви−;

Пере−;

Про−;

До(Н);

З−(Н);

По−(Н)/

Про−(Р)

При−;

З− (Р);

За− (Р);

Під− (Р)/

На−(Р);

Над (Р)

З−;

Пере−(Н);

Про−;

При−(Р)

З−;

Про−(Н) /

На−(Р);

Над−(Р)

Про−;

З−;

Пере−/

На−

З−(Н);

Пере−(Н);

Про−(Н)

За−

Остаточне припинення

Від−(Р)

Від−(Р)

До−(Н)

Поча-

ток

По−

По−

По−

По−

Інтенсивно- результа-

тивне

 

Пере−(Р)

В−

Дистри-бутивне

На−(Н)

Загалом

9

7

6

5

5

5

1

 ЛСВ іти 14, 15, летіти 5, пливти 5В, бігти 4 на позначення нормального та швидкого руху часу мають високі словотворчі можливості (від 6 до 10 мотиватів). Похідні переважно позначають закінчення певного часового проміжку або його остаточне припинення. Це значення можуть вносити префікси не лише з результативними значеннями (ви−, від−, до−, з−, за−, пере−, під−, по−, при−, про−), а й з просторовими (на− «приєднання до чогось, наштовхування на щось»; над− «прибуття, наближення до місця призначення»; про− «рух, обминаючи об’єкт»): …коли вийшов (12) рік, нараз однієї ночі міщани напали на царську палату (І.Франко); Відлетіла (2) давно золота свіжість листопаду (І. Микитенко); Дійшов (1) кінець року його перебування в полоні (О. Гончар); Злетіли (8) дні, злетіли ночі (Марко Вовчок); Час сплив (3), і вони, діти, зросли один одного краще (Марко Вовчок); Було літо. Вже зайшли (6Б) жнива (І. Нечуй-Левицький); Про театральний гурт Миша тобі писав. Непомітно найшов (ІІ:3) вечір (С. Васильченко); Надійшли (2) врешті теплі і ласкаві дні (І. Нечуй-Левицький); Надпливли (СУМ не фіксує) зелені, безтурботні дні весни (Леся Українка); Зрозумів, мабуть, щось і Васюта; бо, скоро перейшли (7) похорони, зараз, одклонившись гетьманові, повернув до свого двору (П. Куліш); Минули дні по тій весні, Літа перелетіли (2А) (М. Рильський); Ніч підійшла (4) нечутно…(Л. Первомайський); І тихо плинуть по холоднім лоні Туди, куди і молодість пішла (13) (М. Рильський); Прийшов  (5)   кінець  [життю],  а може це  чогось початок? (Леся Українка); Прилетіла (1Е) весна (М. Упеник); Кілька хвилин пройшло (11) в незвичайній мовчанці (Г. Хоткевич); Пройшло літо - не ходи в луг по калину (Укр. присл.). Також деривати від названих мотиваторів можуть вказують на початок процесу  (префікс по−) або мати інтенсивно-резутативне та дистрибутивне значення (префікси в−, пере−, на−): Настануть потім дні солодкого щастя, полетять (4), полинуть  (Г. Хоткевич); Непомітно уплив (2) день (І. Нечуй-Левицький); Сорок    літ    набіжить    (8А)   незабаром  (П. Грабовський);    Йому   вже   перейшло (7В) за шістдесят.. (М. Коцюбинський). Актуалізована сема спрямування (“наближатися, наставати”) у ЛСВ іти 15, 15А, 15Б, на відміну від основних та вторинних ЛСВ на позначення руху, не впливає на особливості їхньої префіксації (подібна кількість та якість похідних від ЛСВ іти 14 та іти 15). Префіксальну сполучуваність ЛСВ іти 13, 15А, 15Б обмежують конкретизовані семи “суб’єкт” (відповідно “життя” (словник не відчленовує суб’єкти “життя” та “бесіда, розповідь”), “щось страшне, лихе”, ”наслідок певної дії”). ЛСВ іти 13 співвідносний з трьома дериватами: І життя перейшло (13) до нового відповідального періоду.. (Ю. Збанацький); Життя її знов пішло (12), як хід заведеного механізму (Л. Дмитерко); Пролетіло (4) життя, ЛСВ іти 15А − з одним: Зайшла (6В) холера на кури (СУМ), а ЛСВ іти 15Б взагалі виявляє словотвірну інертність. Актуалізація семи інтенсивності “повільно” блокує префіксальну сполучуваність мотиваторів лізти 2Б та повзти 2Ґ.

ЛСВ непарних дієслів зі значенням «перебіг часу»  мчати 2 та текти 4 продукують деривати з префіксами по- («рух у напрямку від об’єкта») та про- («дія, що відбувається в певних часових межах»): Помчали (5) безтурботні та радісні дні літнього відпочинку (Оповідання); Життя промчало (2), наче бурхлива гірська річка... (Ірина Вільде); Розлетяться, як дим, навіяні чари, пересниться страшний сон, життя потече (3) тихим своїм руслом (Г. Хоткевич); Не жаль мені життя, ні світа, Не жаль, що марно кращі літа У горю [горі] й праці протекли (4) (І. Франко); Помчали (5) зимові ранки, тихі вечори.. (В. Сосюра); Як швидко дні міські промчали (2) (В. Сосюра); Потекли (3) довгі дні тяжкої праці... (М. Коцюбинський); За годами Три года сумно протекли (4) (Т. Шевченко). Синонімічні ЛСВ парних дієслів (бігти 4, іти 14, летіти 4, лізти 2Б, пливти 5В, повзти 2Ґ) мотивують значно більшу кількість дериватів - від 2 до 7. ЛСВ крокувати, кружити, кружляти не виступають мотиваторами похідних.

Висновки. Серед ЛСВ з модифікованою, але не погашеною архісемою “пересування” найбільші словотвірні парадигми мають основи, співвідносні з ЛСВ на позначення перебігу часу, які зберігають ідею спрямованого переміщення, за рахунок поєднання з локативними префіксами.

Одним із головних чинників, що зумовлює відмінності в розвитку дієслівних лексем різних груп, зокрема і ЛСВ, які перебувають на перетині ЛСП, є сема “напрямок руху”. Розглядані ЛСВ виділено лише у семантичній структурі парних і непарних дієслів односпрямованого руху суб’єкта або наближених до них за семантикою. Префіксальна сполучуваність парних та непарних дієслів має більшою мірою кількісні, аніж якісні відмінності.

Установлення типової семантичної структури дієслів різних ЛСГ дає змогу спрогнозувати ЛСВ, не зафіксовані в словниках (зокрема СУМі), та знайти їх у мовному матеріалі.

 

Література:

  1. Розина Р.И. О некоторых производных значениях глаголов перемещения в русском языке / Р. И. Розина // Глагольные префиксы и префиксальные глаголы. – М., 1995. – Т.5. – №2. –  С. 352–360.
  2. Падучева Е.В. Глаголы движения и их стативные дериваты (в связи с так называемым движением времени) / Е.В. Падучева // Логический анализ языка. Языки динамического мира; отв. ред. Н.Д. Арутюнова, И. Б. Шатуновский. – Дубна: Международный университет природы, общества и человека «Дубна», 1999. – С. 87–108.
  3. Янко Т. Е. Движение к худшему: глаголы движения в значении порчи / Т. Е. Янко // Логический анализ языка. Языки динамического мира; отв. ред. НДАрутюнова, ИБШатуновский. – Дубна: Международный университет природы, общества и человека «Дубна», 1999. – С. 506–510.
  4. Анштатт Т. Стремление к лучшему: Семантическое поле действия как база для выражения оценки / Т. Анштатт // Логический анализ языка. Языки динамического мира; отв. ред. Н.Д. Арутюнова, И. Б. Шатуновский. – Дубна: Международный университет природы, общества и человека «Дубна», 1999. – С. 491–505.
  5. Соколова С.О. Префіксальна сполучуваність парних дієслів руху на тлі їхньої полісемії / С. О. Соколова // Українська мова. – 2004. - №1. – С. 39 – 53.
  6. Лахно Н. В. Префіксальна сполучуваність дієслів руху в сучасній українській мові: дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Лахно Наталія Валентинівна. — К., 2006. — 33с.
  7. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / Іван Романович Вихованець. - К.: Наук. думка, 1992. - 224 с.

References:

  1. Rozina R.I. O nekotorykh proizvodnykh znacheniyakh glagolov peremeshcheniya v russkom yazyke / R. I. Rozina // Glagolnye prefiksy i prefiksalnye glagoly. – M., 1995. – T.5. – №2. –  S. 352–360.
  2. Paducheva E.V. Ghlagholы dvyzhenyja y ykh statyvnыe deryvatы (v svjazy s tak nazыvaemыm dvyzhenyem vremeny) / E.V. Paducheva // Logicheskiy analiz yazyka. Yazyki dinamicheskogo mira; otv. red. N. D. Arutyunova, I. B. Shatunovskiy. – Dubna: Mezhdunarodnyy universitet prirody, obshchestva i cheloveka «Dubna», 1999. – S. 87–108.
  3. Yanko T. Ye. Dvizhenie k khudshemu: glagoly dvizheniya v znachenii porchi / T. Ye. Yanko // Logicheskiy analiz yazyka. Yazyki dinamicheskogo mira; otv. red. N. D. Arutyunova, I. B. Shatunovskiy. – Dubna: Mezhdunarodnyy universitet prirody, obshchestva i cheloveka «Dubna», 1999. – S. 506–510.
  4. Anshtatt T. Stremlenie k luchshemu: Semanticheskoe pole deystviya kak baza dlya vyrazheniya otsenki / T. Anshtatt // Logicheskiy analiz yazyka. Yazyki dinamicheskogo mira; otv. red. N. D. Arutyunova, I. B. Shatunovskiy. – Dubna: Mezhdunarodnyy universitet prirody, obshchestva i cheloveka «Dubna», 1999. – S. 491–505.
  5. Sokolova S.O. Prefiksaljna spoluchuvanistj parnykh dijesliv rukhu na tli jikhnjoji polisemiji / S. O. Sokolova // Ukrajinsjka mova. – 2004. - №1. – S. 39 – 53.
  6. Lakhno N. V. Prefiksaljna spoluchuvanistj dijesliv rukhu v suchasnij ukrajinsjkij movi: dys... kand. filol. nauk: 10.02.01 / Lakhno Natalija Valentynivna. — K., 2006. — 33s.
  7. Vykhovanecj I.R. Narysy z funkcionaljnogho syntaksysu ukrajinsjkoji movy / Ivan Romanovych Vykhovanecj. - K.: Nauk. dumka, 1992. -  224 s.