ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Озерська Г. В. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Озерська Ганна Вячеславівна

Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна, Харків

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

 

Вирішення проблем інноваційного розвитку залізничного транспорту України знаходяться в безпосередньому зв’язку з забезпеченням розвитку його інноваційного потенціалу.

Розвиток інноваційного потенціалу організації є його закономірною якісною зміною, яка характеризується як незворотна та спрямована. Одночасна наявність цих властивостей відрізняє розвиток від інших змін. Зворотні зміни характерні для процесів функціонування, тобто циклічного відтворення постійної системи зв'язків і відносин. За відсутності спрямованості зміни не можуть накопичуватися, що позбавляє процес властивої для розвитку єдиної, внутрішньо взаємозалежної лінії, а відсутність закономірностей характеризує випадкові зміни небажаного типу. Істотну характеристику розвитку становить час, оскільки всякий розвиток здійснюється в реальному часі і тільки час виявляє його спрямованість.

Враховуючи специфіку діяльності залізничного транспорту та сучасні проблеми інноваційного розвитку, до складу факторів, які визначають процеси розвитку інноваційного потенціалу залізничного транспорту, варто віднести:

1) галузевий рівень факторів:

 рівень інноваційної сприйнятливості залізничним транспортом, що визначається його готовністю та спроможністю сприймати, втілювати в життя та просувати на ринок інноваційні ідеї, продукти, технології. Він залежить від рівня ресурсного забезпечення інноваційних процесів, умов розробки та реалізації інноваційних проектів, можливості кадрового та управлінського потенціалів підприємств залізничного транспорту, рівня інфраструктурного забезпеченості інноваційної діяльності тощо;

 рівень міжорганізаційної взаємодії підприємств залізничного транспорту. Так як організаційна та управлінська структура залізничного транспорту відрізняється складністю та багатопрофільністю суб’єктів, які входять до її складу, то об’єднання ними зусиль по здійсненню інноваційних процесів формує синергетичний ефект на рівні галузі;

 рівень взаємодії суб’єктів залізничного транспорту та тих суб’єктів, які не належать до його внутрішнього середовища. Ринок виробників продукції для залізничного транспорту, які задовольняють потреби в рухомому складі, системах автоматики та сигналізації тощо, великий за обсягами виробництва та номенклатурою виробів. Впровадження логістичної концепції сприятиме наладженню їх взаємозв’язку ще на стадіях інноваційного процесу, що здійснюється за безпосередньою участю суб’єктів залізничного транспорту;

2) макроекономічний рівень факторів:

 інноваційна політика в галузі транспорту;

 рівень розвитку інноваційної інфраструктури;

 правове регулювання інноваційної діяльності в країні;

 інноваційна політика прийнята міжнародними організаціями транспорту тощо.

Формування, реалізація та розвиток інноваційного потенціалу залежить від того, чи створено умови за яких соціально-економічна система готова генерувати та сприйняти ту чи іншу інновацію. Серед найважливіших завдань управління розвитком інноваційного потенціалу соціально-економічної системи є створення умов, що забезпечують визнання інновації якомога більшою кількістю складових (параметрів) виробничої системи.

На думку багатьох науковців, управління інноваційним потенціалом безпосередньо пов’язано з завданням забезпечення високої інноваційної сприйнятливості системи. Ці питання докладно вивчено у працях Альошина С. А., Багрової І.В., Гілязутдинової І. В, Литвиненко А.О., Якименко Н.В. та ін. [1-5]. Інноваційна сприйнятливість залізничного транспорту визначається як його готовність та спроможність враховувати інноваційні трансформаційні процеси на глобальному та національному транспортному ринках; розуміти вектор та обсяг необхідних інноваційних змін; реагувати за рахунок управління портфелем проектів; робити висновки щодо забезпечення реакції на майбутні зовнішні та внутрішні впливи.

Таким чином, варто визнати не тільки прямий зв'язок інноваційного потенціалу та інноваційної сприйнятливості залізничного транспорту, але й зворотній зв'язок. Так досягнутий рівень інноваційної сприйнятливості, який обумовлений наявністю певних умов для її забезпечення, є базою, яку використовують для розвитку інноваційного потенціалу. Інноваційна сприйнятливість не є статичною характеристикою, вона постійно змінюється, у тому числі під впливом галузевих та макроекономічних факторів, які і обумовлюють зміни в інноваційному потенціалі залізничного транспорту. Якщо ці фактори мають стимулюючий характер, то це сприятиме якісним змінам в інноваційному потенціалі залізничного транспорту.

Серед основних завдань управління інноваційним потенціалом залізничного транспорту є врахування тенденцій, які склалися, та перевід всіх негативних факторів в позитивні шляхом різноманітних заходів, серед яких прийняття та реалізація інноваційної, патентної стратегій залізничного транспорту України. Стратегія розвитку інноваційного потенціалу – це частина стратегії інноваційного розвитку залізничного транспорту.

Інноваційна стратегія залізничного транспорту - це комплексна програма дій, які спрямовані на досягнення пріоритетів інноваційного розвитку, високої ефективності діяльності за рахунок технологічної модернізації, яка реалізується шляхом:

 розвитку існуючих, розробки та впровадження нових «технологічних платформ»;

 підвищення енергоефективності та впровадження ресурсозберігаючих технологій;

 створення сучасних транспортно-логістичних систем;

 розвитку інтелектуальних систем управління перевізним процесом;

 кардинального оновлення рухомого складу та об’єктів інфраструктури відповідно до вимог світових стандартів.

Патентна стратегія залізничного транспорту має визначати:

 механізм використання створених на кошти залізничного транспорту результатів наукових досліджень і розробок, які є його інтелектуальною власністю в інноваційному процесі;

 основні цілі та пріоритети у сфері створення та правової охорони результатів інтелектуальної діяльності;

 участь і роль всіх структурних підрозділів Укрзалізниці у формуванні системи інноваційної діяльності.

Таким чином, стратегічними напрямами розвитку інноваційного потенціалу, які сприятимуть ефективній інноваційній діяльності залізничного транспорту, є:

1) розвиток наукової складової інноваційного потенціалу на основі зміцнення і підтримки фундаментальних досліджень вітчизняної галузевої науки в галузі інновацій на транспорті. Мета напряму - реалізація науково-технічних досягнень і винаходів, поліпшення використання інтелектуальної власності;

2) розвиток кадрової складової інноваційного потенціалу на основі забезпечення відтворення кадрового потенціалу для науково-технічної та інноваційної сфери залізничного транспорту. Мета напряму - максимально ефективне використання людських ресурсів для реалізації різних напрямів інноваційної стратегії. Так здатність одних людей генерувати нові ідеї, а інших - їх об'єктивно оцінювати і приймати рішення щодо їх втілення, їх вміння і навички професійно вирішувати поставлені завдання - це визначальний фактор успіху інноваційної стратегії. Тому даний напрямок - основа для всіх пріоритетних напрямів інноваційної стратегії.

3) розвиток техніко-технологічної складової інноваційного потенціалу, що представляє собою розвиток техніко-технологічної бази потенціалу та впливає на масштаби і темпи інноваційної діяльності. Мета напрямку - інноваційне оновлення основних фондів залізничного транспорту, як умова підвищення ефективності діяльності і подолання технічного відставання від розвинених залізничних мереж країн світу.

 

Література:

1. Якименко Н.В. Управління економічним зростанням залізничного транспорту в умовах розвитку транспортного ринку України : монографія / Н. В. Якименко. — Х. : УкрДАЗТ, 2012. — 437 с.

2. Алешин С.А. Формирование системы управления процессом производства новой продукции на промышленных предприятиях : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (управление инновациями)»/ С.А. Алешин. – Орел. – 2011. – 24 с.

3. Багрова І.В. До питання визначення кола провідних складових інноваційного потенціалу промислового підприємства / І.В. Багрова // Вісник економічної науки України. – 2011. – №2. – С.14–18.

4. Литвиненко А.О. Оцінювання сприйнятливості підприємства до впровадження інновацій /А.О. Литвиненко // Научно-технический сборник «Коммунальное хозяйство городов». – 2010. – № 87. – С. 156 – 162.

5. Гилязутдинова Ирина Владимировна Методология организационно-экономического развития инновационных хозяйственных систем специальность: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 – Экономика и управление народным хазяйством (управление инновациями и инвестиционной деятельностью). - Казань, 2009. – 47 с.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.