Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

   ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Гончаров А. Ю. ПРОФЕСІЙНА МОТИВАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА НА УРОКАХ НАВЧАННЯ ГРИ НА МУЗИЧНОМУ ІНСТРУМЕНТІ

УДК: 78.07

 

ПРОФЕСІЙНА МОТИВАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА НА УРОКАХ НАВЧАННЯ ГРИ НА МУЗИЧНОМУ ІНСТРУМЕНТІ

Гончаров А. Ю.

Університетський коледж Київського університету імені Бориса Грінченка Україна, м. Київ

 

У статті розкриваються етапи професійної мотивації самостійної роботи студента на уроках навчання гри на музичному інструменті, напрямки педагогічного керівництва цим процесом.

Ключові слова: самостійна робота, музично-педагогічний артистизм, виконавська саморегуляція, самоконтроль, самопізнання, професійно-мотиваційна сфера.

 

Гончаров А. Ю. Профессиональная мотивация самостоятельной работы студента на уроках обучения игре на музыкальном инструменте / Университетский колледж Киевского университета имени Бориса Гринченка, Украина, г. Киев.

В статье освещаются этапы профессиональной мотивации самостоятельной работы студента на уроках обучения игре на музыкальном инструменте, направления педагогического руководства этим процессом.

Ключевые слова: самостоятельная работа, музыкально-педагогический артистизм, исполнительское саморегулирование, самоконтроль, самопознание, профессионально-мотивационная сфера.

 

Goncharov A. Y. Professional motivation of unsupervised work of a student at the lessons of teaching to play the musical instrument / University College of Boris Grinchenko Kiyv University, Ukraine, Kyiv.

The stages of professional motivation of unsupervised work of a student at music lessons are brought to light in the methodological work.

Key words: unsupervised work, music-pedagogical artistry, performing self-regulation, self-control, self-knowledge, professional motivational sphere.

 

Вступ

Самостійна робота розглядається мною як важлива якість особистості вчителя, що передбачає оволодіння певними знаннями та навичками з метою творчого вирішення музично-педагогічних завдань і включає в себе потребу в безперервному професійному вдосконаленні.

Педагог-дослідник М.Г. Арановський розглядає самостійну роботу студента як вид комунікативної діяльності. [1, с.37]

У програмі з музичного інструменту вказується, що формування самостійності – це вироблення свідомого ставлення студента до музичного мистецтва, розширення його кругозору, розвиток художньої індивідуальності, вдосконалення слухової уваги, самоконтролю, а також навчання раціональним методам роботи над музичним твором.

Оволодіння спеціальними знаннями та навичками, пов’язаними з грою на музичних інструментах, слід поєднувати з вирішенням таких професійних завдань:

- музично-педагогічних (розвиток музичних здібностей і художніх смаків);

- музично-освітніх (організація і проведення музичних лекторіїв);

- інструментально-методичних (навчання гри на музичних інструментах).

Як показує досвід, цього можна досягти, якщо в процесі інструментальної підготовки студента формується його професійна мотивація, виробляються механізми самоуправління навчально-виконавською діяльністю.

Продуктивність самостійної роботи студентів на інструменті значною мірою зумовлена станом їх професійно-мотиваційної сфери, без якої практично неможливе формування самостійності.

У становленні професійно-мотиваційної сфери майбутнього вчителя виділяємо два взаємно пов’язані аспекти: формування у студентів свідомого та активного ставлення до своєї музично-виконавської підготовки і ефективне педагогічне керівництво цим процесом. У першому випадку це досягається ознайомленням студентів зі змістом і специфікою їх майбутньої професійної діяльності, пов’язаної з грою на музичному інструменті. Педагогічне керівництво включає в себе реалізацію таких функцій: навчальної або методично-регулюючої, яка співвідносить індивідуальні можливості і цілісні орієнтації студента, а також методико-спонукальної, що полягає у формуванні емоційного, раціонального і вольового ставлення студентів до процесу виконавського самовдосконалення, до творів, що вивчаються, і засобів оволодіння ними.

Роботу розвитку мотиваційної сфери першокурсника пропоную починати з бесіди про специфіку його майбутньої роботи, спрямованої на музичне виховання та освіту школярів. Слід особливо підкреслити значення розуміння студентами синтетичної суті музично-педагогічної підготовки, в якій знання та навички з різних навчальних дисциплін взаємозбагачують одне одного.

Доктор педагогічних наук Апраксіна О.О. вказує на те, що думка вчених-педагогів, психологів, методистів спрямована на удосконалення різних напрямків самостійної діяльності студентів, створення в них особливого типу мислення: творчого, наукового, діалектичного. [2, с.66]

Виявлення перспектив загально-музичного та виконавського розвитку студента допомагає настроїтись на конкретну і серйозну роботу, усвідомити значення і завдання своєї навчально-виконавської діяльності, намітити загальну лінію професійного самовдосконалення.

Шляхи формування інтересу студента до професійної діяльності – це застосування спеціальних методів із засвоєння музичних творів.

Я вважаю, що найефективнішим шляхом досягнення поставлених завдань є звернення до професійно-мотиваційної сфери студента, як одного з шляхів становлення його самостійності. Це шлях залучення до створення цілісної системи формування даної якості.

Педагогічне керівництво цим процесом передбачає:

- залучення студента до організації та контролю своєї самостійної роботи;

- продуктивна взаємодія викладача і студента в роботі над музичним твором, яка спрямована на розвиток музично-виконавського мислення ;

- становлення музично-педагогічного артистизму майбутнього вчителя, пов’язаного з усіма видами виконавської діяльності.

Докладніше зупинюсь на зазначених видах педагогічного становлення самостійності студента.

Крім аудиторних занять процес становлення і формування проходить в активній самостійній роботі студента. Завдання викладача – навчити методам подолання тих чи інших труднощів у музичному творі, розуміння його стилістичних особливостей, вирішення конкретних питань через розуміння кінцевої мети. ,,Творчості навчитися не можна – справедливо вважає Л.А. Баренбойм, – але можна навчити творчо самостійно працювати”. [3, с.243]

З метою залучення першокурсника до організації самостійної роботи і виховання в нього навичок самоконтролю, викладачеві слід допомагати йому у складанні розкладу дня при самопідготовці.

Спільно розробляється програма самоспостереження та самопізнання музично-виконавських можливостей, властивостей пам’яті, характеру, працездатності, оперативності слушно-розумової та координаційно-виконавської уваги, а також інших якостей і робочих прийомів, пов’язаних із засвоєнням музичного твору. При цьому бажано виявити найбільш сильні сторони музично-виконавських здібностей студента і використовувати їх для розвитку всієї палітри навичок виконавської саморегуляції.

Як відомо самостійність музиканта найкраще формується в роботі над улюбленим музичним твором, або над тим, який подобається. Проте студент не тільки залучається до добору музичних творів у його робочий план, а разом з викладачем аналізує їх, визначаючи, що нового буде набуто під час роботи над кожним твором для поповнення загального музичного, виконавського та професійного багажу.

На молодших курсах я не тільки вважаю за потрібне включати в робочі плани студента музичні твори, необхідні йому як засіб ілюстраційного матеріалу в його майбутній роботі, а і віддавати перевагу тим з них, які широко представлені у фонозаписах, навчальній літературі. Порівнюючи різні виконавські інтерпретації, першокурсник має можливість глибоко вивчати твір, спираючись на творчі джерела, а не лише на підказки педагога, навчатися аргументувати свої висновки. При цьому слід всіляко заохочувати і стимулювати самостійні спостереження та висновки студента, які ґрунтуються на наукових даних, а також забезпечувати достатність джерел інформації з метою уникнення бездумного копіювання. До останнього найчастіше звертаються студенти із слаборозвиненими слуховими уявленнями і, як наслідок, інертним музично-виконавським мисленням і уявою. Перед початком технічного опрацювання музичного твору їм необхідно привчити себе уважно вслуховуватись в емоційний зміст мелодії і ритму. Слід стежити за нотним текстом, а потім намагатись „почути” цей нотний текст, його звукозображення „внутрішнім слухом”, шляхом внутрішнього співу. Внутрішній спів – „маяк” для формування правильних виконавських рухів у процесі роботи над твором. Такий метод роботи над музичним твором, що використовується на початковому етапі, допоможе майбутньому вчителеві в підбиранні на слух на музичному інструменті.

На другому етапі викладач, спираючись на досвід провідних виконавців, музикантів-педагогів, використовуючи власний досвід, спрямовує зусилля студента на засвоєння професійної методики пов’язаної з детальним опрацюванням найменших структурних одиниць музичного твору. Необхідно стимулювати у виконавця прагнення до кропіткої роботи над деталями, до досягнення відповідностей технічного оволодіння окремими елементами виконання художнього задуму в цілому, допомогти йому в осмисленому формуванні виконавських навичок. Важливо, щоб студент міг прогнозувати результати своєї самостійної роботи в процесі розв’язання конкретних виконавських завдань, а викладач повинен допомогти не збитися з правильного шляху, не нав’язуючи готових рішень, стимулюючи його подальшу роботу і самостійні пошуки.

Відомий піаніст і педагог Г.Г. Нейгауз вважав головним завданням педагога – зробити як можна скоріше і обгрунтованіше так, щоб бути зайвим учню, своєчасно усунути себе, тобто прищепити йому ту самостійність мислення, методів роботи, самопізнання і вміння досягати мети, які називаються зрілістю, порогом, за яким починається майстерність. [4, с.147]

Третій етап засвоєння музичного твору – найважливіший етап у розвитку самостійної роботи майбутнього вчителя. Його мета – формування музично-педагогічного артистизму.

Музично-педагогічний артистизм конче необхідний вчителю загальноосвітньої школи, включає в себе розуміння музичного матеріалу, любов до музики і твору, бажання поділитися своїми думками і почуттями з школярами. В нього входить уміння створити певний емоційний фон шляхом короткої захоплюючої бесіди, добором відповідних живописних творів, поетичних прикладів тощо. Для учителя важливо, щоб діти розібрались у запропонованому музичному творі і полюбили його.

Становлення музично-педагогічного артистизму багато у чому залежить від того, наскільки викладачеві вдається розпізнати сильні виконавські якості студента і зробити його однодумцем у роботі над удосконаленням виконання улюблених, або тих, що сподобались, музичних творів.

Практика показує, що перші публічні виступи студентів у початковому періоді їх професійного навчання є головним стимулом самопізнання, з якого власне й починається формування самостійності.

Висновки:

1. Самостійну роботу майбутнього вчителя у класі музичного інструменту необхідно формувати у тісному зв’язку із становленням його професійно-мотиваційної сфери. Без чіткого усвідомлення позитивного ставлення до своєї майбутньої професійної діяльності не може розвиватись активність студента, яка спрямована на загально-музичний, виконавський та професійний розвиток.

2. Для формування названої мотивації в класі музичного інструменту необхідні чіткі орієнтири, за якими студент міг би уявити цілісну перспективу – модель своєї майбутньої професійної діяльності у співвідношенні з власними можливостями. Такі орієнтири можуть бути створені шляхом цілеспрямованих педагогічних бесід, або сформовані самостійно, виходячи із змісту рекомендованої методичної та психолого-педагогічної літератури.

3. Змістом процесу розвитку самостійності майбутнього вчителя є активна взаємодія викладача і студента. Вона спрямована на засвоєння раціональних методів організації самостійної роботи за інструментом, оволодіння технічними методами роботи над музичним твором, як засобом музично-виконавського розвитку і безперервного самовдосконалення, вироблення потреби музичного виконавства під час вирішення виховних завдань.

 

Література:

1. Арановский М.Г. Мышление, язык, семантика / М. Г. Арановский // Проблемы музыкального мышления: сб. статей. – М.: Музика, 1974. – 121 с.

2. Апраксина O.A. О праве учителя-музыканта на эксперимент // Музыкальное воспитание в школе. Вып.13. – М., 1977. – 66-76 с.

3. Баренбойм Л.А. Музыкальная педагогика и исполнительство. Л.: Музыка, 1974. – 336 с.

4. Нейгауз Г.Г. Об искусстве фортепианной игры / Г. Нейгауз. М.: Музыка, 1987. – 240 с.

 

References:

1. Aranovskyy M.H. Mishlenye, yazik, semantyka / M. H. Aranovskyy // Problemi muzikal'noho mishlenyya: sb. statey. – M.: Muzyka, 1974. – 121 s.

2. Apraksyna O.A. O prave uchytelya-muzikanta na эksperyment // Muzikal'noe vospytanye v shkole. V.13. – M., 1977. – 66-76 s.

3. Barenboym L.A. Muzikal'naya pedahohyka y yspolnytel'stvo. L.: Muzika, 1974. – 336 s.

4. Neyhauz H.H. Ob yskusstve fortepyannoy yhri / H. Neyhauz. M.: Muzika, 1987. – 240 s.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.