Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

   ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Волосюк О. ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Волосюк Олеся

ДНЗ «Почаївське ВПУ»

м. Почаїв

ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

На сучасному етапі розвитку суспільства важливим фактором для кожного здобувача знань є формування компетенції у будь-якій галузі екзистенції соціуму. Говорячи більш конкретно до факту викладацької діяльності, ведемо мову про формування іншомовної компетенції на уроках англійської мови. У сучасних умовах нашого з Вами життя вивчення будь-якої іноземної мови розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу.

Формування міжкультурної та соціокультурної компетенції учнів, студентів ведеться протягом усього періоду вивчення іноземної (англійської) мови, адже кожен викладач-іноземник зазначає саме такі вищезазначені моменти формування компетенції при формулюванні мети кожного із своїх уроків / занять.

Вивчення англійської мови завжди акцентувалося згідно таких аспектів: слухання / аудіювання, читання, говоріння, письмо. Мовою оригіналу ми звикли зазначати це як listening, reading, speaking, writing.

Найцікавішим моментом вивчення англійської мови є навчання письма так званого мовою оригіналу Writing, адже цей вид вивчення мови є наймасштабнішим, оскільки базується на достатніх рівнях вмінь у читанні, говорінні та слуханні, себто усному сприйняті носія мови.

Ключовим словом даної доповіді є поняття «компетентність», тому звернемо увагу власне на теоретико-методологічні засади даних терміносистем.

Компетентність – поінформованість, обізнаність, досвідченість у певній галузі, в якомусь питанні. Компетентність є результатом оволодіння учнем / студентом відповідною компетенцією, що містить його особистісне ставлення до предмета діяльності. Тому компетентність у певній освітній галузі – поєднання відповідних знань, умінь та навичок, здібностей, досвіду, що дозволяє ефективно визначати і вирішувати проблеми, характерні для певної сфери діяльності.

Н.А. Веніг у своїх дослідах дійшов висновку про поняття «іншомовної компетенції». Отже, «іншомовну компетенцію потрібно розуміти як реальну вимогу до засвоєння учнями / студентами сукупності знань, способів діяльності, досвіду ставлень з певної галузі знань, якостей особистості, яка діє в соціумі, а компетентність – як реально сформовані особистісні якості учня та досвіду діяльності» [2, с.18].

Іншомовна компетенція є поняттям комплексним. Спираючись на мовну компетенцію, вона охоплює систему мовленнєвих умінь (вести діалог, сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних видів, типів і жанрів), необхідних учням у різноманітних життєвих ситуаціях.

Компетенція особистості виявляється у сформованості умінь користуватися писемною мовою, багатством її виражальних засобів залежно від цілей і завдань висловлювання та громадського життя.

Велике значення для дослідження має аналіз наукових праць, присвячених проблемам розвитку іншомовної компетенції учнів / студентів. Сучасні уявлення мовознавців про писемне спілкування, або мовленнєву комунікацію почали формуватися в теорії психології і соціології задовго до появи лінгвістичних праць, у назві яких стояло слово «спілкування», або «комунікація». Розуміння проблем спілкування є складовою частиною лінгвістичних концепцій.

Методична школа впродовж усієї своєї історії приділяла увагу комунікативній функції мови. Це вплинуло на добір теоретичного матеріалу, формування в учнів / студентів ряду практичних умінь, що давало змогу використовувати конкретні мовні одиниці у власному писемному мовленні (складання заяв, характеристик, розписок тощо).

Отже, учні / студенти діставали певні відомості про комунікативну функцію мови та засоби її реалізації. Комунікативний аспект викладання був об'єктом уваги ряду методичних досліджень.

У кінці 60-х років методисти врахували досягнення вітчизняних психолінгвістів; вперше в методиці викладання мовлення осмислювалося як діяльність. На основі діяльнісного підходу до мовлення Т.А. Ладиженська розробила систему навчання зв'язного мовлення, де комунікативні вміння, що формувалися в учнів / студентів, співвідносилися зі структурою мовленнєвої діяльності: з фазами орієнтування, планування, реалізації програми й контролю. Подальший розвиток проблеми була розглянута в працях. [7].

В.І. Капінос стверджував, що система роботи над зв'язним висловлюванням у сучасній сфері вивчення не виходить за межі мовленнєвої дії. Таким чином, у системі роботи з розвитку писемного мовлення бракує ланцюга, що пов'язує мовленнєву дію з комунікативною діяльністю мовця, а це не сприяє навчанню мови як засобу спілкування.

На принципі комунікативної спрямованості ґрунтується концепція навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, запропонована

А.Ю. Купаловою. Автор вважає, що перед методистами постала нова для методики навчання мови проблема інтеграції системно-описового й комунікативно-діяльнісного підходів до побудови курсу.

Проаналізувавши наукові досягнення, найбільш прийнятним для нашого невеличкого дослідження, виданого для загалу у формі доповіді, вважаю визначення М.І. Пентилюкa щодо іншомовної компетенції як комплексного поняття, яке включає систему мовленнєвих умінь, необхідних для спілкування у різних життєвих ситуаціях. Формування іншомовної компетенції значною мірою може залежати від знання механізмів мовлення.[11].

Значний інтерес для побудови системи навчання, що сприяла б формуванню іншомовної компетенції в умовах спорідненої двомовності, становить опора на позитивну мотивацію у вивченні мови, посилення ролі позитивної оцінки й заохочення учнів / студентів на різноманітні індивідуальні здібності.

Процес навчання мови й писемного мовлення ґрунтується на інтелектуальному розвитку учнів / студентів і одночасно є його рушійною силою. Тому для формування іншомовної компетенції особливе значення має єдність мови і мислення.

Сучасний підхід до навчання мов потребує вдосконалення його змісту, форм, методів і прийомів у комунікативно-діяльнісному та функціонально-стилістичному аспектах (Є.Ю. Купалова, Т.А. Ладиженська, Н. Веніг,

М.І. Пентилюк тощо).

Аналіз програм, підручників і методичних посібників з для учнів / студентів свідчить про актуальність проблеми формування іншомовної компетенції учнів / студентів, яка потребує подальшої розробки, особливо у практичному застосуванні.

У зв'язку з розв'язанням дослідницьких завдань, спрямованих на формування іншомовної компетенції учнів / студентів, установлено вихідний рівень умінь у сфері мовленнєвої діяльності, здатності порівнювати, аналізувати й оцінювати значення досліджуваних фактів мови залежно від цілей і умов комунікації, а також використовувати їх у процесі виконання мовленнєвих завдань.

Проблема формування іншомовної компетенції має як соціологічний, так і особистісний характер, адже особистість значною мірою може повноцінно розвиватися і реалізувати свої здібності лише при достатньо високому рівні мовленнєвого розвитку. При цьому в учнів / студентів спостерігається взаємопов'язане навчання мови і писемного мовлення.

Методика експериментального навчання передбачала розв'язання таких завдань:

а) з'ясування й обґрунтування методичних умов і способів, які сприятимуть формуванню іншомовної компетенції учнів / студентів;

б) розробка системи вправ для свідомого засвоєння учнями / студентами мовних засобів, необхідних для створення висловлювань і для оволодіння нормами доцільного вживання їх у писемному мовленні;

в) підготовка учнів / студентів до активного спілкування.

На основі аналізу психолого – педагогічної і методичної літератури, результатів дослідження визначено вихідні положення в процесі формування у учнів / студентів іншомовної компетенції, а саме:

• посилення уваги до змісту писемного мовлення і вдосконалення важливих мовленнєвих умінь у їх єдності і взаємозв'язку (аудіювання, читання, говоріння, письмо);

• взаємозв'язок мовленнєвих умінь з різними мовними рівнями як найважливіша передумова ефективності формування іншомовної компетенції учнів / студентів;

• розвиток елементів письмового мистецтва, доцільне використання різних форм мовленнєвого етикету.

В основу розробленої системи вправ (яку ми спостерігаємо виконуючи вправи з підручника англійської мови), побудованої на програмному матеріалі, покладено три типи вправ:

1) аналітичні (за готовим текстом), які в основному потребують аналізу тексту чи порівняння текстів у письмовому вигляді;

2) репродуктивно-конструктивні, що передбачають перетворення, зміну, доповнення і продовження тексту письмово;

3) творчі, спрямовані на вдосконалення в учнів / студентів навички монологічного й діалогічного викладу думок, розуміння ними стилістичної функції мови, вимагають диференційованого підходу до розвитку культури писемного мовлення, вдосконалення стилістичної грамотності.

Підсумовуючи вищезазначені теоретико-практичні міркування вводимо у наш активний лексичний запас поняття «компетентності у письмі» як підсумовуючий етап вивчення англійської мови з позицій читання, слухання / аудіювання та говоріння. Адже компетентність письма є важливим підсумовуючим свідченням того, що здобувач (учень / студент – О.В.) знань з англійської мови досяг достатньої бази знань для ведення певного рівня інтеракції (спілкування – О.В.).

Література:

1. Бех П. О., Биркун Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. — 1996. —№ 2. — С. 3-8.

2. Веніг Н. Мовленнєва культура учнів // Обдарована дитина № 4, 2000. –

С. 18-20

3. Веніг Н. Формування мовленнєвої компетенції особистості як методична проблема // 36. наук. праць (Педагогічні науки). - Херсон, 1998. - Вип. 5

4. Гез Н.І., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. Методика обучения иностранным языкам. – М.: Высшая школа, 1999. – 373 с.

5. Гусак Т.М. Посібник сучасної практичної граматики з англійської мови. –

2 –ге видання.- К.: Фірма „ Інкос ”, 2009р.-318с.

6. Карпова В.М. Використання ігор в навчанні англійської мови / Іноземні мови. – 1999р.- №4.- с.34-41.

7. Ладиженська Т.А. Система навчання зв’язного мовлення. - К., 2000, Журнал” Рідна школа ”, №6. - С. 24 - 26.

8. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах // За ред. К.І. Онищенко. – К., 1999. – 227с.

9. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов в середніх навчальних закладах. – К: Ленвіт, 1999. – 286с.

10. Ніколаєва С. Ю., Скляренко Н. К., Смєлякова Л. П. Сучасна технологія навчання іноземного матеріалу. - К., 1996 (Бібліотечка журналу “Іноземні мови”, вип.2). – С. 17-18.

11. Пентилюк М.І. Формування мовленнєвої компетенції.- К., 2004 Журнал” Рідна школа ”, №2.- с.8-10.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.