ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

кандидат педагогічних наук, Пасічник Н. О. СТАНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ І ОСВІТИ В ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХІХ СТОЛІТТЯ

УДК: 336.114.930.2(470+571)’’18’’

 

СТАНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ НАУКИ І ОСВІТИ В ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХІХ СТОЛІТТЯ

кандидат педагогічних наук, Пасічник Н. О.

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Україна, Кіровоград

 

У статті на основі аналізу діяльності Харківського університету першої чверті ХІХ ст. простежено становлення фінансової та фінансово-правової науки, як процесу інтеграції знань політико-камеральних наук і політичної економії. Охарактеризовано діяльність та вплив Л.Якоба і Й.Ланга – представників німецької школи фінансів на становлення фінансової науки і фінансового права як самостійної наукової сфери.

Ключові слова: фінанси, фінансова наука, політична економія, фінансове право, камеральні науки, фізіократи.

 

Пасечник Н. А. становление финансовой науки и образования в Харьковском университете в первой четверти хіх века / Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Украина, Кировоград

В статье на основе анализа деятельности Харьковского университета первой четверти XIX в. прослежено становление финансовой и финансово-правовой науки, как процесса интеграции знаний политико-камеральных наук и политической экономии. Характеризуется деятельность и влияние Л.Якоба и Й.Ланга – представителей немецкой школы финансов на становление финансовой науки и финансового права как самостоятельной научной сферы.

Ключевые слова: финансы, финансовая наука, политическая экономия, финансовое право, камеральные науки, физиократы.

 

Pasichnyk N. А. The formation of financial science and education in the Kharkiv university in the first quarter of the 19th century / The Volodymyr Vynnychenko Kirovohrad State Pedagogical University, Kirovohrad, Ukraine

The article traces the formation of financial and legal science as a process of integration of knowledge of cameral political science and political economy based on the analysis of the Kharkiv University in the first quarter of the nineteenth century. The article characterizes an activity and influence L. Jacob and J. Lang – representatives of the German school of finance – on the establishment of financial science and financial law as an independent scientific field.

Key words: finance, financial science, political economy, financial law, cameralistic sciences, physiocrats.

 

Із розвитком товарно-грошових відносин в Російській імперії на початку ХІХ ст. розширюється сфера фінансових відносин, відбувається напрацювання принципів фінансової політики, ґенеза фінансової науки і фінансового законодавства. Зміна умов господарювання ставить нові вимоги до фінансової системи держави, правового регулювання фінансової діяльності, органів державного управління фінансами, які, зі свого боку, для здійснення нових функцій потребують освічених і висококваліфікованих працівників фінансової сфери. Саме в цей період економічна і фінансова проблематика починає викладатися у новостворених університетах Російської імперії – Дерптському (1802 року заснування), Віленському (1803 року), Казанському (1804 року) і Харківському (1805 року), що зумовлює потребу у значній кількості викладачів, яка частково задовольнялася за рахунок запрошення іноземних науковців. Значну роль у становленні фінансової та фінансово-правової науки як самостійної сфери наукових досліджень на початку ХІХ ст. відіграли представники так званої російсько-німецької школи (назву використав засновник німецького історизму В.Рошер) [1, с. 107] – іноземні, переважно німецькі, наукові діячі, запрошені до викладання в університетах Російської імперії, в тому числі і в Харківському університеті. За словами професора В.Лебедєва, автора одного з найкращих на теренах Російської імперії підручника з фінансового права, на початку ХІХ ст. відбулося переміщення німецької науки на російських ґрунт [2, с. 102]. Результатом їхньої наукової творчості був симбіоз теоретичних знань набутих у Західній Європі та російської суспільної практики [3, с. 19].

На початку ХІХ ст. університетська освіта Російської імперії переживала період реформування. За Статутом 1804 р. для Харківського, як і для інших університетів Російської імперії, затверджувалося чотири факультети, котрі спочатку називалися відділеннями: відділення моральних та політичних наук (з прийняттям нового університетського Статуту 1835 р. воно було перейменовано на юридичний факультет); фізичних та математичних наук; лікувальних або медичних наук; словесних наук. Спрямування навчання на відділенні моральних та політичних наук відображалося, перш за все, у складі його кафедр і дисциплін, які вивчалися. Згідно зі Статутом до відділення в цей період належало 7 кафедр: богослов’я догматичного та моралістичного; тлумачення священного писання та церковної історії; споглядальної та практичної філософії; права природного, політичного й народного; прав цивільного та кримінального судочинства в Російській імперії; прав найзначніших стародавніх і нинішніх народів; дипломатики та політичної економії [4, с. 272]. По кафедрі дипломатики та політичної економії Харківського університету викладалися вступ до політико-камеральних наук, державне загальне право, політична економія, наука про фінанси та природне право, політична арифметика, дипломатика [5, стб.268]. Викладання двох нових напрямків суспільствознавчої науки – камералістики і політичної економії, вивчення яких запроваджувалося у вітчизняних університетах, потребувало кваліфікованих викладачів, а у західноєвропейських університетах їхнє формування як наукових дисциплін набуло форми цілісної системи знань. У цей період до Харківського університету були запрошені вчені у сфері економіки, права та фінансів Йозеф Ланг і Людвіг Якоб, розробки яких сприяли становленню фінансової науки і фінансового права як самостійної галузі знань.

Людвіг Гайнріх Конрад фон Якоб (у російському варіанті – Людвіг Кондратович Якоб) (1759—1827) прибув до Харкова з Галльського університету, де пройшов шлях від студента до ректора цього університету. Л.Якоб був сформованим відомими вченим, мав значний авторитет у наукових колах, як дослідник проблем камералістики, філософії та релігії. У Харківському університеті Л.Якоб, ординарний професор кафедри дипломатії та політичної економії, з 1807 по 1809 рр. викладав систему політичних наук, загальний вступ до політико-камеральних наук, загальну внутрішню політику, державне та народне право, політичну економію (перелік дисциплін складено за щорічним оглядом публічних викладань [6]. До камеральних наук входили зачатки фінансових знань (у ХVІІІ ст. фінансова наука як самостійна галузь знань ще ніде, окрім Франції, не виокремилася). Термін «камеральні науки» з’явився у ХVІІІ ст. в Німеччині, ним позначали сукупність знань, необхідних для належного та успішного управління камеральним (державним) майном (Kammerguter). До сфери камеральних наук, або камералістики (Camaralia), відносилося вчення про різні галузі промисловості, які виступали джерелами задоволення державних потреб: агрономія, гірнича справа, лісівництво, торгівля; частково приєднувалася політична економія та деякі основи державного благоустрою і вчення про способи задоволення державних потреб [7, с. 44].

Навчальні курси професора Харківського університету Л. Якоба, допомагають виокремити правничу спеціалізацію у деяких економічних дисциплінах, що викладалися в Харківському університеті. Беззаперечною заслугою науковця в контексті нашого дослідження було те, що він першим в історії вітчизняної науки визначив та обґрунтував фінансове право як сформульовану сукупність знань, що знаходиться за межами політичної економії і має власний предмет дослідження [8, с. 219]. При цьому він вважав фінансове право економічною дисципліною, а в самій економіці розрізняв три складові: політичну економію – науку про народне господарство; державну економіку або фінансове право та економічну діяльність держави або цивільне право [9, с. 24]. Л.Якоб виокремив юридичну складову в економічних дисциплінах, так, предметом науки про державне господарство науковець вважав фінансове право, а поліцейського права – економічне законодавство [10, с. 276].

За свої прогресивні погляди (критика кріпосного права, ідеї про передачу в приватну власність казенного лісового господарства, ідея чеканки монет приватними особами тощо) Л.Якоб зазнавав гострої критики від представників економічної та фінансово-правової науки [10]. Проте, теоретичне і практичне визнання отримала його концепція ослаблення грошових криз, що пов’язані з функціонуванням паперових грошей, яку він представив Олександру І 1809 року. Після цього Л.Якоба перевели до Петербургу і призначили членом фінансової частини у Комісії про закони. По закінченню державної служби 1816 року Л.Якоб повертається до Німеччини, викладає політичні науки в Галльському університеті. Внесок Людвіга Якоба в становлення фінансово-економічної думки і фінансової практики Російської імперії високо оцінили фінансисти вже в 2-ій половині ХІХ ст. Викладач фінансового права, професор В. Лебедєв вважав Л.Якоба одним із найвидатніших економістів початку ХІХ ст. [11].

На початку ХІХ ст. у Харківському університеті розкрився науковий талант випускника юридичного факультету Фрайбургського університету, прихильника ідей фізіократів, Йозефа Ланга (1775 (або 1776) – 1820). На початку своєї наукової кар’єри в університеті Й.Ланг отримує посаду ад’юнкта відділення філософії і математики, потім переходить на відділення політичної економії, де працює на посаді екстраординарного (з 1810 р.), а з 1812 року – ординарного професора кафедри дипломатики та політичної економії. За період перебування у Харкові (1803 – 1820 рр.) Й.Ланг викладає значну кількість навчальних дисциплін, а саме: народну економію та політичну арифметику; науку про суспільні прибутки; науку про фінанси; природне право; загальне цивілізаційне та народне право; поліцію та науку про державні прибутки; політичну економію; логіку та метафізику; державне господарство; дипломатику (перелік дисциплін складено за щорічним оглядом публічних викладань [6]. У своїх працях Й.Ланг розвиває ідеї економічної школи фізіократів (Ф.Кене, Ж.Тюрго, О.Мірабо), які вперше в історії економічної і фінансової думки розробили модель процесу суспільного відтворення, зробили кількісний аналіз натуральних і грошових потоків, осмислили економічну роль капіталу і вказали на взаємозв’язок фінансів і відтворювального процесу народного господарства. Й.Ланг поглиблює ідеї Ф.Кене (його модель народного господарства), поділяє економіку на сільськогосподарський, промисловий і грошовий сектори, відображає взаємозв’язки між ними за допомогою лінійних рівнянь, створюючи три національні баланси [12]. У праці «Що є гроші?» (1815 р.) Й.Ланг створює вже чотирьох секторну модель макроекономічного кругообігу, взаємозв’язок між секторами показує таблицями-матрицями, де аналізуються потоки продуктів, капіталу і грошей [13], тобто, Ланг, першим в історії економіки пропонує модель економічної рівноваги, набагато випередивши свій час. Слава прийшла до Й.Ланга лише наприкінці ХХ ст., завдяки дослідженням німецького професора, фахівця в галузі економіко-математичного моделювання Г.Юбе [14]. Сучасні дослідники вважають, що Й.Ланг висунув ідеї, які знайшли своє втілення лише в ХХ ст. [15, с. 270].

Таким чином, європейська університетська модель і прямі освітні контакти з Європою суттєво вплинули на процес становлення і розвитку вищої освіти Російської імперії на початку ХІХ ст. Значну роль у розвитку Харківського університету в цілому, та становленню фінансової і фінансово-правової науки зокрема, відіграли німецькі науковці, як носії світогляду класичного університету. Німецькі вчені у сфері економіки, права та фінансів – Й.Ланг і Л.Якоб, які працювали у першій чверті ХІХ ст. у Харківському університеті своєю діяльністю охоплювали майже всі дисципліни економічної та камеральної складової. Їхні наукові дослідження мали як загальнотеоретичний, так і прикладний характер, і відтворювали основні напрями розвитку європейської економічної і фінансової наук, як самостійних сфер наукових досліджень.

 

Література:

1. Історія економічних вчень: навчальний посібник. / [за ред. В.В.Кириленка]. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 233 с.

2. Лебедев В. А. Финансовое право: учебник / В. А. Лебедев. – М.: Статут, 2000. Т.2.– 461 с. – (Сер. «Золотые страницы финансового права России»).

3. Хохуляк В.В. Російсько-німецька школа фінансів та її вплив на становлення вітчизняної науки фінансового права // Фінансове право. – 2012. – № 4 (22). – С. 19 – 22.

4. Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805 – 1905). Т. 1: История факультета / [под ред. М.П.Чубинского, Д.И.Багалея] – Х.: Печатное дело, 1908. – 309 с.

5. Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. – СПб. – 1864. – Т. 1. – Стб. 264-301; 971.

6. Обозрение публичных преподаваний в Императорском Харьковском университете за 1806 – 1825 гг. – Х., (ежегодное издание).

7. Янжул И. И. Основные начала финансовой науки : Учение о государственных доходах / И. И. Янжул. – М.: Статут, 2002. – 555 с.

8. Хохуляк В.В. Камералістика та її вплив на становлення вітчизняної науки фінансового права ХІХ століття / В.В. Хохуляк // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. – 2013. – № 6-1. – Том 1. – С 218 – 221.

9. Коропецький І.-С. Українські економісти ХІХ століття та Західна наука /І.-С. Коропецький. – К.: Либідь, 1993. – 192 с.

10. Левитський В. Якоб Людвиг Кондратьевич // Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805 – 1905) / Под ред. М.П. Чубинського, Д.И.Багалея. – Харьков, 1908.– С. 275 – 277.

11. Лебедев В. А. Финансовое право: [учебник] / В. А. Лебедев. – М.: Статут, 2000. – Т. 2. – 461 с. – (Сер. «Золотые страницы финансового права России».

12. Uebe Gotz. The model of Lang, national income account in 1807 // Computers and Mathematic with Applications. 1990.

13. Winbel H. Die deutsche Nationalokonomie im 19. Jahr-hundert. Darmstadt, 1977.

14. Uebe Gotz. Joseph Lang aus Freiburg. Eine Kreislaufthe-orie von 1807. Zwischen Quesney und Marx //Jahrbtich-er fur Nationalokonomie und Statistik. 1990. № 1.

15. Покидченко М.Г. Йозеф Ланг – новое имя в истории российской науки / М.Г.Покидченко // Вестник Росийской академии наук, 1994, том 64, № 3, с. 266 – 270.

 

References:

1. Istoriya ekonomichnykh vchen': navchal'nyy posibnyk. / [za red. V.V.Kyrylenka]. – Ternopil': Ekonomichna dumka, 2007. – 233 s.

2. Lebedev V. A. Fynansovoe pravo: uchebnyk / V. A. Lebedev. – M.: Statut, 2000. T.2.– 461 s. – (Ser. «Zolotye stranytsy fynansovoho prava Rossyy»).

3. Khokhulyak V.V. Rosiys'ko-nimets'ka shkola finansiv ta yiyi vplyv na stanovlennya vitchyznyanoyi nauky finansovoho prava // Finansove pravo. – 2012. – # 4 (22). – S. 19 – 22.

4. Yurydycheskyy fakul'tet Khar'kovskoho unyversyteta za pervye sto let eho sushchestvovanyya (1805 – 1905). T. 1: Ystoryya fakul'teta/ [pod red. M.P.Chubynskoho, D.Y.Bahaleya] – Kh.: Pechatnoe delo, 1908. – 309 s.

5. Sbornyk postanovlenyy po Mynysterstvu narodnoho prosveshchenyya. – SPb. – 1864. – T. 1. – Stb. 264-301; 971.

6. Obozrenye publychnykh prepodavanyy v Ymperatorskom Khar'kovskom unyversytete za 1806 – 1825 hh. – Kh., (ezhehodnoe yzdanye).

7. Yanzhul Y. Y. Osnovnye nachala fynansovoy nauky : Uchenye o hosudarstvennyh dokhodakh / Y. Y. Yanzhul. – M.: Statut, 2002. – 555 s.

8. Khokhulyak V.V. Kameralistyka ta yiyi vplyv na stanovlennya vitchyznyanoyi nauky finansovoho prava KhIKh stolittya / V.V. Khokhulyak // Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Yurysprudentsiya. – 2013. – № 6-1. – Tom 1. – S. 218 – 221.

9. Koropets'kyy I.-S. Ukrayins'ki ekonomisty KhIKh stolittya ta Zakhidna nauka /I.-S. Koropets'kyy. – K.: Lybid', 1993. – 192 s.

10. Levyt•s'kyy V. Yakob Lyudvyh Kondrat'evych // Yurydycheskyy fakul'tet Khar'kovskoho unyversyteta za pervye sto let eho sushchestvovanyya (1805 – 1905) / Pod red. M.P. Chubyns'koho, D.Y.Bahaleya. – Khar'kov, 1908.– S. 275 – 277.

11. Lebedev V. A. Fynansovoe pravo: [uchebnyk] / V. A. Lebedev. – M.: Statut, 2000. – T. 2. – 461 s. – (Ser. «Zolotye stranytsy fynansovoho prava Rossyy».

12. Uebe Gotz. The model of Lang, national income account in 1807 // Computers and Mathematic with Applications. 1990.

13. Winbel H. Die deutsche Nationalokonomie im 19. Jahr-hundert. Darmstadt, 1977.

14. Uebe Gotz. Joseph Lang aus Freiburg. Eine Kreislaufthe-orie von 1807. Zwischen Quesney und Marx //Jahrbtich-er fur Nationalokonomie und Statistik. 1990. № 1.

15. Pokydchenko M.H. Yozef Lanh – novoe ymya v ystoryy rossyyskoy nauky / M.H.Pokydchenko // Vestnyk Rosyyskoy akademyy nauk, 1994, tom 64, № 3, S. 266 – 270.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.