ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Владімірська Р. Л. ФУНКЦІЇ КНИГИ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

УДК 007: 304: 655

 

ФУНКЦІЇ КНИГИ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Владімірська Р. Л., аспірант

Національний технічний університет України «КПІ», Україна, м. Київ

 

У роботі розглядаються функції книги в системі соціальних комунікацій, зокрема виховна, комунікаційна, гносеологічна, світоглядна та аксіологічна функції. Освітньо-виховна функція книги полягає у її здатності виховувати членів суспільства у міру того, як вони засвоюють знання, символи, цінності, норми, звичаї, традиції людства. Суть комунікативної функції книги зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадковості. Пізнавальна функція книги полягає в тому, що вона читання розкриває перед людиною досягнення людства у історичному пізнанні світу. Світоглядна функція книги проявляється в тому, що вона синтезує у цілісну і завершену форму усю сукупність факторів духовного світу особистості. Аксіологічна функція книги реалізується через систему цінностей і норм, що служать регуляторами суспільних відносин.

Ключові слова: книга, соціальні комунікації, функції книги

Владимирская Р. Л. Функции книги в системе социальных коммуникаций / Национальный технический университет Украины «КПИ», Украина, г.Киев

В работе рассматриваются функции книги в системе социальных коммуникаций, в частности воспитательная, коммуникационная, гносеологическая, мировоззренческая и аксиологическая функции. Образовательно-воспитательная функция книги заключается в ее способности воспитывать членов общества по мере того, как они усваивают знания, символы, ценности, нормы, обычаи, традиции человечества. Суть коммуникативной функции книги сводится к передаче исторического опыта поколений через механизм культурной наследственности. Познавательная функция книги заключается в том, что она через чтение раскрывает перед человеком достижения человечества в историческом познании мира. Мировоззренческая функция книги проявляется в том, что она синтезирует в целостную и завершенную форму всю совокупность факторов духовного мира личности. Аксиологическая функция книги реализуется через систему ценностей и норм, служащие регуляторами общественных отношений.

Ключевые слова: книга, социальные коммуникации, функции книги

Vladimirska R.L. Books Functions In The Social Communication System / National Technical University of Ukraine "KPI", Kiev, Ukraine

The book functions in the social communication system, in particular, educational, communicative, cognitive, ideological and axiological, are analyzed in this paper. Educational function of the book lies in its ability to educate members of the society as they learn symbols, values, norms and customs of mankind. The essence of the communicative function of the book is to transmit the historical experience of generations. Cognitive function of the book is that it is reveals to man the achievements of mankind through reading. Ideological book functions manifested in the fact that it synthesizes all the factors of the spiritual world of the individual into a coherent and complete the shape. Axiological book function is implemented through the system of values and norms that serve as regulators of public relations.

Keywords: book, social communication, book functions

 

Вступ

Існує думка, що останнім часом книга втратила свою провідну роль в комунікаційному процесі. Нині проводиться багато досліджень щодо майбутнього книги в епоху розвитку інформаційних технологій та Інтернету. Водночас подібне твердження може бути лише частково справедливим для паперової форми книги як матеріального предмету. Читання є надзвичайно важливою складовою процесу соціалізації людини, адже саме книга акумулює накопичені протягом всього існування суспільства знання і цінності, без освоєння яких неможливо уявити собі становлення людини.

Саме тому на сучасному етапі, є необхідність широкого соціокомунікативного осмислення книги в цілому та її функцій зокрема. Це дасть змогу уникнути лакун між різними пов’язаними із книгою науками, наприклад, бібліотекознавством або книгознавством, а також дозволить об’єктивно оцінити увесь культурно-історичний процес розвитку культури і суспільства.

Між тим дана тема є недостатньо дослідженою. Роботи, які було проаналізовано під час дослідження можна умовно поділити на кілька груп: книгознавчі дослідження, філософські дослідження та світова художня література. Функції книги досліджуються лише побіжно у роботах із книгознавства, таких авторів як А.Біловіцька, О. Ловягін, Є.Немировський. Причому в цих роботах бракує комплексного соціокомунікативного підходу до ролі книги в контексті розвитку особистості та суспільства. Першою спробою розширити рамки книгознавчого підходу була робота М. Куфаєва «Проблеми філософії книги». У філософських роботах також немає ґрунтовних досліджень щодо суспільної ролі книги, яка згадується лише як частина культури.

Отже, книга у широкому розумінні (як діалектична єдність форми і змісту) грає значну роль у розвитку суспільства, насамперед як засіб акумуляції, збереження і передачі людського досвіду. Така роль реалізується через ряд функцій. До однієї з найважливіших належить освітньо-виховна. Як вважає відомий радянський філософ О. Радугін, «Індивід стає людиною, членом суспільства, особистістю по мірі соціалізації, тобто засвоєння знань, мови, символів, цінностей, норм, звичаїв, традицій свого народу, своєї соціальної групи і усього людства. Рівень культури особистості визначається її соціалізованістю – прилученню до культурної спадщини, а також ступенем розвитку індивідуальних здібностей» [24, с. 51].

Читання впливає на соціалізацію людини в обох напрямках: є засобом засвоєння культурної спадщини, і розвиває індивідуальні здібності. Вже з раннього дитинства література живить розум маленької людини, відкриваючи їй нові світи, моделі поведінки та слугує засобом духовного розвитку особистості

Дошкільний період має виключно важливу роль у формуванні того, якою стане не тільки кожна окрема людина, а й усе людство в цілому. Закладені у цей період освітні, світоглядні, моральні, культурні пріоритети визначають життєвий шлях поколінь, впливають на розвиток і стан усієї цивілізації. Особливо цінною складовою в цій справі є читання, оскільки в процесі спілкування із книгою людина не тільки пізнає минуле, сучасне й майбутнє, а також навчається думати, аналізувати, розвиває творчі здібності. Отже, формується моральна і культурна основа особистості.

Не можна обійти увагою і той факт, що читання розвиває мову людини, робить її правильною, чіткою та зрозумілою. А мова є засобом не тільки людського, а й мислення та вираження. За допомогою мови здійснюється пізнання світу, у мові об’єктивується самосвідомість особистості. Мова – це специфічно-соціальний засіб збереження і передачі інформації, а також управління людською поведінкою. [22, Т.4, с. 505].

Не менш важливою є комунікаційна функція книги. Оскільки лише в продуктивній, довільній і цілеспрямованій взаємодії різних поколінь відтворюється, зберігається та омолоджується культура народу, поза якою індивіди не можуть існувати навіть фізично. Як пише Дж. Локк в своєму трактаті «Розвідка про людське розуміння», «Оскільки зручність та вигоди суспільного життя не можуть існувати без повідомлення думок, то необхідно було, щоб людина відкрила деякі зовнішні чуттєві знаки, за допомогою яких можна було б робити відомими для інших невидимі ідеї, з яких складаються думки» [20, с. 461].

Найдавнішим способом передачі інформації став запис письма, записувати звуки люди навчилися значно пізніше.

Читання являє собою процес взаємодії читача та автора твору. Причому цей процес доволі специфічний: суб’єкти цього процесу ізольовані, проте взаємно впливають один на одного. Під час написання твору автор подумки налаштовується на свого потенційного читача, структуруючи текст таким чином, щоб донести свої ідеї якомога точніше. Читач, в свою чергу, може поділяти чи не поділяти точку зору автора, але, у будь-якому випадку, отримує від нього певну інформацію.

На комунікативні функції книги радянські книгознавці вперше звернули увагу ще в 20-30-х роках 20 столітті (А.М.Ловягин, М.Н.Куфаев, Н.Я.Марр, П.Н.Берков, И.В.Новосадский). Вже тоді стало зрозумілим, що розглядати книгу як передачу інформації технічними засобами на матеріальному носії – це надто вузький підхід. Потрібно брати до уваги соціальний контекст, адже, щоб існувало певне повідомлення, в ньому має бути необхідність. Слід враховувати психологію і потребу як продукуючого повідомлення, так і реципієнта. Це, в свою чергу, залежиться від культури, освітньої політики, соціальної, економічної, демографічної, географічної ситуації [5].

Розглядаючи комунікативну функцію книги, варто звернутися до комунікативної моделі Г. Лассуела, яка складається з чотирьох елементів: комунікатор (той хто передає повідомлення), безпосередньо повідомлення, канал (у нашому випадку -- книга), аудиторія (читачі) та ефективність (результат спілкування).

Суть комунікативної функції криється насамперед у тому, що книга поєднує соціальну групу, в якій вона користується попитом, озброює її потрібною інформацією та створює певний психологічний настрій. Чим більше однакових книг читають люди, тим більш спільні їх мова, асоціації, символи. Щоб збільшити вірогідність того, що різні люди прочитають одну й ту саму книгу, у суспільстві мають бути відомі, популярні книжки. Причому ця популярність може проявлятися на різних рівнях: побутовому, художньому, науковому тощо.

Відомі факти, коли загальновідомі літературні пам’ятники були пов’язані із об’єднанням нації. Наприклад, поезія К.Симонова під час Великої Вітчизняної війни та інші патріотичні твори консолідували народ у боротьбі. У певному сенсі російська література асоціюється у нас із знанням О. Пушкіна, Л.Толстого, Ф.Достоєвського та інших, які вважаються символами російської нації.

Книга завжди осмислювалася не тільки як скарбниця знань, але й як засіб пізнання оточуючого світу. Читаючи, звичайна людина пізнає саму себе, а вчений дізнається про предмет дослідження, закономірності розвитку науки, визначає ступінь її розробки, відчуваючи різницю між своєю свідомістю та об’єктивною реальністю. Гносеологічна функція книги найбільш виражено проявляється в науковій, науково-популярній та довідковій літературі. На думку О. Ловягіна, наукова книга представляє собою найцінніше із книжкової спадщини колишніх років, оскільки будь-яке твердження підкріплює фактами, дослідами та спостереженнями. «Наукова книга – це результат допитливості людського розуму, спрямованої на те, щоб розібратися в оточуючих явищах та домогтися влади над природою… Вона ставить собі за мету не звичайну передачу явища від одних поколінь до інших, а прогрес наукових знань», -- пише вчений [19, с. 105-106].

Водночас книги є не лише джерелом знань. Сприймаючи літературні твори, людина пізнає духовні цінності суспільства й вони, в свою чергу, стають надбанням його власного досвіду. У цьому проявляється світоглядна функція книг, адже в них відображені різні типи світосприйняття, психологічні та моральні особливості людини тієї чи іншої епохи, того, чи іншого народу. Відображаючи буття з певних позицій, книга виробляє ідеальні образи пізнавальної та предметно-практичної діяльності особистості. Отже, книга – це спосіб відображення (авторської думки) та засіб формування індивідуальної, суспільної і групової свідомості (сприйняття читачами).

Під час читання формується не лише світогляд, а й система цінностей, іншими словами, реалізується аксіологічна функція книги, оскільки книга не тільки відображає розвиток різних сфер матеріального виробництва, розглядає проблеми техніки і технології, але й широке коло питань, пов’язаних із людською особистістю. Однак слід зазначити, що система оцінок письменника є завжди суб’єктивною, вони залишаються творцями, чиїм завданням є творче відображення дійсності, а не пошук істинного знання.

Для реалізації аксіологічної функції вкрай важливим є момент переживання читачем подій, які описуються в тексті, співчуття героям, захоплення ними тощо.

О. Ловягін в своєму дослідженні видів літератури навіть окремо виділяє такий підрозділ як література «співчуття». За його словами «інстинкт співчуття, який спостерігається й серед тварин є одним з найсильніших інстинктів людини». Автори, яким вдається досягти такого співчуття, стають значно популярнішими, аніж вчені [19, с. 108-109].

Висновки

Підсумовуючи все вище сказане, можна ще раз підкреслити виключну роль книги, яку вона грає у системі соціальних комунікацій та розвитку всього людства.

Уся книжкова спадщина усіх часів та народів – це результат пошуків для задоволення потреб, які були у людини, коли книга лише зароджувалася. Зрозуміла цінність досвіду змушувала шукати шляхи передачі отриманих корисних відомостей, допитливість провокувала розвиток знання, інстинкт співчуття вів до поетичної творчості, потреби часу диктували зацікавленість у актуальній інформації.

Соціокомунікативний підхід до функцій книги дозволяє зрозуміти, що думка про можливість зникнення книги є хибною. Книга сьогодні, як і раніше, виконує ряд важливих функцій. В першу чергу, слід виділили освітньо-виховну функцію книги, яка полягає у здатності виховувати членів суспільства по мірі засвоєння ними знань, мови, символів, цінностей, норм, звичаїв усього людства. Комунікаційна функція забезпечує зв’язок поколінь та людей які знаходяться в різних часово-просторових вимірах. Пізнавальна функція – це здатність концентрувати в собі знання та соціальний досвід інших людей, а також створювати сприятливі умови для пізнання то освоєння оточуючого світу. Світоглядна функція виражається можливістю впливати на світосприйняття людини. А аксіологічна відображає систему цінностей й формує у людини певні потреби та орієнтації.

Звичайно неможна розглядати кожну функцію книги окремо, поділ є досить умовним, слід розуміти, що вони реалізуються в діалектичній єдності. Й з кожної з них випливають інші, додаткові функції. Наприклад, із аксіологічної випливає регулятивна функція, тобто здатність регулювати поведінку людини у різних сферах. Із комунікативної функції можна виділити інтегративну та дезінтегративну функції. Інтегративна функція книги полягає у здатності забезпечувати цілість суспільства на базі засвоєння його культури, в тому числі книг. Дезінтегративна полягає у здатності книги поєднуючи одні спільноти, тим самим протиставляти їх іншим та породжувати конфлікти.

Постійна і безперервна взаємодія різних феноменів духовної сфери життя суспільства, що проявляються, у тому числі і на функціональному рівні, складає глибинний зміст поняття «книга» та виявляє великий невичерпний потенціал людської творчої діяльності, виступаючи однією із головних умов успішного розвитку людини як особистості, усього суспільства в цілому, гарантією соціального прогресу.

 

Література:

1. Радугин А.А Социология: курс лекцій / А.А. Радугин, К.А. Радугин. -- М.: Центр, 1999. - 160 с.

2. Новая философская энциклопедия : в четырех томах / ред. В.С. Степин. – Москва : Мысль, 2010.

3. Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Дж. Локк. Сочинения в 3-х т.: М: «Мысль», 1985. --Т. 1— 621 стр.

4. Беловицкая А.А. Общее книговедение [Электронный ресурс]. ― [М] : Центр дистанционного образования МГУП, 2002. ― Режим доступа: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook011/01/index.html

5.Ловягин А.М. Основы книговедения. Популярный очерк./А.М. Ловягин. -- М.: Коллективное товарищество "Начатки знаний", 1925. - 166 с.

 

References:

1. Radugin A.A Sotsiologiya: kurs lektsíy / A.A. Radugin, K.A. Radugin. -- M.: Tsentr, 1999. - 160 s.

2. Novaya filosofskaya entsiklopediya : v chetyrekh tomakh / red. V.S. Stepin. – Moskva : Mysl', 2010.

3. Lokk Dzh. Opyt o chelovecheskom razumenii // Dzh. Lokk. Sochineniya v 3-kh t.: M: «Mysl'», 1985. --T. 1— 621 str.

4. Belovitskaya A.A. Obshcheye knigovedeniye [Elektronnyy resurs]. ― [M] : Tsentr distantsionnogo obrazovaniya MGUP, 2002. ― Rezhim dostupa: http://www.hi-edu.ru/e-books/xbook011/01/index.html

5.Lovyagin A.M. Osnovy knigovedeniya. Populyarnyy ocherk./A.M. Lovyagin. - M.: Kollektivnoye tovarishchestvo "Nachatki znaniy", 1925. - 166 s.

 

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.