Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

   ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Рибак О. С. РІВЕНЬ РИЗИКІВ В ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДІВ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ПОЛІТИЧНОГО ІНДЕКСУ МОДЕЛІ ICRG

УДК: 328.323.1: 342.53

 

РІВЕНЬ РИЗИКІВ В ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДІВ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ПОЛІТИЧНОГО ІНДЕКСУ МОДЕЛІ ICRG

Рибак О. С.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна, Чернівці

 

Здійснено порівняльний аналіз результатів урядової діяльності останніх двох Кабінетів Міністрів України очолюваних Миколою Азаровим та Арсенієм Яценюком. На основі індикаторів, емпірично обраховано рівень політичних ризиків в України, а також визначено збільшення або зменшення ваги індикатора ризику в майбутньому. І в кінцевому підсумку результати наукового дослідження можуть бути апробовані в практичній державній політиці на регіональному чи національному рівнях.

Ключові слова: уряд, Кабінет Міністрів України, політичний ризик, реформа, індексICRG.

 

Рыбак А. С. Уровень риска в деятельности правительства украины на основе политического индекса модели ICRG/ Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Украина, Черновцы

Осуществлен сравнительный анализ результатов правительственной деятельности последних двух Кабинетов Министров Украины возглавляемых Николаем Азаровым и Арсением Яценюком. На основе индикаторов, эмпирически рассчитан уровень политических рисков в Украине, а также определено увеличение или уменьшение веса индикатора риска в будущем. И в конечном итоге результаты научного исследования могут быть апробированы в практической государственной политике на региональном или национальном уровнях.

Ключевые слова: правительство, Кабинет Министров Украины, политический риск, реформа, индекс ICRG.

 

Rybak O. S. Risk level in activity of the government of ukraine on the basis of the political index of model ICRG / Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi, Ukraine

The comparative analysis of results of the governmental activity of last two Cabinets of Ukraine headed by Nikolay Azarov and Arseny Jatsenjukom is carried out. On the basis of indicators, level of political risks in Ukraine is empirically calculated, and also the increase or reduction of weight of the indicator of risk in the future is defined. And finally results of scientific research can be approved in a practical state policy at regional or national levels.

Keywords: the government, the Cabinet of Ukraine, political risk, reform, index ICRG.

 

Вступ. В рамках дослідження урядової діяльності, найбільш доцільним і правильним варіантом, в межах ризикологічної парадигми, є використання корпоративних формалізованих моделей дослідження політичних ризиків.

Найбільш доцільною у використанні є модель компанії PRS Group (ICRG – International Country Risk Guide). Дана розробка покликана оцінити ймовірність прийняття таких урядових рішень, які прямо ведуть до втрат для іноземних інвесторів. Серед подібних рішень можуть бути обмеження по репатріації капіталу, дискримінаційна податкова політика, зміна валютного законодавства після укладення контракту, обмеження стосовно ринку цінних паперів, затримки платежів з боку держави, тарифні та інші обмеження зовнішньої торгівлі..

В моделі використовуються 5 фінансових, 13 політичних і 6 економічних факторів ризику. Кожному фактору присвоюється числовий рейтинг в межах обумовленого діапазону. Різний допустимий діапазон рейтингу для кожного фактора відображає відповідну вагу фактора. Більш висока оцінка показує менший ризик. Рейтинги, використовувані при оцінці політичного ризику в моделі ICRG, засновані на суб’єктивному аналізі доступної інформації.

Тому ми приділяємо більше уваги політичному ризику, який складається із таких показників: Стабільність влад; Соціально-економічні умови; Інвестиційний клімат; Внутрішній конфлікт; Зовнішній конфлікт; Корупція, Військові структури в політиці; Релігійна напруженість; Законність і порядок; Етнічна напруженість; Ступінь демократизації; Ступінь бюрократизації. Кожному індикатору присвоюється числове значення, необхідно відзначити, що максимальна оцінка політичного ризику становить 100 пунктів.

Розрахунок індексу являє собою просте підсумовування балів по кожному фактору, на основі якісного аналізу.

Стабільність влади. Після президентських виборів 2010 року відбулися зміни довкола доступу до ресурсів різних економічних та політичних груп, відповідно був сформований не тільки Кабінет міністрів, а також центральні органи виконавчої влади та вертикаль обласних державних адміністрацій). Кабінет на чолі з М. Азаровим набув повноважень 11 березня за підтримки 240 голосів [6]. Склад уряду зріс кількісно до 29 чоловік, однопартійним. Уряд А. Яценюка прийшов до влади 27 листопада 2014 року. Досить дивним фактом, залишається те, що вже через 5 днів уряд представив пакет реформ та перелік кандидатів на посади міністрів, але остаточно програму було затверджено 1 березня. Це дає змогу зрозуміти, що позафракційні депутати, висловлювали застереження до деяких моментів реформ, а тому беззаперечної підтримки уряду парламентом не буде, незважаючи на те, що він коаліційний. Якщо детальніше розглянути склад Кабміну відповідно до партійної приналежності то співвідношення неформально прив’язаних до партійної лінії і незалежних складає 7 проти 10, а беручи до уваги той факт, що із цих 10 троє не були втягнуті в українські реалії політичних домовленостей, а вибиралися на свої посади виключно на основі професійних навиків та попереднього досвіду роботи, то виникає теоретична можливість раціональної діяльності міністерств щодо проведення заявлених реформ. Як М. Азаров, так і А. Яценюк зараз шукає підтримки та обґрунтування своїх дій серед населення України, але ні в першого , ні в другого не вийшло покращити добробут простого пересічного громадянина.

Соціально-економічні умови. Офіційний показник інфляції в 2010 року. склав 9,1% із кожним подальшим роком до 2014, він повільно продовжував зростати. Однак, це були лише знову офіційні показники, а реальний рівень інфляції був вищим, особливо в секторі, яким обмежується купівельна спроможність переважної більшості українських домогосподарств. Загалом, можна вести мову про те, що протягом урядування М. Азарова впродовж 2010-2014рр., відповідно до програми реформ мали відбутися кардинальні зміни, але ці зміни і період його урядування можна назвати «консервуванням» структури національної економіки, посилення адміністрування і корупції, поглиблення втручання держави в економічну діяльність – наслідком чого стало, з одного боку, розчарування суспільства у правильності обраного країною шляху розвитку, з іншого – відновлення депресивних тенденцій в економічному середовищі. Щодо «уряду камікадзе» (так називають ЗМІ нинішній уряд на чолі з А. Яценюком), то тут ситуація ще більш негативно, одним словом «все стабільно погано». Відразу розпочнемо в 2014 році інфляція становила 111%, що є другим найгіршим показником в світі, Висновок однозначний, була продовжена практика підвищення регульованих цін і тарифів. З 2015 року оголошено підвищення тарифів на тепло для населення, світло, та газ [2]. Поза сумнівом, зростатимуть ціни на продукти харчування, зокрема через стрімке подорожчання палива, збільшення транспортних витрат. Тому закономірно, що за результатами проведення соціологічних опитувань центру ім. О. Разумкова, з 6 по 12 березня 2015 року, то 56,7 відсотків із опитаних не підтримують діяльність уряду та Арсенія Яценюка [9].

Інвестиційний клімат. Інвестиції складають, в нинішній час, основу соціально-економічного розвитку будь-якої держави, Україна також не виняток, вони підвищують рівень ринкової конкуренції, платіжний баланс, розвивається інвестиційна інфраструктура. На практиці, реальної підтримки інвестиційних проектів з боку державних органів влади немає. За даними Держстату, до десятки основних країн-інвесторів, від 2010 до 2014 років, на які припадало понад 83% загального обсягу прямих інвестицій, входили: Кіпр – 18712,0 млн. дол. США, Німеччина – 6194,8 , Нідерланди – 5504,0 , Російська Федерація – 3842,1 млн. , Австрія – 3216,4 млн., Велика Британія – 2724,4 млн., Віргінські Острови (Брит.) –2452,4 млн., Франція – 1843,0 млн. дол. США, Швейцарія – 1277,5 млн. та Італія – 1259,0 млн [4]. Тодішня влада, тай нинішня рапортує що в Україні створене розвинене правове поле для інвестування, а національне законодавство передбачає необхідні гарантії діяльності для інвесторів, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами, але це також не відповідає реальності. Попри очікування, що політична стабілізація після президентських виборів і відновлення дієздатності влади в Україні додасть упевненості інвесторам, динаміка прямих іноземних інвестицій не зазнала помітних позитивних змін. Тобто сьогодні більш коректно говорити про розчарування міжнародного бізнесу та інвесторів економічною політикою, що реалізується в Україні. Як і раніше, лідером серед країн-інвесторів залишається Кіпр – 22,5%, тобто фактично офшорна зона, яка слугує для виведення та повернення раніше виведеного (українського та російського) капіталу.

Внутрішній конфлікт. Із внутрішніми проблемами зіткнулися як і уряд А. Азарова та і А. Яценюка, останній навіть отримав назву «уряд камікадзе», оскільки прийшов до влади після «тотальної дестабілізації політичної системи України». Після приходу до влади В. Януковича в 2010 році, уряд та діяльність всіх інших, особливо силових структур стали інструментом політичного переслідування та надання їм більш-менш законного статусу. Кінцевим підсумком жорсткої політичної позиції Януковича рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом . Потім почалися протести як реакція на це, які з часом поширилися і переросли в «Революцію Гідності», а результатами революції стали: усунення від влади В. Януковича, відставка уряду М. Азарова призначення нових президентських виборів і виборів до деяких органів місцевого самоврядування. Головним внутрішнім конфліктом з позицій офіційності для уряду А. Яценюка стали прояви сепаратизму на Сході України, які переросли у справжню повноцінну війну двох адміністративних, які проголосили створення «Донецької народної республіки» (7 квітня 2014) та «Луганської народної республіки» (27 квітня 2014). Протягом травня 2014 року їхні лідери у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України, а далі почалося військове протистояння [5]. Таким чином, масштабні внутрішні конфлікти були притаманні як уряду М. Азарова, які дестабілізували політичну ситуацію в Україні, так і Кабміну А. Яценюка,який продовжує вирішувати процеси дестабілізації, що набули військового протистояння з одночасним проведенням внутрішніх системних реформ.

Зовнішній конфлікт. За часів урядування М. Азарова Україна не була залучена ні в які зовнішні конфлікти, крім певних миротворчих діях, в рамках міжнародного військового співробітництва на офіційному рівні. Але після втечі В. Януковича і захоплення Кримського півострова ситуація змінилася, виникли нові виклики для нової влади, а на чолі уряду став А. Яценюк, тому зараз Україну можна вважати залученою в зовнішній конфлікт, оскільки вона отримує численну військову допомогу міжнародних партнерів із ЄС та США, але з формальної точки зору відбувається інформаційне протистояння де російська сторона пропри численні докази відкидає участь своїх військових формувань в цьому конфлікті.

Корупція. Ми вважаємо, що найбільш прийнятними в нашому дослідженні індиктора «корупція» будуть результати організації Transparency International, яка займається моніторингом корупції по всьому світі, в тому числі й України. За результатами Індексу сприйняття корупції протягом 2010 –2013 в наша країна перебувала фактично в «червоній зоні», вона займала 152 місцю з 183 охоплених дослідженням країн.. Фактичне тупцювання на місці команди В. Януковича у впровадженні антикорупційних реформ в купі з поступовим згортанням демократичних свобод та зростанням протестних настроїв у суспільстві вже загрожувало відтворенням силового сценарію зміни корумпованої влади. Урядування А. Яценюка, аж ніяк не покращило ситуацію. За результатами нового Індексу сприйняття корупції 2014 від Transparency International Україна так і не подолала межу «корупційної ганьби». Отримавши лише один додатковий бал, в порівнянні з попереднім роком, Україна залишається в клубі тотально корумпованих держав. 26 балів зі 100 можливих і 142 місце зі 175 позицій – такі показники, тому Україна вчергове опинилась на одному щаблі з Угандою та Коморськими островами як одна з найбільш корумпованих країн світу [4]. Такі невтішні результати, на думку міжнародної антикорупційної спільноти, спричинені малопомітним поступом у руйнуванні корупційних схем, отриманих у спадок від всіх правлячих режимів часів незалежності України. Адже, незважаючи на «зміну фасаду», Україна продовжує тупцювати на місці.

Військові структури в політиці. Загалом військова еліта в українській політиці займала другорядну роль, крім моментів коли їх залучали для «заспокоєння» громадських протестів чи просто збереження суспільного порядку. Нейтральна позиція військових серед еліт України продовжилася й під час президентства В. Януковича та прем’єрства М. Азарова, політичного тандему двох регіоналів. Після початку військової агресії Російської Федерації проти України гостро постала проблема у патріотично налаштованому кадровому офіцерському керівництві, адже на порядку денному стояло питання протистояння військовій агресії «Північного сусіда». Як показує аналіз, українська навіть оборонна політика не може забезпечити достатній рівень компетентності та професіоналізму, бо це за 2014 рік змінилося троє міністрів оборони. Але під час військових дій досить позитивно себе в очах населення проявили добровольчі батальйони та їхні командири на відміну від чиновників з Генштабу та Міноборони, тому вони відразу були залучені на позачергових парламентських виборах 2014 року. Адже достатньо було ситуацій, коли чиновники в Генштабі просто не справлялися, і чомусь не вистачало політичної волі у вищого керівництва міняти їх на більш адекватних і потрібних. І при цьому всьому їх не звільнив П. Порошенко, а перевів лише на посади більш нижчого ступеня, але також з досить високими матеріальними забезпеченнями. Ми вважаємо, що така ситуація показує або відсутність політичної волі в президента, як справжнього реформатора або військові також займають свою нішу в команді «старої незмінної еліти», яка лише декларує, а не здійснює.

Релігійна напруженість. На засіданні Громадської гуманітарної ради 13 травня 2010р. Президент В.Янукович задекларував принцип рівного ставлення до всіх церков і релігійних організацій країни та невтручання держави у внутрішньоцерковні справи. Однак, реальні кроки президента свідчили на модель державно-конфесійних відносин, в якій не буде місця однаковому ставленню держави до всіх українських Церков і релігійних організацій [7]. У 2010р. не було проведено жодної зустрічі Президента або інших перших осіб держави ні з Всеукраїнською Радою Церков, ні з іншими об’єднаннями релігійних організацій, ні з представниками окремих Церков і релігійних організацій, крім УПЦ МП. Нинішня конфесійна ситація взагалі набирає ще більшого застереження, оскільки містить низку неприхованих загроз національним інтересам. Ключова з них – діяльність Української православної церкви Московського патріархату. За своєю духовною орієнтацією та функціональністю – невід’ємний складник Російської православної церкви. УПЦ (МП) виступає як один із впливових каналів російської пропаганди в українському суспільстві, популяризатора ідейних конструктів «русского мира» в Україні. УПЦ (МП), за винятком деяких священників та архієреїв не спромоглася засвідчити власну солідарність з Українським народом, продемонструвати патріотичну позицію.

Законність і порядок. Проблема дотримання законів в Україні не нова,і ще залишиться актуальною на довгий час, а за часів підконтрольного уряду М. Азарова силових структур, то сценарій отримав паралельну подібність із «російськими стандартами діяльності силових структур та судів», де все працює в ручному керованому режимі. В Україні основними інституціями за «суб’єктивну справедливість» по вказівках боролися Генпрокуратура та СБУ. За період Януковича і Азарова було відкрито численну кількість «штучних справ», в рамках залякування опонентів та демонстрації «сили владної команди». Апогеєм цього «всевладдя» стало прийняття пакету законів 16 січня 2014 року (Диктаторські закони). Прийняття законів стало реакцією влади на масові протести громадян. Закони певною мірою запозичували норми російського законодавства, а деякі норми були жорсткіші за російські аналоги [8]. У лютому 2014 року, коли йшов пошук компромісів, Верховна Рада України легальним способом, ухвалила закон про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року [3]. Також цим законом чітко передбачено, що більше 80 законодавчих актів, які були незаконно прийняті в 2010-2011 року і які наділяли президента надмірними повноваженнями повинні бути скасовано у п’ятиденний термін, що й було зроблено. Найбільшим кроком і здобутком нової влади стали створення антикорупційного бюро, яке повинно зазначені вищі пункти втілювати на практиці. закон «Про очищення влади», який можливо й повільно але все ж таки започаткував процес очищення корумпованих чиновників, які недотримувалися букви закону, адже він обмежує право для високопоставлених чиновників колишнього режиму.

Етнічна напруженість. В Україні проживають різні народи та національності, які формують її мовне та етнічне розмаїття. Але уряд М. Азарова допоміг прийняти славнозвісний закон «Про засади державної мовної політики» (в народі його називали закон Колісніченка-Ківалова). Це викликало значний суспільний резонанс, а також хвилю обурення та протестів, як серед українського населення так і серед етноменшин. В результаті прийняття закону російська мова стала користуватися захистом як регіональна на тих територіях України, де кількість її носіїв перевищила 10% за даними перепису, а це 13 з 27 адміністративно-територіальних одиниць першого рівня. Це положення поширювалося і на інші регіональні мови або мови меншин. Відбулися масові протестні акції пройшли в Житомирі, Херсоні, Чернігові, Полтаві, Запоріжжі, Харкові, Донецьку, Львові, Рівному, та інших міста, а це очевидний факт підвищення етнічної напруженості в суспільстві.

Ми вважаємо, що етнічна напруга лише збільшилася в період 2014 року і залишається вкрай високою. Цьому посприяли певні події. 23 лютого 2014 на екстреному засіданні ВРУ було прийнтяно законопроект «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики». Обговорення відбулося вже після скасування закону «Про засади державної мовної політики». Лідери «нової влади» пообіцяли прийняти новий закон про мови, який буде розроблений спільно з представниками національних меншин. Спроба скасування закону «Колісніченка-Ківалова» була негативно розцінена жителями АР Крим, Південної та Східної України. Це рішення Верховної ради спровокувало хвилю антиурядових виступів. Реакція виконуючого обов’язки Президента України О. Турчинова який 28 лютого відмовився підписати цей закон, була запізнілою та не змогла перешкодити розвитку негативних процесів, а нового закону так і нема.

Висновки. Спираючись на результати зазначеної експертизи можна констатувати своєрідний розрив між очікуваннями споживачів інформації про політичні ризики з реальною ефективністю однією з найбільш достовірних моделей оцінки ризики, оскільки за часів Азарова рівень ризику становив 70 балів, тобто вище середнього, а за – Яценюка вже майже 40, це пов’язано в першу чергу із наявністю зовнішнього конфлікту, а тому зменшилася і інвестиційний потенціал, тому ризики за нинішньої влади є більшими, чим за попередньої.

 

Таблиця 1.

Розрахунок політичного індексу моделі ICRG для уряду М. Азарова та А. Яценюка

Порядковий

номер

Фактор

М.Азаров

А.Яценюк

Значення

(макс.)

A

Стабільність влади

6

6

12

В

Соціально-економічні умови

8

6

12

С

Інвестиційний клімат

6

4

12

D

Внутрішній конфлікт

6

4

12

E

Зовнішній конфлікт

12

0

12

F

Корупція

6

6

6

G

Військові структури в політиці

5

2

6

H

Релігійна напруженість

4

3

6

I

Законність і порядок

4

4

6

J

Етнічна напруженість

5

3

6

К

Ступінь демократизації

5

3

6

L

Ступінь бюрократизації

3

3

4

 

В такому випадку, ризики за нинішніх часів становлять більш високу ймовірність набуття негативних тенденцій розвитку української держави та суспільства.

 

Література:

1. Виступ Президента України Віктора Януковича на засіданні Громадської гуманітарної ради [Електронний документ]. Режим доступу: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2010/5/13/24338.htm

2. Відсьогодні в Україні різко зросли комунальні тарифи. [Електронний документ]. Режим доступу: http://economics.unian.ua/realestate/1062231-vidsogodni-v-ukrajini-rizko-zrosli-komunalni-tarifi.html

3. Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» [Електронний документ]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/742-18

4. Індекс сприйняття корупції 2010-2014 рр. [Електронний документ]. Режим доступу: http://ti-ukraine.org/corruption-perceptions-index

5. Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки [Електронний документ]. Режим доступу: http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2014/10_2014/17/26-42.pdf

6. Стенограма засідання Верховної Ради України 11 березня 2010 року [Електронний документ]. Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/11031006_22.htm

7. Филипович Л. Влада і Церква: Кінець непочатого діалогу? [Електронний документ]. Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/comments/39703/

8. Хоменко С. «Ручні» закони: путч чи запорука благополуччя? [Електронний документ]. Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/01/140116_parliament_thursday_sx.shtml

9. Чи підтримуєте Ви діяльність таких органів влади та державних інститутів? [Електронний документ]. Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=1023

 

References:

1. Vystup Prezydenta Ukrayiny Viktora Yanukovycha na zasidanni Hromads'koyi humanitarnoyi rady [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2010/5/13/24338.htm

2. Vids'ohodni v Ukrayini rizko zrosly komunal'ni taryfy. [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://economics.unian.ua/realestate/1062231-vidsogodni-v-ukrajini-rizko-zrosli-komunalni-tarifi.html

3. Zakon Ukrayiny «Pro vidnovlennya diyi okremykh polozhen' Konstytutsiyi Ukrayiny» [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/742-18

4. Indeks spryynyattya koruptsiyi 2010-2014 rr. [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://ti-ukraine.org/corruption-perceptions-index

5. Rosiys'ko-ukrayins'ka viyna 2014 roku: prychyny, perebih ta polityko-pravovi otsinky [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2014/10_2014/17/26-42.pdf

6. Stenohrama zasidannya Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 11 bereznya 2010 roku [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu : http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/11031006_22.htm

7. Fylypovych L. Vlada i Tserkva: Kinets' nepochatoho dialohu? [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/comments/39703/

8. Khomenko S. «Ruchni» zakony: putch chy zaporuka blahopoluchchya? [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/01/140116_parliament_thursday_sx.shtml

9. Chy pidtrymuyete Vy diyal'nist' takykh orhaniv vlady ta derzhavnykh instytutiv? [Elektronnyy dokument]. Rezhym dostupu: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=1023

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.