ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

к. пед. н., Дятленко Т. І. ПРО ПІДГОТОВКУ СТУДЕНТА-МАГІСТРАНТ ДО РОБОТИ В ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ ЧЕРЕЗ ВЗАЄМОДІЮ З ВИКЛАДАЧАМИ ВИШУ

УДК 378.018

 

ПРО ПІДГОТОВКУ СТУДЕНТА-МАГІСТРАНТ ДО РОБОТИ В ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ ЧЕРЕЗ ВЗАЄМОДІЮ З ВИКЛАДАЧАМИ ВИШУ

к. пед. н., Дятленко Т. І.

Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка, Україна, Глухів

 

У статті порушено проблему підготовки студента-магістранта до роботи в профільній школі, розкрито поняття «методична компетентність», з’ясовано показники, у яких вона виражається, представлено результати опитування викладачів у контексті окресленої проблеми, простежено взаємозалежність між методичною компетентністю викладачів вишу і рівнем професійного становлення студента в умовах навчального закладу, накреслено напрямки взаємодії між викладачем і студентом як ефективної форми роботи, зокрема названо види діяльності за такими напрямами, як науково-дослідна, науково-методична робота та організація науково-дослідницької роботи студентів.

Ключові слова: методична компетентність, показники діяльності викладача, напрями взаємодії.

Дятленко Т. И. О подготовке студента-магистранта к работе в профильной школе через взаимодействие с преподавателями вуза/ Глуховский национальный педагогический университет им. А. Довженка, Украина, Глухов

В статье подымается проблема подготовки студента - магистранта к работе в профильной школе, раскрыто понятие «методическая компетентность», обозначено показатели, в каких она выражается, представлено результаты опроса преподавателей в контексте очерченой проблемы, прослеживается взаимозависимость между методической компетентностью преподавателей вуза и уровнем профессионального становления студента в условиях учебного заведения, начерчены направления взаимодействия между студентом и преподавателем как эффективной формы работы, именно названо виды деятельности за такими направлениями, как научно-исследовательское, научно-методическое й оорганизация научно-исследовательской работы студентов.

Ключевые слова: методическая компетентность, показатели деятельности преподавателя, направления взаимодействия.

Diatlenko T. I. The preparation of the student-graduate to work in a specialized school through interaction with high school teachers/ Hlukhiv National Pedagogical University named by Alexandr Dovzhenko, Ukraine, Hlukhiv

The article raised the issue of the preparation of future teacher of Ukrainian language and literature to work in a specialized school, discosed the meaning of " methodical competence", identified the indicators,in which it is expressed,presented the results of a survey of high school teachers in the context of identified problems, there is interdependence between the methodical competence of University teachers and the level of professional development of the student in terms of the educational institution., described the ways of interaction between the student and the teacher as effective forms of work, in particular named activities in such areas as research, scientific-methodical work and organization of scientific drill work of students.

Key words: Methodical competence, the indicators of teachers activity, the directions of cooperation.

 

Вступ.

Процес профілізації навчання у сучасній школі висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Оскільки перед школою постало завдання вчити по-різному, отже, розробляти зміст, організаційні форми, методи і засоби навчання й виховання таким чином, аби забезпечити оптимальні умови розвитку учнів, які свідомо обрали майбутній напрям професійної підготовки з урахуванням інтересів, здібностей, нахилів, обдарування тощо.

Нині підготовлені відповідними інститутами базові нормативні документи профільної школи, розроблені програми, підручники, однак проблема готовності сучасного вчителя-словесника до роботи в профільних класах залишається відкритою й активно обговорюється на сторінках фахових періодичних видань, стає предметом дискусії наукових конференцій, семінарів.

Сучасні вчені З.Шевченко, В.Шуляр, Ю. Мельник, Л.Мацько, О.Семеног, А.Фасоля та ін. наголошують, що вирішальною педагогічною умовою організації профільного навчання в загальноосвітній школі є формування складу педагогічних кадрів, які мають забезпечувати профільну, допрофільну, загальноосвітню підготовку учнів.

Учитель профільної школи повинен бути спеціалістом високого рівня, відповідного профілю та спеціалізації, щоб забезпечувати варіативність та особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу через послідовне, педагогічно доцільне проектування індивідуальних освітніх програм розвитку особистості; практичну орієнтацію освітнього процесу через введення інтерактивних технологій, проектно-дослідницьких методів, поширення навчального співробітництва, самостійності учнів у набутті знань тощо. Ці вимоги потребують модернізації педагогічної освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки освітян, а також урахування нагальних потреб школи і внесення відповідних коректив у процес підготовки майбутніх вчителів сучасними вищими навчальними закладами.

Мета нашої статті – простежити взаємозалежність і взаємообумовленість між навчальною діяльністю викладача вишу й професійною підготовкою й готовністю випускника педагогічного ВНЗ до роботи в профільній школі.

Народна мудрість стверджує: «За вчителем судять про учнів, по учням дізнаються про вчителів», «Учителя й дерево пізнають з плодів». Отже, якість навчання і виховання, професійна підготовка сучасного студента педуніверситету в цілому залежать від професійного рівня проферсько-викладацького складу того чи іншого вишу, тобто від рівня методичної компетентності викладачів.

Вважаємо за доцільне окреслити саме поняття «методична компетентність». На наш погляд, методична компетентність викладача ВНЗ – це системне поняття, яке виражається в гармонійному поєднанні викладацької, тобто навчальної й науково-дослідницької діяльності; співвідношення теоретичної й практичної підготовки, широкої ерудиції й практичного досвіду, взаємозв’язок знань, умінь і навичок за умови переваги знань; якість роботи викладача визначається його умінням упроваджувати у навчальний процес сучасні дидактичні технології і поєднувати їх із відповідними авторськими методиками; майстерність викладача виражається в умінні мотивувати навчальну діяльність студентів і організовувати її через дослідження, творчість і самостійне вирішення нагальних проблем; ставлення викладача до своєї роботи й виконання професійних обов’язків залежать від загальної культури, володіння універсальними знаннями, а також орієнтації на нові освітні парадигми, які реалізуються через особисто орієнтоване, диференційоване, багатоваріантне навчання, широке залучення ринку освітніх послуг, системного підходу до інноваційних процесів тощо.

Методична компетентність – базова якісна характеристика викладача вишу. ЇЇ показниками є насамперед чітке явлення орієнтирів, тобто кінцевого результату навчання й виховання студентів; демонстрація взірця професіоналізму у своїй роботі; мотивування й організація ефективної діяльності студентів; знання і впровадження нових освітніх технологій у навчальний процес, максимально адаптованих до специфіки навчальних дисциплін, які викладає; орієнтація на зв'язок теорії й практики задля розвитку активної професійної позиції й дієвого мислення майбутніх вчителів – словесників профільної школи; забезпечення зворотного зв’язку в навчанні через різні види контролю й самоконтролю.

Методична компетентність виражається і в здатності до аналізу й самоаналізу навчальної діяльності викладачем, систематичне дослідження результатів своєї праці через поетапну й підсумкову діагностику рівня якості знань і вмінь студентів й за потреби внесення певних змін і корекції власної педагогічної діяльності.

Аби з’ясувати усвідомлення викладачами педагогічного університету залежності рівня професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника до роботи в профільній школі від методичної компетентності викладачів, які читають нормативні дисципліни, нами було проведено опитування, в основу якого були покладені вище названі показники методичної компетентності викладача вишу.

Лише 12% респондентів виділили важливість чіткого бачення чи уявлення про кінцевий результат спеціаліста, тобто вони прогнозують для себе модель гіпотетичного випускника педагогічного закладу, розробляючи навчально-методичні комплекси своїх дисциплін. Лише 13 % назвали як важливий показник методичної компетентності упровадження у навчальний процес інноваційні технології. Натомість основні особистісні якості викладача як основний чинник підготовки майбутнього вчителя-професіонала для профільної школи назвали 28, 4% опитаних, що , на наш погляд, свідчить про актуальність у наші дні в практиці роботи викладача так званої «знаннєвої моделі» підготовки майбутнього вчителя-словесника у стінах навчального закладу. Майже 50% опитаних назвали важливим показник зв’язку теорії й практики, 76% викладачів вбачають формування методичної компетентності як забезпечення зворотного зв’язку через контроль і самоконтроль. 62 % респондентів назвали важливим показник – уміння мотивувати й організовувати самостійну й індивідуальну роботу студентів. Незначна кількість опитаних (12%) вважають вагомим показником формування методичної компетентності майбутнього вчителя-словесника й готовності його до роботи в профільній школі наявність цілісних навчально-методичних комплексів до тих навчальних дисциплін, які викладають і які є нормативними за навчальними планами для ОКР «спеціаліст» чи «магістр».

Серед опитаних викладачів спостерігалася ще й така тенденція: молоді люди виявлялися більш мобільними й цікавилися, наприклад, питаннями впровадження у навчальний процес інновацій, які активно застосовуються шкільними вчителями - практиками і які всі хочуть бачити в роботі випускників ВНЗ. Між тим викладачі, які мають педагогічний стаж понад 30 років, про виклики сучасного освітнього простору говорять неохоче і віддають перевагу апробованим методикам, які, на жаль, виявляються мало ефективними у плані підготовки сучасного фахівця, оскільки студент орієнтується і в чомусь наслідує своїх учителів.

Проаналізувавши результати опитування, яке провели серед викладачів навчально-наукового інституту гуманітарної освіти ГНПУ ім. О.Довженка, дійшли висновку про необхідність врахування основних положень «Концепції профільної школи» і тих вимог, які висуває сьогодення до вчителя.

Питання взаємозв’язку і взаємозалежності методичної компетентності викладача ВНЗ й рівня професійної готовності майбутнього вчителя в профільній школі неодноразово обговорювалося на науково-методичних семінарах кафедри. Під час яких була вироблена стратегія й тактика вирішення окресленої проблеми через активізацію науково-дослідницької діяльності професорсько-викладацького колективу кафедри й активного залучення до неї студентської молоді.

Зважаючи на пряму залежність рівня готовності майбутніх вчителів до роботи в профільній школі від методичної компетентності викладача, яку вбачаємо як у науковій, так і в навчально-методичній діяльності кожного, нами були розроблені спеціальні критерії оцінювання участі викладачів кафедри у процесі підготовки високо кваліфікованого і компетентного студента, майбутнього вчителя. Серед пріоритетів виділено:

- науково-дослідна робота: викладачем виконано (виконується) дисертаційне дослідження, яке захищено (готується до захисту) на спеціалізованій раді; викладач є виконавцем держбюджетної науково-дослідницької теми чи проблеми;

- науково-методична робота: викладачем видано (готується до видання) підручник (навчальний посібник, монографія, методичні рекомендації навчання тощо); викладачем розроблено комп’ютерні презентації, слайди до курсу лекцій, електронний посібник чи опорний конспект, який не має друкованого аналогу і є авторською розробкою; викладачем опубліковані статті у фахових періодичних виданнях, збірниках наукових конференцій різних рівнів, збірниках наукових праць (не менше трьох статей;

- організація, підготовка й участь у наукових заходах: викладачем взято участь у підготовці, проведенні конференцій, семінарів та інших наукових заходів різних рівнів; підготовлено виступ, доповідь на науково-методичній чи науково-практичній конференції; підготовлено виступ чи повідомлення про хід виконання науково-дослідницької теми на звітній науково-практичній конференції викладачів університету;

- організація науково-дослідницької роботи студентів: під керівництвом викладача функціонує науковий гурток чи проблемна група, лабораторія чи якесь інше наукове студентське об’єднання; бере активну участь в організації й роботі Спілки молодих учених чи Студентського наукового товариства;

- підготовка студентів до участі в наукових заходах: викладачем підготовлені студентські доповіді на зовнішній конференції чи інших наукових заходах з подальшою публікацією матеріалів; підготовлені студенти до участі в олімпіадах різних рівнів; студентські наукові роботи на конкурси чи виставки.

Висновок

На кафедрі за названими критеріями систематично здійснюється аналіз участі кожного викладача в науковій і науково-методичній роботі. З метою активізації викладачів кафедри до реалізації розроблених напрямів діяльності у контексті ефективності підготовки магістранта до роботи в профільній школі систематично здійснюють певні заходи: відкриті заняття з метою обміном педагогічним досвідом, консультації до написання курсових, дипломних, магістерських досліджень; засідання дискусійних клубів з участю студентів, «Педагогічної майстерні» за результатами педпрактик з участю вчителів; щомісячні науково-методичні кафедральні семінари з участю освітян міста; тренінги, систематичний огляд і аналіз фахових видань; авторських проектів провідних фахівців у методиці, укладання покажчика, електронних адрес бібліотек тощо. Запропонована методика апробовується і вже є певні результати, які доводять правильність висунутої гіпотези.

 

Література:

1. Бугайов О. І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі: метод. Рекомендації / О. І. Бугайов. - К.: Освіта, 1992. - 32 с.

2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник міністерства освіти й науки. – 2003. - №74. – С. 3-15.

3. Національна доктрина розвитку освіти: Затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 року №347/2002 // Освіта, 2002. - 24 квітня-1 травня (№26). - С.2-4.

4. Шуляр В. Структура профільної диференціації літературної освіти школярів / В. Шуляр // Дивослово. - 2007. – №3. - С. 15-17.

5. Фасоля А. Профільне навчання: готовність №?/ А. Фасоля // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах. – 2009. - №11. – С. 49 - 54.

References:

1.Buhayov O. I. Dyferentsiatsiya navchannya uchniv u zahal'noosvitniy shkoli: metod. Rekomendatsiyi / O. I. Buhayov. - K.: Osvita, 1992. - 32 s.

2. Kontseptsiya profil'noho navchannya v starshiy shkoli // Informatsiynyy zbirnyk ministerstva osvity y nauky. – 2003. -№ 74. – S. 3-15.

3.Natsional'na doktryna rozvytku osvity: Zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 17 kvitnya 2002 roku №347/2002 // Osvita, 2002. - 24 kvitnya-1 travnya (№26). - S.2-4.

4. Shulyar V. Struktura profil'noyi dyferentsiatsiyi literaturnoyi osvity shkolyariv / V. Shulyar // Dyvoslovo. - 2007. – № 3. - S. 15-17.

5. Fasolya A. Profil'ne navchannya: hotovnist' №?/ A. Fasolya // Ukrayins'ka mova y literatura v serednikh shkolakh, himnaziyakh, litseyakh ta koledzhakh. – 2009. - № 11. – S. 49 - 54.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.