Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

   ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

кандидат економічних наук, доцент Ривак О. С. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: СТАН, ПРОГНОЗИ, ЦІЛІ ТА ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ

УДК 338.1/.2(477)

 

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: СТАН, ПРОГНОЗИ, ЦІЛІ ТА ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ

кандидат економічних наук, доцент Ривак О. С.

Львівський інститут економіки і туризму, Україна, Львів

 

За попередніми статистичними даними в економіці України спостерігаються паростки зростання. Збитковість підприємницького сектора економіки, неприпустиме зниження доходів населення країни спричинили падіння внутрішнього приватного попиту не тільки на інвестиційні, інноваційні рішення і товари, але й на товари споживання. Відновлення сталого розвитку економіки залежить від активної державної економічної політики, спрямованої на забезпечення стабільності національної валюти, сприяння повній зайнятості, оздоровлення фіскальних відносин та покращення інвестиційного клімату через реформування податкової системи, подолання бідності, зростання доходів населення, розвитку самодостатності економіки країни, яка внаслідок катастрофічного знецінення гривні опинилася у невигідній ситуації в умовах високого рівня її відкритості.

Ключові слова: валовий внутрішній продукт, ціни, заробітна плата, соціальні стандарти, доходи населення, зайнятість, безробіття, економічна активність населення, державний борг, баланс товарів та послуг, валовий зовнішній борг, економічна політика держави.

 

PhD of Economic Sciences, associate professor Ryvak O. S. Basic indicators of social and economic development of Ukraine: state, forecasts, goals and methods/ Lviv Institute of Economy and Tourism, Ukraine, Lviv

 

Preliminary statistic data indicate that traits of economic growth have recently been observed in Ukraine. Unprofitableness of business sector, inadmissible reduction in the county’s population income caused the fall in domestic private demand not only for investment, innovative solutions and products, but for consumer goods as well. Restoring of sustainable economic development depends on active government economic policies aimed at ensuring the stability of the national currency, promotion of full employment, rehabilitation of fiscal relations and improvement of investment climate through tax reform, poverty reduction, growth of population’s income, development of self-sufficiency economy though due to the catastrophic depreciation of hryvnya it is caught in a disadvantageous situation notwithstanding very high level of its openness.

Keywords: gross domestic product, prices, wages, social standards, income, employment, unemployment, population, economic activity, public debt, balance of goods and services, gross external debt, economic policy.

 

кандидат экономических наук, доцент Ривак А. P. Основные показатели социально-экономического развития Украины: состояние, прогнозы, цели и средства достижения/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, Львов

По предварительным статистическим данным в экономике Украины наблюдаются признаки роста. Убыточность предпринимательского сектора экономики, неприпустимое снижение доходов населения страны привели к падению внутреннего частного спроса не только на инвестиционные, инновационные решения и продукты, но и на товары потребления. Восстановление устойчивого развития экономики зависит от активной государственной экономической политики, направленной на обеспечение стабильности национальной валюты, содействие полной занятости, оздоровление фискальных отношений и улучшение инвестиционного климата через реформирование налоговой системы, преодоление бедности, рост доходов населения, развитие самодостаточности экономики страны, в результате катастрофического обесценивания гривны оказавшейся в невыгодной ситуации в условиях высокого уровня ее открытости.

Ключевые слова: валовой внутренний продукт, цены, заработная плата, социальные стандарты, доходы населения, занятость, безработица, экономическая активность населения, государственный долг, баланс товаров и услуг, валовой внешний долг, экономическая политика государства.

 

Вступ. У вересні-жовтні 2015-го спостерігались ознаки стабілізації світових цін на ключові товари українського експорту, зокрема сталь та зернові. Стійка тенденція до зниження цін на нафту на світових ринках (за підсумками жовтня місяця 2015-го знизилися на 3.7% м/м – до 40.2 дол. США за барель нафти марки Brent (на 50% р/р станом на 19.10.2015). У березні 2012-го ціна бареля нафти марки Brent досягла 120 дол. США. На 8.4% м/м – до 45.1 дол. США за барель марки WTI знизилась ціна нафти (на 50.6% р/р) станом на 19.10.2015. У вересні 2013-го ціна бареля нафти марки WTI перевищила 110 дол. США. У США та Канаді у відповідь на зниження цін відбулося скорочення кількості працюючих бурових установок, проте, високі обсяги видобутку в інших країнах – виробниках, призвели до зростання чистої пропозиції на 1 млн. барелів на день, порівняно з попереднім місяцем. Загальні запаси товарної нафти у США упродовж вересня – початку жовтня продовжували зростати до 468,6 млн. барелів станом на 09.10.2015, що на 26,4%, або 98 млн. барелів більше, ніж на відповідну дату в минулому році.

У вересні ціни на сталь на світових ринках продовжили знижуватися, зокрема середньозважений індекс цін на сталь CRUspi – на 3% (на 26% р/р). Загалом світовий обсяг виробництва за січень-серпень 2015 року скоротився лише на 2,3% порівняно з відповідним періодом минулого року. Водночас на початку жовтня ціни на сталь проявили ознаки стабілізації [1, с. 5].

Економічні дані провідних країн світу свідчили про сповільнення зростання: темпи зростання промислового виробництва Єврозони (в серпні 2015-го – до 0,9% р/р) та США (до 0,5% річних у вересні) уповільнилися; в Єврозоні відновилася дефляція – 0,1% р/р, у США – ні інфляції, ні дефляції (0% р/р). Економічна активність Китаю продовжувала слабшати. В Росії сповільнились темпи падіння.

Світові ціни на продовольчі товари у вересні залишилися майже незмінними – середнє значення індексу продовольчих товарів FAO збільшилося лише на 0,8% м/м (знизилося на 18,9% р/р). Проте спостерігається загальна тенденція до зниження цін на харчові продукти з 01.2013-го, коли індекс світових цін на харчові продукти з урахуванням (2002 – 2004 = 100) становив 230%, то станом на 09.2015 – 155%. Практично не змінились у вересні 2015-го ціни на зернові, проте з 01.2013 динаміка індексу світових цін на зернові низхідна – з урахуванням (2002 – 2004 = 100) станом на 01.2013 індекс цін FAO дорівнював 245%, то станом на 09.2015 – 154% [1, с. 6].

На світових валютних ринках євро дещо знизилося до долара США – 0,4% м/м до 1.12 дол./євро на кінець вересня (на 7,8% з початку року) з огляду на те, що вплив процентної різниці на користь долара США компенсував вплив підвищення попиту на євро в умовах нестабільності на світових фінансових ринках. З початку жовтня (станом на 19.10.2015) євро зміцнилося на 1,3% до 1.13 дол./євро. Станом на 12.2014 обмінний курс євро до долара США становив 1.22 дол./євро). Середньозважений індекс долара США до валют країн, ринки яких розвиваються (індекс розрахунковий ФРС на базі таких країн: Мексика, Китай, Тайвань, Корея, Сінгапур, Гонконг, Малайзія, Бразилія, Таїланд, Філіппіни, Індонезія, Індія, Ізраїль, Саудівська Аравія, Росія, Аргентина, Венесуела, Чилі, Колумбія) упродовж періоду із 12.2014 по 17.02.2015 мав, не зважаючи на значну волотильність, загальну тенденцію до зростання (від 138% до 143%), загальну тенденцію до сповільнення зростання від 143% станом на 17.02.2015 до 139% станом на 16.04.2015 та знову тенденцію до зростання від 16.04.2015 – з 139% до 152% станом на кінець 08.2015 і тенденцію до сповільнення підвищення з кінця 08.2015 до кінця 09.2015 – із 152% до 148%. І так, з 12.2014-го по 10.2015-го спостерігалось стабільне зростання долара США до валют країн, ринки яких розвиваються.

Попит на долар, а також євро, як світову валюту, зростає за умови виведення країною капіталу в західні країни, зростання імпорту із західних країн, експорту сировинної продукції в західні країни, особливо за умови зниження світових цін і зменшення попиту на вищезазначені групи товарів. Тому США і Канада, та інші економічно розвинені країни, знижують виробництво і експорт тих груп товарів, світові ціни на які знижуються. І Україна виявилася у невигідній позиції. Для поповнення золотовалютних резервів НБУ здійснює інвестиції з купівлі іноземної валюти (у вересні 2015-го на 3,5 млрд. грн..), що також негативно відображається на курсі національної валюти, знецінює її відносно іноземних валют. Середній офіційний курс гривні до долара США сильно знизився у 2014-му – на 48.7% до попереднього року. У січні гривня девальвувала до долара США на 33,03%, в лютому – на 54,8%, у березні девальвувала на 5%, в квітні – на 2,4%, в травні – на 7,1%, в червні девальвувала на 1,52%, в липні – на 2,47%, в серпні ревальвувала на 0,6%, у вересні девальвувала на 0,7%. Оскільки економіка України в основному працює на зовнішній ринок варто відзначити основні чинники валютного курсоутворення.

Згідно паритету купівельної спроможності, валютний курс країни повинен спрямовуватися на вирівнювання вартості товарів усередені країни із вартістю товарів за рубежем. Це стосується і вартості економічних ресурсів – землі, праці, підприємницького хисту і капіталу. Відхилення валютного курсу від паритету купівельної спроможності спричинені в Україні кон’юнктурними (короткостроковими) факторами: (1)нестабільність чинного законодавства та недотримання законів; (2)політична нестабільність; (3)песимістичні насрої в суспільстві щодо перспектив подальшого економічного розвитку; (4)ненадійність управління економічною системою, ступінь координації діяльності гілок влади; (5)участь в воєнних діях та внутрішня соціально-економічна нестабільність, інші чинники. На динаміку і величину обмінного курсу в Україні виявили негативний вплив довгострокові фактори, які відображають реальний стан економіки країни, її внутрішні особливості та участь у світовому господарстві: (1)збільшення (зменшення) ВВП країни за умов відсутності обмежень у міжнародній торгівлі призводить до подорожчання (здешевлення) національної валюти; (2)інфляція знецінює національну валюту щодо валют країн, у яких темпи інфляції нижчі; (3)динаміка грошової маси. У випадку відсутності тіньового сектору економіки країни, якщо динаміка грошової маси відхиляється від динаміки ВВП у більший бік, спричиняється підвищення рівня цін і знецінення національної валюти. Міра такого впливу залежить від структури виробництва країни і відповідності цієї структури кон’юнктурі на внутрішніх і зовнішніх ринках; (4)рівень процентних ставок. Їхнє підвищення за умови сприятливого інвестиційного клімату є засобом залучення іноземного фінансового капіталу і сприяє поцінуванню національної валюти, ф зниження ринкових процентних ставок за таких обставин спричиняє відтік капіталу і знецінює національну валюту; (5)стан платіжного балансу. Активне сальдо платіжного балансу означає збільшення попиту на національну валюту з боку іноземних боржників для погашення їхніх зобов’язань перед національними експертами і кредиторами і сприяє підвищенню валютного курсу. Пасивне сальдо платіжного балансу зумовлює зниження валютного курсу,оскільки зростає попит на іноземну валюту з боку національних боржників. Дефіцит торговельного балансу означає низьку конкурентоспроможність національних товарів на зовнішніх ринках і підвищення попиту на іноземні товари на внутрішньому ринку, що призводить до зниження курсу національної валюти внаслідок перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією, зумовлюючи стійку тенденцію девальвації; (6)державне регулювання валютного курсу (вибір оптимального режиму обмінного курсу, операції із золотовалютними резервами, застосування відповідних інструментів реалізації фіскальної, монетарної, зовнішньоекономічної і валютної політики) відповідно до стратегічних завдань економічного розвитку,що чинить вплив на курс національної валюти; (7)ступінь довіри до валюти на національному і світових ринках; (8)спекулятивні потоки капіталів, інтенсивний рух яких (“гарячі гроші”) посилює нестабільність платіжного балансу і зовнішньоекономічної діяльності, послаблюючи валюту.

За даними Державної служби статистики України за підсумками 2014-го реальний ВВП України скоротився на 6,8% [2]. За перший квартал 2015 – го порівняно із відповідним кварталом 2014 – го (у постійних цінах 2010 - го) ВВП зменшився на 17,2%. За другий квартал 2015 – го порівняно із відповідним кварталом 2014 – го (у постійних цінах 2010 - го) зменшився на 14,6%, ВВП за третій квартал 2015 – го порівняно із відповідним кварталом (у постійних цінах 2010 - го) становив 93%, а порівняноіз другим кварталом 2015 – го, з урахуванням сезонного фактору – 100,7%.

У січні-вересні 2015-го порівняно із відповідним періодом 2014-го індекс промислової продукції становив 83,4%; будівельної – 77,2%; індекс обсягу сільськогосподарського виробництва – 94,7%. Фізичний обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі за окреслений період становив 86%; оборот роздрібної торгівлі – 77,7%; обсяг роздрібного товарообороту підприємств в порівняльних цінах становив 77,2% обсягу січня-вересня 2014-го.

У січні-вересні 2015-го підприємствами транспорту перевезено на 14,3% менше вантажів, ніж в аналогічному періоді попереднього року; пасажирооборот усіма видами транспорту зменшився за аналогічний період на 9,6%, послугами пасажирського транспорту скористалося на 13,1% менше пасажирів.

Порівняно із січнем-серпнем 2014-го як в експорті так і в імпорті товарів відбулось скорочення поставок на 33,9%.

Індекс споживчих цін у січні-вересні 2015-го становив 141,4% (у відповідному періоді попереднього року – 116,2%).Індекс цін виробників промислової продукції у січні-вересні 2015-го становив 128,0% (у відповідному періоді попереднього року – 127,4%).Індекс цін на будівельно-монтажні роботи у січні-серпні 2015-го становив 119,6% (у відповідному періоді 2014-го – 108,1%).

Індекс реальної заробітної плати в січні-серпні 2015-го порівняно з відповідним періодом 2014-го становив 76,8%. За окреслений період загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 51,8%, або на 684,2 млн. грн.

Загальна сума призначених субсидій у січні-серпні 2015-го становила 625,8млн. грн.

Фінансовий результат діяльності великих та середніх підприємств України за січень – червень 2015 – го до оподаткування становив мінус 232617,4 млн.грн. (мінус 135952,4 млн.грн. у січні – червні 2014 - го).

Середньорічна кількість економічно активного населення віком 15-70 років становила 18,1 млн. осіб, з яких 16,4 млн. були зайняті економічною діяльністю, а решта (1,8 млн.) – безробітні. Рівень зайнятості населення становив: у віці 15-70 років – 56,5%, а в працездатному віці – 64,6%. Рівень безробіття (за методологією МОП серед економічно активного населення віком 15-70 років становив – 9,2%, а працездатного віку – 9,6%.

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою на 1 вересня 2015-го становила 42805,7 тис. осіб. Упродовж січня-серпня 2015-го чисельність населення зменшилася на 123 тис. осіб. Чисельність населення зменшилася за рахунок природного скорочення (130,5 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (6,9 тис. осіб). Кількість живо народжених у січні – серпні 2015 – го становила 273,9 тис. осіб, померлих – 404,4 тис. осіб [3, с. 5].

Очікується, що Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом набуде чинності 1 січня 2016 року. Про це йдеться в Спільній заяві президента Європарламенту і Голови Верховної Ради України з нагоди першої річниці від дня ратифікації Угоди про асоціацію між ЄС і Україною [4,с.1 -2]

В Україні провадять системні інституційні, політичні та економічні реформи. На їхньому тлі Європа прагне знайти шлях мирного врегулювання конфлікту на сході. А дорожньою картою на цьому шляху і є Угода про асоціацію, підкреслено в заяві [5, с. 1].

З 1 січня 2016 – го вступає в силу Угода про зону вільної торгівлі України із Євросоюзом.Окрім того, у нас формально існує ще і угода про зону вільної торгівлі СНД [6, с. 18].

Із-за надлишку в Україні товарів на внутрішньому ринку молочні і м’ясні продукти, а також окремі овочі та фрукти подешевіють. Надлишок виник у зв’язку із кастрофічним зниженням реальних доходів населення.Нарощують експорт виробники зерна і соняшникової олії – вони давно відмовились від ринку РФ і експортують продукцію в Китай та ЄС [6, с. 20].

Росія ввела продуктове ембарго відносно країн Євросоюзу, США, Канади, Австралії та Норвегії в серпні 2014-го у відповідь на санкції із-за ситуації в Україні. А 6 серпня за ініціативи Володимира Путіна в РФ приступили до знищування санкціонованих продуктів, котрі потрапили на її територію незаконно.За три місяці в Росії знищили 787 тонн санкціонованих продуктів харчування (в основному це продукція рослинництва). Відповідний указ «Щодо окремих спеціальних економічних заходів, прийнятих з метою забезпечення безпеки РФ» Володимир Путін підписав 29 липня [7, с. 8].

З врахуванням того, що ембарго, скоріш за все, розширять і стосовно України, в Росії назріває серйозний товарний дефіцит. І якщо сама по собі втрата української продукції не здатна помітно вдарити по російській економіці, то дефіцит товарів вдарить та ще й як.Виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко пояснює: нема нічого гіршого, ніж держава, яка має продуктовий дефіцит.

– Якщо в країні править тотальний режим, вона не вирізняється різноманітністю політичних еліт і розвинутими інститутами демократії і опозиції, для держави украй важливо продовжувати годувати свій народ. В протилежному випадку назріває небезпека бунту. Саме це загрожує Росії зараз. Причина ось у чому: дефіцит продуктів – зникнення конкуренції – ріст цін – зниження якості продуктів – при 40% продуктів харчування у продуктовому кошику населення РФ зростання цін на них спричинить серйозну інфляцію і як наслідок – соціальна незадоволеність в суспільстві. Зростання цін на яхти і гречку спричиняє різний ефект.

Компенсувати відсутність імпорту за рахунок внутрішнього товаровиробника як мінімум важко здійснюване в короткостроковому часі. Є тривалий фіксований виробничий цикл у сільському господарстві. Потрібно збільшувати кількість орних земель, кваліфікованих кадрів, інвестувати [6, с. 19]. Але все це є можливим, потрібно поставити мету і досягати її використовуючи податкові пільги та інші преференції, а у випадку нецільового використання пільгових коштів суб’єктами господарювання притягувати їх до відповідальності згідно чинного законодавства.

Це ж стосується і України. Однак, зростання конкурентоспроможності – питання грошей. І мантра щодо покращення інвестиційного клімату знову повториться. Без структурних реформ, боротьби з корупцією, реформи судової системи і т.д. з місця не зрушитись. Якщо це буде зроблено, питання виживання наших підприємств вирішиться дуже легко, переорієнтація на нові, більш вимогливі ринки стане реальним кроком, який Україна уже давно повинна була зробити самостійно [6, с. 20]. І тут постає питання: Куди діваються наші гроші, і звідки ми могли б їх взяти, і що надалі слід зробити щоб покращити інвестиційний клімат. В Україні податкове законодавство часто змінюється, податковий тиск підвищується, податкова система регулюється громіздким і заплутаним законодавством, податковий тиск один з найвищих в світі. Податкову реформу неможна відкладати в довгий ящик, переносити нанаступні бюджетні роки. Інколи податкових інспекторів звинувачуюютьу тому, що вони часто змінюють правову природу операцій і донароховують податкові зобов’язання, просто для тих хто стараранно і сумлінно дотримується і виконує вітчизняне податкове законодавство податковий тягар часто стає непідйомним.

Лондонська газета The guardian оприлюднила дані дослідження щодо виведених в офшор капіталів, які мають українське походження: загальну їхню вартість оцінюють у щонайменше 167 мільярдів доларів США. До України ці кошти навряд чи вдасться повернути (це можливо, але у нас про ці багатства чомусь ніхто не згадує). Проте якби з цієї суми, наголошує The guardian, “сплатили 18% податку на прибуток для фізичних осіб (щоправда, гроші в офшори виводять не лише фізособи), то це б дало змогу перекрити 95% сукупного державного боргу України. Попри серйозну кризу в країні та війну на Донбасі “багатства з України продовжують литися через край в офшори”. Тому уряди Європи (Україну, резюмує The guardian, це стосується в першу чергу) зобов’язані нарешті “добратися (з метою оподаткування) до гаманців своїх найбагатших громадян”.

Добратися до гаманців – це означає перекрити офшорні потоки і змусити найбагатших громадян України спочатку сповна та регулярно платити податки вдома. Годі вже викрувати руки малому і середньому бізнесу, заганяючи добросовісного виробника в тінь, і водночасне помічати сотні мільйонів доларів, що перетікають в офшори. До речі , рівень тіньової економіки в Україніу першому кварталі 2015 – го зріс до 47% офіційного ВВП. За повідомленням президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка торік (2014 - го) ми мали найбільший відтік капіталу – близько шести мільярдів доларів, 92% яких це гроші олігархів[8, с.4].

Україна разом з кредиторами домовились про списання 20% комерційного боргу. Це 3,8 млрд. дол. США – гроші, які ми упродовж року витрачаємо на систему національної оборони. Перші виплати по боргу перенесені на чотири роки. 17 вересня 2015-го Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо реструктуризації державного та гарантованого державного боргу і його часткового списання, внесла зміни до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо державних деривативів (в частині реструктуризації боргу) та зміни до розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування під час списання цього боргу, підтримала зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік (щодо підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати), ухвалила Постанову за забезпечення фінансової стабілізації у межах виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування».

Отже, зекономлені мільярди було запропоновано терміново спрямувати на підвищення соціальних стандартів. На понад сотню гривень підвищили мінімальну заробітну плату, на кілька десятків гривень – пенсії і стипендії. Виділити додаткові 3-4 дол. США на особу уряд вирішив не з 1 грудня – коли зазвичай переглядаються соціальні стандарти, а з 1 вересня 2015-го.

Згідно домовленостей із кредиторами, середня відсоткова ставка на залишок боргу (80%) підвищена із 7,2% до 7,75%, що збільшує навантаження на бюджет (15 мільярдів гривень, які країна переплатить кредиторам). Це станеться якщо економіка України зросте до сталої позначки 3%, якщо наш ВВП сягне 125,4 млрд. дол. США (нині він становить 85 мільярдів).

Із 2020-го кредитори у випадку перевищення темпів приросту ВВП 3% відшукуватимуть 15% від приросту валового внутрішнього продукту. Усе, що перевищить 4% приросту ВВП обкладатиметься борговим зобов’язанням у 40% від кожного додаткового відсотка приросту. Вказані умови будуть діяти по досягненні розміру ВВП 125,4 млрд. дол. США, починаючи із 2021 року упродовж наступних 20-ть років.

Отримане нами відтермінування на чотири роки стосується тільки тіла боргу (11 мільярдів доларів США), а відсоткові платежі ми продовжимо платити. За таких умов, економічне зростання понад 4% означатиме подальше деяке стримування його унаслідок обумовлених вище зазначеним договором умов виплат процента прив’язаного до приросту ВВП. Лише час покаже, чи додатковий фінансовий ресурс допоможе керівництву країни і надалі проводити соціально-економічні реформи[9, с. 14-15, 10, с. 2].

550 млн. дол. США – розмір боргу, який відмовились реструктуризувати Києву кредитори. Упродовж останніх місяців Київ і спеціальний комітет кредиторів не домовились про умови реструктуризації [12, с. 9].

Протягом І півріччя 2015-го валовий зовнішній борг України збільшився на 0,7 млрд. дол. США і станом на 1 липня 2015-го становив 127,0 млрд. дол. США. Відносно ВВП обсяг боргу зріс із 95,1% на початок року до 122,8% від ВВП. Фінансовий та корпоративний сектори економіки скоротили обсяги зобов’язань перед нерезидентами на 6,7 млрд. дол. США, натомість борги сектора державного управління та центрального банку зросли до 42,5 млрд. дол. США (з 26,4% до 41,1% від ВВП).

Основною валютою зовнішніх запозичень України станом на 1 липня 2015 року залишився долар США (74,7%). Питома вага СПЗ перед МВФ зросла із 6,0% на початок року до 9,2%, а частка зовнішньої заборгованості в гривнях залишається незначною – 3,0% від валового обсягу зовнішнього боргу [11].

7 вересня Міністр фінансів Наталія Яресько подала концепцію змін податкового законодавства. Станом на 13.11.2015 у парламенті зареєстрований депутатський законопроект №3357 щодо податкової лібералізації.

На думку багатьох експертів мінфінівська концепція податкової реформи відроджуватиме старі корупційні схеми, основані на накручуванні собівартості, тощо, з метою уникнення оподаткування прибутку. Нею запропоновано виділити 4-и основні податки. Податок на доходи фізичних осіб перевищать 30%. Спочатку сплачуватиметься 20% єдиного соціального внеску, а із решти суми ще 20% податкових відрахувань на доходи фізичних осіб. Запропонований неоподатковуваний мінімум на рівні мінімальної заробітної плати також не виведе заробітків із тіні, а лишень стимулюватиме роботодавців платити лише мінімальну заробітну плату.

Загалом українська економіка збиткова, тому 20% податкових відрахувань з прибутку сплачуватимуть незначна кількість добросовісних платників податку, решта платитимуть тільки 20%-ний податок на додану вартість. Запропонована відміна усіх податкових пільг, зокрема, посилить податкове навантаження на виробників і імпортерів ліків, сільгоспвиробників, які сплачують ПДФ на спецрахунок і за ці кошти мають можливість поповнювати та оновлювати основні фонди. В результаті ціни на товари продуцентів і постачальників галузей і сфер діяльності, які втратять стимули і можливості до інвестування зростуть унаслідок зростання податкового тягаря. Пільги податку на прибуток підприємств альтернативної енергетики, сфери енергозбереження також пропонується відмінити, а значить багатьом із них прийдеться згорнути свою діяльність.

Підприємства спрощеної системи оподаткування третьої групи платників єдиного податку з оборотом до 20 млн. грн., а це основна частина середнього бізнесу, змушені будуть перейти на загальну систему оподаткування. Спрощена система залишиться тільки для малого та мікробізнесу – 1 та 2 групи, з оборотом не більше 2 млн. грн., що в умовах стагфляції надзвичайно негативно вплине на розвиток малого і середнього бізнесу. За умови тотального зубожіння населення України, катастрофічного знецінення національної валюти гривні, підвищення акцизів, які являють собою податки на споживання, а також ренти від видобутку корисних копалин, спричинить аналогічні негативні соціально-економічні наслідки.

Парламентський варіант реформування податкової системи, яким пропонується такі норми: єдиний соціальний внесок – 20%; податком на прибуток – за ставкою 15% оподаткуватиметься розподілений прибуток та прирівняні до нього платежі; податок з фізичних осіб – 10% із збереженням податкового кредиту на купівлю квартир, навчання та лікування, за умови його прийняття і затвердження Верховною Радою України сприятиме покращенню соціально-економічного становища України [13, с. 28; 14,с. 1, 4].

Дехто пропонує боротися з офшорами, однак це країни у яких податкова система регулюється незначною кількістю коротко і лаконічно сформульованою нормативно-правовою базою, де є незначний податковий тиск, верховенство закону, а отже сприятливий інвестиційний клімат.

Згідно прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2016 рік та основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017-2019 роки за оптимістичним прогнозом номінальний валовий внутрішній продукт країни у 2016 році досягне 2262 млрд. грн., за песимістичним прогнозом – 2245,7 млрд. грн., і, у відсотках до попереднього року – 102% і 99,7% відповідно. Індекс споживчих цін у середньому до попереднього року відповідно – 114,2% або ж 116,6%. Індекс цін виробників промислової продукції (грудень до грудня попереднього року) – 110,4%, або ж 112,2%. Прибуток прибуткових підприємств (млрд. грн.) – 357,6 або ж 326,8. Середня заробітна плата працівників, брутто: номінальна – 4857 грн., або ж 4821 грн.; номінальна, скоригована на індекс споживчих цін у відсотках до попереднього року зросте на 2,3%, або ж зменшиться на 0,5%. Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до економічно активного населення відповідного віку, дорівнюватиме 10,4%, або ж 10,8%. Продуктивність праці, відсотків до попереднього року зросте на 1,5%, або ж зменшиться на 0,2%. Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу – мінус 1577 млн. дол. США, або ж мінус 1069 млн. дол. США. Прогнозується зростання експорту у відсотках до попереднього у меншій мірі, ніж зростання імпорту – 107,1% та 107,3%, або ж зростання експорту у більшій мірі, ніж зростання імпорту – 103,8% і 103,1% відповідно.

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2017-2019 роки вказують на стале економічне зростання як за оптимістичним, так і за песимістичним сценарієм: 2017 рік – 3,5% до попереднього року, або ж 101%; 2018 рік – 4%, або ж 3%; 2019 рік – 4%, або ж 3%. Індекс споживчих цін у середньому до попереднього року: 2018 рік – 110,4%, або ж 112,6%; 2018 рік – 7,5%, або ж 109,2%; 2019 рік – 105,5%, або ж 107%. Зростання індексу цін виробників промислової продукції: 2017 рік – 108,5%, або ж 111,1%; 2018 рік – 105,9%, або ж 106,7%; 2019 рік – 104,7%, або ж 105,3%. Прибуток прибуткових підприємств (в мільярдах гривень): 2017 рік – 538,2 або ж 457,3; 2018 рік – 626,8 або ж 556,6; 2019 рік – 707,5 або ж 630,9. Середньомісячна заробітна плата працівників, брутто, номінальна: 2017 рік – 5563 гривень, або ж 5469 гривень; 2018 рік – 6220 грн., або ж 6105 грн.; 2019 рік – 6867 грн., або ж 6713 грн.; номінальна, скоригована на індекс споживчих цін, відсотків до попереднього року: 2017 рік – 103,7%, або ж 100,7%; 2018 рік – 104%, або ж 102,2%; 2019 рік – 104,6%, або ж 102,8% . Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до економічно активного населення відповідного віку становитиме: 2017 рік – 9,2%, або ж 10,2%; 2018 рік – 8,4%, або ж 9,5%; 2019 рік – 7,7%, або ж 9%. Продуктивність праці, відсотків, до попереднього року: 2017 рік – 101,8%, або ж 100,1%; 2018 рік – 102,3%, або ж 101,7%; 2019 рік – 103,4%, або ж 101,9%. Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу: 2017 рік – мінус 1991 млн. дол. США, або ж мінус 1104 млн. дол. США; 2018 рік – мінус 2461 млн. дол. США, або ж мінус 1283 млн. дол. США; 2019 рік – мінус 3269 млн. дол. США, або ж мінус 1639 млн. дол. США. Експорт товарів і послуг, як за «оптимістичним» прогнозом, так і за песимістичним прогнозом – стабільно прогнозується меншим, ніж імпорт, хоча передбачається зростання, як експорту, так і імпорту значно вищими темпами, ніж зростання ВВП (експорту – від 11,5 до 10,9%, імпорту – від 12,2 до 11,2% [15, с. 21].

Висновки. Як би там не було, а прогнозні показники економічного і соціального розвитку країни на окреслений період часу, за даних обставин, повинні бути більш амбітні, адже наша держава отримала відтермінування виплат платежів по тілу державного боргу на чотири роки. А для України надзвичайно важливо стабілізувати національну валюту гривню, полегшити виплати по зовнішньому боргу, а тому ні за яких обставин не бажаним є дефіцит рахунку товарів і послуг платіжного балансу, тобто неприпустимим є перевищення споживання країною над виробленим нею. Показники продуктивності праці здебільшого неправдиві і занижені унаслідок зловживань. Рівень безробіття потрібно знижувати, роботу можна забезпечити всім громадянам економічно активного віку, які можуть і хочуть працювати. Для цього необхідно припинити практику зниження доходів населення країни ніби-то для протидії інфляції. Сьогодні в Україні невиправдано низькі заробітні плати, які виплачуються з порушенням законодавства – Конституції України, нормативно-правової бази Кабінету міністрів, міжнародних норм трудового законодавства.

Світовий банк затверджує новий поріг бідності. Для групи країн, до яких входить Україна, поріг бідності на одну особу після перерахунку буде становити близько семи доларів на особу на день. За офіційним курсом Національного банку України станом на 17.11.2015 - 23,207025 грн./дол. США – поріг бідності на одну особу в місяць – 4941,3 гривні при сьогоднішньому місячному наявному доході у розрахунку на одну особу – 2373,67 гривень (розраховано на основі наявного доходу на одну особу у другому кварталі 2015 – го – дані Державної служби статистики України)[16, с.16].

Нагальною є необхідність активізації роботи Національної тристоронньої ради, яка складається із представників Кабінету Міністрів України, всеукраїнських професійних спілок та об’єднань, всеукраїнських об’єднань роботодавців, щодо прийняття Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні не нехтуючи цінними направаннями своїх попередників.

Наприкінці серпня Нацбанк представив експертному співтовариству проект Стратегії монетарної політики на 2016 – 2020 роки згідно якої НБУ досягатиме цінової стабільності шляхом отримання кількісних цілей щодо інфляції. Середньострокова ціль щодо інфляції встановлена на рівні 5% (для річного приросту споживчих цін і досягатиметься поступово. Зокрема визначено такі короткострокові цільові показники для річної зміни індексу споживчих цін: (грудень 2016 року – 12% +/– 3п.п; грудень 2017 року – 8% +/– 2 п.п; грудень 2018 року – 6% +/– 2 п.п.; грудень 2019 року і надалі – 5% +/– 1 п.п. [17].

Визначення таких цінових орієнтирів не забезпечить досягнення основної мети – зміцнення національної валюти, безпрецедентне знецінення якої за останній період часу поставило країну у вкрай невигідне положення у сфері міжнародних торговельних відносин. Міжнародні торговельні операції України з економічними системами інших країн здійснюються далеко не за паритетом купівельної спроможності, що за умови, коли більше половини виробленого в країні експортується, спричиняє надмірне виснаження національних ресурсів, виснаження ресурсів через надто дорогий імпорт та нарощування боргів країни за умови хронічного перевищення імпорту над експортом. За цих обставин НБУ варто звернутися до позитивного досвіду успішних країн. В законі про центральний банк Японії встановлено,що його монетарна політика спрямовується на цінову стабілізацію заради здорового розвитку національної економіки.

Заслуговує на увагу запропонований Одеський пакет реформ,який передбачає внесення змін у 27 законів. Усі вони спрощують процедури, зокрема процедуру видачі документів на землю, зміну статусу землі, реєстрації бізнесу, заповнення податкових документів, дозвільних документів, більшість з яких треба взагалі скасувати. Прості процедури унеможливлюють маніпуляції [18 с.6].

 

Література:

1. Джерело: Макроекономічний та монетарний огляд. – Жовтень 2015. – Департамент монетарної політики та економічного аналізу НБУ – http://www.bank.gov.ua

2. Національний банк України. Основні засади грошово-кредитної політики на 2015 рік. - http://www.bank.gov.ua

3. У дзеркалі статистики. Економіка України за січень-вересень 2015 року // Урядовий кур’єр. – 4 листопада 2015 року. - № 205. – С. 5. – 16 с.

4. Новини та коментарі. Уряд готовий до компромісів. Текст: Катерина Мацегора // Урядовий кур’єр. – 5 листопада 2015 року. - № 206. – С. 1-2. – 16 с.

5. Асоціація – це дорожня карта реформ // Урядовий кур’єр. – 18 вересня 2015 року. - № 172. – С. 1. – 16 с.

6. Ревизия недели. Добавки не просить. Текст: Наталия Судакова. Кто проиграет от введения Россией продовольственного эмбарго в отношении Украины // Вести. Репортер. – 4-10 сентября 2015. - № 29. – С. 18. – 68 с.

7. Цифры и факты // Вести. Репортер. – 13-19 ноября 2015. – С. 8. – 68 с.

8. Олександр Крючков. Багатий жебрак // Урядовий кур’єр. – 20 серпня 2015 року. - № 152. – С. 4. – 16 с.

9. Ревизия недели. Плохие хорошие новости. Текст: Глеб Простаков. Как повысить социальные стандарты на фоне пикирующей экономики // Вести. Репортер. – 4-10 сентября 2015. - № 29. – С. 14-15. – 64 с.

10. Новини та коментарі. Дефолт таки скасовано. Текст: Катерина Мацегора // Урядовий кур’єр. – 18 вересня 2015 року. - № 172. – С. 2. – 16 с.

11. Національний банк України. Зовнішній борг України на кінець І півріччя 2015 року. - http://www.bank.gov.ua

12. Цифры и факты // Вести. Репортер. – 13-19 ноября 2015. - № 39. – С. 9. – 68 с.

13. Ревизия недели. Отвлекающий маневр. Текст: Василий Яценко // Вести. Репортер. – 11-17 сентября 2015. - № 30. – С. 28. – 68 с.

14. Податкова реформа «під ялинку» – 2? Дискусія. Експерти критикують, що досі нема законопроекту від Міністерства фінансів з корекціями фіскальної системи країни // Урядовий кур’єр. – 13 листопада 2015 року. - № 212. – С. 1, 4. – 16 с.

15. Кабінет Міністрів України. Постанова від 5 серпня 2015 р. № 558. – Київ. Про схвалення прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2016 рік та макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017-2019 роки // Урядовий кур’єр. – 12 серпня 2015 року. - № 146. – С. 21. – 24 с.

16. Зіновія Воронович. Витрачаєш менше 150 гривень на день? Злидар! Світовий банк затверджує новий поріг бідності: 1,9 долара на день для Африки та близько 7 доларів – для Східної Європи // Високий замок. – 2-4 жовтня 2015 року. - № 108. – С. 17. – 16 с.

17. Правління Національного банку України. Постанова. – 18 серпня. – 2015 року. – м. Київ. - № 541. – Про основні засади грошово-кредитної політики на 2016-2020 роки. - http://www.bank.gov.ua

18. Михаїл Саакашвілі: «Для Путіна гарячий стан війни закінчено. Головне – не програти в тилу» // Високий замок. – 22-28 жовтня 2015 року. - № 116. – С. 1, 6-7. – 2 с.

References:

1. Source: Macroeconomic and monetary review. - October 2015. - Department of Monetary Policy and Economic Analysis of the NBU – http://www.bank.gov.ua

2. The National Bank of Ukraine. Basic principles of monetary policy for 2015. - http://www.bank.gov.ua

3. In the mirror of statistics. Ukraine's economy in January-September of 2015 // UriadovyiKurier. – November 4, 2015. - No. 205. – P. 5. – 16 p.

4. News and comments. The government is ready for compromise. Text: KaterynaMatsehora // UriadovyiKurier. – November 5, 2015. - No. 206. – P. 1-2. – 16 p.

5. Association is a road map for reforms // UriadovyiKurier. –September 18, 2015. - No. 172. – P. 1. – 16 p.

6. Review of the week. Do not ask for any seconds. Text: Natalia Sudakova. Who loses from food embargo against Ukraine introduced by Russia // Vesti. The reporter. –September 4-10, 2015. - No. 29. – P. 18. – 68 p.

7. Figures and Facts // Vesti. The reporter. –November 13-19, 2015. – P.8. – 68 p.

8. OleksandrKriuchkov. The rich beggar // UriadovyiKurier. –August 20, 2015. - No. 152. – P.4. – 16 p.

9. Review of the week.Bad good news. Text: GlebProstakov. How to rise social standards against the backdrop of nose-dive economy // Vesti. The reporter. –September 4-10, 2015. - No. 29. – P. 14-15. – 64p.

10. News and comments. After all the default is canceled. Text: KaterynaMatsehora // UriadovyiKurier. –September 18, 2015. - No. 172. – P.2. – 16 p.

11. The National Bank of Ukraine. The external debt of Ukraine at the end of the first half of 2015. - http://www.bank.gov.ua

12. Figures and Facts // Vesti. The reporter. –November 13-19, 2015. - No. 39. – P.9. – 68 p.

13. Review of the week.Deceptive manoeuvre. Text: VasiliyYatsenko // Vesti. The reporter. –September 11-17, 2015. - No. 30. – P. 28. – 68 p.

14. Tax reform "under the X-tree" - 2? Discussion. Experts criticize the fact that the Ministry of Finance has not still presented a bill draft aimed at country’s fiscal system improvement// UriadovyiKurier. –November 13, 2015. - No. 212. – P. 1, 4. – 16 p.

15. Cabinet of Ministers of Ukraine. Decree as of August 5, 2015 No. 558. - Kyiv. On approval of the forecast of economic and social development of Ukraine for 2016 and macro-economic and social development of Ukraine for 2017-2019 // UriadovyiKurier. –August 12, 2015. - No. 146. – P. 21. – 24 p.

16. ZinoviyaVoronovych. Spend less than 150 hryvnyas per day? Beggar! World Bank approves new poverty threshold: 1.9 dollars per day for Africa and approximately7 dollars for Eastern Europe // VysokyiZamok. –October 2-4, 2015. - No. 108. – P. 17. – 16 p.

17. Board of the National Bank of Ukraine. Decree as of August 18, 2015. Kyiv. - No. 541. – On the basic principles of monetary policy for 2016-2020. - http://www.bank.gov.ua

18. Mikheil Saakashvili: “War hot position for Putin is over. The main thing is not to lose behind” // VysokyiZamok. –October 22-28, 2015. - No. 116. – P. 1, 6-7. – 2 p.

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.