ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА

ПУБЛИКАЦИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ

ПРОВЕДЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЕРЕНЦИЙ

СТАЖИРОВКИ ДЛЯ НАУЧНЫХ СОТРУДНИКОВ 

 

 ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

    

Издательство является членом

 CrossRef и Publishers International Linking Association

 (Международная ассоциация издательской

 цитируемости, PILA)


МЫ РАБОТАЕМ ДЛЯ ВАС С 2004 ГОДА!

 

ЕСЛИ ВЫ ЗАНИМАЕТЕСЬ НАУЧНОЙ РАБОТОЙ И ВАМ НЕОБХОДИМО:

- опубликовать научную статью;

- принять участие в научной конференции;

- пройти стажировку;

 - присвоить DOI Вашей научной работе

                            ЭТОТ САЙТ ДЛЯ ВАС.

.

 

 Опубликуйте статью 

в международных научных журналах

 

 

 

 

Станьте участником международных

научных  конференций в Европе и ОАЭ

 

111111111

 

Научная коференция в ОАЭ
Опубликовать статью и принять участие

 

 

Научная конференция Украина-Польша
Опубликовать статью и принять участие

Золотоверхов Д. В. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОБУДОВИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Золотоверхов Д. В.

Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини «Україна»

м. Донецьк, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОБУДОВИ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Ринкові перетворення в економіці України обумовлюють зміни в системі управління діяльністю підприємств. Вони полягають у перенесенні важеля прийняття рішень та відповідальності за наслідки таких рішень на первинну ланку управління – підприємство.

Адаптація управління підприємствами до ринкових умов вимагає вдосконалення контролю діяльності підприємств. У зв’язку з цим дедалі важливішого значення набувають внутрішньогосподарський контроль та створення служби внутрішнього аудиту як суб’єкта внутрішньогосподарського контролю.

Мета статті– розкрити зміст і види внутрішнього аудиту, показати необхідність створення служби внутрішнього аудиту на підприємствах, визначити проблеми та перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] ст. 8 п. 5 передбачено, що підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Нормативна регламентація внутрішньогосподарського контролю в Україні зосереджена на окремих його напрямах – зовнішньому (незалежному) аудиті, контролі, що здійснює бухгалтерія, діяльності ревізійних комісій, державному фінансовому контролі та ін. Реальний сектор економіки, до якого належать підприємства промисловості, сільського господарства, транспорту і зв’язку, залишається поза увагою досліджень проблематики внутрішнього аудиту. Внутрішньогосподарський контроль фактично здійснюється на кожному підприємстві, але в нормативній базі підприємницької діяльності України відсутнє визначення як власне внутрішньогосподарського контролю підприємств, так і відповідних його елементів. Унаслідок цього практичне застосування внутрішньогосподарського контролю ототожнюється з адміністративним та бухгалтерським контролем, діяльністю ревізійної комісії , тощо. Суттєвим недоліком внутрішньогосподарського контролю підприємств є його зосередження на здійсненні перевірок уже прийнятих рішень чи окремих дій без системного, документального вивчення господарських операцій, умов і процесу виконання рішень.

Потреба у створенні внутрішнього аудиту виникає тому, що для досягнення стратегічних цілей та забезпечення реалізації прийнятих управлінських рішень підприємства внутрішньогосподарський контроль, який в основному здійснюється керівниками структурних підрозділів, функціональних відділів, а також бухгалтерією підприємства, вважається недостатнім. Останнє можна пояснити такими причинами. Система бухгалтерського обліку не дає повної інформації, необхідної для своєчасного ухвалення рішень, оскільки бухгалтерська документація відбиває минулу діяльність й лише ті операції, що мають грошову оцінку, а прийняття рішень стосується майбутніх дій і відображається в інших вимірах. Керівники структурних підрозділів, які зайняті поточною виробничою, збутовою, постачальницькою та іншими видами діяльності, зазвичай не володіють відповідними знаннями і досвідом у галузі рішення, що ухвалюється. Тому необхідний спеціальний орган, який надавав би консультації керівникам цих підрозділів щодо ефективності виробництва на місцях та забезпечував підготовку достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

Діяльність сучасного підприємства характеризується наявністю достатньої кількості спеціалістів, які хоч і не є керівниками, однак у силу делегування їм повноважень, мають приймати важливі для компанії рішення. Для повного охоплення контролем сфери управління підприємством потрібні додаткові організаційні заходи.

Виконання працівниками бухгалтерії свого основного завдання – відображення фактичного стану справ на підприємстві, а також здійснення часткового контролю (у межах наданої їм компетенції) – не вирішує всіх проблем контролю в масштабі підприємства, а отже, і не забезпечує реалізацію його стратегічних цілей.Звідси випливає важливий висновок, що ані бухгалтерія, ані керівники структурних підрозділів і функціональних служб не змозі в повному обсязі реалізувати функцію внутрішньогосподарського контролю. У сучасних умовах забезпечити потребу управлінського персоналу в якісній розробці та ефективній реалізації стратегічних рішень, стійкому розвитку й надійному функціонуванні підприємства в умовах жорсткої конкуренції може лише внутрішній аудит як одна зі складових внутрішньогосподарського контролю. Оскільки внутрішній аудит організовується на кожному підприємстві з урахуванням його специфіки, на практиці існують різні види внутрішнього аудиту:

-операційний (управлінський) аудит;

-аудит на відповідність вимогам;

-аудит фінансової звітності.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

До компетенції служби внутрішнього аудиту відносяться: контроль за організацією і функціонуванням систем бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю, відповідністю даних бухгалтерського обліку фактичній наявності активів та їх належним збереженням; експертиза фінансової і операційної діяльності; підготовка оглядів діяльності підприємства; розробка рекомендацій щодо підвищення його ефективності. Така служба зобов’язана відповідати за своєчасне виявлення відхилень, що перешкоджають законному й ефективному використанню майна і коштів підприємства, а також сприяти запобіганню подібних відхилень.

Під внутрішнім аудитом розуміється комплекс процедур, спрямованих на виявлення, з одного боку, слабких сторін бізнесу, а з другого – установлення шляхів їхнього усунення.

Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту [2].

Аудит на сьогоднішній день являє собою невід’ємну частину всіх фінансово-господарських операцій.

Внутрішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управлінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію й її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту — допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.

Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із її відділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

  • стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;

  • фінансова звітність, її вірогідність;

  • стан необоротних активів і запасів;

  • забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

  • платоспроможність і фінансова стійкість;

  • система управління підприємством;

  • робота економічних і технічних служб підприємства;

  • оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню,своєчасність і повнота сплати податків;

  • планування, нормування і стимулювання;

  • внутрішньогосподарський контроль;

  • виробничо-господарська діяльність;

  • достовірність проектно-кошторисної документації тощо.

  • Основними процедурами внутрішнього аудиту є:

  • вивчення засновницьких документів;

  • дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фінансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;

  • зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

Доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінювання продуктивності й ефективності).

Операційний аудит ( аудит результатів, або управлінський аудит)

— це вивчення аудиторами операцій компаній з метою формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення цілей.

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень.

Аудиторську перевірку слід починати з дослідження первинних документів.

Така перевірка суттєво знизить величину ризику для внутрішнього аудитора і він буде впевненим у тому, що звітність позбавлена матеріальних помилок і пропусків.

Аудиторську перевірку слід починати з аналізу балансу і фінансової звітності, щоб упевнитися в точності відображення в них повноти даних усіх статей.

Така перевірка дає можливість виявити завищення сум витрат і активів

Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу.

Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації.

Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом.

Основні функції внутрішнього аудиту: контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил штатно-фінансової дисципліни, правильним створенням і розподілом прибутків.

Внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і здійснюється за рішенням органів управління фірми для контролю й аналізу господарської діяльності.

Головна мета внутрішнього аудитора — визначити, чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення.

Термін «Внутрішній аудит» означає діяльність внутрішньої аудиторської служби (або служби внутрішніх ревізорів підприємства).

Основні функції служби внутрішнього аудиту, як правило, складаються з процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінювання і контролю відповідності цих операцій, відображених у бухгалтерському обліку, а також контролю за функціями внутрішньої системи контролю підприємства.

Можливості й мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва. Як правило, функції внутрішнього аудитора складаються з контролю за функціонуванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Контроль за організацією системи бухгалтерського обліку — це виконання частини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем. Фахівці внутрішнього аудиту надають рекомендації з удосконалення цих систем; проводять експертизи фінансової й оперативної інформації, огляд коштів, які використовуються для ідентифікації, виміру, класифікації та інформування; готують огляди ефективної діяльності підприємства, у тому числі не фінансових засобів керівництва; здійснюють контроль за дотриманням українського законодавства і виконанням всіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.

Функціонування внутрішнього аудиту надає можливість уникнути суперечок між партнерами, особливо в ситуаціях з угодами про розподіл прибутку, можливо, якщо бухгалтерські рахунки будуть піддані об’єктивному аналізу зі сторони аудитора;

– усунути конфлікти між власниками, кредиторами та іншими групами людей, які представляють звітність, де може бути зроблено умисні помилки, можливо, якщо перед цим буде проведено незалежний аналіз аудитором чи аудиторською фірмою;

– у разі появи нового партнера вся процедура підписання договорів, контрактів значно полегшиться, якщо бухгалтерські рахунки, доступні для вивчення, будуть попередньо проаналізовані незалежною людиною-аудитором».

Отже, говорячи про внутрішній аудит, маємо на увазі організовану на підприємстві, діючу в інтересах керівництва та (або) власників і регламентовану внутрішніми нормативними актами систему контролю за дотриманням запровадженого порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її аналізу та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю .

Можна виокремити низку типових функцій, притаманних внутрішньому аудиту, незалежно від особливостей діяльності підприємства, на якому він провадиться.

Ефективна діяльність служби внутрішнього аудиту дасть змогу зовнішньому аудитору змінювати характер і термін виконання та скорочувати обсяги аудиторських процедур, але не може привести його до повного невиконання раніше запланованих процедур перевірки.

Основні напрями вдосконалення внутрішнього аудиту:

- розробка на рівні держави положень про внутрішній аудит, врегулювання і координацію діяльності внутрішнього аудиту, підготовку загальних правил (стандартів) із внутрішнього аудиту;

- створення служб внутрішнього аудиту на середніх та малих підприємствах;

- поширення сфери діяльності внутрішніх аудиторів шляхом надання ними консультаційних послуг;

- розробка організаційно-технологічних схем і процедур проведення внутрішнього аудиту;

- розробка схем та процедур перевірки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;

- розробка нових методів аудиту, що пристосовані до умов комп’ютеризації бухгалтерського обліку та контролю;

- професійна підготовка фахівців із внутрішнього аудиту:

- постійне підвищення кваліфікації, що організується підприємствами для своїх працівників або шляхом самопідготовки;

- ефективне управління внутрішнім аудитом:

- нормування праці та оптимізація чисельності аудиторів у службі внутрішнього аудиту;

- упорядкування документообігу, робочої документації внутрішніх аудиторів та звітної інформації про аудиторську роботу;

- автоматизація аудиторських послуг для здійснення перевірок, консультацій, аналізу.

Таким чином, підвищення ефективності управління підприємством та забезпечення його власника та менеджменту достовірною інформацією потребує створення відповідної системи управління, важливим елементом якої є контроль за господарськими процесами, що здійснюється службою внутрішнього аудиту. Головне призначення інституту внутрішніх аудиторів полягає в забезпеченні прозорості економіки бізнесу для його власника.

Внутрішній аудит може стати одним із основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних організаційно-правових форм, структурна побудова якого потребує подальшого дослідження. Адже, як свідчить практика, за допомогою саме цього виду контролю значно збільшується ефективність діяльності всього господарюючого суб’єкта в цілому.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» //В редакції закону N 1829-ІІІ від 22.червня 2000 року, ВВР, 2000, N 46, ст.35.
2. Немченко В. В. Практичний курс внутрішнього аудиту : підручник / В. В. Немченко, В. П. Хомутенко, А. В. Хомутенко; за ред. Немченко В. В. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.
91

Поиск по сайту

Please publish modules in offcanvas position.