Максименко О. А.,
аспірант кафедри управління земельними ресурсами та кадастру
Науковий керівник: к. е. н., доцент Сухомлін Л. В.
Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва
ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Земельні ресурси є одним з найбільш цінних надбань будь-якої країни. Конституція України, зважаючи на виключно важливе значення землі у всіх сферах економіки країни, проголошує її основним національним. Земля має виключно важливе значення для більшості галузей народного господарства,та насамперед для сільського господарства. Адже тут вона виступає не лише базисом для розміщення продуктивних сил,а й як головний засіб виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому в цій сфері результати виробництва значною мірою визначаються якістю земельних ділянок, їхньою родючістю, місце розташуванням щодо ринків збуту, тощо. А отже земельні ресурси потребують визначення об’єктивної їх оцінки .
Питання оцінки земель та її проблематика досліджувались неодноразово. Про це свідчать розробки таких відомих учених, як В.Я. Месель-Веселяк, М.Г.Ступень, А.П. Вервейко, Д.І. Гнаткович, Г.Д. Гуцуляк, Д.С. Добряк, В.В. Горлачук, В.О.Кірсанов, І.Л. Лукінов, Т.П. Магазинщиков, Л.Я. Новаковський, Б.Й. Пасхавер, П.М. Першин, П.Т.Саблук, А.М. Третяк, М. Туган-Барановський, С.О. Удачин, М.М. Федоров, В.Й. Шиян та ін. Проте на сьогоднішній день механізм оцінки земельних ресурсів залишається не досконалим і потребує більш глибоких наукових досліджень та обґрунтувань з урахуванням розвитку рівня господарювання та формування земельного ринку.
В минулому оцінка використовувалася в основному для обґрунтування балансових показників розвитку економіки, а сьогодні її роль істотно зросла, особливо в плані формування економічних механізмів регулювання земельних відносин.
В останні роки в Україні багато зроблено в напрямку формування необхідної правової бази оцінки земель, вдосконалюється її науково-методичне забезпечення. Багато запозичено з досвіду країн з традиційно ринковою економікою, особливо стосовно метода визначення ринкової вартості земельних ділянок.
Правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України [1], Земельного кодексу України[2], Законів України "Про оцінку земель"[3] і "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"[4] та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організацію і виконання земельно-оціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання[5,с.7-8 ].
Залежно від мети та методів проведення закон України «Про оцінку землі» та Земельний кодекс України визначають такі види оцінки землі: бонітування ґрунтів, економічна оцінка землі та грошова оцінка. Усі види оцінки знаходяться в діалектичному зв’язку.
Види оцінки земель
Вид оцінки |
Об’єкт |
Критерії |
Показник визначення |
Бонітування ґрунтів |
Грунт, виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження |
Природні діагностичні ознаки грунтів й ознаки, набуті в процесі тривалого окультурювання, які корелюють з урожайністю основних зернових, технічних і інших культур |
Бали бонітету |
Економічна оцінка землі |
Єдиний земельний фонд країни, представлений різними категоріями земель і земельними угіддями з різним ґрунтовим покровом |
1.Валовий продукт 2.Чистий дохід 3.Окупність витрат 4.Диференціальний дохід |
Бали, кадастровий гектар або грошовий вираз |
Нормативна грошова оцінка землі |
Земельні ділянки відповідного цільового призначення |
Встановлення неринкової(оціночної) вартості |
Грошовий вираз
|
Експертна грошова оцінка землі |
Земельні ділянки у їх геодезичних(правових) межах |
Ринкова вартість Неринкова вартість |
Грошовий вираз |
Бонітування ґрунтів - порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, що мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах. У 1992 році Інститутом землеустрою за участю Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім.. О.Н. Соколовського , Інституту землеробства й Інституту садівництва УААН була підготовлена методика бонітування ґрунтів в Україні. За дорученням Кабінету Міністрів України в січні-липні 1993 року було проведено бонітування грунтів нашої держави. У результаті цього складено шкали бонітетів грунтів по природно-сільськогосподарських районах для всіх сільськогосподарських угідь.
Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, в скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко придбаними властивостями. Проведення бонітування ґрунтів має практичне значення для вирішення завдань сільськогосподарського виробництва, особливо таких, як розміщення посівів сільськогосподарських культур або їх екологічних груп на території і планування урожайності культур. Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці [2, ст.199]
Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Оцінка земель забезпечує одержання необхідних і достовірних даних про виробничу здатність сільськогосподарських угідь. Вона полягає у визначенні економічного ефекту від використання різних за якістю земель шляхом врахування різниць у продуктивності праці в сільському господарстві при рівні інтенсивності землеробства, що склався. Економічна оцінка землі повинна з достатньою точністю відобразити відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Ця оцінка проводиться з врахуванням місцевих і економічних умов виробництва, місцезнаходження ділянок, затрат праці на одержання сільськогосподарської продукції. [2, ст.200]
Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методиками, які затверджуються Кабінетом Міністрів України: Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 525; Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213; Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1999 р. № 1050.
В умовах економічних перетворень, запровадження інституту приватної власності на землю та плати за неї, формування ринку землі, земельно-іпотечного кредитування потреба в грошовій оцінці земель стала нагальною.
Грошова оцінка земель виконує основні функції регулювання земельних відносин: визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначення розмірів відшкодування втрат і збитків при відводах землі, судових претензіях, економічного обґрунтування раціонального і ефективного використання земель, вартості земель при створенні статутних фондів суб’єктів підприємницької діяльності тощо.
Грошова оцінка земель є також важливим джерелом наповнення бюджетів різних рівнів, консолідації бюджетних коштів для фінансування заходів щодо збереження родючості ґрунтів та охорони земель, виконання робіт по землеустрою і земельному кадастру.[6, с.12-15]
Література:
1. Конституція України, 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України 1996 р. № 30.
2. Земельний кодекс України. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2012.
3. Закон України «Про оцінку земель» //ВВРУ.-2003.-№1378- ІV.-Ст. 229.
4. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відомості Верховної Ради України, 2001. – №47. – Ст. 251.
5. Оцінка земель: Навчальний посібник. Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Залуцький І.Р., 2006 Новий Світ, 308 с.
6. Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.08.01 / В.М. Кілочко; Держ. п-во "Голов. наук.-дослід. та проект. ін-т землеустрою". — К., 2004. — 20 с.: рис., табл. — укp.