Поверляк Т. І. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Print

Поверляк Тетяна Ігорівна, здобувач

Львівський національний аграрний університет

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

В період світової економічної кризи сільськогосподарські підприємства, поряд із підприємствами інших галузей, опинились на межі банкрутства. Тому визначення рівня фінансово-економічної стійкості, як показника рівня впевненості та забезпеченості їх існування в ринковому середовищі, є особливо актуальним. Визначений рівень стійкості дасть змогу оцінити та спрогнозувати розвиток підприємств.

Для дослідження фінансово-економічної стійкості сільськогосподарських підприємств ми обрали конкретні підприємства Львівської області на прикладі підприємств Жидачівського району, де основним товаровиробником продукції сільського господарства є сільське населення (59,8% загальної чисельності населення Жидачівщини), котре забезпечує виробництво близько 90% валової сільськогосподарської продукції.

Станом на 1 липня 2011 року в Жидачівському районі нараховувалось 16 діючих сільськогосподарських підприємств, з них 11 прибуткових і 5 збиткових.

Нами запропоновано групування цих підприємств за датою створення на молоді, створені 6 років тому, і адаптовані, створені більше, ніж 6 років (Табл.1).

Для подальшого детального дослідження та встановлення залежності між показниками фінансово-економічної стійкості, пропонуємо обрати чотири підприємства адаптовані – прибуткові, збиткові і молоді – прибуткові, збиткові.

Так, з адаптованих обираємо Гетьман Сагайдачний та ГалБекон, заснованих дев’ять років тому – у 2003 році. Вінал Агро та Журавенська агрокомпанія – молоді підприємства віком 4 роки засновані у 2008. Крім того, ГалБекон та Вінал Агро відносять до прибуткових, а Гетьман Сагайдачний та Журавенська агрокомпанія – до збиткових.

Таблиця 1

Сільськогосподарські підприємства Жидачівського району

п/п

Адаптовані

(> 6 років)

Молоді

(<6 років)

1

Гетьман Сагайдачний (8)

Верболіз (5)

2

Скиба С (15)

Вінал Агро (4)

3

ГалБекон (8)

Лемб Агро (6)

4

Кнісело (12)

Млин Агро (2)

5

Бережниця (14)

КПК Агроінвест (2)

6

Лівчиці (12)

Журавенська агрокомпанія (4)

7

Батько і син (12)

 

8

Агрофірма Садко (10)

 

9

Грусятичі (20)

 

10

Перемога (12)

 

*Джерело: узагальнено автором на підставі статистичної інформації[4,5]

 

Встановлення рівня фінансово-економічної стійкості вимагає уточнення показників, тому для визначення рівня економічної стійкості братимуться до уваги коефіцієнти рентабельності продукції, активу, власного капіталу, підприємства, а для фінансової – базові коефіцієнти автономії, фінансового ризику, оборотності власних коштів та маневреності власних коштів.

На першому етапі дослідження економічної стійкості встановлено, що показники рентабельності підприємства, активів і власного капіталу прослідковуються лише в двох підприємствах. У ГалБекон коефіцієнти мають тенденцію до зростання, а в Вінал Агро – до спаду. В Гетьмані Сагайдачному і Журавенській агрокомпанії – вони не визначені, тобто рентабельності немає. Рентабельність продукції знижується у ГалБекон та зростає у Вінал Агро.

Така ситуація пояснюється спектром діяльності та кількістю земельних угідь. Прибуткові підприємства розгортають свою діяльність на земельній площі, значно більшій ніж збиткові та диверсифікують виробництво продукції. До прикладу, ГалБекон працює на площі сільськогосподарських угідь 9 га та займається вирощуванням озимої пшениці та відгодівлею свиней. Вінал Агро орендує 12623 га сільськогосподарських угідь та вирощує пшеницю озиму, пшеницю яру, гречку, кукурудзу, ячмінь озимий і ячмінь ярий. А Гетьман Сагайдачний на 362 га займається вирощуванням лише кукурудзи на зерно. Журавенська агрокомпанія в розпорядженні має 4,5 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 га ріллі і займається відгодівлею свиней та вирощуванням пшениці, яка не приносить прибутку.

Короткий аналіз показує, що в сільському господарстві важливо правильно обрати вид діяльності та галузь, виходячи з географічних та економічних умов. Закордонний досвід підтверджує, що діяльність в галузі АПК краще проводити на великих площах. Реальним доказом цього є Вінал Агро, яке займається вирощуванням різних культур. Адже тут треба виходити з властивості ґрунтів ‒ родючості та адаптованості землі то тої чи іншої культури.

Сільське господарства району вимагає нагальної модернізації процесі виробництва та переробки, підтримки розвитку підприємництва, державних рішень у галузі демографічного розвитку. І хоча в АПК впроваджується найбільша кількість програм (державних, обласних, районних) кількість замовлень до впровадження і виконання науково–технологічних та інноваційних проектів практично відсутня[5,c. 20].

Наступний етап дослідження фінансової стійкості дозволить зрозуміти чому складається саме така ситуація у відібраних підприємствах.

Фінансово стійкими можна назвати знову ж таки лише два підприємства – ГалБекон та Вінал Агро. Причому як у ГалБекон, так і в Вінал Агро зберігається тенденцію до зниження стійкості. Вінал Арго працює здебільшого на базі коротко- і довгострокових кредитів. Крім того отримує підтримку з боку держави за рахунок бюджетних дотацій у рослинництво та ПДВ. Валові доходи за рік в діяльності Вінал Агро є стабільними та, порівняно, високими. Високий рівень рентабельності пропонованих видів продукції замінить тенденцію до зниження стійкості в зворотній бік.

Гетьман Сагайдачний та Журавенська агрокомпанія знаходяться в критичному стані. Фінансово стійкими їх назвати не можна.

Провівши детальний фінансово-економічний аналіз діяльності обраних підприємств, підтверджено, ГалБекон та Вінал Агро – прибуткові, хоча з різною датою створення та досвідом перебування на ринку, а Гетьман Сагайдачний та Журавенська агрокомпанія – збиткові, хоча також мають різний термін діяльності.

Проте, всім цим підприємствам потрібна допомога, правда різного характеру. Тенденції до спаду стійкості потрібно змінити на тенденцію росту, а зростання потрібно закріпити та утримати. На такому етапі розвитку управлінські рішення потребують оперативності, обґрунтованості й ефективності.

Визначення рівня фінансово-економічної стійкості сільськогосподарських підприємств є особливо актуальним в посткризовий період, адже стійкість показує рівень впевненості підприємств та здатність функціонувати.

Література:

  1. Ареф’єва О. В. Економічна стійкість підприємства: сутність, складові та заходи з її забезпечення / О. В. Ареф’єва, Д. М. Городянська. – Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 8(86). – С. 83-90.

  2. Білик М. Д. Фінансовий аналіз : Навч. посіб. / М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. — К. : КНЕУ, 2005. — 592 с.

  3. Офіційний сайт Державного комітету статистики. ‒ [Електронний ресурс].‒ Режим доступу . –www.ukrstat.gov.ua.

  4. Сільське господарство Львівщини : стат. зб. – Львів : Головне управління статистики у Львівській області, 2011. – 174 с.

  5. Стратегія розвитку Жидачівського району Львівської області до 2015 року / Жидачівська районна рада. ‒ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zhydachivrda.org.ua/?page=page_strategy.

Tags: