Фещук К. О. , к. ю. н., АністратенкоЮ. І. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Print
Фещук Катерина Олександрівна
студентка Національного університету державної податкової служби України

науковий керівник: АністратенкоЮ. І.,к. ю. н., доцент кафедри фінансового права Національного університету державної податкової служби України

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІНАНСОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Актуальним на сучасному етапі розвитку суспільства лишається питання про віднесення фінансової відповідальності до окремого виду юридичної відповідальності чи до виду адміністративної відповідальності.

З приводу даного питання були викладені думки: А.Й.Іванського, яка присвячена теоретичному аналізі даної проблематики[5]та Ю.С.Ровинського, який присвятив монографію державному примусу у системі фінансового права України[7].

Важливим кроком у врегулюванні даної проблеми стало прийняття Податкового кодексу України, який в свою чергу закріплює у главі 11 відповідальність, а саме: загальні положення, осіб, які притягуються до відповідальності, а найголовніше у статті 111 визначено види відповідальності, серед яких 111.1.1-фінансова [2].

Податковим кодексом визначено загальні умови застосування фінансової відповідальності, які заключаються у притягненні до відповідальності платників податків, які порушили норми законодавства про сплату податків та застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, про те не врегульовано чітко процес застосування штрафних санкцій.

Фінансова відповідальність є формою реалізації державно-владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово-правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими органами до правопорушника передбачених законодавством санкцій. Також особливістю є суб’єкт – фізичні та юридичні особи, санкції засновані на податковому примусі[4].

Застосування відповідальності даного виду до порушників є ефективним, оскільки при цьому порушник зобов’язується сплатити не лише визначену суму фінансових санкцій, а виконати основний обов’язок та сплатити передбачену Податковим кодексом суму податку чи збору. Досить важливим є контролювання податковим органам процесу адміністрування податків, оскільки саме податки та збори – це є основні джерела поповнення бюджету відповідного рівня. І, крім цього, застосування штрафних санкцій в майбутньому для порушників буде превентивним заходом та застереженням до вчинення нового правопорушення у сфері оподаткування.

Контролюючі органи виявляють порушення при здійсненні перевірок, що в результаті оформлюється актом або довідкою. Акт складається в тому випадку коли було виявлено порушення, а довідка – при відсутності порушення. При цьому дані документи повинні бути обов’язково підписані платником податку та посадовими особами податкової служби. Тобто застосовується фінансова відповідальність на основі наявності акта.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником органу державної податкової служби чи його заступником. При прийнятті рішення даного може бути присутній платник податку чи його законний представник[6].

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України – грошове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податку у зв’язку з порушенням вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності[2].

Ще одним питанням являється те, що всі фінансові санкції у вигляді штрафу є абсолютно визначеними і немає будь-яких відомостей про застосування помякшуючих чи обтяжуючих обставин до порушників податкового законодавства[6].

Також варто врегулювати питання щодо елементів фінансової відповідальності, а саме, що стосується суб’єктивної сторони: мотив, мета та вина. При цьому є негативним, що не враховуються причини самого вчинення правопорушення і варто було б розмежувати вчинення порушень при наявності суб’єктивних та об’єктивних причин, які останні в свою чергу тягнуть за собою при інших видах юридичної відповідальності певні пом’якшення для правопорушника. При цьому не реалізується принцип індивідуальності при застосування штрафних санкцій, що являється порушенням прав та свобод людини та громадянина[6].

Аналізуючи законодавче закріплення застосування фінансових санкцій варто зазначити, що на сьогодні не існує чітко закріпленої форми притягнення порушників до фінансової відповідальності. Але керуючись положеннями податкового законодавства можна чітко зробити висновок, що фінансова відповідальність – це є вид юридичної відповідальності, а не адміністративної.

Отжe, норми Податкового кодексу України про застосування фінансових санкцій потребує явного вдосконалення щодо процесуальної форми, складу порушення та дотримання основних конституційних принципів, а саме індивідуалізації[1]. Також ватро враховувати, щоб застосування фінансових санкцій не лише було джерелом поповнення бюджету відповідного рівня, але й, насамперед, мало превентивну ціль для подальшого попередження вчинення правопорушень.

Література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № – 30. – Ст.141.
2. Податковий кодекс України
від 02.12.2010, з змінами станом на 18.01.2013 – [Електронний ресурс]– Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
3. Коментар до Податкового кодексу України -
[Електронний ресурс]-Режим доступу:http://www.profiwins.com.ua/uk/comentsnk.html
4. Войтенко І.С. Санкції за порушення податкового законодавства
[Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup/2011_2/pdf/11vicppz.pdf
5. Іванський А.Й. Фінансова-правова відповідальність: теоретичний аналіз [Текст]:монографія / А.Й.Іванський. – Одеса: Юридична література, 2008.- 504с.

6. Лук
янець Д.М. Фінансова відповідальність за Податковим кодексом України: недоліки правового регулювання – [Електронний ресурс].– Режим доступу:http://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=8&ved=0CGcQFjAH&url=http%3A%2F%2Fdspace.uabs.edu.ua%2Fbitstream%2F123456789%2F8402%2F1%2FLukjanets_PV6.doc&ei=4qIKUa_wBMqK4gTgg4CICA&usg=AFQjCNHMvsLVI8Shw3Zr-7zr0CdSDJP9Qg&bvm=bv.41642243,d.bGE
7. Ровинський Ю.О. Державний примус у системі фінансового права України [Текст]: монографія / Ю.О.Ровинський. – Запоріжжя: КПУ, 2001. – 404с.

Tags: