Дубровіна І. В. САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Print

УДК 37.05

 

САМООСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

аспірант Дубровіна І. В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

У статті визначено зміст поняття "творчість", "творча діяльність", "педагогічна творчість", проаналізована роль музичного мистецтва як засобу художньої самоосвіти учителя музичного мистецтва, складові самоосвіти в контексті педагогічної творчості, окреслено особливості мистецько-педагогічної діяльності учителя музики. Здійснено огляд пріоритетних завдань освіти дорослих, розкриті механізми необхідності врахування"внутрішніх чинників " індивідуальності особистості для розвитку самоосвіти.

Ключові слова: художня самоосвіта, вчитель музичного мистецтва, педагогічна творчість, творча діяльність, самостійна пізнавальна діяльність,творча активність, складові самоосвіти.

 

Дубровина І. В. Самообразовательная деятельность учителя музыки в контексте педагогического творчества / Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины. Украина.

В статье определено содержание понятия "творчество", "творческая деятельность", "педагогическое творчество", проанализирована роль музыкального искусства как средства художественной самообразования учителя музыкального искусства, составляющие самообразования в контексте педагогического творчества, обозначены особенности художественно-педагогической деятельности учителя музыки. Осуществлен обзор приоритетных задач образования взрослых, раскрыты механизмы необходимости учета "внутренних факторов" индивидуальности личности для развития самообразования.

Ключевые слова: художественная самообразование, учитель музыкального искусства, педагогическое творчество, творческая деятельность, самостоятельная познавательная деятельность, творческая активность, составляющие самообразования.

 

Dubrovina I. V. Self-educacion to the music teacher’s in the contex of teaching creation / Uman State Pedagogical University named after Paul Tychyny, Ukraine.

The article defined to the meaning of the term "creativity", "creative activity", "pedagogical creativity", the role of musical art is analyzed as a meaning of artistic self-education teacher of music which is a component of the self-education in the context of pedagogical creativity, the peculiar properties of the teacher of music are marked as the main components of artistic and pedagogical work, the mechanisms are uncovered as the "internal factors" of the development of the individual personality and self-education.

Keywords: artistic self-education, teacher of music, art teacher, creative activity, self-cognitive activity, creative activity, components of self-education.

 

Зміст поняття "творчість" на різних етапах розвитку наукової думки розкривався по-різному. З позиції філософії поняття "творчість" трактується: як акт творіння та діяльність, в процесі якої формуються нові цінності, продукти діяльності. У той же час проблема формування творчої діяльності особистості педагога у психолого-педагогічних дослідженнях розглядалася в контексті діяльнісного підходу на основі ідеї взаємозв'язку особистості та діяльності. Поняття "діяльність" передбачає наявність такої інтегральної якості особистості, як активність, що повинна забезпечувати задоволення потреб індивідуальності педагога, які регулюються вимогами соціуму. Поняття "творчість" у педагогіці постійно ототожнювалося з поняттям "творча діяльність", оскільки передбачає цілісне створення нового, неповторного, оригінального, значущого для людини.

Проблемою педагогічної та самоосвітньої діяльності в контексті творчості опікуються такі науковці як: Е. Барбіна, С. Гончарна, Т. Касянович, Я. Коломінський, Н. Кузьміна, Н. Никало, В. Ягупов та ін. На їх думку, основою педагогічної майстерності є педагогічна і самоосвітня культура, основні складові якої – педагогічна спрямованість, психолого-педагогічна ерудиція, висока педагогічна майстерність і організованість, уміння продуктивно поєднувати навчально-виховну, науково-дослідницьку діяльність, сукупність професійно-важливих якостей, направленість на постійну самоосвіту. В усвідомленні поняття "педагогічна творчість вчителя музики" ми виходили з того, що творчість – це утворення суб'єктивного художнього образу, ідей та гіпотез, що поступово реалізуються у мистецько-педагогічній діяльності. На наш погляд, творчість фахівця мистецьких дисциплін є здатністю особистості до самореалізації у мистецької педагогіки, що діють на основі спеціальної підготовки і ґрунтуються на спеціальних знаннях, навичках, вміннях, досвіду, вдосконалення діяльності, створенням умов для розкриття потенціальних можливостей особистості.

Поняття "творча діяльність учителя" передбачає діяльність, результатом якої є новий оригінальний продукт, що має значення для професійної діяльності та суспільну значущість [3].

Проблема творчої діяльності вчителя як одна зі складових педагогіки творчості знайшла відображення у працях В. Андрєєва, Н. Козленко, Н. Кузьміної, С. Сисоєвої та інших. У переважній більшості висновків науковців творча активність учителя розкривається як педагогічна пошуково-перетворювальна діяльність (самоосвіта) або як особлива здібність у характеристиці особистості творчого вчителя. В педагогічній діяльності учителя унікально поєднуються нормативні (що випливають із встановлених правил) та евристичні (створювані під час власного пошуку) елементи. Тому педагогічна діяльність зберігає властивості та логіку творчого процесу, обґрунтовану сучасною педагогічною наукою: виникнення задуму, спрямованого на вирішення самостійної пізнавальної задачі, проблемної ситуації, усвідомлення мети задуму та його розробка, втілення задуму в діяльності, аналіз й оцінка результатів творчості.

Найвищим ступенем людської активності є самоосвітня діяльність як творчий акт. Пріоритетними завданнями освіти дорослих є необхідність врахування доцільність розвитку інтегральних якостей особистості учителя, які сприяють незалежності думок, стимулюють розвиток критичного та нестандартного мислення, здатність сформувати особисту творчу позицію, потребу в дослідницькому пошуку, мотивацію до спілкування в педагогічному середовищі, передбачення та прогнозування власної програми самоосвіти. Стратегічна лінія самоосвітньої діяльності освіти дорослих повинна бути скерована на розвиток "внутрішніх сил" особистості, її волі, самостійності, збільшення життєвої енергії, встановлення взаємозв'язків між мисленням, почуттями та поведінкою.

На наш погляд, самоосвіта вчителя як індивідуальна самостійна пізнавальна діяльність особистості, взаємопов’язана з самовихованням, спрямована на саморозвиток та набуття різноманітних компетентностей у процесі самовдосконалення індивідуальності фахівця. Самовдосконалення – свідома й систематична діяльність особистості, спрямована на вироблення різноманітних духовних, інтелектуальних, естетичних та інших позитивних якостей відповідно до соціальних і індивідуальних цінностей, інтересів, які формуються під впливом умов життя і суспільства.

Особистість педагога-музиканта як сформованої людини прагне до активного самопізнання, оскільки має стійкий інтерес до власного психічного життя та своєї індивідуальності, а також мотивацію до розвитку власного внутрішнього світу. Невід'ємною складовою самопізнання стає самоспостереження як прагнення до самовиховання, на основі якого розвивається репродуктивна і творча уява, критичність у ставленні до витворів уяви, посилюється самоконтроль, реалістичність у співвіднесенні образів уяви, мрій, з дійсністю, своїми реальними можливостями [3].

Музичне мистецтво виступає одним із наймогутніших засобів художньої самоосвіти учителя оскільки надає естетичного забарвлення всьому духовному життю людини. Зокрема, В. Вернадський "живильним середовищем" науки вважав передусім мистецтво, а ключ до пізнання світу загалом бачив у синтезі наукової та художньої думки [4].

Як доводить практика, хоч самоосвітні інтереси та потреби педагогів-музикантів мають значні індивідуальні відмінності, проте загалом вони визначаються як стійкі, пріоритетні, позитивні. Художня самоосвіта учителя музики – процес цілеспрямованого набуття мистецьких знань і умінь, збагачення загальної культури, розвиток спеціальних здібностей і якостей и поділяємо думку відомих дидактів, що любов до музичного мистецтва викликає в педагогів-практиків потребу у самоосвіті, здатність розуміти музичне мистецтво, співпереживати, сприймати його з естетичною насолодою, бажання виразити себе у творчості [5].

Таким чином, у процесі розвитку художньої самоосвіти учителів музичного мистецтва (різного педагогічної стажу) треба враховувати "внутрішні чинники" індивідуальності, що є унікальними: наявність підвищеної мотивації до різноманітної діяльності в галузі мистецької педагогіки; значні потенційні можливості фахівців щодо активізації самоосвітньої діяльності; спрямованість індивідуальності педагога до самоорганізації, самоконтроль та корекція своїх дій, адекватна самооцінка.

Науковець І. Зязюн торкається проблеми творчості художньої самоосвіти педагога на основі поєднання свідомості та самосвідомості. Ідея самосвідомості, на думку вченого, пов'язана з теорією інтелектуальної та художньої творчості [5]. На наш погляд, у процесі здійснення професійно-педагогічної діяльності учитель музичного мистецтва долає труднощі та незручності, вирішує самостійні пізнавальні задачі, які мають для нього особистісно-професійну цінність. Оволодіння видами мистецько-педагогічної діяльності потребує, в першу чергу, розвитку емоційно-вольової сфери, самовиховання індивідуальних якостей особистості для реалізації успішної професійно-педагогічної діяльності, формування стійкого інтересу до самоосвіти. Відповідно до філософії мистецької освіти, педагог в сучасних соціокультурних умовах виступає не тільки транслятором науково-культурного й професійного досвіду, а носієм категорій: Добра, Краси, Істини, які мають бути засвоєні учнями. Центральна проблема сучасної педагогіки мистецтва спрямована на самореалізацію індивідуальної самосвідомості особистості, визнання права на власну думку незалежно від соціально-рольової позиції, яку він обіймає, активізацію самоосвітньої діяльності.

Ще П. Блонський писав: "При підготовці до життя не збираємося навчати студента "всьому", але ми повинні навчати його самоосвіті, навчати його самостійно вчитися протягом усього життя, вивчити все, що йому потрібно" [7, с.32].

У багатьох ситуаціях вчителю доводиться діяти не за "статусом", а приймати рішення на основі особистісних знань і цінностей, за допомогою розуму і моральної інтуїції. Тому, змістом педагогічної діяльності є керівництво діяльністю учнів у навчально-виховному процесі [8, с.17]. Музично-педагогічна діяльність поєднує в собі "педагогічну, хормейстерську, музикознавчу, музично-виконавську, дослідницьку роботу, засновану на вмінні самостійно узагальнювати і систематизувати отримані знання" [1, с.46]. Творча діяльність учителя припускає і педагогічну імпровізацію, яка обумовлюється його здатністю швидко і правильно оцінювати ситуацію і поведінку учнів та оперативно знаходити рішення. Величезне значення для цього має рівень загальної культури вчителя, його психолого-педагогічна грамотність та наукова ерудиція, що формується на основі засвоєння самоосвітніх умінь. Сучасний педагог збагачується через постійний творчий резерв оптимізації як професійного, так і особистісного потенціалу, оскільки педагогічна майстерність – це своєрідний сплав особистої культури, знань і володінням прийомами навчання і виховання, педагогічною технікою та передовим педагогічним досвідом [9]. Педагогічну діяльність здавна класифікують як творчу, тому як у будь-якому виді творчості, в ній своєрідно поєднуються нормативні-алгоритмічні (що випливають із встановлених законів, правил) і евристичні (створені під час власного пошуку) елементи. Як показує практичний досвід, в роботі вчителя присутні як типові, повторювані, сталі, так і змінні, варіативні, індивідуальні елементи. Отже, справжній педагогічний процес створюється на засадах педагогічної взаємодії, що спрямована на педагогічного перетворення індивідуальності людини. Якщо механізми взаємодії і реального перетворення не взаємодіють і не відбувається їх результативність, то немає і самого педагогічного процесу. Специфіка самоосвітньої діяльності учителя музики полягає в тому, що перед педагогом постає необхідність пошуку технологій творчої взаємодії з учнями і творчого перетворювання як їх, так і себе протягом професійної діяльності. Таким чином, педагогічна творчість – неодмінна умова педагогічного процесу, об'єктивна професійна необхідність у діяльності учителя музичного мистецтва, яка набувається в процесі в процесі оволодіння педагогічною майстерністю на засадах співробітництва, підтримки та взаємодопомоги на основі творчої активності вчителя. У процесі педагогічної творчості вчителем музики постійно створюється і розв’язується незліченна кількість професійно-педагогічних задач, які є за своєю природою творчими. Особливість самоосвітньої діяльності вчителя музики виступає найважливішим критерієм самовдосконалення педагога й закономірно вважається об'єктивною рисою педагогічної діяльності, в процесі якої здійснюється саморозвиток, самореалізація суб'єкта [10].

Новий підхід у дослідженні професійного розвитку вчителя виявила М. Мітіна, яка визначає альтернативні стратегії професіоналізації учителя: модель адаптивної поведінки вчителя і модель професійного розвитку. До характеристик адаптивної моделі належить: фрагментарність, підпорядкування зовнішнім обставинам, виконання соціальних норм, напрацювання алгоритмів педагогічних ситуацій, соціальна й особистісна адаптація. У моделі професійного розвитку вчителя дослідниця визначає творчість педагога як здатність вийти за межі повсякденної стереотипної педагогічної діяльності, побачити педагогічну працю у цілому, усвідомити можливості та готовність до змін, вміння самостійно продукувати мету та завдання, що йдуть всупереч із прийнятими в даній школі [6, с.27]. Ми підтримуємо позицію Л. Арчажникової, яка вважає, що самоосвіта педагога включає усі ознаки творчості. Вона охоплює процесуально-психічну (наявність пізнавальних та творчих здібностей), змістову (рівень оволодіння системою художньо-естетичних та музичних знань та їх узагальнення), мотиваційну (потреба у виявленні, постановці та вирішенні музичних творчих завдань) складові [2, с.14]. Отже, провідним мотивом, рушійною силою самоосвітньої діяльності педагога-музиканта виступає інтерес до музичного мистецтва як сплав інтелектуальних, соціальних та вольових процесів особистості в контексті педагогічної творчості, що є її концептуальною організовуючою основою. Це сприяє усвідомленню творчої активності педагога як дієвої потреби в сприйманні та осмисленню сутності мистецької педагогіки, явищ музичного мистецтва, прагненню до емпатії, самостійного вираження власної позиції в самоосвітній діяльності на основі педагогічної творчості.

 

Література:

1. Абдуллин, Э. Теория музыкального образования: учебник для студентов высших педагогических учебных заведений / Э. Абдуллин, Е. Николаева. – М.: Академия, 2004. – 336с.

2. Вопросы музыкальной педагогики. Сборник научных трудов. – М.:МГПИ им. В. И. Ленина, 1980. – 131с.

3. Выготский, Л. Воображение й творчество в детском возрасте. Психологический очерк. 3-є издание. / Л. Выготский. – Просвещение, 1991. – 66с.

4. Гончаренко, С. Український педагогічний словник. / С. Гончаренко. – К.:Либідь, 1997. – 376с.

5. Зязюн, И. Основи педагогического мастерства. / И. Зязюн. – К.: Вища школа, 1987. – 207с.

6. Митина, Л. Психология профессионального развития учителя. /Л. Митина. – М.: Просвещение, 1998. – 162 с.

7. Мороз, О. Педагогіка і психологія вищої школи: Навчальний посібник / О. Мороз, О. Падалка, В. Юрченко / За ред. О. Г. Морозова – К.: НПУ, 2003. – 267с.

8. Педагогічна майстерність: Підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; / за ред, І. А Зязюна. – 3-тє вид., допов. і перероб. – К.: СПБ Богданова А. М., 2008. – 376с.

9. Щербань, П. Сутність педагогічної культури / П. Щербань // Вища освіта України. – 2004. – № 3 – С. 67-71.

 

References:

1. Abdully`n, Э. Teory`ya muzыkal`nogo obrazovany`ya: uchebny`k dlya studentov vыsshy`x pedagogy`chesky`x uchebnыx zavedeny`j / Э. Abdully`n, E. Ny`kolaeva. – M.: Akademy`ya, 2004. – 336s.

2. Voprosы muzыkal`noj pedagogy`ky`. Sborny`k nauchnыx trudov. – M.:MGPY` y`m. V. Y`. Leny`na, 1980. – 131s.

3. Vыgotsky`j, L. Voobrazheny`e j tvorchestvo v detskom vozraste. Psy`xology`chesky`j ocherk. 3-ye y`zdany`e. / L. Vыgotsky`j. – Prosveshheny`e, 1991. – 66s.

4. Goncharenko, S. Ukrayins`ky`j pedagogichny`j slovny`k. / S. Goncharenko. – K.:Ly`bid`, 1997. – 376s.

5. Zyazyun, Y`. Osnovy` pedagogy`cheskogo masterstva. / Y`. Zyazyun. – K.: Vy`shha shkola, 1987. – 207s.

6. My`ty`na, L. Psy`xology`ya professy`onal`nogo razvy`ty`ya uchy`telya. /L. My`ty`na. – M.: Prosveshheny`e, 1998. – 162 s.

7. Moroz, O. Pedagogika i psy`xologiya vy`shhoyi shkoly`: Navchal`ny`j posibny`k / O. Moroz, O. Padalka, V. Yurchenko / Za red. O. G. Morozova – K.: NPU, 2003. – 267s.

8. Pedagogichna majsternist`: Pidruchny`k / I. A. Zyazyun, L. V. Kramushhenko, I. F. Kry`vonos ta in.; / za red, I. A Zyazyuna. – 3-tye vy`d., dopov. i pererob. – K.: SPB Bogdanova A. M., 2008. – 376s.

9. Shherban`, P. Sutnist` pedagogichnoyi kul`tury` / P. Shherban` // Vy`shha osvita Ukrayiny`. – 2004. – # 3 – S. 67-71

Tags: